Додаток 5

«Мозковий штурм» — це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5-7 осіб, що є «генераторами ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записуються на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалити якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?..» (4 клас).

Запитання вчител: — Що означає бути людиною?

Технологія «Мікрофон» — це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас).

Запитання вчителя: — Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють?

— З чого складається книга? Хто її створює?

Інтерактивна технологія «Незакінчене речення».

Тема. До джерела народної мудрості. Народні усмішки. Прислів’я і приказки. Скоромовки (4 клас).

Завдання для малої групи: закінчити речення.

1. Усна народна творчість — це...

2. До жанрів усної народної творчості належать...

3. До малих форм усної народної творчості відносять...

4. На мою думку, скоромовки створювалися для того, щоб...

5. Прислів’я відрізняється від приказки тим, що...

Вправа «Криголам» допомагає подолати відчуженість, згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості.

Матеріал уроку. Марк Беденко. «Неслухняна кулькова ручко (3 клас).

Учитель роздає всім учасникам різнокольорові смужки, на звороті яких записані слова з прислів’їв. Організуються групи за складеними прислів’ями.

1. Хто працює, той і достаток має.

2. Краса людських рук світом мандрує.

3. Наполегливість і труд до мети ведуть. Один учасник із групи зачитує складене прислів’я і пояснює його) Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує (3 клас).

Запитання

— Де ви можете знайти відповіді на свої запитання?

— Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

(Знання можна почерпнути від дорослих, з телебачення, раді< комп’ютера, друкованої продукції: енциклопедій, довідників, творім письменників, журналів, словників.)

Технологія «Т-схема»

Матеріал уроку. В. Сухомлинський «Красиві слова і красиві діло» (3 клас). Запитання вчителя:

— Чи потрібні нам добрі вчинки? Внесемо свої аргументи в таблицю

Докази «за»

Докази «проти»

Про добро можна говорити дуже багато і красиво розповідати мріяти, говорити. Але ніякої користі це не принесе, якщо добрі діла не будуть втілюватися в життя, якщо гарні слова залишатимуться лише словами. Про це ми дізнаємося з оповідання В. Сухомлинського.

Технологію «Акваріум» можна впроваджувати у роботу, коли учні вже мають навички групової роботи. Учитель об’єднує учнів у гри групи, пропонує завдання для виконання та надає необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу і утворює маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, використовуючи метод дискусії і знаходять спільне рішення. Усі інші учні класу тільки слухають, не втручаючись в обговорення. Після закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання:

«Чи погоджуєтесь з думкою групи? Чи була ця думка достатньо доведена? Який із доказів ви вважаєте найбільш переконливим?»

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює свою, іншу ситуацію. Усі учні повинні побувати в «Акваріумі», робота кожної з них мусить бути обговорена.

Матеріал уроку. Ю. Ярмиш. «Як Солов’ятко вскочило в біду» (4 клас).

Питання для обговорення в акваріумі:

— Чи правильно робили птахи, вихваляючи Солов’ятко?

— Солов’ятко саме винне у своїй ганьбі. Доведіть це.

— Що ви порадили б Солов’ятку, якби могли звернутися до нього?

Технологія «Ажурна пилка»

Тема. Золоті зернята народної мудрості (3 клас).

Учитель розділяє клас на групи. Завдання: опрацювати вдома усі малі жанри усної народної творчості (прислів’я, приказки, скоромовки, загадки). На уроці учасники груп перегруповуються в так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим, і самі набувають нових знань. Учасники цих експертних груп повертаються у домашні групи і передають отримані знання іншим. Для підбиття підсумків клас об’єднується у загальне коло.

Технологія «Ситуативне моделювання»

Матеріал уроку. В. Сухомлинський. «Як Павлик списав у Зіни задачу» (4 клас).

Діти отримують картки з записом життєвих позицій:

«Якщо мені лінь виконати завдання, я його можу списати».

«Домашніх завдань можна і не виконувати».

«Якщо не можу розв’язати задачу, то попрошу товариша її пояснити».

«Якщо помічу помилку у зошиті іншого, не вкажу на неї, щоб отримати вищу оцінку».

Уявіть себе в одній із описаних ситуацій. Що б зробили ви?

Оберіть одну думку з переліку, об’єднайтеся у групи за цією думкою.

Обміркуйте доведення своєї позиції і довірте висловити спільну думку одному із учасників групи.

Після аналізу твору, учитель ставить запитання:

— Чи змінили ви свою думку? В яку групу ви б перейшли тепер? Чи залишились у своїй групі?

Формування нових груп, рефлексія результатів учнями.

Технологія «Прес»

Матеріал уроку. А. Костецький «У гостях» (3 клас).

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання дати відповідь на поставлене запитання за поданим кліше.

Запитання:

Як можна оцінити поведінку сестрички Віті?

1-ша група — «Я вважаю, що ...».

2-га група — «... тому, що ...».

3-тя група — «... таким чином ...».

4-та група — «... отже ...».

5-та група — «Сестричка Віті повинна була ...».