Вівторок, 22.08.2017, 03:40
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

О.В. Заболотний. Українська мова - 9. § 15




§ 15. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ
ОЗНАЧАЛЬНИМИ ТА ПІДРЯДНИМИ З'ЯСУВАЛЬНИМИ

Про особливості значення, засоби зв'язку
та роль у мовленні підрядних означальних і з'ясувальних

ПРИГАДАЙТЕ! Чим різняться між собою сполучники підрядності та сполучні слова?

126
Порівняйте складнопідрядні речення, записані в обох колонках. Установіть, від слів яких частин мови залежать підрядні частини. На які питання відповідають ці частини? Зробіть висновок, чим різняться складнопідрядні з підрядними означальними і з підрядними з'ясувальними.

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

1. Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила... (М. Стельмах).
2. Яке дерево, такий і плід (Нар. творчість ).
3. Можливо, кінь згубив підкову, яка щасливою була (Б. Коханевич).
Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

1. Спасибі, нене, що ти навчила дзвінкої мови з дитячих літ (П. Ребро).
2. Послухаєм, про що шепочуть клени (Р. Братунь).
3. Хочу, щоб ніколи, ніколи не зачерствіло серце (М. Стельмах).

Підрядні
означальні
Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина виконує функцію розгорнутого означення й пояснює в головній частині іменник, займенник або слово іншої частини мови в значенні іменника.
Підрядна означальна частина відповідає на питання який? чий? котрий? НАПРИКЛАД:
Особливості
речень
Підрядна частина в складнопідрядному з підрядним означальним стоїть після означуваного слова. Але якщо підрядна частина пояснює в головній частині займенник, то вона може стояти й перед головною. НАПРИКЛАД: Хто багато знає, той про все знає (Нар. творчість).
У головній частині складнопідрядного речення розглядуваного типу перед означуваним словом можуть бути вказівні слова той, такий, все, кожний, всякий. НАПРИКЛАД: І тільки природа знаходить такі барви, що їх не відтворити жодною фарбою (І. Нечуй-Левицький).

127
І. Спишіть складнопідрядні речення з підрядними означальними, поставте пропущені розділові знаки. Підкресліть у кожній головній частині слово, яке пояснює підрядна. Які засоби зв'язку — сполучники чи сполучні слова — використано в реченнях? Зверніть увагу на місце підрядної частини щодо головної.

1. Навіть ті хто обливався на косовиці потом любили цю втомливу, але красиву роботу (Ю. Збанацький). 2. Сама ж місцина де розташувалася Лісова Гута напрочуд гарна (П. Дорошко). 3. Яка пташка така й пісня (Нар. творчість). 4. На шляху під високим вузлатим шатром дерев над яким, перегойдуючись, тріпотіло низьке небо замаячила самотня постать (М. Стельмах). 5. Поезія — це чудо із чудес яке бринить у Всесвіт звуком кожним (Г. Дудка). 6. У полотнищі двоколірнім злилося все що нас об'єднує віки (Б.Дегтярьов). 7. Пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг що збігали і переливалися попелястими смужками через пагорбок (М. Стельмах).

II. Підкресліть і поясніть пунктограми.

128
Утворіть з кожної пари простих речень складнопідрядне з підрядним означальним. З якої пари речень можна також утворити просте речення з дієприкметниковим зворотом? Утворені речення запишіть.

1. На вулиці міста Переяслава й досі росте акація. Акацію посадив Т. Шевченко зі своїм другом Козачковським. 2. Кожна квітка наповнена сонцем. Вона бринить і співає над світом. 3. Вітерець заснув у дуплі старої сосни. Сосна своїм верхів'ям піднялася до хмар. 4. Серед міста здіймається однокупольна церква. У церкві стіни розписані фресками. 5. У відчинене вікно вривався гомін гірських потоків. Гірські потоки бігли вниз, підхоплюючи все на своєму шляху. 6. Веселий вітер гнав по небу світлі хмари. З хмар сипався колючий сніг.

129
Виконайте завдання одного з поданих варіантів.

Варіант А. Складіть речення, у якому підрядна частина пояснювала б у головній частині одне з поданих слів.

Молодий, всесвіт, ранок, дружба, юність.

Варіант Б. Складіть і запишіть речення за однією з поданих схем. 1. [займ.], (спол. слово чиї. 2. [ім.], (спол. слово де).

130
ДВА — ЧОТИРИ — ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чому підрядна означальна частина часто займає місце в середині головної. Які помилки допущено в конструюванні наведених речень? Запишіть, виправляючи помилки.

