Вівторок, 25.04.2017, 14:16
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Програма ЗНО з історії України (с.2)


19. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У 1900-1914 pp.

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.
Дати:
1900 р. — обрання А. Шептицького митрополитом греко-католицької церкви;
1907 р. — впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.
Персоналії:
Андрей Шептицький, Іван Боберський, Кирило Трильовський.
Поняття та терміни:
«Народне віче»
Характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху, діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт».
Визначати причини активізації політичного руху на початку XX ст., його результати, роль А. Шептицького в піднесенні національного життя.

20. УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на українських землях. Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині та Буковині. Українські січові стрільці (УСС).
Дати:
серпень 1914 р. — утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.
1914 р. — Галицька битва;
1915 р. — утворення Загальної української ради;
1916 р. — Брусиловський прорив.
Персоналії:
Кость Левицький, Дмитро Донцов.
Поняття та терміни:
«світова війна», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство»
Розпізнавати на картосхемі військові події на території України в 1914-1917 pp., бойовий шлях Українських січових стрільців (УСС), Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.
Характеризувати територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель, позиції українських політичних сил щодо війни, політичне життя та соціально-економічне становище населення в роки війни.
Визначати політичні та соціально-економічні наслідки війни для українського суспільства

21. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Революційні події в Україні в 1917 — на початку 1918 р. Українізація армії. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Універсали Української Центральної Ради (УЦР). Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення. Української Народної Республіки (УНР). Проголошення радянської влади. Перша війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.
Дати:
березень 1917 р. — утворення Української Центральної Ради;
квітень 1917 р. — Всеукраїнський Національний конгрес;
червень 1917 p. — I Універсал УЦР;
липень 1917 p. — II Універсал УЦР;
листопад 1917 p. — III Універсал УЦР;
22 (9) січня 1918 p. — IV Універсал УЦР, проголошення незалежності УНР;
січень 1918 р. — бій під Кругами.
Персоналії:
Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов.
Поняття та терміни:
«автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний Секретаріат», «Вільне козацтво», «Народний секретаріат».
Розпізнавати на картосхемі територію Української Народної Республіки, згідно з III Універсалом УЦР; напрямки наступу більшовиків під час першої війни УНР з радянською Росією.
Характеризувати діяльність Української Центральної Ради, українських партій, політичних діячів; основні положення Універсалів УПР; взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом; боротьбу за владу в Києві в жовтні-листопаді 1917 р. Ультиматум Раднаркому.
Визначати причини Української революції, її характер; роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР; здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі;
Пояснювати історичне значення Універсалів УЦР.

22. УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1918-1921 pp.)

Основні предметні вміння та навички
Факти:
Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Конституція УНР. Гетьманський переворот. Українська Держава.
Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Українсько-польська війна 1918-1919 pp. Акт Злуки УНР та ЗУНР.
Прихід до влади Директорії. Друга радянсько-українська війна. Окупація військами Антанти півдня України. Повстання М. Григор’єва. Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. Перший «Зимовий похід» Армії УHP. Варшавська угода між УHP та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Холодноярська республіка (1919-1922 pp.).
Дати:
січень (лютий) 1918 р. — Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу;
29 квітня 1918 р. — державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
1 листопада 1918 р. — «Листопадовий зрив» у Львові;
13 листопада 1918 р. — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки;
листопад 1918 р. — Заснування Української академії наук;
14 листопада 1918 р. — утворення Директорії;
22 січня 1919 р. — проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР;
грудень 1919 — травень 1920 pp. — Перший «Зимовий похід» Армії УНР;
квітень 1920 р. — Варшавська угода; березень 1921 р. — Ризький мирний договір; листопад 1921 р. — Другий «Зимовий похід» Армії УНР.
Персоналії:
Павло Скоропадський, Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Симон Петлюра, Нестор Махно, Християн Раковський.
Поняття та терміни:
«Директорія», «соборність», «отаманщина», «воєнний комунізм», «Чортківська офензива», «Київська катастрофа».
Розпізнавати на картосхемі територію УНР за Брестським мирним договором; територію Української Держави П. Скоропадського; хід воєнних дій на території України в 1918-1921 pp.
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавська угода між УНР та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя в Україні в 1918-1920 pp. Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішнього становища УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської . війни та підписання С. Петлюрою Варшавської угоди; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні).
Пояснювати історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об’єднання українських держав (Акт Злуки УНР та ЗУНР).

23. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1928 pp.)

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Голод у південних губерніях У СРР. Антицерковна кампанія. Неп в У СРР. Входження У СРР до складу СРСР. Політика «коренізації» в УСРР («українізація»). Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження 1920-х pp.
Дати:
1920-1923 pp. — голод в Україні;
1921 р. — утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ);
1922 р. — входження УСРР до складу СРСР;
1923 р. — початок політики «коренізації» в УСРР;
1925 р. — проголошення курсу на індустріалізацію.
Персоналії:
Олександр Шумський, Микола Скрипник, Михайло Волобуєв, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Михайло Бойчук, Олександр Довженко, Василь Липківський.
Поняття та терміни:
«неп», «трест», «індустріалізація», «коренізація», «автокефальна церква».
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921-1928 pp.
Характеризувати складові непу, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні; національну, релігійну та церковну політику в Україні, «коренізації» та її наслідки, особливості розвитку української культури.
Визначати причини та наслідки вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні; «коренізації», її вплив на суспільство та українську культуру

24. УТВЕРДЖЕННЯ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В 1929-1939 pp.

