Середа, 18.10.2017, 00:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Програма з історії: 9 клас


Сторінки: 1   2   3   4   5

9 клас

Курс історії України подає виклад подій, явищ і процесів, що відбувалися на українських землях упродовж «довгого» ХІХ ст., і має на меті сформувати в учнів знання та розуміння особливостей розвитку українських земель у складі Російської й Австрійської імперій, проявів модернізації та їх впливу на економічне, соціально-політичне, культурне і повсякденне життя населення України. Особливу увагу в курсі історії України питанням українського національного відродження.

Зміст курсу всесвітньої історії для 9 класу структурований за проблемно-тематичним принципом. Курс має сприяти виробленню в учнів власного ставлення до змін у житті та світогляді людей у другий період Нового часу — епоху революцій, появи нових ідеологій, становлення модерного суспільства з його соціально-політичними та соціально-економічними структурами — і підготувати до розуміння витоків ХХ ст. Матеріал курсу всесвітньої історії зосереджений на подіях, явищах, процесах, що були характерними для європейських суспільств зазначеного періоду. Історія Західної та Центрально­Східної Європи подається відповідно до обраних проблем, а не за традиційним країнознавчим підходом. Головними змістовими лініями цього курсу є «людина — світ уявлень та ідей», «людина — влада», «людина — суспільство», «людина — світ речей».

Більше уваги приділяється створенню навчальних ситуацій, за яких учні можуть самостійно працювати з добірками історичних джерел, шукати й аналізувати історичну інформацію, оцінювати значення, наслідки та вплив таких історичних процесів, як модернізація, формування сучасних націй, державних і політичних структур сучасного типу, революція, зростання ролі освіти і науки, головні ідейно-політичні течії епохи, порівнювати явища і тенденції історії європейських країн та України у ХІХ ст., визначати роль історичних осіб, характеризувати повсякденне життя та духовний світ людини Нового часу тощо.

Важливим є опанування учнями таких складних умінь, як визначення причин, сутності та наслідків подій, явищ і процесів на українських землях та інших країнах, їх характеристика та порівняння, й формування вмінь аргументованого висловлювання власної думки і позиції в усній та письмовій формах.

Історія України

К­сть
год
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2 ПОВТОРЕННЯ. Ранній Новий час. Ранньомодерний період історії України: основні події, постаті, тенденції розвитку.

ВСТУП. Особливості розвитку українських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. Джерела з історії України ХІХ — початку ХХ ст. Українське національне відродження. Особливості формування української модерної нації.
Учень/учениця:
хронологічно зіставляє процеси, що відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку ранньомодерного періоду;
показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.; порівнює їх із сучасними кордонами України;
називає особливості розвитку українських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. та види джерел з історії України цього періоду
Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ Й АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
7 Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель. Політика імперських урядів щодо України.

Україна в контексті міжнародних відносин початку і середини ХІХ ст. Україна в російсько­французькій війні 1812 р.

Криза кріпосницького господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях.

Зміни в соціальній структурі суспільства. Села. Міста. Внутрішня торгівля. Повсякденне життя.

Освіта, наука. Мистецтво кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.

Практичне заняття. Економічне становище та повсякденне життя населення підросійської та підавстрійської України.

Практичне заняття. Розмаїття українського суспільства.
Учень/ учениця:
називає дати подій та події за датами (час входження українських історико­географічних регіонів до складу Австрійської та Російської імперій) визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
пояснює поняття «промисловий переворот», «губернія», «генерал-губернаторство», «класицизм»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
називає історико-географічні об’єкти (українські землі в межах Австрійської та Російської імперій) показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
називає історичні джерела, використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів;
називає історико-культурні пам’ятки (відповідно до додатку), розпізнає їх зображення та описує/характеризує;
зіставляє і порівнює «промисловий переворот», «губернія», «генерал-губернаторство», «класицизм»;
характеризує становище населення і повсякденне життя українців та іншоетнічних груп у складі Російської та Австрійської імперій; приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; початку промислового перевороту, етнічного й конфесійного розмаїття населення; полікультурність украї­нського суспільства, соціально-економічний розвиток українських земель, реформи Марії ­Терезії та Йосифа ІІ, соціальну структуру суспільства і повсякденне життя українців під владою Росії та Австрії.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ наприкінці ХVIII — у першій половині ХІХ ст.
7 Українське національне відродження. Періодизація. Перший — академічний (науковий, етнографічний) етап українського національного відродження.

