Понеділок, 18.12.2017, 07:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

О. I. Пометун, Історія, 6 клас. § 22-23




22-3


Стародавні китайці називали свою батьківщину «Тянься» — «Піднебесна», «Чжун-Го» — «Серединне царство» (бо мешканці Китаю вважали свою країну центром землі), або «Чхун Хуа» — «Серединна Квітуча». Слово «Китай» з'явилося значно пізніше, можливо, походить від назви народу кидань, який завоював Китай у Хет. н.е.

На основі карти та тексту поясніть, як природні умови впливали на заняття населення Стародавнього Китаю.

На північному сході від Індії розташована велика країна, яку ми називаємо Кита́й. На заході його території лежать гори та пустелі, на півночі — степи, на півдні — гори, укриті тропічними лісами. Зі сходу та півдня Китай омивають Жовте і Східно-Китайське моря.

Найсприятливіші умови для заселення були у Східному Китаї, а саме — на Східно-Китайській рівнині, де протікають дві могутні річки — Xyanxе́ («Жовта вода») і Янцз́и («Блакитна», або «Довга ріка»). Беручи початок у горах Тібету, ці річки нагадують Тигр і Євфрат: дуже бурхливі, несуть багато мулу і піску, часто несподівано розливаються.

Назву «Жовта вода» річка Хуанхе одержала через свій колір. Північні вітри наносили зі степів жовтий пил, що за тисячоліття вкрив береги річки товстим шаром. Під час дощів Хуанхе розливалася, затоплювалися цілі області, знищувалися посіви. Стародавні китайці назрівали Хуанхе «лихом Китаю», «річкою, що надриває серця», «річкою тисячі бід». Проте ґрунти в її долині дуже родючі і легко піддавалися обробітку мотикою і дерев'яним плугом. Це і приваблювало населення. Тому й оселялися по берегах цієї ріки.

З давніх часів основним заняттям жителів країни було землеробство. Основною сільськогосподарською культурою в Китаї був рис, що приносив по 2-3 врожаї на рік. Для кращого обробітку полів селяни використовували биків. До того ж китайці навчилися застосовувати добрива. Це значно збільшувало врожаї, що сприяло процвітанню країни.

Стародавній Китай є батьківщиною шовку, виробництво якого, за легендами, виникло близько V тис. до н.е. Для виготовлення цієї тканини китайці вирощували шовковицю, її листям годували шовкопрядів. З їхніх коконів отримували натуральну шовкову нитку. До речі, вивозити шовкопрядів або їх личинок із країни кілька тисячоліть було заборонено під страхом смертної кари.

Перші гроші в Китаї виникли дуже давно: універсальним мірилом цінності могли бути особливі мушлі — каурі, зерно, шкіра тощо.

Спираючись на текст й ілюстрації, визначте особливості господарювання мешканців Стародавнього Китаю.




2. ДАВНЬОКИТАЙСЬКІ ІМПЕРІЇ

Чим відрізнялося правління династій Цінь і Хань? Що їх об'єднувало?

Імпе́рія — велика держава, що включає багато приєднаних територій і народів.

Із II тис. до н.е. в Китаї існували окремі царства, які час від часу об'єднувалися в єдину державу, але частіше ворогували між собою. У III ст. до н.е. наймогутнішим стало царство Цінь. До 221 р. до н.е. під його владою було об'єднано весь Китай. Відтоді почала своє існування єдина загальнокитайська імперія Цінь. Її засновник прийняв титул Цінь Шихуанді́, тобто «Перший імператор династії Цінь».

Його правління відзначилося важливими об'єднувальними реформами. Територія держави була поділена на 36 областей на чолі з намісниками. Імператор сприяв створенню добре розвиненої мережі доріг і каналів. Піддані віднині повинні були користуватися єдиною монетою і мірами ваги, мали єдині закони. Однією з головних реформ стало вироблення єдиної для всього Китаю ієрогліфічної системи письма.

Як китайський історик характеризує імператора Цінь Шихуанді? До яких наслідків мала привести державу така політика?


Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочовиків, імператор відновив будівництво Великої Китайської стіни, розпочате раніше. Довжина цієї величної споруди, що стала символом Китаю, близько 6350 км, а висота — від 6 до 10 м. Через кожні 2-3 км зводили могутні вежі. По верхів'ю стіни фактично пролягав кам'яний шлях — настільки широкий, що тут легко могли роз'їхатися дві колісниці. Будівництво велося силами 300-тисячної армії, якій допомагали в'язні, раби і селяни. Багато людей загинуло від виснаження і непосильної праці. Для завершенню цього небаченого в історії будівництва знадобилося кілька століть

Як будували Велику Китайську стіну? Чи допомагала вона у війнах із кочовиками? Яке враження вона на вас справляє?

Суворе правління першого імператора, високі податки та повинності виснажили населення країни. Тому невдовзі після його смерті спалахнуло велике народне повстання.

