Педрада
Педагогічні ради можуть бути абсолютно різними, від передбачуваних та нудних, до цікавих та мотивуючих, залежно від форм та засобів, які ми використовуємо. Ми пропонуємо не готові рецепти, а можливість власної творчості на основі переосмислення досвіду інших.
МОДЕЛІ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ
«ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ».
Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя в організації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня.
ПЛАН
підготовки до засідання педагогічної ради
|
1 |
Створити ініціативну групу з підготовки та проведення педради |
Дирекція школи |
|
2 |
Оформити виставку літератури з цього питання |
Заступник директора з навчальної роботи, бібліотекар, психолог |
|
3 |
Розробити анкети для вчителів та учнів школи |
Заступник директора з навчальної роботи,, психолог |
|
4 |
Здійснити анкетування вчителів та учнів |
Заступник директора з навчальної роботи,, психолог |
|
5 |
Скласти графік взаємовідвідування уроків |
Заступник директора з виховної роботи,, заступник директора з навчальної роботи, |
|
6 |
Провести з головами батьківських комітетів збори з питання мотивації навчання учнів |
Заступник директора з виховної роботи, |
|
7 |
Розробити перелік питань, які потребують вивчення й висвітлення у виступах на педраді |
Дирекція школи, члени творчої групи |
|
8 |
Вивчити стан навчально-виховної діяльності вчителів з питання: «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов» |
Члени ініціативної групи, дирекція школи |
|
9 |
Підготувати повідомлення про «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов» |
Доповідач — заступник директора з навчальної роботи |
|
10 |
Підготувати проект рішення педагогічної ради |
Члени ініціативної групи |
|
11 |
Розглянути питання про готовність до проведення засідання педагогічної ради на нараді в присутності директора |
Директор |
Перелік питань,
які потребують вивчення висвітлення у виступах на педраді:
1. Способи створення в учнів позитивного ставлення до навчання.
2. Способи виховання почуття обов’язку та відповідальності у школярів.
3. Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
4. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
5. Способи створення в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.
6. Роль емоційних методів мотивації навчання.
7. Мотиваційний аспект обдарованого учня.
8. Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.
9. Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
Анкета для вчителів
1. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення позитивного настрою в учнів на уроці.
2. Які методи і прийоми мотивації навчальної діяльності ви вважаєте найоптимальнішими?
3. Яким із них ви віддаєте перевагу в своїй роботі?
4. Як саме під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте:
• специфіку класу;
• індивідуальні можливості учнів;
• умови роботи на уроці.
5. Чи склали ви власну систему методів мотивації навчальної діяльності?
6. Чи вдається вам виробити в учнів раціональні способи розумової праці й навичок самоорганізації; якщо так, то якими методами і засобами?
7. Чи часто ви створюєте такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?
8. Який стиль спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним:
• авторитарний;
• демократичний;
• ліберальний.
9. Який характер навчальної діяльності у вас переважає:
• репродуктивний;
• конструктивний;
• творчий.
10. Яких уроків у вас більше:
• що досягли поставленої мети;
• частково досягли мети;
• не досягли мети.
11. Чи складно вам обирати методи та прийоми мотивації навчальної діяльності? Чи потребуєте ви допомоги й якої саме?
Анкета для учнів
1. Який навчальний предмет вам подобається найбільше?
2. Який предмет ви найнаполегливіше вчите?
3. Причина цього?
4. Яку мету ставите перед собою, вивчаючи певний предмет?
5. Чи мотивує вчитель вас до навчання?
6. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення вчителем позитивного настрою учнів на уроці.
7. Чи часто вчителі створюють на уроці умови, за яких у вас активно формуються елементи «само-» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?
8. Який стиль спілкування учителя з учнями на уроці вам найбільше подобається:
• авторитарний;
• демократичний;
• ліберальний.
9. Ваші пропозиції щодо цікавішого проведення уроків.
Тези доповіді
«Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов»
Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Теорія мотивації випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності й нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.