«Енеїда» Івана Котляревського. Новгород-Сіверський гурток. Харківський університет. Василь Каразін. Перемишльський культурно-освітній осередок. Закарпатські та буковинські «будителі народу». Університет Св. Володимира. Михайло Максимович.

Українське питання у програмах російських декабристів. Польське повстання 1830 р. і Правобережна Україна. «Руська трійця». Маркіян Шашкевич.

Тарас Шевченко, його «Кобзар». Кирило-Мефодіївське братство. Микола Костомаров.

Революція1848-1849 рр. Національний рух у західноукраїнських землях. Головна Руська Рада 1848 р.

Практичне заняття. Українські історичні пісні як чинник формування національної пам’яті.

Практичне заняття. Українське національне відродження в контексті європейської історії.
Учень/учениця:
називає дати подій та події за датами (час діяльності «Руської трійці», Кирило-Мефодіївського товариства, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
пояснює поняття («історична пам’ять», «українське національне відродження», «національна ідея», «перший — академічний (науковий, етнографічний) — етап національного відродження»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
називає постаті (І.Котляревського, В. Каразіна, Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, М. Костомарова, П.Куліша), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
називає історико-географічні об’єкти (осередки наукового етапу українського національного відродження) показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
називає історичні джерела (програмні документи), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів;
визначає/встановлює причини, сутність та наслідки першого етапу націо­нального відродження на землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії;
зіставляє і порівнює причини, перебіг та наслідки процеси національного відродження в українських землях та в європейських країнах;
характеризує перебіг національного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії; приклади впливу на Україну російського та польського суспільних рухів, утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства; зміст і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, роль «Кобзаря» Т. Шевченка у становленні української національної ідентичності.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
Розділ ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ в середині ХІХ — на початку ХХ ст.
7 Капіталізація та ринкові відносини в аграрному секторі. Селянська реформа в Австрійській (1848 р.) та в Російській (1861 р.) імперіях. Столипінська аграрна реформа.

Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та Австро-угорської імперій.

Розвиток промисловості. Транспортне сполучення Торгівля. Трудова еміграція.

Зміни в соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.

Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав.

Практичне заняття. Українські підприємці­благодійники. Родини Симиренків, Терещенків та Харитоненків.
Учень/ учениця:
називає дати подій та події за датами (роки ліквідації кріпацтва на українських землях, Столипінської аграрної реформи, спорудження перших залізниць, створення перших монополій), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
пояснює поняття («буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «трудова еміграція», «монополія», «меценат»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
називає постаті (відомих українських та іноземних підприємців), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
називає історико-географічні об’єкти (регіони економічного розвитку, спеціалізації, напрямки еміграції) показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
називає історичні джерела (документи), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів;
визначає/встановлює причини, сутність та наслідки селянських реформ 1848 та 1861 рр. та Столипінської аграрної реформи;
характеризує основні тенденції модернізації українського суспільства, причини трудової міграції українців; суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців, зокрема становище робітництва та селян; соціальні та економічні зрушення в українських землях, зокрема розвиток промисловості; міжнародної й міської торгівлі (ринки, ярмарки), зміни в соціальному складі населення України; сутність «українського питання» у міждержавних відносинах європейських держав; приклади регіональної спеціалізації промисловості, обезземелення селян після селянських реформ, доброчинної діяльності підприємців та купців у містах, розширення сфери застосування найманої праці, зростання кількості найманого робітництва, змін у транспортному сполученні.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.
9 Другий — культурницький (українофільський) етап українського національного відродження. Польське повстання 1863 р. і «хлопоманство».

Громадський рух. Діяльність Київської та інших громад. Володимир Антонович. Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху. Валуєвський циркуляр. Емський указ.

Москвофіли. Народовці. Товариство «Просвіта». Політика «нової ери». Українське представництво в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті. Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка. Михайло Грушевський.

Український соціалізм: Михайло Драгоманов. Марксистські ідеї в Україні. Ідеї незалежності України. Юліан Бачинський. Братство тарасівців. Український націоналізм. Микола Міхновський.

Третій — політичний етап українського національного відродження. Зародження партійного життя в Галичині. Іван Франко. Партійний рух у Наддніпрянській Україні.