Одним із вождів повстанців став сільський староста Лю Бай. Він скинув останнього представника династії Цінь і заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм кілька століть — із 202 р. до н.е. до 220 р. н.е.

Серед помічників нового правителя Лю Бана було багато вчених. За їхніми порадами він пішов на деякі поступки, відмінивши криваві закони та припинивши великі збиткові будівництва. Багатьох рабів відпустили на волю. Для селян у 20 разів був зменшений земельний податок. У народну власність передали заповідні ліси, парки та водойми, що раніше належали ціньським правителям.

Імператор провів реформи в армії. Він створив легку рухливу кінноту. Для збільшення її чисельності були відкриті нові кінні заводи. У прикордонних районах з'явилися військові поселення, утворивши захисну смугу від нападу ззовні.

Для торговельного обміну було прокладено Великий шовковий шлях.

Вели́кий шовко́вий шлях — це найвідоміший торговельний караванний маршрут давнини, що виник у перші сторіччя нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

Каравани верблюдів долали його за один-два роки. Цим шляхом китайці доставляли на Захід шовк, метали, ремісничі вироби, а назад завозили коней, пурпурові тканини, скло, вовняні й ювелірні вироби, продукти. Саме таким чином до країни потрапили квасоля, гранат, виноград, горіх, шафран.

На основі тексту і зображень поясніть, які зміни відбулися в житті китайців за часів династії Хань.


3. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ І ПОВСЯКДЕННЕ
ЖИТТЯ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Що було спільним у суспільному устрої та повсякденному житті стародавніх Єгипту, Дворіччя і Китаю?

Усе суспільство Стародавнього Китаю поділялося на стани — ранги. Кожна така група мала певні права й обов'язки. Ранг був спадковим.

На вершині піраміди влади стояв імператор. Уважалося, що він має божественне походження, тому його називали «Сином Неба». Імператорська влада була необмеженою. До вищих щаблів суспільства належали знать, воїни і жерці.

Правитель і його чиновники опікувалися веденням війн, збором податків, станом захисних дамб і зрошувальних систем.

У сільському господарстві основними виробниками залишалися селяни-общинники. Вони сплачували податки й повинні були служити у війську.

Наприкінці І тис. до н.е. на території Китаю поширилося рабство. Рабами, яких можна було впізнати за клеймом на обличчі та стриженою головою, ставали не тільки самі засуджені, а й члени їхніх сімей. Праця невільників використовувалась у різних галузях господарства.

Користуючись текстом і давньокитайським зображенням, складіть розповідь про стародавні китайські міста. У чому полягали особливості китайської архітектури?

Згодом з’являються великі міста, які, наче магніт, притягують навколишній люд. Центром міського життя стала ринкова площа, де можна було придбати різноманітні товари, книжки, музичні інструменти, скористатися послугами цирульника, ворожки, поїсти.

Будинки зводилися з дерева, і тому вони не збереглися. Проте до нас дійшли їхні глиняні макети. Лише в епоху Хань житла почали будувати з цегли. У цей час з'являються і покрівлі з черепиці.

Долівку будинку зазвичай укривала циновка, на якій могли сидіти дорослі й діти. Спосіб сидіння теж був особливим — спочатку ставали на коліна, а потім присідали на п'яти. Їли за низеньким столиком, на який ставили страви.

Основою для страв були крупи — рис, пшениця, чорне просо, які готувалися на парі в спеціальному посуді з решітчастим дном. Вживали також овочеві страви, а в заможніших родинах — і м'ясні (зі свинини, собачатини, конини, яловичини, баранини та курятини). У Стародавньому Китаї вважали, що від їжі залежить вдача людини.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Яку річку і чому китайці називали «лихом Китаю», «тією, що надриває серця», «річкою тисячі бід»?

2. Опишіть спосіб життя стародавніх китайців.

3. Коли і ким було утворено єдину китайську державу?

 

4. Чим відрізнялося правління династій Хань і Цінь? Що було подібного між ними?

5. Складіть у зошитах схему « Суспільний устрій Стародавнього Китаю».

6. Чим були спричинені завойовницькі війни Китаю? Чи характерні такі війни для інших країн Стародавнього Сходу?

Домашнє завдання

1. Вправи з «історичної математики»:

а) Назвіть рік і століття утворення єдиної держави в Китаї.

б) Чи міг Цінь Шихуанді листуватися з перським царем Дарієм І?

2. Що таке Велика Китайська стіна? Хто і япя чого наказав її побудувати? Розгляньте уважно карту {див. с. 103), скористайтеся допоміжними матеріалами й доповніть текст підручника відомостями про цю споруду.

3. За допомогою довідкової літератури й Інтернету підготуйте розповідь про гробницю імператора Цінь Шихуанді й знамениту теракотову армію.

Готуємося до практичного заняття

Пригадайте, що ви знаєте про внесок Китаю в розвиток світової цивілізації.

 


Переглядів: Счетчик посещений Counter.CO.KZ

Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017