Така система передбачає позитивну аргументацію методів і засобів впливу на дитину, за якою майстерність учителя виявляється в тому, що він стимулює учня робити все з власної волі, з бажанням і радістю. Отже, в основі теорії й практики мотивації лежить оптимістична гуманістична концепція, складова проблемного питання нашої щколи, зорієнтована на великі потенціальні здібності й можливості самих дітей. Вона ґрунтується на тому положенні, що саме спонукальна, а не примусова сила навчання й виховання здатна перетворити дитину з об’єкта впливу педагогів на суб’єкт особистого розвитку.
Проблема як досягти того, щоб учні тривалий час бажали вивчати певний предмет (саме бажали, а не мусили), тобто мотивація учнів до навчання, є надзвичайно актуальною в наш час.
Слід з’ясувати значення понять стимулу і мотиву.
Стимул — це насамперед засіб, який спонукає дитину до посиленої діяльності, своєрідний зовнішній поштовх, сила якого зростає залежно від його суспільної значущості. Сюди можна віднести перехід до перспективнішого класу, отримання пільг на екзаменах та інші суспільно-політичні, моральні, економічні причини.
Мотив — це усвідомлене дитиною внутрішнє
спонукання до дії. Він більше індивідуалізований у своїх проявах, ніж стимул.
Наприклад, батьки, яких потрібно потішити оцінкою, приємне відчуття своєї
майстерності або відчуття радості від відкриття нового тощо.
Усе це дає змогу зробити висновок про те, що стимули являють
собою такі чинники поведінки людини, які сприяють усвідомленню нею своїх потреб
і на основі відповідних мотивів та орієнтації допомагають вибору найцінніших із
них в соціальному та особистісному плані.
Мотивація передбачає:
• морально-психологічну стимуляцію навчальної діяльності, так званий «внутрішній двигун»;
• прагнення людини домагатися успіху в різних видах діяльності;
• пошук відповідей на запитання «чому?», «навіщо?», «заради чого?».
Що ж потрібно робити, щоб підвищити мотиваційну сферу
учнів?
Насамперед учитель має формувати вчителем зміст навчального матеріалу як
систему практичних і навчальних завдань та організувати активні дії дитини з їх
вирішенням. Від майстерності вчителя, його педагогічного досвіду і
психологічного настрою залежить те, чи зможе він використати такі методи і
форми роботи з учнями, за яких у них сформуються сталі позитивні мотиви для
набуття знань, умінь і навичок, виникнуть інтелектуальні інтереси.
Мотиви навчання у школярів, мабуть, завжди будуть змішаними. Є батьки і педагоги, яких треба порадувати, оточуючі, з якими треба мати справу, приємне відчуття майстерності, яке потрібно розвивати в собі. Водночас розвиваються інтереси дитини, і світ ніби відкривається для неї.
Отже, шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися вчителю (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація). Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони передусім мають базуватися на активному інтересі до того, що є предметом вивчення.
Процес формування мотивів навчання починається в початкових
класах, а згодом продовжується й у старших. І майбутнє ставлення дитини до
навчання залежить від класовода, його вміння спонукати дитину навчатися з
власної волі, з бажанням і радістю, а згодом — і від учителів-предметників.
З розвитком дитини збагачується й сама навчальна мотивація: розвиваються пізнавальні інтереси, зростає зацікавленість не тільки процесом навчання, а й змістом. Дитина усвідомлює необхідність виконання вправ, у неї виникає почуття обов’язку, відповідальності. Це позитивний бік цього етапу.
Кожний вид діяльності можна розікласти на складові: хочу,
можу, навіщо це робити. Людина народжена бути активною, діяльнісною.
І коли немає позитивної діяльності, на її місце приходить інша — негативна,
або, як ми її називаємо, саморуйнівна.