Політизація українського руху в умовах Російської революції 1905-1907 рр. Українська громада в Державній думі. Російська імперська реакція.

Практичне заняття. Українська політична думка: від автономії до самостійності.
Учень/учениця:
називає дати подій та події за датами (час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу і створення перших українських політичних партій), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
пояснює поняття («москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «Просвіта», «соціалізм», «марксизм», «політичні партії», «другий — культурницький (українофільський) — етап національного відродження», «третій — політичний — етап національного відродження»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
називає постаті (В. Антоновича, О. Кониського, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського, М. Міхновського, Ю. Бачинського), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
називає історико-географічні об’єкти (осередки другого і третього етапів українського національного відродження) показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
називає історичні джерела (документи), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів;
визначає/встановлює причини, сутність та наслідки другого і третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра й Емського указу;
характеризує приклади впливу модерних європейських ідеологій на суспільно-політичні погляди українських громадських та політичних діячів, діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху та діяльності перших політичних партій у Галичині й Наддніпрянській Україні, піднесення українського національного руху в умовах Російської революції 1905-1907 рр., вияви Російської імперської реакції; політику російської влади в українському питанні; основні погляди та напрями діяльності представників різних політичних рухів на території України; діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій, української громади в Державній думі Росії.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
Розділ V. ОСВІТА, НАУКА, МИСТЕЦТВО Й ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ у середині ХІХ — на початку ХХ ст.
7 Вплив процесів модернізації на суспільне життя. Нова система освіти. Університети як основні центри розвитку науки. Видатні українські вчені.

Мистецтво. Модернізм. Масова культура.

Релігія і церква в Україні. Андрей Шептицький.

Практичне заняття. Українські культурні та наукові діячі й українська національна ідея.

Практичне заняття. Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України.
Учень/ учениця:
називає дати подій та події за датами (заснування університетів), визначає їх взаємовіддаленість та віддаленість від сьогодення, синхронізує;
пояснює поняття («емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалізм», «український стиль», «модернізм», «масова культура»), застосовує їх в усному та писемному мовленні;
називає постаті (А. Шептицького, І. Пулюя, І. Мечникова, М. Лисенка, Ф. Вовка, О. Потебні, М. Садовського, М. Пимоненка, С. Васильківського, П. Чубинського, Лесі Українки, С. Крушельницької, Марка Вовчка тощо), описує їх дієвияви та висловлює своє ставлення до їх значущості в історичному процесі;
• називає історико-географічні об’єкти (місця розташування університетів та відомих історико-культурних пам’яток) показує їх на карті та встановлює взаєморозміщення;
називає історичні джерела (документи), використовує їх для опису історичних подій, явищ, процесів;
називає історико-культурні пам’ятки (відповідно до додатку), розпізнає їх зображення та описує/характеризує;
визначає/встановлює причини, сутність та наслідки модернізаційних процесів у суспільному житті у загально­європейському контексті;
характеризує приклади досягнень науки та культури, живопису й архітектури різного стилю, навчальних закладів різних форм та типів; зміни в повсякденному житті населення та світовідчутті людини, пов’язані з модернізацією, у міській і сільській забудові, досягнення в природничих, точних та гуманітарних науках, медицині, в становленні українського професійного театру.
1 Історія рідного краю
1 Урок узагальнення
1 Узагальнення до курсу: «Україна у ХІХ — на початку ХХ ст.: суспільні зміни та нові ідеї» Учень/учениця:
називає і характеризує основні тенденції розвитку українського суспільства у ХІХ — на початку ХХ ст., особливості модернізаційних процесів;
порівнює економічні, соціальні й політичні процеси в українських землях та в країнах Європи;
оцінює значення українського національного відродження для українського державотворення.
2 Резерв

Всесвітня історія

К-сть
год.
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2 ПОВТОРЕННЯ. Цивілізаційна спадщина світової історії на кінець XVIII ст. Ранній Новий час, його ідеї, виклики і здобутки. Збереження рис «старого порядку»: абсолютизм та становий поділ суспільства.