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного і культурного життя Україні. Культ особи. Масові репресії. Голодомор 1932-1933 pp. в Україні — геноцид Українського народу. Згортання українізації. Антицерковна кампанія.
Дати:
1928/1929-1932 pp. — перша п’ятирічка;
1928 р. — судовий процес у «Шахтинській справі»;
1929 р. — початок насильницької колективізації;
1930 р. — судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ);
1932-1933 pp. — Голодомор в Україні;
1934 p. — перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва;
1937 р. — ухвалення Конституції УРСР;
1937-1938 pp. — «Великий терор».
Персоналії:
Станіслав Косіор, Лазар Каганович, Максим Рильський, Павло Вірський, Григорій Верьовка.
Поняття та терміни:
«тоталітарний режим», «п’ятирічка», «форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п’ять колосків», «Голодомор», «чорна дошка», «розстріляне відродження», «ГУЛАГ», «паспортна система», «соціалістичний реалізм (соцреалізм)».
Розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об’єкти, побудовані роки перших п’ятирічок, райони, що найбільш постраждали від Голодомору.
Характеризувати сутність політики форсованої індустріалізації та насильницької колективізації; взаємозв’язок між складовими політики сталінського тоталітарного режиму (індустріалізація, колективізація, «культурна революція», масові репресії); зміни в соціальній структурі населення, особливості культурного життя періоду.
Визначати причини, джерела фінансування та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, масових репресіями; причини та наслідки Голодомору 1932— 1933 pp.
Пояснювати взаємозв’язок між економічними перетвореннями та структурними змінами в суспільстві, масовими репресіями.

25. ЗАХІДНА УКРАЇНА В 1921-1939 pp.

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х pp. Карпатська Україна.
Дати:
1920 р. — підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії;
1923 р. — визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі; саморозпуск уряду ЗУ HP;
1925 p. — утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО);
1929 р. — утворення Організації українських націоналістів (ОУН);
1930 р. — проведення польською владою акції «пацифікації»;
1938 р. — надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини;
15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України.
Персоналії:
Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник, Августин Волошин. Поняття та терміни:
«осадництво», «пацифікація», «русинство», «Таємний університет», «політична еміграція».
Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини, територіальні межі Карпатської України.
Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920-1930-х pp. на політику урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 1930-х pp.
Визначати причини поділу українських земель між різними державами у 1920-1930-ті pp. та їх наслідки для суспільства; причини і наслідки діяльності політичних сил.

26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 pp.)

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до УРСР. Напад нацистської Німеччини та її союзників на СРСР. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Поразки Червоної армії. Нацистський окупаційний режим. Голокост. Радянський партизанський рух. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Польсько-український конфлікт. Створення Української головної визвольної ради (УГВР). Вигнання нацистських окупантів з території України. Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 p.). Внесок українців у визволення народів Європи від нацизму. Завершення Другої світової війни.
Дати:
23 серпня 1939 р. — радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова — Ріббентропа»);
1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни;
17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії на територію Західної України;
червень 1940 р. — вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини;
22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР;
30 червня 1941 р. — проголошення Акта відновлення Української Держави;
14 жовтня 1942 p. — створення «Української повстанської армії (УПА);
грудень 1942 р. — початок вигнання нацистських загарбників з України;
6 листопада 1943 р. — визволення Києва від нацистських окупантів з
січень — лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання нацистських окупантів зі всієї території України;
9 травня 1945 р. — День Перемоги над нацистською Німеччиною;
2 вересня 1945 р. — завершення Другої світової війни.
Персоналії:
Тарас Бульба (Боровець), Роман Шухевич, Іван Кожедуб, Олексій Берест, Кузьма Дерев’янко, Ярослав Стецько.
Поняття та терміни:
«радянізація», «новий порядок», «План «Барбаросса», «мобілізація», «евакуація», «план «Ост», «Голокост», «колабораціонізм», «рух Опору», «Український штаб партизанського руху (УППІР)», «похідні групи», «Поліська Січ», «Східний вал», «випалена земля», «депортація».
Розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР 1939-1940 pp.; основні події, пов’язані з початком та завершенням вигнання з України нацистських загарбників та їх союзників; окупаційні зони, на які була поділена Україна; території активних дій різних течій руху Опору. Характеризувати суть гітлерівських планів «Барбаросса» та «Ост», нацистського «нового порядку», Голокост, діяльність радянського партизанського та українського визвольного рухів.
Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941-1942 pp., основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. Пояснювати наслідки найважливіших воєнних подій 1941-1944 pp. на території України, депортацію кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 p.).

27. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 — на початку 1950-х pp.)

