Понеділок, 23.10.2017, 11:51
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

О.В. Заболотний. Українська мова - 9. Урок 4




Урок 4. ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ
ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

ПРИГАДАЙТЕ! Які основні ознаки художнього стилю?

381
І. Чи доводилося вам бути в Почаївській лаврі або дивитися телевізійну передачу чи слухати розповідь про цю пам'ятку історії та культури? Розкажіть про це однокласникам та опишіть свої враження від побаченого (почутого).

II. Розкажіть, що ви відчували, коли з відстані споглядали пам'ятку релігійного призначення (лавру, церкву, костел тощо)? Про що думали, наближаючись до цієї споруди і зайшовши в неї?

382
І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення.

ПОДОРОЖ ДО СВЯТИХ МІСЦЬ

Перед самими жнивами сталася подія, що лишила Володькові глибокий слід. Одного дня з Дерманя прибуло кілька молодих жінок. їдуть до Почаєва. Це уперше, відколи затихла війна. Кличуть також Катерину і Володька.

Володько на такі справи перший. І мати не проти цього:

— Бувало, дітоньки, й сама ходила... Десяток разів, милі мої, ішла відвідати святе місце, де сама Мати Божа на камінь ступила і лишила вічний слід.

Ще звечора палахкотить у челюстях печі вогонь. Печуть коржі і смажать м'ясо. На другий день раненько — ще сонце не винеслося з-за жолобецького лісу — відхід. Володько накульбачив на себе торбу. Чоботи позв'язував на палиці, а йде босоніж...

Ще далеко, дуже далеко, двадцять два кілометри той Почаїв, але з гори Хрест уже виразно видно золоту баню його дзвіниці, що палахкотить у соняшній зливі. Вона стоїть на чорній смузі лісу, мов маяк на скелі океану. Ліси, яри. Сходять мандрівники вниз. Баня Почаєва ховається. Під ногами міняється ґрунт. Між гаями крейдяні поля, вбогі розбиті села, виснажені люди.

Слід війни помітно надто виразно. Чагарники колючого дроту вростають бур'яном. Де-не-де на місці колишніх сіл зводяться хатки; через непокриті стріхи курить дим, голі діти вибігають на дорогу.

Дунаїв. Село, де всі мандрівники відпочивають, полуднують; п'ють чисту, мов лід холодну, джерельну воду. Ось тут, кажуть, стояла колись каплиця. Під нею завжди відпочивали мандрівники. Володько стільки разів чув про ту каплицю. Тепер з неї лишився тільки один фундамент. На її місці поставили хрест, на якому скарбонка для пожертв.

Почаїв

Володько сидить на камені в гурті мандрівників і думає. У ногах сіпає біль. Засмажене сонцем обличчя горить. У голову тиснуться думи над ми-нулим, теперішнім і будучим. Уявляється йому війна, що бушувала тут ще недавно. Уявляються ті люди, що робили з цієї землі руїну, билися, клалися трупом, щоби все так нагло урвати і безславно зникнути.

Поїли, попили, відпочили, обділили жебрацьку дітвору та калік і далі.

Дівчата веселі, сміються, жартують. Володькові радісно, але йому ніколи сміятися. Його приневолює до поважності надзвичайна хвилина. Зворушливе, дивовижне, надзвичайне дивовисько, яке пройшло перед його очима, це війна. І от тепер він ступає по тих місцях, де кожний камінець кричить війною. По дорозі валяються розбиті військові вози, різні речі, набої. По полях розсипані ями від стрілен, що рвались.

Почаївський ліс. Старі товстючі дерева. І тут помітно війну. Розторощені стовбури, укриття. Порозкидані речі.

У лісі дещо прохолодніше. Йдеться легше. Жарти і сміх стихають, бо ще півгодинки, ще пара кілометрів, і перед очима Почаїв. Виходять на взлісся.

Усі зупиняються, стають навколішки, хрестяться. Володько в полоні враження. Він хреститься також. Перед очима велетенська, маєстатна постать лаври зі всіма її будовами. Володько безліч разів бачив її на малюнках і от аж тепер нарешті бачить її власними очима. Це вона, та гора, де пастирі побачили на скелі Божу Матір. Це тут змагалися здобути святиню турки, що впали жертвою кари Матері Бога.

Сила враження, віри охопила й узброїла його. Він бачить лише великанську білу, залиту передвечірнім сонцем святиню, до якої впродовж віків зі всіх куточків його рідної землі спливали люди, щоби бодай тут, разом із водою зі «стопи» Матері Бога, зачерпнути підсилення віри — єдиної опори жорстокого селянського існування.

Ударив велетенський дзвін; і від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля.

— Ну, люди! Вже час! Вставаймо!

Серед глибокої тиші, під звуки велетенського дзвону слова ті видаються закликом.

Усі встають, назувають на ноги взуття і йдуть. Усе ближче і ближче мета. Все потужніше гуде великий дзвін, розтягаючи своє бамкання геть навколо, як далеко сягне око (За У. Самчуком).

II. Знайдіть у тексті мовні засоби, вжиті для художнього опису місцевості та пам'ятки історії й культури. Які слова та словосполучення допомагають автору висловити своє ставлення до описуваного?

III. Прогляньте текст, швидко знаходячи в ньому речення з прямою мовою.

IV. Дайте відповіді на запитання.

1. Що розповідала мати Володькові про святі місця?

2. Яким побачили подорожні Почаїв здалеку?

3. Через що пролягала дорога до Почаєва?

4. Про що думав хлопець під час подорожі?

5. Які враження охопили Володька, коли він прийшов до святині?

383
Прочитайте текст попередньої вправи ще раз, вибираючи ту частину, в якій розповідається про дорогу Володька до Почаєва та його враження від лаври. Складіть план цієї частини. За планом перекажіть прочитане. Скористайтеся поданою нижче пам'яткою «Як працювати над вибірковим переказом».

Як працювати над вибірковим переказом

1. Виберіть із тексту лише той матеріал, який необхідний для розкриття теми.

2. Обдумайте композицію переказу.

3. Складіть план.

4. Перекажіть текст.

5. Знайдіть і виправте недоліки в змісті й мовному оформленні.

 


Переглядів: Счетчик посещений Counter.CO.KZ

Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017