Середа, 13.12.2017, 01:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

О.В. Заболотний. Українська мова - 9. Додаток 3




Додаток 3

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ТАБЛИЦІ

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Головні Другорядні
Підмет Присудок Означення Обставина Додаток
простий; складений простий; складений іменний; складений дієслівний узгоджене; неузгоджене способу дії; міри і ступеня; місця; часу; причини; мети; умови; допусту прямий; непрямий

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ
Умови вживання тире Приклади
Якщо підмет і присудок виражені іменниками у називному відмінку Бджола — відома трудівниця... (А. Пашківський)
Якщо підмет і присудок виражені інфінітивами Правдою дружити — щастя заслужити (Нар. творчість.)
Якщо перед присудком є слова це, то, ось, значить Поезія — це діло совісне... (А. Малишко)/i>
Якщо один із головних членів виражений інфінітивом, а інший — іменником у називному відмінку Наше завдання — здобувати знання
Якщо підмет і присудок виражені числівниками П'ять плюс два — сім
Тире також може ставитися і в деяких інших випадках за умови, що підмет є логічно наголошеним і між ним та присудком наявна пауза: Ми — сірі гуси в хмарі (А. Малишко)

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
З головним членом речення у формі присудка З головним членом речення у формі підмета
Означено-особові (головний член означає дію, яку виконує конкретна особа) Називні (головний член стверджує наявність предметів чи явищ)
Неозначено-особові (головний член означає дію, яку виконує невизначена особа)
Узагальнено-особові (головний член означає дію, яка стосується будь-якої особи)
Безособові (головний член означає дію, яка не має виконавця)

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ 3 ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
О, О, О
О, О і О
О, але О
О і О, О і О
О і О
і О, і О, і О
як О, так і О
Δ: О, О, О
О, О, О – Δ
Δ: О, О, О – …
Δ, як-от: О, О, О
(Δ — узагальнювальне слово)

ВСТАВНІ СЛОВА І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Групи за значенням Приклади
Виражають упевненість, невпевненість, сумнів безумовно, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи,
Виражають задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, чого доброго, дивна річ
Указують на джерело повідомлення по-моєму, кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, як відомо, за словами
Указують на зв'язок думок, послідовність викладу по-перше, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином
Привертають увагу співрозмовника чуєте, уяви собі, зверніть увагу, між нами кажучи, зрозумійте

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
Умови відокремлення Приклади
Якщо означення стосуються особового займенника Заспокоєний, я усміхнувся світу... (М. Стельмах)
Якщо означення відділені від означуваного слова іншими членами речення Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі (Леся Українка)
Якщо поширені означення стоять після означуваного слова У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням (Гр. Тютюнник)
Якщо означення мають додаткове обставинне значення (умови, причини та ін.) Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
Якщо два і більше одиничні означення стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення Стояла темна ніч, холодна, вітряна... (Є.Гуцало)

ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКН
Умови відокремлення Приклади
Якщо прикладка стосується особового займенника І ось він, Київ, за валами він!.. (JI. Костенко)
Якщо прикладка поширена і стоїть після означуваного іменника (часто власної назви) Завершенням їхньої подорожі була Нова Каховка — славетне молоде місто (О. Гончар)
Якщо одинична прикладка стоїть після означуваного слова і має додаткове самостійне значення Золотими куполами ще здалеку вітає нас славетна столиця — Київ (О. Довгий)
Якщо прикладка приєднується до означуваного іменника словами тобто, або (тобто), наприклад, чи (тобто), навіть, зокрема, як-от, а саме, на ім'я, так званий та ін. У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (М. Рильський)
Якщо прикладка приєднується до означуваного слова за допомогою сполучника як і має додатковий відтінок причини Івась, як менший, завжди терпів від Карпа (Панас Мирний)

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ
Умови відокремлення Приклади
Майже завжди відокремлюється обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом 1. Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах (Є. Гуцало ).
2. І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко)
Але не відокремлюється обставина, виражена одиничним дієприслівником, що означає спосіб дії, а також обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: Підеш собі зажурившись гаєм по долині (Т. Шевченко)
Якщо обставина виражена іменником з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко)
За бажанням автора може також відокремлюватися обставина, виражена іменником з прийменниками всупереч, наперекір, попри, на випадок, на відміну від, у зв'язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, відповідно до, подібно до тощо

ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ
Умови відокремлення Приклади
Якщо додатки виражені іменниками з прийменниками крім, окрім, опріч, замість, за винятком, зокрема, особливо, на відміну від та ін. Такі конструкції мають значення виключення, включення або заміщення одного предмета іншим Ця несподівана зустріч зворушила всіх, особливо дітей (В. Минко)

ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНИХ ОРФОГРАМ

УЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКА
ь пишемо після букв, що позначають м'які приголосні [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′] [л′], [н′], [д҇з′] у таких випадках ь НЕ пишемо
у кінці слова та складу (вісь, дядько) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, к, х, ґ (дощ, дріб)
у середині складу перед о (трьох, сьомий) після р у кінці складу і слова (Харків, чотирма). Виняток: Горький
у словах на -зький (ський, -цький), -зькість (-ськість, -цькість), -зько (-сько, -цько), -зькому (ському, -цькому), -зьки (-ськи, -цьки): близький, близько
Виняток: баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, різкий, жаский, ковзкий, плаский, порский
після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): тонший.
Виняток: доньчин, неньчин, няньчин, бриньчати
у словах на -енько, -енька, -онько, -онька, -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький (солоденько) після букв на позначення приголосних, крім л, якщо за ними йдуть м'які або пом'якшені приголосні (користю, але різьбяр, тьмяний)
у буквосполученнях -льк-, -льч-, -ньц-, якщо вони походять від буквосполучень -льк-, -ньк- (скриньці, бо скринька) після д, т, н перед суфіксом -ченк(о), -чук, -чишин (Радчук, безбатченко)
після букви на позначення м'якого [л′] перед наступним приголосним (читальня, стільчик) у сполученнях -лч-, -лц, -нч-, -нц-, -сц-, -сч-, які утворилися від -лк-, -нк~, -ск- (рибалці, бо рибалка)

УЖИВАННЯ АПОСТРОФА ПЕРЕД БУКВАМИ Я, Ю, Є, Ї
Апостроф ставимо Апостроф НЕ ставимо
після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені не стоїть буква на позначення приголосного, крім р (п'ять, рум'яний) після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р (свято, цвях, але торф'яний)
після букви р, що позначає твердий звук (у вимові чується й: бур'ян, пір'я) після букви р, що разом із я, ю, є позначає м'який звук [р′] (у вимові не чується й: буряк, крюк)
після префіксів, що закінчуються твердим приголосним (без'язикий, від'їзд)
після першої частини складних слів, що закінчується твердим приголосним (дит'ясла, пан'європейський, пів'яблука, але пів-Європи, бо це власна назва)
у слові Лук'ян та похідних від нього (Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янець тощо)

ПОДВОЄННЯ БУКВ УНАСЛІДОК ЗБІГУ ПРИГОЛОСНИХ
Умови Приклади
якщо корінь починається тим самим звуком, на який закінчується префікс відділити
якщо корінь чи основа слова закінчується тим самим звуком, яким починається суфікс) щоденний, розрісся
якщо перша частина складноскороченого слова закінчується тим самим звуком, яким починається друга військкомат
у наголошених прикметникових суфіксах -енн(ий), -анн(ий), що вказують на вищий ступінь вияву ознаки або можливість чи неможливість дії здоровенний, нездійсненний
у прикметниках на -енн(ий) старослов'янського походження огненний, священний

ПОДВОЄННЯ БУКВ УНАСЛІДОК ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ [Д′], [Т′], [З′], [С′], [Ц′], [Л′], [Н′], [Ж′], [Ч′], [Ш′] МІЖ ГОЛОСНИМИ
Умови Приклади
в іменниках середнього роду на (крім тих, що означають назви малих за віком тварин: гусеня, каченя) знання, зілля
у деяких іменниках чоловічого і жіночого роду на суддя, Ілля, стаття
Виняток: статей
перед я, ю в деяких прислівниках зрання, спросоння, навмання, попідвіконню, попідтинню
в іменниках жіночого роду III відміни орудного відмінка однини перед кінцевим річчю, сіллю
у формах дієслова лити ллю, зілляти
НЕ подовжуються приголосні в словах кутя, попадя, свиня, третя, третє

