П`ятниця, 18.08.2017, 20:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Лист МОН 1/9-74, с. 4


Сторінки: 1   2   3   4   5   6

Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів у 3-4 класах (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»)

Рівень
навчальних
досягнень учня/учениці
Бали Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий 1 Учень/учениця переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не пов’язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті
2 Учень/учениця відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
3 Учень/учениця переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
Середній 4 Учень/учениця недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1-2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності
5 Учень/учениця зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок.
З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2-3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінювальні судження щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»)
6 Учень/учениця переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору, визначати його тему. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінювальною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них — за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.
Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями.
Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру
Достатній 7 Учень/учениця відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок.
З незначною допомогою вчителя складає план, визначає тему твору; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3-4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
8 Учень/учениця загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1-2 приклади.
Правильно наводить 4-5 прикладів творів, що вивчались. Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у виданнях довідкового характеру
9 Учень/учениця самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план.
Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал.
Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок).
Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки.
Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково-ілюстративний апарат. Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки, навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
Високий 10


Учень/учениця самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі.
Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору.
Самостійно здійснює пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
11 Учень/учениця самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).
Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.
Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів
12 Учень/учениця самостійно, будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції.
Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.
Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів.
Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності

Метою самостійної та підсумкової роботи у 3-4 класах є перевірка рівня сформованості в учнів умінь самостійно усвідомлювати зміст незнайомого тексту, застосовуючи знання, уміння, навички, способи діяльності, якими учень оволодів протягом навчання.

Рекомендуємо таку роботу проводити на основі незнайомого тексту, завдань різного рівня складності. Для перевірки пропонувати завдання трьох типів: 1) завдання, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із трьох (чотирьох) запропонованих варіантів; 2) завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності; 3) завдання, які потребують розгорнутої відповіді.

У 3 класі наприкінці І семестру доцільно провести самостійну письмову роботу під керівництвом учителя. Оскільки така робота має навчальний характер, вона не оцінюється в балах.

Самостійна робота в 3 класі (І семестр) складається із незнайомого тексту (обсягом 250 — 300 слів) і 8 завдань (5 завдань першого типу, 3 — другого і 1 — третього типу)

Підсумкову контрольну роботу рекомендуємо проводити в 3 класі наприкінці ІІ семестру і у 4 класі наприкінці І семестру.

У 3 класі (ІІ семестр) підсумкова контрольна робота може складатися із незнайомого тексту (обсягом 300 — 350 слів) і 10 завдань (5 завдань першого типу, 4 — другого і 1 — третього типу).

У 4 класі (І семестр) — із незнайомого тексту (обсягом 350 — 420 слів) і 12 завдань (6 завдань першого типу, 5 — другого і 1 — третього типу).

Оцінювання виконаної роботи рекомендуємо здійснювати таким чином.

За правильне виконання завдань, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із кількох запропонованих варіантів виставляється по 1 балу.

Завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності оцінюються у межах 2 балів кожне: 2 бали — завдання виконано правильно, дано повну ґрунтовну відповідь, правильно встановлено послідовність чи відповідність, план повністю відповідає тексту; 1 бал — завдання виконано частково, допущено неточності, відповідь не обґрунтовано. Якщо завдання складається з двох частин, то виставляється по 1 балу за правильно виконану кожну частину завдання; 0 балів — учень виконав завдання неправильно чи не приступив до виконання завдання.

Завдання, які потребують розгорнутої відповіді оцінюються в межах 3 балів. Ураховується зміст; логічність і послідовність викладу; висловлення (обґрунтування) власної думки, використання засобів художньої виразності у висловлюванні.

Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність.

Усі бали за виконані завдання додаються, й одержаний загальний бал переводиться в оцінку за поданою таблицею:

Таблиця переведення тестового бала в оцінку

Оцінка «1» «2» «3» «4» «5» «6» «7» «8» «9» «10» «11» «12»
Тестовий бал 1 2 3 4-5 6-7 8 9-10 11-12 13 14 15 16
Тестовий бал 1 2-3 4-5 6-7 8-9 10 11-13 14-16 17 18 19 20

Семестровий бал навчальних досягнень учнів ставиться з урахуванням поточного оцінювання досвіду читацької діяльності, результатів поточного і підсумкового оцінювання навички читання вголос, якості вивчення віршів чи уривків з прозових творів напам’ять, поточного оцінювання навички читання мовчки, результатів виконання підсумкових контрольних робіт.

Річний бал виставляється на основі підсумкових балів за семестри.

УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
ЯК МОВИ ВИВЧЕННЯ

Оцінювання навчальних досягнень з української мови як державної та інших мов як навчальних предметів рекомендуємо здійснювати згідно з основними цілями навчання, які передбачають формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Об’єктами перевірки й оцінювання є:

  • мовленнєві уміння з аудіювання, говоріння, читання, письма;
  • сформованість певного кола знань про мову, мовні та правописні уміння, графічні навички письма.