1. Двері були відчинені, з яких вийшли старшокласники. 2. Близько зустрівшись з людьми, Настя всією душею потяглася до них, чий душевний світ був вищий і ширший. 3. До поляни залишилося сто метрів, на якій росло багато грибів.

У мові простежується синонімія складнопідрядних речень з підрядними означальними й простих речень з дієприкметниковими зворотами. Такі речення мають однаковий зміст, але різняться змістовими й стилістичними відтінками, інтонацією і граматичною будовою. ПОРІВНЯЙТЕ:

1. Монастир розташований на схилі гори, укритої густим лісом (К. Ґудзик).

2. Монастир розташований на схилі гори, яка укрита густим лісом.

В одних випадках краще вжити просте речення з дієприкметниковим зворотом (наприклад, у діловому, науковому стилях), в інших — складнопідрядне, особливо в розмовно-побутовому мовленні. У підрядних означальних виразніше підкреслюється дія, в дієприкметникових зворотах — ознака. Крім того, паралельне вживання обох синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.

 


131
І. Спишіть текст, замінюючи, де вважаєте за доцільне, дієприкметникові звороти на підрядні означальні частини. Чи допомагає така заміна уникнути однотипності мовлення?

Один, другий, третій залпи трьох десятків танкових гармат, скерованих у саму гущу ворожих машин, геть розладжують колону противника. Машини, палаючі й розтрощені, освітлюють дорогу, туго напхану всіляким транспортом. У ворожому таборі зчинилася паніка. А ми з кулеметів, автоматів крешемо по цій веремії, не даємо опам'ятатися німчурі. Позаду нас вогнисто чахкають міномети, встановлені у вибалку. Міни голубими розплесками теж лягають на шлях, запруджений німецькими танками. Німці, видно, не чекали удару наших військ із заходу. Несподіванка забезпечила нам успіх (За Є. Доломановим).

II. Розкажіть про роль складнопідрядних речень з підрядними означальними в мовленні.

Підрядні з'ясувальні Складнопідрядним реченням з підрядним з'ясувальним називається складне речення, у якому підрядна частина з'ясовує, пояснює в головній частині значення найчастіше дієслова-присудка або інших частин мови. НАПРИКЛАД: Раптом виявилося, що Павка великий винахідник-конструктор (О. Копиленко).
У цьому реченні підрядна з'ясувальна частина пояснює в головній дієслово виявилося, яке вимагає конкретизації, бо без цього його значення є неповним.
Особливості
речень
Підрядні частини в аналізованих реченнях залежать від дієслів зі значенням різних процесів мислення, мовлення, сприймання, почуття (говорити, запитати, думати, нагадати, переконатися, бачити, почути, радіти, дивуватися, чекати, розуміти та ін.,). НАПРИКЛАД: 1. Я тільки нині зрозумів до сліз, що ви вже не повернетесь до хати (О. Білаш). 2. Я дивлюся з-під вій, як цвіте за вікном далина (В. Сосюра).
Підрядні з'ясувальні частини відповідають на питання непрямих відмінків і приєднуються до головної за допомогою сполучників і сполучних слів. Підрядна частина стосовно головної може займати будь-яке місце.

Різновидом складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними є речення з непрямим питанням. НАПРИКЛАД: Учитель запитав, хто сьогодні написав твір. У цьому реченні питання подане не прямою мовою, а підрядною частиною, а тому це питання й називається непрямим.

132
І. Спишіть подані складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть у головних частинах слова, значення яких з'ясовують підрядні. До якої частини мови належать ці слова?

1. Люблю коли хвилі шумують лишаючи слід (В. Сосюра). 2. Скільки провів я безсонних ночей читай по утомі очей (П. Воронько). 3. Люблю як гнуться осокори на вітрах і пружно випрямляють свої широкі зелені плечі (І. Цюпа). 4. Орися пила молоко тримаючи кухоль за вушко і раптом побачила що по ньому лізе жучок сонечко (Г. Тютюнник). 5. Шелестять дощі про те чого не вимовиш словами (М. Луків). 6. Ох, досі не можу повірить що ти вже не любиш мене! (Леся Українка).

II. Накресліть схеми двох перших речень.

III. Частини яких речень співвідносні з односкладними реченнями?

133
І. Прочитайте текст. Що виражає його заголовок — тему чи основну думку?