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ
Пишемо разом Пишемо через дефіс
слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного до іншого слова можна поставити питання) (новобудова, східнослов'янський) слова, утворені від сурядних словосполучень (у яких усі слова рівноправні) (українсько-англійський)
слова з пёршими частинами авіа-, авто-, агро-, водо-, кіно-, макро-, мікро-, супер-, теле-, фото- і под. (кіномистецтво) слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, воєнно-, військово- (міні-футбол). Виняток: військовополонений
прикметники глухонімий, хитромудрий, зловорожий прикметники, які означають відтінки кольору (темно-зелений). Виняток: жовтогарячий, червоногарячий
  слова, утворенні поєднанням тих самих слів, синонімічних слів, антонімічних слів, близьких за значенням слів, слів з тим самим коренем (білий-білий, тишком-нишком, більш-менш, батько-мати, великий-превеликий).
Але: кінець кінцем, чин чином, сама самотою
  слова, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом (свят-вечір, стоп-кран, яхт-клуб)

УЖИВАННЯ ПРЕФІКСІВ З-(С-), РОЗ-, БЕЗ-
Умови Приклади
Перед буквами к, п, т, ф, х префікс з- відповідно до вимови позначається буквою с. Перед усіма іншими приголосними вживається префікс з- сказати, сфотографувати, зсадити, зшити
Префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з розказати, безпечний
Увага! В українській мові префіксів рос- і бес- немає

УЖИВАННЯ ПРЕФІКСІВ ПРЕ, ПРИ , ПРІ
Пишемо npe- Пишемо при- Пишемо прі-
У прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки (премудрий, препогано) переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання до чогось, неповноту дії чи ознаки (приїхати, присісти). А також у похідних від них (прибуття, приклеєний) у словах прізвище, прізвисько, прірва
у словах презирство, презирливий, преподобний, престол, преосвященний У прикметниках та іменниках, що означають знаходження біля чогось (прикордонний, пригірок)

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
Пишемо разом Пишемо окремо
якщо це складний сполучник (щоб, проте, якби, притому, ніби, мовби, неначе, начебто, немовбито) якщо це складений сполучник (як тільки, у зв'язку з тим що, через те що, з тим щоб)
Увага! Частина сполучників може мати при собі частки б, би, ж, же, які пишуться окремо (хоч би, або ж, бо ж, але ж, адже ж, коли б), а також частки то, но, бо, з якими сполучники пишуться через дефіс (тим-то, тільки-но, тому-то, якби-то, отож-бо)

ПРАВОПИС ЧАСТОК ІЗ ПОВНОЗНАЧНИМИ СЛОВАМИ
Пишемо разом Пишемо через дефіс Пишемо окремо
частки аби-, де-, -сь, -ся, що-, чи-, як-, ані- (абихто, чимало, щодня) 1) частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь (будь-хто);
2) частки -бо, -но, -от, -таки, -то (підсилювальна), якщо вони стоять безпосередньо після слова, з яким пов'язані за змістом (все-таки)
інші частки, зокрема б (би), ж (же), то (вказівна)
(хоч би, хіба ж)
Якщо між часткою і словом, якого вона стосується, стоїть інша частка чи прийменник, то всі три слова пишемо окремо (аби в кого, все ж таки)

ЧАСТИНИ МОВИ
Назва частини мови Лексичне значення Морфологічні ознаки Синтаксична роль Питання
Іменник означає предмет має рід, змінюється за числами, відмінками будь-який член речення хто? що?
Прикметник означає ознаку предмета змінюється за родами, числами, відмінками означення, присудок який? чий?
Числівник означає кількість та порядок предметів при лічбі змінюється за відмінками, деякі за числами та родами будь-який член речення скільки? котрий?
Займенник вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх змінюється за відмінками, деякі за особами, числами, родами підмет, додаток, означення хто? що? який? чий? скільки?
Дієслово означає дію предмета змінюється за часами, числами, особами або родами будь-який член речення що робить? що зробить?
Прислівник означає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку ознаки не змінюється обставина, означення, присудок як? де? коли? та ін.
Прийменник не має не змінюється не є членом речення не відповідає
Сполучник
Частка
  Вигук виражає почуття, емоції, волевиявлення, але не називає їх не змінюється може бути членом речення, якщо вживається у значенні самостійного слова не відповідає

 


Переглядів: Счетчик посещений Counter.CO.KZ

Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017