У 1-4 класах проводиться:

  • поточне оцінювання (у 1-2 (І семестр) класах — безбальне, у 3-4 — бальне за знання з мови й мовні вміння — усне опитування, тестові завдання);
  • періодичний контроль й оцінювання рівня сформованості умінь з аудіювання, говоріння (діалогічне й монологічне мовлення), читання й письма та фонетико-графічні й орфографічні уміння у 3-4 класах;
  • підсумкове оцінювання за семестр, рік.

Періодичний контроль сформованості тих чи інших видів навчальної діяльності радимо проводити фронтально (аудіювання, списування чи диктант) й індивідуально (діалогічне й монологічне мовлення). Діалогічне мовлення перевіряється в І семестрі, а монологічне — у ІІ.

Кожен вид навчальної діяльності рекомендуємо перевіряти один раз на семестр, а орфографічні й граматичні уміння — двічі на семестр.

Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень з української мови як державної й національних мов як навчальних предметів залежать від спорідненості чи неспорідненості з рідною, що дає можливість, урахувати ступінь складності оволодіння цими мовами та кількість годин, відведених на їх засвоєння, диференціювати вимоги.

Вимоги до перевірки й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності

1. Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного)

Перевірці підлягають вміння вислухати незнайомий художній текст з 1-2 прослуховувань у 1 класі й з 1 — у 2–4 класах у школах зі спорідненим мовами навчання та з 2 -3 прослуховувань — у 1-2 класах і 1-2 — у 3-4 класах у школах із неспорідненими мовами навчання та зрозуміти його. Перевірку доцільно здійснювати раз на семестр.

Розуміння прослуханого радимо виявляти за допомогою завдань тестового характеру — використовувати серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами «так» — «ні». Учням 3 класу — 4 запитання альтернативного типу. Для учнів 4 класу складають 6 запитань, кожне з яких супроводжується трьома відповідями на вибір (I варіант) чи двома — (II варіант). Запитання охоплюють зміст твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору (3-4 класи).

Правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1 класі оцінюються безбально, 2-3 класах — 3 балами; у 4 класі — 2.

Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому інтонаційно оформленому читанні вчителем (зі швидкістю 70 — 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
Кількість слів Кількість слів
1
2
3
4
80-100
120-150
160-220
230-300
70-90
100-120
140-180
200-250

ІІ. Говоріння (діалогічне та монологічне мовлення)
Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

Рекомендуємо перевіряти вміння: складати, розігрувати діалог і будувати усний переказ чи усний твір.

Вважаємо за доцільне, щоб протягом року учень одержав дві оцінки, які покажуть його успіхи у розвитку усного мовлення: одну — за діалогічне та другу — за монологічне мовлення.

Під час перевірки навички говоріння радимо враховувати ступінь самостійності роботи, міру допомоги вчителя. Учням початкового та середнього рівня доцільно пропонувати різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, окремі репліки (підказки), зразки діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли достатнього рівня, можуть виконувати відповідні завдання за незначною допомогою, високого — самостійно.

Діалогічне мовлення

Одиницями контролю є уміння:

  • складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації чи ситуативного малюнка й мети спілкування (мовленнєвого завдання);
  • додержуватися правил етикету;
  • вживати етикетну лексику й форми звертання;
  • дотримуватись норм літературної мови (лексична й граматична правильність);
  • орієнтація на слухача,

а також:

  • відповідність вжитих реплік-відповідей змісту запитань;
  • міра самостійності у веденні діалогу;
  • відповідність кількості вжитих реплік зазначеному обсягу.

Монологічне мовлення:

Одиницями контролю є:

  • змістовність, послідовність (логіка), чіткість розповіді;
  • відповідність темі;
  • лексична, орфоепічна та граматична правильність мовлення;
  • орієнтація на слухача;
  • відповідність обсягу розповіді зазначеним вимогам.

Орієнтовний обсяг складеного учнями діалогу
(кількість реплік на кожного із співрозмовників)

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
1 4 репліки, враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 3 репліки, враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови
2 4 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 3 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови
3 5 реплік без урахування етикетних формул початку й кінця розмови 4 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови
4 6 реплік без урахування етикетних формул початку й кінця розмови 5 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови

Перевірку монологічних висловлювань рекомендуємо здійснювати з урахуванням умов, у яких вивчаються мови (близькоспоріднені чи не близькоспоріднені). У першому випадку у 2-3 класах перевіряється вміння переказувати короткий текст за малюнком і планом, у 4 класі — складати власний твір на задану тему. У другому випадку у 3 класі перевіряється вміння переказувати текст з опорою на план, у 4 класі — складати твір за малюнком і планом.