Найважливішим мотивом навчання є почуття успіху, задоволення
від досягнутого. Серед багатьох чинників, які впливають на мотивацію учнів до
навчання, одним із найважливіших є оцінка (саме не бал, а оцінка). Тому одним
із найдієвіших методів мотивації навчання учнів має
бути створення на уроці
ситуації успіху. При цьому вчителям потрібно добирати для учнів посильні завдання,
оцінювати їхнє виконання. Під час цього слід забезпечувати належний
мікроклімат, у якому учень позбувся б почуття невпевненості та страху. Схвальні
оцінювальні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції. Часто оцінка
відіграє роль вольового мотиву, проте говорити про її стимуляційне значення
можна тільки тоді, коли вона викликає в учня бажання поглибити знання, виховує
в нього вольові риси характеру. Дієвість оцінювання значною мірою залежить від
коментування її педагогом. Бо гуманізація освіти потребує, щоб навчання було
вільним від тиску на учнів, психологічного дискомфорту, породженого
необ’єктивним оцінюванням.
Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Один раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання повторного успіху. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.
Як же ми можемо діяти в цій ситуації?
Як через похвалу або критичне визнання успіхів наших дітей, так і через інтерес до їхнього особистого розвитку! Це просто диво, скільки сили знаходить у собі маленька людина, визнана іншими дорослими людьми.
Похвала — це не що інше, як один із видів
нагороди, що підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для
нового успіху. Дуже важливо підходити індивідуально, порівнюючи нинішній рівень
учня з його попереднім рівнем і вказувати на індивідуальний розвиток дитини.
Ні в якому разі не можна порівнювати рівень певного учня з рівнем інших учнів класу, бо при цьому ми принижуємо дитину, віднімаємо його впевненість у собі й цим забезпечуємо початок невдач, тому що одна невдача породжує песимізм, який розвиває недостатню віру в себе і знижує почуття гідності. З цього і народжується антимотивація — небажання старатися більше.
Звичайно, критика має велику силу, її не слід зовсім відкидати, бо виважена критика теж мотивує.
Але ця критика має будувати мости, а не, навпаки, все руйнувати. Ми повинні критикою не ображати дітей, а підштовхувати до нових успіхів (Я знаю, ти це можеш!).
Крім того, ми повинні вчити учнів долати невдачі, не боятися їх.
Найкраща реакція на невдачу і для вчителів, і для батьків удома — не бачити просто оцінку, тобто результат, а шукати причини невдач і допомагати дитині їх подолати.
Існує ряд педагогічних рекомендацій, яких мусить дотримуватися учитель: не слід занижувати учню оцінку за пропуски, несерйозне ставлення до навчання, недисциплінованість і неслухняність. Оцінка не є одним із способів покарання учня. Використання оцінки як дисциплінарного впливу призводить до негативних наслідків. Учні починають думати, що вчитель несправедливий, недобрий, а недоброзичливість до вчителя може перерости в нелюбов до предмета.
Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу — замало.
Особливо важливо, щоб учителі школи розвивали в учнів мотиви обов’язку і
відповідальності в навчанні. У такому разі діти намагатимуться перемогти всі
ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих
предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу. У цьому полягає
органічний зв’язок мотивів обов’язку та інтересу, про які слід пам’ятати
кожному вчителеві і не протиставляти їх між собою. Отже, формувати в учнів мотиви
обов’язку та відповідальності необхідно на основі методів пояснення суспільного
й індивідуального значення навчання, методів вправ, методів похвали за успішне
й сумлінне виконання обов’язків, методів оперативного контролю за виконанням
вимог тощо.
Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного
стимулювання позитивної мотивації школярів під час навчання. Педагог не тільки
повідомляє учням певні знання, а й служить для них взірцем. Педагог є
безпосереднім уособленням педагогічного процесу, людиною, на яку рівняються і з
якою порівнюють себе учні.