ВСТУП. Періодизація Нової історії. Загальна характеристика змін в економіці, суспільно-політичному житті і культурі. Характеристика джерел історії нового часу.
Учень/учениця:
називає хронологічні межі та основні суспільні здобутки історії раннього Нового часу;
пригадує і називає значущі події, явища та процеси світової історії XV-XVIII ст. та причетних до них історичних осіб, зіставляє їх у часі та просторі;
визначає основні зміни у суспільному житті, напрями політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.
Розділ І. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН
6 Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина.

Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція та Директорія. Франція в період Консульства та Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеонівської Франції. Віденський конгрес та повоєнне облаштування Європи. Вплив Великої Французької революції та політики Наполеона на долю та подальший розвиток європейських країн.

Практичне заняття. Утвердження громадянського рівноправ’я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона.
Учень учениця:
визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції;
характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту;
аналізує характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи;
пояснює суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу;
дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Мірабо, Лафайєту, Бріссо, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту; • називає хронологічні межі та пояснює періодизацію Великої французької революції;
показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «буржуазна революція», «права і свободи громадянина», «інтервенція», «реформа», «конституційна монархія», «жирондисти», «якобінці», «термідоріанці», «Директорія», «консулат», «Перша імперія», «кодекси Наполеона», «континентальна блокада», «100 днів», «Священний союз».
1 Урок узагальнення
Розділ ІІ ЄВРОПА Й АМЕРИКА У 1815-1870 рр. ДОБА НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ І МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
10 Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. «Система Меттерніха». Національний і революційний рухи 20–30-х рр. ХІХ ст. Повстання декабристів в Росії. Утворення незалежних держав в Латинській Америці.

Вікторіанська Британія. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. Перехід до політики вільної торгівлі. Англія — «майстерня світу». Політика «блискучої ізоляції». Британське володарювання в Індії. Сипайське повстання та його наслідки.

Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Революція 1848-1849 рр. Друга республіка і Друга імперія.
«Весна народів». Особливості революцій 1848 — 1849 рр. в Німеччині, Італії та Австрійській імперії.

Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднавча політика Бісмарка. Утворення союзної німецької держави. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Кавур і Мадзіні. Похід Гарібальді. Утворення єдиної італійської держави.

США у першій половині ХІХ ст. Доктрина Монро і територіальна експансія. Співіснування в країні двох соціально-економічних систем. Громадянська війна 1861-1865 рр. Реконструкція Півдня.

Практичне заняття (тема на вибір). 1. Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення.
2. Суспільно-політична думка Європи: консерватизм і лібералізм.
Учень/ учениця:
характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси її економічного, політичного і суспільного життя;
простежує розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі, дає оцінку національній політиці Австрійської імперії;
аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848-1849 рр.;
розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революцій в європейських країнах у 1848—1849 рр.;
наводить приклади та порівнює революційний й еволюційний шлях розвитку провідних країн у ХІХ ст.;
простежує процес формування і початок діяльності представницьких органів влади, боротьби за утвердження справжнього громадянського рівноправ’я;
характеризує процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;
пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу;
визначає суть політики «блискучої ізоляції»;
аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни;
синхронізує події, явища і процеси європейської історії та історії України;
показує на карті країни Європи у ХІХ ст. процес утворення незалежних держав у Латинській Америці, вогнища революційних і національно-визвольних рухів; процес об’єднання Німеччини й Італії, хід громадянської війни в США;
характеризує та висловлює судження щодо поглядів і діяльності історичних осіб: королеви Вікторії, Піля, Пальмерстона, Наполеона ІІІ; Бісмарка, Мадзіні, Кавура, Гарібальді, Лінкольна;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «клерикалізм», «політична реакція», «національно-визвольний рух», «чартизм», «політика вільної торгівлі», «реставрація», «національне відродження», «весна народів», «ідеологія», «політика», «консерватизм», «лібералізм», «національне об’єднання», «аболіціонізм», «плантаційне господарство», «ринкова економіка», «федерація (союзна держава)», «конфедерація», «громадянська війна», «реконструкція Півдня».
1 Урок узагальнення
Розділ ІІІ. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
7 Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. Індустріалізація та її соціально-економічні наслідки. Монополізація економіки. Зростання ролі держави у суспільному житті. Утвердження громадянського рівноправ’я і парламентсько-представницької системи влади.