Обсяг тексту для усного переказу

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
1 - -
2 40-50 слів -
3 60-80 слів 50-60 слів
4 - -

Для усного переказу рекомендуємо використовувати невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на попередніх уроках. Для усного твору доцільно пропонувати учням тему (в умовах спорідненості), малюнок і план (в умовах неспорідненості).

Обсяг складеного тексту в умовах спорідненості має бути орієнтовно 5-7 речень. В умовах неспорідненості — відповідно до кількості пунктів плану.

Час виголошення складеного твору орієнтовно 1,5 — 2 хв. в умовах спорідненості та 2-3 хв. в умовах неспорідненості.

Письмові твори у 3 класі і І семестрі 4 класу мають навчальний характер. У ІІ семестрі 4 класу перевіряються уміння самостійно складати й записувати тексти у школах із спорідненими мовами навчання за сюжетним малюнком, у школах із неспорідненими мовами — за нескладним за змістом сюжетним малюнком і планом із 4-5 пунктів.

Обсяг тексту для письмового переказу

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
4 75-80 слів 5-6 речень

ІІІ. Читання
Читання вголос

У 2 класі у кінці ІІ семестру рекомендуємо перевіряти уміння правильно прочитати слова, речення, невеликі тексти і зрозуміти прочитане. Орієнтовна швидкість читання — 35-45 слів за хвилину, якщо українська мова споріднена, і 30-40 слів, якщо неспоріднена.

При оцінювання сформованості уміння читати в 2 класі беруться до уваги: спосіб читання (складами, цілими словами); правильність читання; швидкість і розуміння прочитаного.

У 3-4 класах доцільно здійснювати поточну перевірку вмінь учнів читати вголос у міру швидко, плавно, з дотриманням орфоепічних, фонологічних та інтонаційних норм, логічних пауз, з орієнтацією на слухачів; розуміти прочитане.

Під час оцінювання бажано враховувати вміння визначати жанри вивчених творів (казку, вірш, оповідання та ін.), тему й головну думку твору, його героїв, уміння знаходити образні слова та вирази і пояснювати їх значення.

Перевірку радимо здійснювати індивідуально. Обсяг тексту визначається так, щоб час його озвучення учнем (з нормальною швидкістю) дорівнював 1-2 хвилинам.

Протягом семестру виводиться середній бал як результат поточного оцінювання за читання вголос. Середній бал виставляється в окремій колонці журналу, не позначеній датою.

Швидкість читання вголос

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
3
4
55-60 слів за хвилину
65-80 слів за хвилину
45-55 слів за хвилину
55-65 слів за хвилину

Читання українською мовою мовчки

Перевіряється вміння прочитати незнайомий текст і зрозуміти його. Перевірку рекомендуємо здійснювати один раз на семестр у 4 класі.

Рекомендована швидкість читання мовчки наприкінці 1 семестру — не менша, ніж 100-110 слів за хвилину, наприкінці року — 120-180 слів за хвилину (для споріднених мов) і 120-150 слів (для неспоріднених). Розуміння прочитаного виявляють за допомогою завдань тестового характеру — учням пропонують 6 запитань за текстом з 3 варіантами відповідей для вибору. Запитання стосуються розуміння фактичного змісту твору, його головної думки та окремих особливостей мови художнього твору.

Орієнтовні вимоги до оцінювання читання мовчки: правильна відповідь на кожне із запитань за прочитаним текстом оцінюється 2 балами.

У виведенні балів, крім розуміння прочитаного, радимо враховувати:

  • швидкість читання мовчки, яка оцінюється 2 балами (учень, швидкість читання якого нижча за норму, одержує на 1 бал менше);
  • наявність зовнішніх артикуляційних рухів (учень, який ще не позбувся зовнішніх артикуляційних рухів, одержує на 1 бал менше (для споріднених мов).

ІV. Письмо

Письмо як вид мовленнєвої діяльності передбачає уміння правильно висловити свою думку (переказати, розповісти) в письмовій формі, користуючись графічною системою мови, яка є предметом вивчення, дотримуючись техніки письма, правил правопису та уміння належним чином оформити письмову роботу.

Починаючи з ІІ семестру 3 класу, в умовах вивчення споріднених мов раз на семестр, рекомендуємо перевіряти вміння писати переказ за поданим планом, а в 4 класі — переказ (І семестр) і твір на задану тему (ІІ семестр).

За вивчення неспоріднених мов — письмовий переказ з опорою на план у І семестрі 4 класу, а письмовий твір за малюнком і планом — у ІІ семестрі.

Обсяг тексту для письмового переказу — 60-80 слів (споріднені мови) і 50-70 слів (неспоріднені мови).