Поліпшення передусім якості викладання, майстерності вчителя, вдосконалення
методів і прийомів роботи, спрямованих на підвищення інтересу до предмета,
розвиток мотиваційної сфери, стимулювання пізнавальної активності учнів, уміння
практично застосовувати набуті знання — ось цей нешвидкий, але надійний шлях
активізації пізнавальної діяльності школярів.
При цьому можна запропонувати дітям поради, які варто помістити навіть у кімнаті вашої дитини:
1. Визнач для себе значення певного матеріалу.
Значення певного матеріалу стане тобі зрозумілим, якщо подумаєш, якої мети хочеш досягти, що можеш робити з цим і чи використаєш ти це для себе в майбутньому.
2. Визнач чітко свою мету і не відступай від неї!
Я вірю: ти впораєшся!
Якщо ти чітко знаєш, чого хочеш, бажання вчитися буде залишатися в тобі
завжди. Крім цього, ти відчуєш, що бажання досягти ще більшого в тобі зростає.
3. Поділи свою велику мету на менші частинки.
Їх легше досягти. Коли ти успішно досягнеш маленької мети, у тобі прокинеться бажання досягти наступної. Адже ти це можеш! Так ти швидше прийдеш до своєї великої мети.
• Радій, коли тобі вдасться домогтися маленького успіху!
• Не засмучуйся, якщо з першого разу не вдасться. Спробуй іще раз!
• Знай: ти це можеш! Я вірю в тебе!
4. Спробуй знайти якомога більше причин, через які тобі потрібно досягти цієї мети.
Ці причини допоможуть тобі тримати курс на здійснення всього, чого ти хочеш!
5. Знай: бажання має виходити від тебе самого!
Але якщо ти хочеш учитися, щоб сподобатися вчителю, батькам або довести друзям, чого ти вартий, то використовуй додатково і це, щоб досягти своєї мети!
6. Не бійся просити допомоги!
Знай, що тільки коли ти справді переконаний у правильності своїх дій, тоді досягнеш мети!
Питай, якщо в чомусь маєш сумніви!
Успіху тобі!
Готуємося до педагогічної ради — відвідуємо уроки вчителів
Якість нашої роботи залежить від того, яку мету ми перед собою ставимо, які причини змушують нас виконувати певну роботу. Це — мотив нашої діяльності. За ним завжди стоїть потреба в чомусь.
Однією з важливих причин невдачі на уроці є відсутність в учнів мотивації до навчання. Мотив — це спонукання до активності. Мотивація навчальної діяльності на уроці є обов’язковою частиною певного уроку.
Мотивація — надто важливий
компонент не лише навчання, а й будь-якої людської діяльності. Є мотив — є й
бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної
мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку
технології пропонують високу обопільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість.
Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони
займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони
матимуть.
Вважаючи це питання актуальним, темою педагогічної ради ми обрали «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов».
З метою виявлення системи методів мотивації навчальної діяльності вчителями школи, розвитку особистості та творчого потенціалу учня пропонуємо створеній адміністрацією та творчою групою вчителів школи робочій групі відвідувати:
• з ____ (дата) до ____ (дата) — уроки вчителів предметів природничо-математичного циклу;
• з ____ (дата) до ____ (дата) — уроки вчителів предметів суспільно-гуманітарного циклу;
• з ____ (дата) до ____ (дата) — уроки вчителів предметів естетичного циклу.
Сценарій проведення педагогічної ради на тему:
«Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов».
Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили мету
з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її.
Я. А. Коменський
Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня.
Обладнання: епіграф педради, написаний на плакаті; кольоровий картон — «цеглинки»; лірична мелодія; плакат «Ланцюжок ідей»; відеозаписи; малюнки «Успіхи та невдачі»; завдання до вправи «Моделюю мотивацію»; пам’ятка «З чого починається ефективний урок» (демонстраційна та індивідуальні для кожного вчителя); дитячі твори на тему «Мета мого навчання».