Особливості розвитку провідних країн світу:

Франція та Німеччина. Франко-нiмецька війна і виникнення Третьої Республіки. Паризька комуна. Конституційні реформи республіканців. Політичні кризи 80—90-х років. Франція на початку ХХ ст. Німецька імперія у 1871—1914 рр. Внутрішня і зовнішня політика Бісмарка. Вільгельм ІІ. Перехід Німеччини до світової політики.

Англія і США. Втрата Англією промислової монополії. Внутрішня політика лібералів і консерваторів Гладстон і Дізраелі. Соціальні реформи Ллойд-Джорджа на початку ХХ ст. Утворення лейбористської партії. Економічне піднесення США, зростання впливу великих корпорацій. Особливості політичного життя. Юридичне оформлення сегрегації на Півдні. «Прогресивна ера» в США: «Чесний курс Т.Рузвельта і «Нові свободи» В.Вільсона.

Модернізація Російської та Японської імперій. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія у пореформений період. Перша російська революція. Столипінські реформи.

«Доба Мейдзі» в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика європейців на Сході і в Африці. Закабалення Китаю. Перші війни за переділ колоніального світу. «Пробудження Азії» на початку ХХ ст. Революції в Ірані, Туреччині і Китаї.

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Політичні наслідки франко-німецької війни. Дипломатія Бісмарка. Троїстий союз, франко-російський альянс і Антанта. Міжнародні кризи на початку ХХ ст. Балканські війни. США в міжнародних відносинах. Панамериканізм.

Практичне заняття (тема на вибір). 1.Еволюція європейської соціал-демократії: від революційного марксизму до легальної реформістської діяльності.
2. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.
Учень/ учениця:
характеризує процес завершення формування індустріального суспільства у провідних країнах світу;
дає оцінку досягненням першої науково-технічної революції;
пояснює причини й наслідки монополізації базових галузей економіки, зростання ролі держави в суспільному й економічному житті;
висвітлює основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу на зламі ХІХ — ХХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;
пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища; причини відмінності у темпах модернізаційних процесів у різних регіонах світу;
висвітлює завершення територіального поділу світу, характеризує колоніальний гніт у країнах Сходу й Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського,французького і німецького колоніалізму, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій;
аналізує міжнародні відносини в 1871—1914 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, причини й наслідки формування військово-політичних блоків, роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму;
показує на карті країни світу в останній третині основні індустріальні центри Європи і США, колоніальний поділ світу утворення Троїстого союзу і Антанти, локальні війни кінця ХІХ — початку ХХ ст.;
дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Бісмарку, Вільгельму ІІ, Гладстону, Дізраелі, Ллойд-Джорджу, Т. Рузвельту, Вільсону,Олександру ІІ, Столипіну, Муцухіто;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «індустріальне суспільство», «індустріалізація», «науково-технічна революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм»,»інвестиції»,»міграція», «демократія», «світова політика», «тред-юніон», «двопартійна система», «антимонопольне законодавство», «расова політика», «сегрегація», «модернізація», «реформа», «соціал-демократія», «доба Мейдзі», «військово-політичний блок», «панамериканізм».
1 Урок узагальнення
Розділ ІV. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ У НОВИЙ ЧАС
3 Духовне життя народів Європи і Америки. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії і Африки.

Практичне заняття (тема на вибір).
1. Повсякденне життя людей на початку ХХ ст. Дозвілля. Родинні стосунки. Релігія і мораль.
2. Зародження масової культури. Кінематограф.
Учень учениця:
характеризує духовне життя країн Європи й Америки, розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток суспільної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки;
описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «культура», «духовне життя», «урбанізація», «фемінізм».
1 Урок узагальнення
1 Узагальнення до курсу. Основні здобутки світової цивілізації у Новий час:
— науково-технічний прогрес і формування індустріальної структури економіки;
— ліквідація соціальної нерівності і утвердження громадянського рівноправ’я;
— становлення парламентаризму і демократії в політичному житті;
— розвиток просвіти, утвердження наукового світогляду, поява нових цінностей у духовному житті суспільства.
Учень/учениця:
дає визначення і розкриває зміст поняття індустріального суспільства;
називає і характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, цивілізаційні здобутки країн світу від Великої французької революції до початку ХХ ст.
висловлює судження щодо значення доби Нового часу для наступного розвитку світової цивілізації.
2 Резерв
Сторінки: 1   2   3   4   5
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017