Понеділок, 23.10.2017, 11:55
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Програма з історії: 7 клас


Сторінки: 1   2   3   4   5

7 клас

Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс історії України, мета якого — показати особливості розвитку українських земель даного історичного періоду, зокрема процеси становлення і розбудови Київської та Галицько­Волинської держав, політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та інших держав, особливості соціально-економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури в ІХ—ХV ст.

Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків (V—ХV ст.) на прикладі середньовічних цивілізацій — Християнської, арабо­мусульманської, традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної Європи, зародження європейського парламентаризму, становлення європейського права, діалог культур. Розуміння цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи, витоки європейських інтеграційних процесів.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина — природа», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — світ речей», «людина — влада», «людина — суспільство».

До семикласників висуваються складніші, порівняно із 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачено, що навчання історії у 7 класі дасть змогу учням зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів історії України, європейської та світової минувшини в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби, міграції, повсякденне життя і світосприйняття середньовічної людини, порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб. Особливого значення набуває робота з історичним картами, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення різниці між такими елементами змісту, як подія, явище, процес.

Історія України

К­сть
год.
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2 ПОВТОРЕННЯ. Історія України — складова європейської історії. Стародавня історія України.

ВСТУП. Середньовічна історія України. Особливості розвитку українських земель у ІХ—ХV ст. Джерела з історії України доби Середньовіччя.

Учень/учениця:
  • пригадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу;
  • називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі;
  • пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «Київська Русь»;
  • називає види джерел з історії України середньовічної доби.
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ-РУСІ / КИЇВСЬКОЇ РУСІ
4 Вплив природно­географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян. Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Сусіди східних слов’ян.

Літописні легенди про зародження України — Русі /Київської Русі. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії.

Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги.

Практичне заняття. Князь Святослав та його походи.
Учень/учениця:
  • називає дати подій та події за датами (роки правління перших князів), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
  • пояснює поняття («Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імперія», «полюддя», «данина»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
  • називає постаті (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
  • називає історико-географічні об’єкти (території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ—ІХ ст., територію України — Русі / Київської Русі за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів), показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
  • називає історичні джерела («Повість минулих літ»), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів періоду;
  • визначає/встановлює причини, сутність та наслідки подій, явищ, процесів періоду;
  • зіставляє і порівнює вияви внутрішньої і зовнішньої політики перших київських князів;
  • характеризує вплив природно­географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; особливості занять, побуту і способу життя східних слов’ян; відносини східних слов’ян із сусідами, їхнє суспільне життя за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян;
  • висловлює своє ставлення до історичних подій, явищ, процесів періоду.
1 Урок узагальнення
Розділ ІІ. УКРАЇНА-РУСЬ /КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
5 Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання України — Русі /Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії.

Україна — Русь /Київська Русь Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва.

Суспільство. Влада князя. «Руська правда». Місто та село. Сільське господарство, ремесла і торгівля.

Писемність та освіта. Перші книжки. Мистецтво.

Практичне заняття. Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства. Митрополит Іларіон. Антоній і Феодосій Печерські.
Учень/учениця:
  • називає дати подій та події за датами (роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
  • пояснює поняття («християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковно­слов’янська мова», «книжкові мініатюри»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
  • називає постаті (Володимира Великого та Ярослава Мудрого), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
  • називає історико-географічні об’єкти (територію України — Русі / Київської Русі за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого, міста Києва), показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
  • називає історичні джерела («Повість минулих літ»), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів періоду;
  • називає історико-культурні пам’ятки (відповідно до додатку), розпізнає їх зображення та описує/характеризує;
  • визначає/встановлює причини, сутність та наслідки подій, явищ, процесів періоду, зокрема, запровадження християнства;
  • зіставляє і порівнює вияви внутрішньої і зовнішньої політики Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської Русі, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої України — Русі/Київської Русі; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;
  • висловлює своє ставлення до історичних подій, явищ, процесів періоду.
1 Урок узагальнення
Розділ ІІІ. УКРАЇНА-РУСЬ / КИЇВСЬКА РУСЬ у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
5 Початок роздробленості. Правління Ярославичів. Вишгородський та Любецький з’їзди князів.
Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

Роздробленість України-Русі/ Київської Русі. Суспільно-політичне і соціально — економічне життя України-Русі/ Київської Русі у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. Взаємини із Заходом та Сходом.

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII — першій половині XIIІ ст. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІІ ст. Ярослав Осмомисл.

Культура України-Русі/Київської Русі у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

Практичне заняття. «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» як історичні джерела.
Учень/учениця:
  • називає дати подій та події за датами (роки правління князів цієї доби, дати Вишгородського та Любецького з’їздів князів, першої писемної згадки назви «Україна»), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
  • пояснює поняття («князівський з’їзд», «вотчина», «віче», «Україна»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
  • називає постаті (Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
  • називає історико-географічні об’єкти (території князівств часів роздробленості України-Русі/Київської Русі та території розселення половців), показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
  • називає історичні джерела («Повість минулих літ», Київський літопис, «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів періоду;
  • називає історико-культурні пам’ятки (відповідно до додатку), розпізнає їх зображення та описує/характеризує;
  • визначає/встановлює причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості України-Русі/ Київської Русі;
  • зіставляє і порівнює вияви внутрішньої і зовнішньої політики Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • характеризує становище України-Русі/Київської Русі за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості;
  • висловлює своє ставлення до історичних подій, явищ, процесів періоду.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО­ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
5 Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславовичем. Галицькі бояри. Проблеми взаємовідносин бояр із князями. Возз’єднання князівства за синів Романа.

Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі південно-західної Русі. Оборона Києва. Михайло Чернігівський та його загибель у Золотій Орді. Руські землі та Золота Орда.

Князь Данило Романович, його внутрішня і зовнішня політика.

Правління Лева І, Юрія І Львовича та останні галицько-волинські князі.

Практичне заняття. Освіта, мистецтво та церква в Галицько-Волинській державі.
Учень/учениця:
  • називає дати подій та події за датами (роки правління найвидатніших галицько­волинських князів, монгольської навали на землі південно­західної Русі), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
  • пояснює поняття («орда», «баскак», «ярлик», «улус»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
  • називає постаті (Романа Мстиславовича, Михайла Чернігівського, Данила Романовича, Лева І Даниловича, Юрія І Львовича), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
  • називає історико-географічні об’єкти (територію держави за Романа Мстиславовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів), показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
  • називає історичні джерела (Галицько-Волинський літопис), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів періоду;
  • називає історико-культурні пам’ятки (відповідно до додатку), розпізнає їх зображення та описує/характеризує;
  • зіставляє і порівнює вияви внутрішньої і зовнішньої політики правителів Галицько-Волинської держави;
  • характеризує приклади героїчного опору монгольським завойовникам, особливості монгольського панування на українських землях; зміни у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, особливості та тенденції розвитку руського суспільства за княжої доби з європейськими та азійськими країнами;
  • висловлює своє ставлення до історичних подій, явищ, процесів періоду.
1 Урок узагальнення
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV—ХV ст.)
5 Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства. Кревська унія 1385 р. та українські землі. Костянтин Острозький.

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Династія Гіреїв. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільно-політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі різних держав. Зародження фільваркового господарювання. Селяни: панщина та кріпацтво. Міста, магдебурзьке право. Ремесла і торгівля.

Освіта. Наука. Юрій з Дрогобича. Мистецтво.

Практичне заняття. Повсякденне життя та взаємовідносини населення України в XIV—XV ст.
Учень/учениця:
  • називає дати подій та події за датами (входження українських земель до складу різних держав та утворення Кримсько­го ханства), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
  • пояснює поняття («унія», «українська шляхта», «магнат», «фільварок», «кріпацтво», «панщина», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
  • називає постаті князів Гедиміновичів, Ягайла і Ядвіги, ханів Гіреїв, Костянтина Острозького, описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
  • називає історико-географічні об’єкти (українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханства), показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
  • називає історичні джерела («Повість минулих літ»), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів періоду;
  • називає історико-культурні пам’ятки (відповідно до додатку), розпізнає їх зображення та описує/характеризує;
  • визначає/встановлює причини, сутність та наслідки Кревської унії для українських земель;
  • зіставляє і порівнює вияви внутрішньої і зовнішньої політики Великого князівства Литовського, Польського королівства, інших держав щодо українських земель;
  • характеризує приклади діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств; особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях; суспільно-політичне становище українських земель у складі різних держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства, ступінь розвитку господарства й торгівлі;
  • висловлює своє ставлення до історичних подій, явищ, процесів періоду.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
1 Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину» Учень/учениця:
  • пояснює хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості;
  • називає і характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства у ІХ-ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину;
  • зіставляє і порівнює процеси та явища світової та української історії доби Середньовіччя;
  • висловлює судження щодо значення середньовічних держав на території України для подальшого розвитку українського державотворення.
1 Резерв

Всесвітня історія

К-ть годин Зміст навчального матеріалу Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2 ПОВТОРЕННЯ. Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу.

ВСТУП. Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й періодизація, джерела вивчення історії Середньовіччя.
Учень/учениця:
  • пригадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу;
  • називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; пояснює і застосовує поняття: «Середні віки», «цивілізація», «варвари»;
  • називає основні види джерел з історії Середньовіччя.
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
5 Велике переселення народів. Зв’язок людини і природи у Середньовіччі. Рух населення.

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Імперія Карла Великого та її поділ.

Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Візантія у ХІІІ — ХV ст. Культура Візантії.

Вплив природно-географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу.

Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію.
Учень/учениця:
  • називає час Великого переселення народів, існування та піднесення Франкського королівства, Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату; дати падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії, Верденського договору, життя Мухаммада, виникнення ісламу, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії;
  • пояснює і застосовує поняття: «Велике переселення народів», «міграція», «варварське королівство», «Каролінгське Відродження», «Халіфат», «арабський світ», «іслам», «Коран»;
  • показує на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя;
  • наводить приклади взаємодії людини і природи у Середні віки, рухів народонаселення, досягнень франкської, візантійської та арабської культур;
  • характеризує Франкську та Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя, взаємовплив імперій і культур, діяльність видатних діячів;
  • розкриває значення ісламу для арабської і світової культури та історії;
  • визначає причини, сутність і наслідки Великого переселення народів;
  • оцінює внесок Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату в світову духовну спадщину.
1 Урок узагальнення
Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
5 Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства.