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Участь УРСР зовнішній політиці Радянського Союзу. Адміністративно-територіальні зміни. Відбудова. Голод в Україні 1946-1947 pp. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН і УПА. Придушення визвольного руху. Розгортання ідеологічних кампаній (боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», «низькопоклонством перед Заходом», «безродними космополітами» тощо). Культура і наука.
Дати:
1945 p. — входження Закарпаття до складу У PCP;
квітень 1945 р. — Україна — співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН);
березень 1946 р. — «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ);
1946-1947 pp. — голод в Україні;
квітень-липень 1947 р. — проведення польською владою операції «Вісла».
Персоналії:
Йосип Сліпий, Володимир Сосюра, Олесь Гончар.
Поняття та терміни:
«відбудова», «операція «Вісла», «ждановщина», «лисенківщина», «холодна війна».
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України.
Характеризувати політику влади щодо соціально-економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя, хід операції «Вісла».
Визначати особливості та наслідки радянізації західних областей, причини та наслідки проведення операції «Вісла», розгортання ідеологічних кампаній.
Пояснювати причини, голоду в Україні «саморозпуску» УГКЦ.

28. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964 pp.)

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950-1960-х pp.: припинення масових репресій, часткова реабілітація. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Спроби реформування управління промисловістю та сільського господарства, соціальної сфери. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 — на початку 1960-х pp. Культура і наука.
Дати:
1953-1954 pp. — повстання політичних в’язнів в сталінських концтаборах. Ліквідація ГУЛАГу;
лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР;
1956 p. — XX з’їзд КПРС, засудження культу особи;
1957 р. — запуск першого штучного супутника Землі, початок «космічної ери»;
1959 p. — утворення Української робітничо-селянської спілки;
1961 р. — перший політ людини в Космос (Юрій Гагарін).
Персонали:
Левко Лук’яненко, Іван Світличний, Алла Горська, Іван Дзюба, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Василь Симоненко.
Поняття та терміни:
«десталінізація», «культ особи», «лібералізація», «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники», «дисидентство», «хрущовки».
Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України.
Характеризувати сутність процесу лібералізації, спроби реформ управління економікою в середині 1950-1960-х pp., здобутки та особливості розвитку культури; сутність опозиційного руху.
Визначати наслідки процесу лібералізації, реформ для українського суспільства, причини виникнення та значення опозиційного руху.
Пояснювати причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1985 pp.)

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 — початок 1980-х pp.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х pp. Здобутки і проблеми соціальної сфери. Культура і наука. Русифікація. Опозиційний рух.
Дати:
1965 р. — реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»); перша хвиля арештів дисидентів;
1972 р. — зміна політичного керівництва УРСР; масові арешти дисидентів;
1976 р. — утворення Української Гельсінської групи.
Персоналії:
Валерій Марченко, Петро Григоренко, Микола Руденко, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Олег Антонов, Сергій Параджанов, Іван Миколайчук, Володимир Івасюк. Леонід Биков.
Поняття та терміни:
«застій», «дефіцит», «розвинений соціалізм», «номенклатура», «русифікація», «самвидав», «тамвидав», «правозахисник», «Конституція розвинутого соціалізму».
Характеризувати наслідки змін в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х pp.; стан економіки; основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960-1970-х pp., явища у сфері культури, політику русифікації.
Визначати причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери. Пояснювати значення опозиційного руху.

30. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991 pp.)

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Рівень життя населення. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х pp. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи. Формування багатопартійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради УРСР. Створення Автономної Республіки Крим (12 лютого 1991 p.). Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України.
Дати:
квітень 1985 р. — початок «перебудови»;
26 квітня 1986 р. — вибух на Чорнобильській АЕС;
вересень 1989 р. — створення Народного руху України за перебудову;
березень 1990 р. — проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР;
16 липня 1990 р. — ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України;
Жовтень 1990 р. — «Революція на граніті»;
24 серпня 1991 р. — ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. — проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України. Обрання Президентом України Л.Кравчука
Поняття та терміни:
«перебудова», «гласність», «плюралізм», «багатопартійність», «суверенітет», «інфляція», «ринкові відносини», «референдум».
Характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального і національного рухів, падіння авторитету КПУ, процес формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, особливості соціально-економічної становища УРСР.
Визначати причини та наслідки поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення; зв’язок між масовим національно-демократичним і дисидентським рухами, як різними формами українського визвольного руху.
Пояснювати причини розпаду і його наслідки для державотворення в Україні

31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Зміст історичного матеріалу Основні предметні вміння та навички
Факти:
Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил України. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Затвердження державної символіки (1992 p.), формування інституту громадянства. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Приватизація. Лібералізація цін. Грошова реформа (1996 p.). Майнова диференціація суспільства. Інтегрування України в європейське і світове співтовариство. «Газові» та «торгівельні війни» з Росією. Збройна агресія Росії проти України.
Культура, наука, спорт та релігійне життя в незалежній Україні.
Дати:
6 грудня 1991 р. — заснування Збройних Сил України;
липень 1994 р. — обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. — обрання України членом Ради Європи (PC);
28 червня 1996 р. — ухвалення Конституції України;
вересень 1996 р. — запровадження національної грошової одиниці — гривні;
жовтень-грудень 2004 р. — «Помаранчева революція», обрання Президентом України В. