Середа, 18.10.2017, 00:11
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

О.В. Заболотний. Українська мова - 9. § 32




§ 32. ЗАСОБИ МІЖФРАЗНОГО ЗВ'ЯЗКУ. АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ РЕЧЕНЬ У ВИСЛОВЛЮВАННІ

Про те, за допомогою яких засобів поєднуються речення в ССЦ, та про членування речень на «відоме» і «нове»

ПРИГАДАЙТЕ! Які ви знаєте засоби зв'язку речень у тексті?

317
Прочитайте висловлювання, поясніть думку, яка розгортається в ньому. Поміркуйте, з якою метою автор повторює слова. Визначте «відоме» і «нове» в реченнях тексту.

І все ж воно наймиліше у світі, це непоказне село на великій рівнині... Тут пройшло твоє голодране дитинство. Тут учився ти в школі. Тут привчали тебе до роботи. Тут навчився любити світ, і людей, і музику, і літературу. Небо, і зорі, і місяць, і перші радощі, і перші печалі — все для тебе почалося тут, все увійшло і лишилося у тобі навіки. Все, з чого складається людське життя і сама людина (О. Сизоненко).

  Як вам уже відомо, окремі речення поєднуються в складне синтаксичне ціле за допомогою різних засобів міжфразного зв'язку. Хоча в основі ССЦ лежить змістовий зв'язок його компонентів, проте важливими є й різноманітні лексичні, морфологічні, синтаксичні засоби.
Лексичні засоби У ролі лексичних засобів поєднання окремих речень у ССЦ можуть використовуватися повтор слів, спільнокореневі слова, синоніми, сполучники, займенники, прислівники тощо. НАПРИКЛАД: Як чарівно грає по царству квітів сонце! Не встигаєш очима за ним, не схопиш усі кольори. А квіти на вітрі! Червоні, сині, білі під хвилею південного вітерця!.. (В. Бабляк).
У наведеному ССЦ друге речення приєднується до першого за допомогою займенника ним, ужитого замість іменника сонце, а третє поєднується також з першим шляхом повторення іменника квіти.

Часто без повтору слів, їхніх форм і спільнокореневих слів не можна забезпечити логічність, стрункість передачі думки. Проте не слід змішувати повтор як засіб зв'язку з повторенням слів у межах одного речення чи неширокого контексту, що є результатом бідного словникового запасу мовця.и речення. На письмі інтонація відображається за допомогою розділових знаків: коми, крапки з комою, двокрапки, тире.

Морфологічні засоби Для поєднання речень у ССЦ можуть використовуватися і морфологічні засоби, зокрема єдність видових і часових форм дієслів-присудків. НАПРИКЛАД: Після довгих мандрів у диких горах знайшов юнак брилу білого благородного мармуру. Поглянув на неї і побачив свою кохану. Постала вона перед ним мов жива, втілена в холодному камені. Вогнем натхнення спалахнуло серце юнака, загорівся він жадобою діяльності (3 легенди).
У наведеному прикладі присудки всіх речень виражені дієсловами минулого часу доконаного виду.
Синтаксичні засоби У ролі синтаксичних засобів поєднання окремих речень у ССЦ може використовуватися порядок слів і речень, паралелізм побудови речень тощо. НАПРИКЛАД: Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де одвічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і сміються. Повідчиняти вікна! Провітрити оселю! Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М. Коцюбинський).
У наведеному прикладі використовується паралелізм побудови речень: з одного боку — розповідні речення (перше і друге), а з іншого — спонукальні (третє-п'яте).

Засоби міжфразного зв'язку не обов'язково мають бути в кожному конкретному ССЦ в повному обсязі. Можуть використовуватися то одні, то інші. Проте в кожному конкретному випадку обов'язковим є змістове об'єднання окремих речень ССЦ.

Актуальне членування речень Для забезпечення оптимальної зв'язності висловлювання використовується членування речень на дві частини: «відоме» і «нове».
«Відомим» (В) називаємо ту частину речення, яка вбирає в себе (повторює) щось із висловленого в попередніх реченнях. «Новим» (Н) називаємо ту частину речення, яка містить повідомлення, що додається до «відомого». НАПРИКЛАД:
ВH
Село розляглось на узвишшях, довкола річки, озер та лугів.
ВH
Навесні тут розливається вода, зеленіють, розвиваючись,
ВH
дерева, прилітає птаство. У річці та в озерах повно риби, в'юнів, раків (Є. Гуцало).
У реченнях тексту-розповіді «відомим» є назва осіб (предметів), які виконують дію, а «новим» — назва дії. У реченнях тексту-опису «відомим» є назви осіб (предметів), вказівка на місце, а «новим» — їхні ознаки.

