|
Додаток 3 Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова І. Ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви 1. Біном фантазії. Для гри береться два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. Слова потрібно використовувати по в їхньому звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, на етапі підготовки до сприймання казки М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку», дітям пропонується поєднати слова «лебідь» і «черевички», Ці слова можуть буди поєднані за допомогою прийменників: лебідь у черевичках, лебедеві черевички, лебідь біля черевичок. Кожне ці словосполучення може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка. 2. Довільне додавання префіксів. Цей прийом є одним із способів словотворчості, що полягає у доформуванні слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад, суперкіт, віце-черепаха, антивітер, мікроквітка, мікрохмара, максігніздо, замлис, трикорова. 3. Конструювання загадки. Цей прийом стимулювання дитячої творчості у концентрованій, символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності У ході такої роботи діти вчаться добирати прикметники-епітети, практично знайомляться з порівняннями. 4. Придумування історії з шостим словом. Дітям даються слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад, п’ять слів, які підказують сюжет казки «Лисим ка та Журавель»: лисичка, журавлик, кашка, глечик, гості; з шостим словом, наприклад, крокодил. 5. Казка-навиворіт. Метод «вивертання казки навиворіт» цінний не тільки для розвитку пародіювання. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. Наприклад, дівчина з казки «Кривенька качечка» — зла, нечемна. Не допомагає дідові з бабою, а шкодить, псує хатнє майно. 6) Створення вінегрету з казок. Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Наприклад, Колобок у лісі зустрічає бременських музикантів і проситься з ними в дорогу. 7) Створення уявних образів за словесним описом. — Спробуйте уявити озеро таким, яким його побачила автор вірша «Спить озеро» Леся Українка (3 кл.). — Як можна проілюструвати вірш Я. Щоголіва «Осінь»? Які фарби — теплі чи холодні ви використали б? (3 кл.). — Чому вірш Лесі Українки «Вже сонечко в море сіда...» можна назвати «кольоровим»? (4 кл.). — Впізнайте предмет за ознаками: добра, мила, лагідна, найрідніша. (Якщо діти не відгадують, що це за предмет, то вчитель називає, його функцію). — Впізнайте предмет за діями: повзе, шипить, блищить, жалить. 8. Створення словесних описів образів. — Розгляньте сюжетний малюнок у підручнику. Пофантазуйте, які події могли б відбуватися, складіть невелике оповідання (1 кл.). — Розкажіть, як описано Дніпро у вірші Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Якщо ти бачив Дніпро, то опиши, яким він буває, яким ти його побачив уперше (4 кл.). — Пофантазуйте, на що схожа літера, де живе, що їсть, з ким дружить, який у неї характер? (1 кл.). — Опишіть шум дощу (скрип дверей, шурхіт листочків). Який цей звук — товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, солодкий чи гіркий? II. Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями 1. Складання маленьких оповідань чи казок за набором опорних слів: — горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій; — дерево, жолудь, вітер, сон, паросток, дубочок. 2. Складання історій з обов’язковим використанням трьох сліп, які взяті з різних творів. III. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень: — Складіть кілька речень про квіточку. Не забудьте, що вона, як і ви, мріє, дихає, радіє, сумує, сподівається. — Уявіть, що у вас в руках пензлик. Опишіть тихий осінній день. — Спіймайте у долоньку сонячний зайчик. Розкажіть про свої враження. — Розкажіть про мрії тихого літнього вечора, який нечутно щоразу ночує за вашим вікном. — Опишіть, яким ви уявляєте фантастичне місто. — Розкажіть, якою ви уявляєте школу майбутнього. IV. Придумування казок 1. Створення власної казки-кальки з будь-якої відомої. 2. Переплітання подій різних казок та створення власної оригінальної казки. 3. Створення казок за поданим темами: Теми для 1-2 класів: «Як блакитна краплинка впала на землю», «Мандрівка осіннього листочка», «Про що розповіла сніжинка», «Як промінчик став сонячним зайчиком». Теми для 3-4 класів: «Де живе Місяць», «Коли я був чарівником», «Казка про синю квіточку, що народилася пізно восени», «Чому зайчик на зиму міняє шубку?». V. Складання віршів 1. Доказування чистомовок. 2. Складання римованих віршів на тему. Наприклад:
3. Доповнення віршів добиранням слів, що римуються. 4. Відновлення віршів на основі рими і змісту.
5. Складання віршів за римами: кульбаба-баба, травичка- сестричка. 6. Складання віршів-хоку (трирядковий білий вірш-метафора, в якому змальовується певний об’єкт природи). Для об’єкта опису можна взяти, наприклад, краплинку роси на квіточці, світлячків уночі, листочок на воді. 7. Складання віршів-небилидь за одним із початків: «Зустріла жабка слоненя», «Так печемо ми пиріг...». 8. Складання римованих текстів, використовуючи алгоритм створення лімериків. Лімерик є одним із засобів розвитку мовленнєвої творчості. Це короткий вірш, який складається, як правило, з 5 рядків. Лімерик пишеться у жанрі нонсенсу (небилиці, абракадабри). Римовані тексти цього жанру почали складати в Ірландії у місті Лімерик. Лімерик римується таким чином: 1-2 рядок між собою; 3-4 рядок між собою; 5 рядок є висновком і може не римуватися. Лімерик повинен мати яскраво виражений парадокс або гіперболу. Наприклад: Жив-був кумедний ведмедик Пух. Був дуже добрий і навіть любив набридливих мух. По лісу він собі блукав, Усіх друзів медом пригощав. Ось такий чудернацький був ведмедик Пух.
|