Хід педради
1. Вступне слово заступника з заступника директора з навчальної роботи:
— «Потрібно, щоб усі учні вже з самого початку чітко бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її», — писав Ян Амос Коменський. А мету навчання учні бачитимуть тільки тоді, коли вона буде чітко визначена і зрозуміло вмотивована вчителем.
Мотивація навчальної діяльності учнів є невід’ємним і обов’язковим елементом будь-якого уроку, бо основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.
З метою підготовки до педради ми провели теоретичний семінар на тему «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності за сучасних умов». Тому із загальним поняттям мотивації ви мали змогу ще раз ознайомитись і дещо пригадати. Але, відвідуючи уроки вчителів, особливо молодих, ми помітили, що багатьом із них нелегко дається саме цей етап уроку.
— Давайте спільно за допомогою методу «Цеглина до цеглини» спробуємо визначити особисте розуміння цього поняття.
(Відповіді фіксують на «цеглині» (аркуші паперу)). (Див. схему.)
Схема
|
|
|
Мотивація |
|
|
|||
|
|
Навіщо? |
Для чого? |
|
||||
|
Внутрішнє спонукання до дії |
Зовнішнє спонукання до дії |
Бажання навчатись |
|||||
— Отже, мотивація — це спонукання, яке є причиною активності особистості й визначає її прагнення.
А тепер перейдімо до розгляду питань, які потребують вивчення й висвітлення у виступах на сьогоднішній педраді, а саме:
(Перелічуються питання, записані на дошці. Це необхідно для того, щоб у вчителів перед очима протягом усієї педради були питання, над якими вони працюватимуть.)
1. Способи
формування в учнів позитивного ставлення до навчання. Пояснення учням
значущості навчання для особистості та суспільства.
2. Способи
виховання почуття обов’язку й відповідальності у школярів.
3. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
4. Способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.
5. Роль емоційних методів мотивації навчання.
6. Мотиваційний аспект обдарованого учня.
7. Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.
8. Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
— Готуючись до педради, кожен із вас обирав собі питання, яке хотів би тут розкрити. З огляду на те, що на педраду винесено 8 питань, у нас утворилося 8 груп. Отже, працюємо в групах.
2. Робота в групах.
Зараз вам дано 5 хв. на обговорення своїх питань та вибору одного доповідача.
(Звучить лірична мелодія, під яку вчителі працюють.)
— Час обговорення вичерпано. Тому приступимо до розгляду питань.
1. Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання.
• Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.
Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.)
(Після виступу заступник з навчальної роботи зачитує уривки із 2—3-х учнівських творів на тему «Мета мого навчання».)
2. Надзвичайно важливим у професійній майстерності вчителя є вміння під час навчальної діяльності учнів розвивати в них мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. Це призведе до того, що діти намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу.
• Способи формування почуття обов’язку і відповідальності у школярів.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування почуття обов’язку й відповідальності у школярів.)
3. Якщо дитина дивується, цікавиться — вона починає мислити. Нові ідеї — продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.
• Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.)
• Перегляд у відеозаписі уривків з уроків учителів школи з ситуаціями зацікавленості.
• Зачитування психологом результатів учнівського анкетування з цього питання.
• Способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.)
4. Велику роль у житті людини відіграють емоції. Мабуть,
нелегко знайти людину, позбавлену емоцій. Вони мають велике значення й у
навчанні учнів. Одним із найважливіших емоційних мотивів навчання є почуття
успіху, задоволення від досягнутого, бо схвальні оцінні судження вчителя
викликають в учнів позитивні емоції.
• Роль емоційних методів мотивації навчання.
(*Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує емоційні методи мотивації навчання.)
Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання успіху повторного. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.
(По закінченні виступу заступник з навчальної роботи підбиває його підсумок, використовуючи малюнки.)
5. У школі багато обдарованих дітей. Діяльність таких дітей, напевно, не складно мотивувати.
Зараз я пропоную вам переглянути стисле інтерв’ю з обдарованими учнями, де вони самі намагаються пояснити, для чого вони займаються певним видом діяльності.
