Середа, 13.12.2017, 01:41
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

О.В. Заболотний. Українська мова - 9. Урок 2




Урок 2. СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

ПРИГАДАЙТЕ! Які основні ознаки публіцистичного стилю?

376
За відповідною схемою, вміщеною на форзаці підручника, розкажіть, які є стилі мови та в яких сферах життя вживається кожен з них.

377
І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Доберіть свій заголовок, який виражав би основну думку. У якій ситуації можливе таке висловлювання (назвіть адресата, мету і місце висловлювання)?

МУЗИКА ДЗВОНУ

Музика дзвону... Вона і заспокоює, і навіює спогади, і змушує замислитися, і проймає душу. Коли я слухаю мелодію дзвонів (які з часів мого дитинства скидали з дзвіниць церков та соборів, а самі храми перетворювали на клуби, склади, цехи чи конюшні), то вчувається мені в ній музика Відродження. А отже, і пам'ять про наших предків, традиції, культуру.

Г. Малаков. Велика дзвіниця з півдня

Хтось може закинути: чи моя то справа писати про дзвони. Адже я не служитель церкви, не дзвонар, не виконавець духовної музики. А справа в тім, що пригадався мені випадок, який стався з одним знайомим. Жив він у Дарниці (це район Києва) поруч із лісом. Повітря свіже, та весь час йому докучали кашель, нежить, головний біль. І ось переїхав у нове місце — поблизу Володимирського собору. І почалось у нього нове життя — без недуг і болів. Запитує в мене: «Може, вплинуло на мене святе місце?»

Хочу відповісти йому цілком серйозно: неодмінно вплинуло і святе місце. Адже згадаймо, що в Україні храми зводили на місцях, які ретельно вибирали, перевіряли рамками з лози, чи немає там, як тепер кажуть, патогенних* зон. Та, на мою думку, вплинуло на здоров'я того чоловіка те, що він щодня вранці й увечері чув дзвони, бо мешкав біля собору.

Було якось у пресі повідомлення: учені дослідили, що низькі тембри дзвонів зменшують вміст хвороботворних вірусів у повітрі.

Щоправда, вчені пояснюють це іншим. Наприклад, доктор медичних наук, академік Віталій Гирін вважає: діють на людину віра, настрій, певність у тому, що недугу можна подолати. Завдяки цьому посилюється імунна система, хвороба відступає.

З цим можна цілком погодитися. Кожен, хто слухає церковні дзвони, відчуває, як заспокоюється його нервова система, як здоровшає увесь організм.

Дзвони завжди відігравали велику роль у житті міст і сіл. Вони скликали людей на віче, попереджали, оповіщали, били на сполох. Збирали громаду на оборону землі рідної, для розв'язання всіх важливих і нагальних проблем.

Велику роль організатора людей виконував дзвін — цей інструмент од Бога. Адже колись Всевишній сказав пророку Мойсею: зроби собі срібні сурми у вигляді кута, і вони сурмитимуть на скликання громади.

Однак ще довго на землі не було такого інструменту. Лише на початку V ст. святий Павлин зробив ті срібні сурми, і вказав йому на це також Бог.

Якось уві сні почув єпископ дивовижну мелодію, що притягувала його, кликала, тривожила душу. Він пішов на звук, і мелодія вивела його до поля, де росли прекрасні квіти небесного кольору — дзвіночки. Це вони дзвеніли, це їхня пісня бентежила душу, змушувала серце частіше битися. Раптом єпископ помітив, що не його одного покликала неземна мелодія: звідусюди до поля наближалися люди, зачаровані дивними звуками. І тоді Бог сказав святому Павлинові, що такої форми мають бути срібні сурми.

Святий Павлин зробив дзвони. Квітка віддала витворові не тільки свою форму, а й назву. Та ще майже два століття винахід єпископа пролежав без дії. Лише на початку VII ст. Папа Римський Савеніан знайшов його духовне призначення в християнстві.

Настрій дзвону завжди передається слухачам. Приміром, коли померла людина, то дзвін спочатку сумно сповіщає про це, але потім звучать світлі ноти: так, людини немає, але її душа вічна, вона завжди житиме в пам'яті рідних, близьких, нащадків.

Музику дзвонів часто називають музикою небес, музикою, що лине від самого Бога. Є в тих дзвонах, певно, якась таємниця, розгадати яку, мабуть, неможливо (За Н. Земною).


* Патоге́нний — який є причиною хвороби; хвороботворний.

II. Розкажіть, які враження у вас лишилися від слухання церковних дзвонів. Чому музику дзвонів називають «музикою небес»?

III. Перегляньте текст, швидко знаходячи в ньому уривок, у якому розповідається про: а) роль дзвонів у житті міст і сіл; б) квітку, яка віддала дзвонам свою форму.

IV. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

V. Прочитайте ще раз текст. Запишіть його складний план. Стисло перекажіть текст (усно). Скористайтеся пам'яткою «Як працювати над стислим переказом», поданою нижче.

Як працювати над стислим переказом

1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку.

2. Виділіть у тексті його частини (основні й другорядні).

3. Визначте, які частини можна зняти, які — об'єднати, а які — узагальнити.

4. Прочитайте текст удруге.

5. Складіть план переказу.

6. За планом перекажіть текст (усно чи письмово).

Способи ущільнення тексту

1. Відкидання другорядного.

2. Узагальнення матеріалу виділенням одиничних фактів.

 


Переглядів: Счетчик посещений Counter.CO.KZ

Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017