Практичне заняття. Рицарські традиції. Замки. Життя селян.

Виникнення міст, їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни.

Ремесло та цехи. Торгівля й гільдії. Міська культура. Городянин — людина нового типу.

Практичне заняття. Повсякденне життя людини у Середні віки. Житло, одяг, сім’я.
Учень/учениця:
  • називає основні стани середньовічного суспільства; характерні риси цехового ремесла;
  • показує на карті центри ремесла і торгівлі, основні торговельні шляхи Середньовіччя;
  • пояснює і застосовує поняття: «стани», «феод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська комуна»;
  • описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякденне життя і традиції середньовічної людини;
  • наводить приклади технічних досягнень Середньовіччя;
  • характеризує структуру середньовічного суспільства, роль християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби, особливості повсякденного життя і світосприйняття різних верств населення;
  • визначає причини, сутність і наслідки формування нової структури суспільства, виникнення міст.
1 Урок узагальнення
Розділ ІІІ. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х — ХV СТ.
7 Практичне заняття. Походи вікінгів та нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник.

Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Станово-представницькі органи у європейських країнах.

Англія та Франція у ХІІ–ХV ст. Генріх ІІ Плантагенет. Філіпп ІV Красивий. Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк.

Практичне заняття. Велика хартія вольностей.

Оттон І. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії та Італії. Фрідріх ІІ. Мусульманська Іспанія та Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелла, Фердинанд.
Учень/учениця:
  • називає хронологічні межі походів вікінгів, Хрестових походів, нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Генріха ІІ Плантагенета в Англії, Філіппа ІV Красивого у Франції, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції;
  • показує на карті території зазначених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти;
  • пояснює і застосовує поняття: «вікінги», «Хрестові походи», «парламент», «станова монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла»;
  • наводить приклади взаємовпливу держав і народів під час походів вікінгів, Хрестових походів;
  • описує походи вікінгів, Хрестові походи, життя мешканців Європи у мирний та воєнний час, подвиг Жанни Д’Арк;
  • характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події в європейських країнах у Х–ХV ст.;
  • порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в добу Середньовіччя;
  • визначає основні напрями діяльності зазначених історичних діячів;
  • висловлює судження щодо значення походів вікінгів, Хрестових походів, виникнення парламентів.
Розділ ІV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
4 Середньовічні школи та університети. Наукові дослідження. Винаходи. Книгодрукування.

Вплив церкви на середньовічне суспільство.

Раннє Відродження і гуманізм.

Практичне заняття. Християнські храми у житті середньовічних європейців.
Учень/учениця:
  • називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; дати винайдення книгодрукування, церковного розколу;
  • показує на карті університетські центри, територію поширення православ’я і католицизму, місцезнаходження найвідоміших пам’яток культури;
  • пояснює і застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»;
  • описує навчання у школах та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки європейської культури;
  • наводить приклади визначних здобутків середньовічної культури;
  • характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство, боротьбу церкви з єретиками, внесок Р. Бекона, Й. Гутенберга, П. Абеляра, Данте, Ф.Петрарки, С. Боттічеллі, Донателло у світову культуру;
  • порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту;
  • висловлює судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гуманістичних ідей.
1 Урок узагальнення
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
3 Польське королівство. Казимир ІІІ. Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни.

Новгородська боярська республіка. Александр Невський. Утворення та зміцнення Московської держави. Дмитрій Донськой. Правління Івана ІІІ.

Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій.
Учень/учениця:
  • називає хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, завоювання Москвою земель Північно-Східної Русі, правління Івана ІІІ, гуситських війн; дату Куликовської битви;
  • показує на карті території зазначених країн у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних битв;
  • пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник»;
  • описує пам’ятки культури і побут Польщі, Угорщини Чехії та Московської держави;
  • характеризує розвиток Польського й Угорського королівств, Московської держави, Новгородської республіки;
  • порівнює Новгородську республіку та Московську державу;
  • визначає причини, хід, наслідки гуситських війн;
  • аналізує основні напрями діяльності зазначених діячів;
  • оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину.
Розділ VІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
2 Середньовічне суспільство Індії та Китаю (оглядово).

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ.
Учень/учениця:
  • називає дату утворення Османської імперії; основні стани індійського і китайського суспільств;
  • показує на карті території Індії, Китаю, Османської імперії в різні періоди Середньовіччя, напрямки завойовницьких походів Османської імперії;
  • пояснює і застосовує поняття: «варни», «санскрит», «турки-османи», «султан» «яничар»;
  • описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;
  • наводить приклади досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя, взаємообміну східної й європейської спільнот;
  • характеризує діяльність Мехмеда ІІ;
  • оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову духовну спадщину.
1 Урок узагальнення
1 Узагальнення до курсу: «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства та становлення сучасної Європи» Учень/учениця:
  • визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики середньовічної доби;
  • висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації.
2 Резерв
Сторінки: 1   2   3   4   5
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017