(Перегляд у відеозапису інтерв’ю з обдарованими учнями.)
• Мотиваційний аспект обдарованого учня.
6. Учитель — головна дійова особа творчої взаємодії, співробітництва з вихованцем. Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного стимулювання позитивної мотивації школярів у процесі навчання. Бо якщо головним мотивом навчання учнів початкової школи є інтерес, простіше кажучи, цікавість до процесу навчання, то згодом, з віком формується інтерес до отриманих результатів. Чи трансформуються ці інтереси в зацікавленість подальшим змістом навчальної діяльності, багато в чому залежить від майстерності та авторитету вчителя.
• Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості
(Аналіз психологом учительських анкет.)
(Стислий аналіз мотиваційного аспекту відвіданих уроків робочою групою та адміністрацією.)
7. Віковими психофізичними особливостями дітей зумовлена відмінність мотивів навчання.
• Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
• Аналіз психологом учнівських анкет.)
Заступник директора з навчальної роботи:
— Теоретичні питання, винесені на педагогічну раду «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності за сучасних умов», ми розглянули. А тепер — декілька хвилин для їх практичного застосування.
3. Вправа «Моделюю мотивацію».
(Представники 8-ми груп почергово витягують картку із завданням: скласти мотивацію вступного уроку з різних предметів.)
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української мови (5-й кл.).
Тема. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з ритміки (5-й кл.).
Тема. Загальне ознайомлення із предметом ритміки.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з англійської мови (6-й кл.).
Тема. Представлення. Розповідь про себе.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з математики (6-й кл.).
Тема. Повторення навчального матеріалу за попередні класи.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізики (7-й кл.).
Тема. Фізика — наука про природу. Творці фізики.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з географії (8-й кл.).
Тема. Що вивчає курс «Географія материків та океанів».
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізкультури (8-й кл.).
Тема. Правила
загальної гігієни та санітарії. Шкідливість паління.
Завдання: скласти
мотивацію вступного уроку зі всесвітньої історії (9-й кл.).
Тема. Вступ.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з хімії (9-й кл.).
Тема. Правила поведінки у хімічному кабінеті. Правила ТБ у кабінеті хімії.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку із світової літератури (10-й кл.).
Тема. Реалізм XIX ст. Загальна характеристика розвитку культури.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з біології (10-й кл.).
Тема. Інструктаж з ТБ. Завдання сучасної біології.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української літератури (11-й кл.).
Тема. Вступ. Розвиток української літератури в нових суспільно-історичних умовах.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з інформатики (11-й кл.).
Тема. Системи оптичного розпізнавання сканованого тексту. Правила ТБ.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з історії України (11-й кл.).
Тема. Вступ.
Заступник директора школи:
— Перш ніж приступити до творчої роботи, послухайте приклад мотивації на першому уроці географії в 6-му класі.
Тема. Географія — наука про природу земної поверхні, про населення та його господарську діяльність.
Кожен із
вас живе в якомусь будинку. Це може бути велика багатоповерхова будівля або
невеликий одноповерховий дім. Ви чудово знаєте, де у вас розташована кухня, де
спальня, де вмикач електрики, де прокладено труби опалювальної системи, де ваше
робоче місце, як користуватися газовими приладами. Неможливо уявити собі
людину, яка не знає розташування кімнат у будинку або квартирі. А до яких
наслідків може призвести невміння користуватися газовою плитою? Людина може
отруїтися газом, може статися вибух, що призведе до руйнування будинку. Землю
часто порівнюють із великим домом, а ми з вами — одні з його мешканців. А
географія — саме та наука, яка розкаже, де розташовано «кімнати та інші
приміщення» цього будинку: гори, рівнини, міста, океани, озера тощо; допоможе
орієнтуватися в цьому величезному помешканні; розповість, як у «земні
приміщення» надходять енергія та вода — сонячні промені та вода гідросфери...