318
I. Прочитайте ССЦ, поясніть основну думку кожного з них. Доведіть, що виділені слова служать мовними засобами, за допомогою яких речення тексту пов'язані між собою. Свою відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.

1. У перші дні після від'їзду дітей Чайчиха не зводила погляду з невеличкого, на чотири крихітні шибки віконця, мовби воно приворожило її. До віконечка, присідаючи на полінце, тулилася молода вишня. Стара не раз бачила, як вони затікали, запікались льодком або волохатились памороззю, а в полудень тримали кетяшини сліз, в яких голубіло небо і червонів одсвіт тужавої, багатої на цвіт брості (М. Стельмах).

2. Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В складках моєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав. Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалася ніч (М. Коцюбинський).

II. Укажіть «відоме» і «нове» в реченнях першого ССЦ. Поясніть роль такого членування для забезпечення зв'язності висловлювання.

У першому ССЦ друге речення приєднується до першого шляхом повторення іменника віконце, а третє поєднується з першим за допомогою займенника вони, вжитого замість іменника шибки.

319
І. Прочитайте подані ССЦ, визначте їхній тип і стиль мовлення. Зверніть увагу на багатство й виразність мовлення.

1. За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, але з жовтим сутінком імла. А за нею, за Дніпром, над борами і далеко за Десною стоять хмари внизу, над самими борами, неначе високі й важкі чорні гребені Альп. Рівнина там одразу, неначе чудом, стала горяна, неначе у Швейцарії коло Люцерна. А на горах вершки наче куряться димом та парою, розбились нарізно й понахиляли вершечки на один бік уперед, неначе голови, на схід сонця (І. Нечуй-Левицький).

2. І раптом дощ, рясний, краплистий дощ заскакав, сипонув по степу! Ха-ха-ха! — сипле злива кришталевим сміхом по бочці, по Андрієвім капелюсі, по полях. Ха-ха-ха!.. — регочуть під дощем і вітром розгойдані пшениці, дрижить під боєм крапель бриль, басовитим барабаном бубонить бочка. Сип-підсипай небесного срібла, поливай нас досхочу! Ха-ха-ха!.. (В. Бабляк).

3. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля.

Це було прекрасно (М. Коцюбинський).

4. Тиша навколо. Колос не шелесне вусом, стеблом вітер не колихне, не проспіває птиця. Не шумить гіллям висока липа, що стоїть обіч доріжки. Певно, тут, біля липи, проходила межа. Хто посадив цю липу на радість вітрам-парубкам? Який легіник стояв у її тіні зі своєю любкою? Чиї пчіл— ки в пору цвітіння збирали з неї мед? Який плугатар знаходив під нею відпочинок? (І. Чендей).

II. Укажіть засоби зв'язку речень, обґрунтуйте доцільність використання цих засобів та їхні виражальні можливості.

III. Спишіть одне ССЦ (на вибір), позначте «відоме» і «нове» в його реченнях. Підкресліть та поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

320
І. Прочитайте текст, визначте його тему та ідею. Доберіть свій заголовок, який би передавав основну думку прочитаного. Розкажіть, у яких музеях вам доводилося бувати та що вас там найбільше вразило.

Скіфська пектораль

МУЗЕЙ ІСТОРИЧНИХ
КОШТОВНОСТЕЙ УКРАЇНИ

Основним центром зберігання історичних та художніх раритетів* із дорогоцінних металів та коштовних каменів, пов'язаних із культурою України, є Музей історичних коштовностей у місті Києві. На сьогодні тут зберігається понад 55 тисяч експонатів. Найвідомішими скарбами музею є колекція скіфського золота, предмети часів Київської Русі, вироби майстрів українського, російського, західноєвропейського золотарства, а також єврейські срібні церемоніальні речі.

Найбільше старожитностей зібрано в скіфо-античному розділі. Предметами світового значення в цій збірці є шедеври античного ювелірного мистецтва. Зокрема, великий інтерес у шанувальників мистецтва викликає золота пектораль з кургану Товста Могила, що був розкопаний на Дніпропетровщині, а також золотий «шолом» з кургану Передерієва Могила на Донеччині. Чимало цікавого таїть у собі й золота платівка-оббивка гориту** з Мелітопольського кургану, дослідженого на території Запорізької області. Ці та інші речі вирізняються пишністю декоративних елементів, різноманітністю тематики, органічним поєднанням форм та орнаментів.

