|
|
Додаток З МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ МЕТОД «МОЗКОВА АТАКА» Метод «Мозкової атаки» ідеально підходить для актуалізації знань учнів, особливо в старшій школі. У парах, малих чи великих групах швидко генеруються та фіксуються усі ідеї щодо заданої теми. Вчитель презентує загальну проблему або чітко формує проблемне питання, яке краще записати на дошці. Усі ідеї без винятку беруться до уваги, ніякої критики, підходить усе. Якщо під час «Мозкової атаки» не вдається одержати багато ідей, це можна пояснити або внутрішньою цензурою учнів щодо якості своїх пропозицій або ж їхньою непідготовленістю до такого типу роботи. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто приводить до висунення нових, що перевершують за якістю первинні пропозиції. Під час «Мозкової атаки» для активізації роботи учням можна запропонувати такі правила: — намагайтесь зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми; — змусьте працювати свою увагу: не відкидайте жодну ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці; — не обговорюйте, не критикуйте висловлювання інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям. АЛГОРИТМ ДІЇ
МЕТОД «СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ» 8 клас — Якщо в кров людини потрапляє декілька міліграмів отрути гримучої змії, людина може померти, а якщо вона вип’є 50 грам цієї отрути, то шкоди не буде. Пояснить чому? — У собак слина виділяється тільки під час їжі, а в людини постійно. У чому фізіологічний зміст такої розбіжності? Навіщо потрібна слина, якщо в роті нічого немає? — Як відомо, в середні віки в медицині був поширений такий метод лікування багатьох хвороб, як кровопускання. Які позитивні та негативні наслідки цього метода Ви можете спрогнозувати? — Чому при необережному вдиханні будь-якого предмета, той найчастіше потрапляє до правого бронха? 9 клас — Чи можна стверджувати, що ефективність запам’ятовування зростає в міру збільшення кількості повторень? — Чому помилки в зошитах Ваш вчитель виправляє червоними чорнилами? — Коли людина краще запам’ятовує дорогу: якщо їде сама чи із супутником, який добре знає цю дорогу? — Як ви думаєте, яка ланка рефлекторної дуги є найважливішою? — Наскільки доцільним є продовження пояснення нового матеріалу після дзвоника з уроку? — Чому в чоловіків частіше легше виявити інтелектуальні нахили? — Нюховий рецептор сприймає запах аміаку в мізерній концентрації. Але якщо капнути аміаком на нюховий нерв, то ніякої реакції організму не буде. Чому? — Тріск, що надходить до вуха, коли розламують сухий хліб, здасться ледве чутним. Але коли ми його відкушуємо, тріск перетворюється на справжній гуркіт. Чим це пояснюється? — Чому у рибалок всі риби в три рази більші порівняно зі справжніми? 10 клас «Єдність хімічного складу організмів» — Якими можуть бути наслідки зменшення відносної кількості ноди в тканинах людей похилого віку? — В молекулі ДНК записана інформація про первинну будову білка. А де знаходиться інформація про будову вуглеводів та ліпідів? — Молекула ДНК може змінюватися під впливом певних чинників зовнішнього середовища, але залишається практично незмінною від народження до смерті. Як це можна пояснити? «Клітина як основна структурно-функціональна одиниця живої природи» — Існують дуже несприятливі прогнози майбутньої долі людства, пов’язані з поширенням вірусних захворювань. Які властивості вірусів дають підстави для таких прогнозів? — Чому про віруси кажуть, що вони стоять на межі між живою та неживою природою? — Інколи, щоб знищити бур’яни, стежки на городі поливають розчином кухонної солі. З якою метою це проводиться? — Чому будь-яка конкретна модель молекулярної організації мембрани є умовною? — Чому не можна безмежно збільшувати розміри одноклітинних організмів? 11 клас «Вступ» — Назвіть ознаку, за якою, з вашої точки зору, можна чітко розмежувати живу та неживу природу. — Чим відрізняється морфологічний, фізіологічний та екологічний підходи до вивчення живих систем? — Дайте відповідь на запитання Дж. Ханслі: «Хто прогресивніше — туберкульозна паличка чи людина?» «Розмноження та індивідуальний розвиток організмів» — Чому вчені називають метафазну пластинку своєрідним паспортом організму? — У багатьох організмів гаплоїдна стадія — це тільки стадія гамет. Як ви вважаєте, в чому переваги диплоїдності порівняно з гаплоїд- ністю? — Який спосіб живлення є еволюційно первинним? Аргументуйте свою відповідь з використанням таких понять, як: хемотрофи, автотрофи, гетеротрофи, сапротрофи. — Чому є неправильними вирази: «комахи-шкідники з часом звикають до отрутохімікатів», «віруси пристосовуються до антибіотиків»? Який процес насправді має місце? — Відомо, що хворі на серповидну анемію люди вмирають ще в молодому віці, не залишаючи потомства. Чому ж у такому разі ген серповидної анемії не зник, а якимсь чином зберігається і на даний час? МЕТОД «БЕЗКРОВНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ» ВНД. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ «Виникнення динамічного стереотипу. Навички та звички» Експеримент № 1. Написати «робочою рукою» фразу: «Фізична культура — запорука здоров’я». Зафіксувати час на виконання даного завдання. Експеримент № 2. Перекласти ручку в іншу руку і написати таку саму фразу. Зафіксувати час. Експеримент № 3. «Робочою рукою» написати знайому фразу навпаки, з останньої літери до першої. Зафіксувати час і порівняти якість виконання завдань. Запропонувати учням пояснити результати експериментів. «Увага, її роль у сприйманні інформації» Під час конспектування визначення «увага» з силою стукаю по столу — спостерігаю за тим, як майже всі учні піднімають голови. Зосереджую увагу на тому, що таким чином проявляється орієнтувальний рефлекс на звук, на якому базується мимовільна увага. Пропоную пояснити поведінку тих учнів, хто голову не підняв, і починаю пояснювати сутність складних нейрофізіологічних процесів — іррадіації та концентрації. «Основні типи вищої нервової діяльності (сангвінічний, флегматичний, холеричний і меланхолічний)» Урок починаю з того, що оголошую учням про зміни в роботі навчального закладу з наступного тижня. Зміни стосуються роботи їдальні. Знаходжу «об’єктивні» пояснення її закриття. Спостерігаю за реакцією учнів. Далі спільними зусиллями аналізуємо особливості поведінки людей з різними типами темпераментів у стресовій ситуації. «Перша і друга сигнальні системи. Фізіологічні основи мови» Пропоную учням заплющити очі і уявити собі лимон. «Смачно» описую цей фрукт і ту крапельку соку, яка утворюється при натисканні на нього. Прошу учнів охарактеризувати власні відчуття. Потім прошу учнів відкрити очі і подивитися на матеріалізацію власної уяви і демонструю той самий лимон і ту саму крапельку соку. Запрошую учнів до порівняння реакції власного організму на натуральний та штучний (слово) подразник. Тепер можна пояснювати різницю між першою та другою сигнальними системами. «Домінантність півкуль головного мозку» Прошу дітей швидко, не аналізуючи власних дій, схрестити пальці рук, а потім також швидко розвести руки і схрестити їх на грудях, фіксуючи, який палець або рука знаходиться зверху (правої чи лівої руки). Пояснюю, що за допомогою цього простого експерименту можна припустити, яка півкуля у людини домінує. Але треба пам’ятати, що в головному мозку існує перехрест нервових шляхів. Зазвичай у дітей після цього експерименту виникає величезна кількість запитань, бо, частіше за все, дослідження показують, що немає чіткого домінування: одне дослідження вказує на праву півкулю, а інше — на ліву. На цій «хвилі» зацікавленості можна пояснювати новий матеріал про особливості формування та функціонування цієї частини головного мозку. «Будова і функції органів зору» Пропоную учням приблизно одну хвилину не мигати, контролюючи цей процес руками, що тримають повіки. Через 30-40 секунд учні почнуть відчувати різь в очах та бажання їх заплющити, предмети почнуть розпливатися та буде підвищуватися секреція сльозних залоз. Тепер можна починати пояснення особливостей будови та функціонування допоміжного апарата очного яблука. «Робота м’язів. Статичне і динамічне навантаження» Наливаю у відро не менше десяти літрів води і прошу найсиль- нішого учня однією рукою швидко піднімати та опускати його впродовж ЗО секунд. Використовуючи таку своєрідну «динамічну модель», даю поняття про синергісти та антагоністи в м’язовій системі людини. Після нетривалого відпочинку прошу цього учня витягнути руку і в такому положення потримати відро ті ж самі ЗО секунд. Відро важке і зазвичай другий експеримент триватиме не більше десяти секунд. Для порівняння експеримент можна провести ще раз, залучивши інших учнів. Здебільшого, учні жваво реагують на те, що відбувається. Після того, як вони заспокояться, ніяких проблем із засвоєнням різниці між статичною та динамічною роботами не виникає.
|
|
|||||||||||||||||||||