(За О. Стадником)
(Під повільну мелодію вчителі працюють у групах, створюючи мотивації. По закінченні вправи завуч підбиває її підсумок.)
Заступник директора школи:
— Методом «незакінчених речень» пропоную закріпити інформацію, отриману на педраді:
• Спонукання, яке є причиною до активності особистості, визначає її прагнення — це ... (мотивація).
• Способами формування в учнів позитивного ставлення до навчання є: ...
• Найдужча мотивація до навчання — ... (зацікавленість).
• Способами формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку є: ...
• Отримати винагороду й уникнути покарання — це два основні методи, які ... (формують поведінку людини).
• Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона ... (вчиться бути впевненою в собі).
• Коли дитина
усвідомлює мету свого навчання, вона... (досягне успіху).
Знати,
що таке мотивація, які її види існують, їхні характерні риси, психофізичні
проблеми мотивації навчальної діяльності, вміти сформулювати мотиваційну
частину уроку, створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним
матеріалом, використовувати способи виховання в учнів почуття обов’язку і
відповідальності та багато іншого ми повинні для того, щоб спроектувати і
провести ефективний урок.
Наш психолог підготувала пам’ятку «З чого починається ефективний урок».
(Психолог роздає кожному вчителю індивідуальну пам’ятку, а потім на фоні повільної мелодії зачитує з демонстраційної пам’ятки.)
Пам’ятка
«З чого починається ефективний урок»
• На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не повинні боятися припуститися помилки.
• Давайте дітям максимально виявити свою ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.
• Творче ставлення до роботи й навчання — запорука ефективного уроку.
• Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.
• Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.
• Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.
• Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.
• Добрій пам’яті передує пильна увага.
• Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.
• Чогось навчитися можна тільки практикою.
• Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше та ефективніше.
• Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.
• Якщо дитина дивується — вона починає мислити. Нові ідеї —- продукт творчої уяви.
• Зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.
• Учіть дітей робити нотатки.
• Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок із того, як він уміє висловлюватися.
• Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.
• Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.
• Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.
• Учитель не повинен говорити без упину. Діти не встигають за його думками.
• Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.
4. Підсумки педради.
— Підбиваючи підсумок нашої педради, я хочу сказати, що з метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності вчителі школи використовують такі методи: словесні, наочні й практичні, репродуктивні й пошукові, індуктивні й дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи. Також використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до досліджуваних питань, допомагає подолати втому або негативні відчуття. Організовують лабораторні, практичні, експериментальні роботи, які теж виступають у ролі мотивів активної навчальної діяльності. Часто застосовують проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними в створенні позитивних мотивів навчання, особливо для самостійної роботи учнів.
Кожен із названих вище методів
організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки
інформаційно-навчальним, а й мотиваційним. Важливу роль у мотивації навчання
відіграють методи емоційного стимулювання учнів, які в процесі навчання
створюють ситуацію емоційно-моральних переживань. Так, вивчаючи творчість
письменників української та зарубіжної літератури, вчителі так добирають зміст
матеріалу, приклади і факти, так їх розкривають, що викликають в учнів почуття
співпереживання, гордості тощо.
Емоційні уривки з текстів, ілюстрації, емоційна розповідь учителів — це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості, тобто введення до навчального процесу захопливих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів на уроках хімії, фізики, біології. Підвищений інтерес учнів викликає аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю та діяльності видатних учених, громадських діячів. Наприклад, на уроках історії використання фактів із життя українських гетьманів та інших діячів може не тільки зацікавити учнів, а й викликати позитивне ставлення до предмета і досліджуваної теми. Для створення емоційних ситуацій під час уроків велике значення мають художність та емоційність мови вчителя. Без емоційності мова вчителя є тільки інформативно корисною, але, на жаль, вона не стає позитивним мотивом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Для формування навчальних мотивів велике
значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор,
навчальних дискусій, пізнавальних протиріч, використання різноманітних
аналогій, створення ситуацій успіху тощо. Тому багато вчителів уміло
застосовують методи боротьби різних наукових поглядів з тієї чи іншої проблеми.