Значний інтерес становлять ювелірні вироби східних слов'ян VI-VIII ст., а також однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи — Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.). Давньоруські ювеліри досягли досконалості у виконанні жіночих прикрас, князівського вбрання. Пам'ятки їх мистецтва донесли до нас скарби, знайдені в Києві, Каневі, Чернігові. Найчастіше погляд глядачів зупиняють вироби з перегородчастою емаллю: тонкі візерунки з рослинних мотивів, композиції, складені з міфічних образів.

З мистецтвом українських золотарів XVI-XVIII ст. знайомлять предмети церковного вжитку. У багатьох із них ми можемо побачити, як своєрідно переплелися риси загальноєвропейських стилів з народними традиціями. Привертає увагу чудотворна ікона Дегтярівської Богоматері, виконана невідомим майстром на замовлення гетьмана Івана Мазепи, срібний хрест із гербом Петра Могили, срібні оправи до Євангелій та ін. Кожен витвір має свій стиль і свою цікаву історію створення.

Експонати Музею історичних коштовностей України несуть красу крізь століття. Цей заклад ще називають «скарбницею України», що свідчить про значимість зібраної в ньому колекції (3 довідника).


* Рарите́т — цінна рідкісна річ.
** Гори́т — (заст.) чохол для лука.

II. Знайдіть ССЦ та визначте засоби міжфразного зв'язку в них. Оцініть виражальні можливості ССЦ у тексті.

III. Випишіть ключові слова і словосполучення з першого та другого абзаців тексту. Користуючись записами, перекажіть письмово цю частину тексту, послуговуючись членуванням на «відоме» і «нове» для оптимальної зв'язності тексту..

У мережі Інтернет є сайти, які можуть розповісти багато цікавого, пізнавального з історії та культури України, як-от: «Острів знань» (www.ostriv.in.ua), «Сім чудес України» (www.7chudes.in.ua), «Музейний простір України» (www. prostir.museum). Якщо у вас є доступ до мережі Інтернет, завітайте на один із них. Розкажіть однокласникам про те, що вас найбільше зацікавило.

 


321
І. Уявіть, що вам доручили створити Інтернет-сайтдпя дев'ятикласників. Подумайте, як би ви його назвали, яку інформацію розмістили б на його тематичних сторінках, яким було б його художнє оформлення тощо. А кого б ви залучили до співпраці?

II. Складіть усну розповідь про створений вами Інтернет-сайт для дев'ятикласників. Для побудови розповіді скористайтеся такими засобами міжфразного зв'язку: спільнокореневі слова, сполучники, видо-часові форми дієслів-присудків.

322
Складіть і запишіть висловлювання на тему «Чарівний дивосвіт мистецтва» (8-12 речень), використавши такі засоби міжфразного зв'язку: займенники, синоніми, паралелізм побудови речень.

323
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) скласти невелике ССЦ, у якому треба використати два визначені вами засоби міжфразного зв'язку. Перевіривши виконання, запропонуйте йому перебудувати складене ССЦ так, щоб визначені вами раніше засоби зв'язку не вживалися.

324
Користуючись хрестоматією з української літератури для 9-го класу, випишіть по одному ССЦ із творів Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся», Марка Вовчка «Інститутка», П. Куліша «Чорна рада». У виписаних синтаксичних одиницях схарактеризуйте засоби міжфразного зв'язку.

325
І. Поміркуйте над запитаннями.

1. Хто такий друг? 2. Кого б ви могли назвати своїм другом? 3. Які якості мають бути притаманні цій людині? 4. Чим відрізняються, на вашу думку, «друг» і «справжній друг»?

II. Складіть і запишіть твір-роздум на тему «Яким має бути справжній друг», який би складався з трьох-п'яти ССЦ. За потреби скористайтеся довідкою.

III. Укажіть засоби міжфразного зв'язку, якими ви скористалися при написанні роздуму, та обґрунтуйте їхню доцільність.

ДОВІДКА: людина, що відповідає моєму ідеалу; вірний, незрадливий; готовий допомогти в біді; правдивий, принциповий; готовий захистити; безкорисливий; зацікавлений у добробуті й злагоді; вдячний товариш.


 


Переглядів: Счетчик посещений Counter.CO.KZ

Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017