Уміння володіти письмом як видом мовленнєвої діяльності, що передбачає уміння побудувати висловлювання в писемній формі — переказати, розповісти про побачене, про себе і свою родину, друзів формується протягом навчання у 3-4 класах.

За письмову роботу (переказ і твір) в журналі виставляють одну оцінку за зміст.

Правописні та граматичні помилки виправляють і опрацьовують у ході аналізу письмових робіт.

Орфографічні та граматичні уміння

У 2 класі в кінці ІІ семестру перевіряють уміння вживати засвоєні букви українського (російського, польського, болгарського тощо) алфавіту під час письма, уміння списувати. Для цього пропонують невеликий текст.

У 3-4 класах в умовах спорідненості мов у І семестрі з метою перевірки пропонується списування (І семестр) і слуховий диктант (ІІ семестр).

В умовах вивчення неспоріднених мов у кінці І семестру 2 класу проводять списування, у 3-4 класах у І семестрі також проводять і оцінюють списування, у ІІ семестрі — зорово-слуховий диктант.

Обсяг тексту для списування та диктанту

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
Списування Слуховий диктант Списування Зорово-слуховий диктант
2
3
4
40-45 слів
50-55 слів
55-60 слів
-
45-55 слів
56-60 слів
35-40 слів
45-50 слів
50-55слів
-
40-45 слів
50-55 слів

Орієнтовні вимоги до оцінювання списування
та слухового й зорово-слухового і диктанту

Рівні
навчальних досягнень
Бали Кількість помилок
Споріднені мови Неспоріднені мови
Початковий 1 Понад 10 Понад 12
2 До 10 До 11
3 До 9 До 10
Середній 4 До 8 До 9
5 До 7 з них 2 негрубих* До 8
6 До 6 з них 2 негрубих До 7 з них 2 негрубих
Достатній 7 До 5 з них 2 негрубих До 6 з них 1 негруба
8 4 з них 2 негрубих До 5 з них 1 негруба
9 3 з них 1 негруба 4 з них 1 негруба
Високий 10 2 з них 2 негрубі 3 з них 1 негруба
11 1 негруба 2 з них 1 негруба
12 1 виправлення 1 негруба + 1 виправлення

До негрубих помилок відносяться неправильне написання, пропуск чи заміна букви, букви іншого алфавіту, якщо таких помилок не більше 2. Якщо помилок допущено більше, то 2 — зараховуються як одна груба. Акуратно зроблене виправлення не вважається помилкою. Повтор помилки в одному й тому ж слові вважається як одна помилка.

Техніка письма та культура оформлення письмових робіт

Об’єктами перевірки є вміння писати, вживаючи букви українського чи алфавіту мови, яка вивчається як друга, з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму великих і малих рукописних букв, правильно поєднувати їх у слові і розташовувати слова на лініях сітки зошита. Перевіряється також охайність і вміння оформити письмову роботу (розташувати на рядку заголовок тексту, дотримуватися полів тощо).

Оцінювання техніки письма та культури оформлення письмових робіт рекомендуємо здійснювати шляхом списування з друкованого тексту 1 раз на рік, починаючи з 3 класу.

Нормативною вважається така швидкість письма (на кінець навчального року):

Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
2 не враховується не враховується
3 20-25 знаків за хвилину 15-20 знаків за хвилину
4 26-30 знаків за хвилину 21-25 знаків за хвилину

За списування рекомендуємо виставляти дві оцінки — за фонетико-графічні й правописні уміння та графічні навички письма.

Орієнтовні вимоги до оцінювання графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма в 3-4 класах:

початковий рівень — списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, трапляється дзеркальне зображення літер. Поєднання букв переважно неправильне або відсутнє, при цьому слід враховувати особливості графічної системи другої мови, переважно неспорідненої з українською. Багато слів написано злито, допущено заміну букв буквами рідної мови. Лінійності майже не дотримано;

середній рівень — списаний текст читається. Однак є значні відхилення від нормативної форми літер. Поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Багато слів написано злито, є помилки (4) на заміну букв;

достатній рівень — списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, переважно з правильним поєднанням. Однак трапляється 3-4 відхилення від норми у формі букв та їх поєднанні. Деякі слова злиті, букви замінені буквами рідної мови (до 3 помилок);

високий рівень — списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається 1-2 відхилення у формі букв чи їх поєднанні та заміні букв, які не порушують загального позитивного враження від письма.

Під час оцінювання техніки письма враховуються такі параметри:

а) форма букв, б) нахил букв в одну сторону, в) поєднання букв (не вважається за помилку вживання поєднань, прийнятих у рідній мові), г) швидкість письма, д) охайність та культура оформлення роботи.

Сторінки: 1   2   3   4   5   6
Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017