Звідси, учні старших класів порівнюють різні підходи до створення таблиці
елементарних частин з фізики, різні концепції походження людини з біології,
різні гіпотези щодо зміни клімату на Землі на уроках географії. Залучення учнів
до ситуацій навчальних дискусій поглиблює їхні знання з окремих питань і на
цьому ґрунті викликає нову хвилю інтересу до навчання. Часто вчителі остаточне
організовують на уроках навчальні дискусії. Звичайно, учні не завжди
висловлюють кінцеве рішення про істинність тієї чи іншої точки зору, але в них
виникає інтерес до глибшого вивчення цих питань. Як метод мотивації всім
учителям потрібно використовувати аналіз життєвих ситуацій. Цей метод
безпосередньо мотивує навчання шляхом максимально ймовірної конкретизації
знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня та його оточення.
Учителі школи вміють формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розраховано на творчість учителя, його постійне вдосконалення. Недаремно ж іще К. Ушинський писав: «Учитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитись, у ньому помирає вчитель».
Ви ж усі, я переконана, все життя працюватимете для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю й задоволенням для кожної дитини. І якщо вірити М. Остроградському, що «хороші вчителі створюють хороших учнів», то в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.
5. Зачитування проекту рішення педради.
Проект Рішення педагогічної ради
1. Дирекції школи: вивчити й узагальнити стан формування позитивних мотивів навчальної діяльності учнів 1—7-х класів і заслухати на нараді в присутності директора.
2. Членам методичної ради: розробити рекомендації щодо впровадження методів мотивації навчальної діяльності школярів.
3. Керівникам предметних МО: обговорити зазначені вище рекомендації на засіданнях предметних МО.
4. Учителям-предметникам: урахувати рекомендації щодо впровадження емоційних, пізнавальних, вольових та соціальних методів мотивації під час проведення навчальних занять.
5. Психологу школи: відвідати навчальні заняття в старших класах і зробити психологічний аналіз застосування позитивних мотивів навчальної діяльності школярів.
Питання про етапи впровадження цього рішення в практичну діяльність школи заслухати на педагогічній раді.
Література
1. Алферов О. Д. Формування відповідального ставлення до навчання: Навч. посіб. — М., 1984.
2. Баженюк 3. С. Діагностика особливостей мотивації навчальної діяльності школярів підліткового віку // Методичні рекомендації. — Луцьк, 1999.
3. Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. — 1998. — № 5. _ с. 72—75.
4. Гриньова М. В. Теоретико-методичні основи формування саморегуляції навчальної діяльності школярів. — К., 1998.
5. Давидов В. В. Проблема розвиваючого навчання. — М., 1986.
6. Доній
В. Л., Несен Г. Н. та ін. Психологія і педагогіка
життєтворчості: Навч.-мет. посіб.
— К., 1996.
7. Зязюн І. А. Гуманістична стратегія і практика навчального процесу // Рідна школа. — 2000. — № 8.
8. Кириленко В. Порушення мотивації навчання як першопричина негативної поведінки // Психолог. — 2005. — № 18, —С. 7—8.
9. Киричук О. В. Формування в учнів активної життєвої позиції. — К., 1983.
10. Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання. — М., 1981.
11. Маркова А. К. Проблеми формування мотиваційної навчальної діяльності. — К., 1989.
12. Мельничук Т. Лідерство в групі, колективі як інструмент і мотив розвитку особистості, її самовираження // Рідна школа, —2000,—№5.
13. Панченко С. Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку (Методичні рекомендації) // Психолог. — 2006. — №6, — С.6—8.
14. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. — 2005. — №2, — С. 2—4.
15. Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. — 2006. — № 15. — С. 5—8.
За матеріалами: ЗАВУЧ, №5(371), Лютий 2009