ПЕСИМІСТИ — ПОГАНІ СПІВРОЗМОВНИКИ

Відомо, що негарно повсякчас говорити лише про себе та свої справи. Так само неприємно, коли хтось постійно на щось нарікає, завжди бачить світ у чорному світлі, від майбутнього чекає лише найгіршого. Запам'ятайте, що песимісти — погані співрозмовники. Спілкування з ними викликає поганий настрій і негативне ставлення до життя, тому люди їх оминають. Бувають випадки, коли людину переслідують нещастя одне за одним. Втрата члена сім'ї, хвороба, аварія тощо. У такому випадку йдеться не про вроджений песимізм. Але й ці люди повинні усвідомити, що їхні надто часті нарікання на свої знегоди й біди не веселять товариство знайомих та приятелів. Це не означає, що не треба розповідати про свої нещастя. Навпаки, зі справжніми приятелями можна ділитися і радощами, і прикрощами та незгодами. Але не варто повертатися до смутних обставин та подій знову і знову (І. Томан).

II. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. У складнопідрядних реченнях з підрядними з'ясувальними підкресліть граматичні основи. Усно поставте питання від головної частини до підрядної. Чи є в тексті складнопідрядні речення з підрядними означальними?

III. ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Доберіть якнайбільше синонімів до виділених слів.

Спілкування — велике мистецтво, якому потрібно наполегливо вчитися. Багато корисних порад щодо того, як стати гарним співрозмовником, як знайти спільну мову з друзями й діловими партнерами, як підтримувати доброзичливі стосунки з людьми, міститься в книгах Іржі Томана «Мистецтво говорити» та Дейла Карнегі «Як знаходити друзів і впливати на людей». Прочитайте ці книги й поділіться своїми «знахідками» з однокласниками, рідними, знайомими.

 


134
І. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними, а потім — з підрядними означальними. Обґрунтуйте пунктограму «Кома в складнопідрядному реченні». Визначте, сполучниками чи сполучними словами приєднані підрядні частини. Сполучні слова підкресліть як члени речення.

1. Ходять уперті чутки, що ворог уже зовсім близько від Полтави (О. Гончар). 2. Зорею станьмо для людей отих, яких на світі ще нема живих (В. Швець). 3. Нехай же всі про те ночують, що розповів Дніпро мені (П. Ребро). 4. Любов до книжки виявляється в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку (М. Коцюбинський). 5. Обминувши луг, що вкрився міддю, слід до хати губиться в бору (М. Стельмах). 6. Я б так хотів, щоб ти була щаслива (М. Луків). 7. Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту (Нар. творчість).

II. Підкресліть орфограми.

135
І. Розгляньте репродукцію картини К. Моне. Розкажіть, що на ній зображено. Які думки й почуття вона у вас викликає?

II. Складіть за картиною 3-5 складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними й означальними.

К. Моне. Парусники, регата в Аржантеї

136
Доповніть подані частини речень підрядними з'ясувальними частинами. Утворені речення запишіть.

1. Я щасливий... 2. Усім відомо... 3. Добре... 4. Треба знати... 5. Мені здається...

137
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Утворіть і запишіть складнопідрядні речення, у яких підрядні з'ясувальні частини залежать від: а) дієслова зі значенням мовлення; б) дієслова зі значенням мислення; в) прислівника; г) прикметника.

138
Поєднайте частини речень, подані у двох групах, так, щоб утворилися складнопідрядні речення. Відновлені речення запишіть, визначте види підрядних частин.

I. 1. Здавалося хлопцю... 2. ...той не злетить у піднебесся. 3. Люблю... 4. Лиш той творити може... 5. Хочеться... 6. Так уже влаштована наша сільська людина...

II. 1. ...що для неї справжнє життя починається тільки в рідному селі (В. Супруненко). 2. ...коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра). 3. Хто не має крил... (М. Стельмах). 4. ...що не скоро промине літо молоде (Д. Луценко). 5. ...щоб діти були мандрівниками й творцями в цьому світі (В. Сухомлинський). 6. ...хто любить свій народ (В. Сосюра).

139
І. Прочитайте виразно вірш, передаючи інтонацією та темпом мовлення все розмаїття почуттів, які охоплюють ліричного героя.

І. Шишкін. Дощ
у дубовому лісі

Не вимовлю ні слова. Помовчу.
А дощ іде. А вітер хилить клени.
На серці так бентежно — до плачу.
Присядь, кохана, ближче біля мене.
Отак. Спасибі. Чуєш, як шумить,
Як шелестить, кипить травнева злива?
Увесь наш вік — одна жагуча мить.
Я б так хотів, щоб ти була щаслива!
Нехай не ятрять* прикрощі душі,
Нехай квітує щирість поміж нами...
Присядь. Послухай. Шелестять дощі
Про те, чого не вимовиш словами.
(М. Луків)


* Ятри́ти — (перен.) необережними словами, діями, спогадами змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне.

II. Визначте, скільки граматичних основ має кожне речення. Чи є серед речень складнопідрядні? До якого виду вони належать? Обґрунтуйте свою думку.


 


Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017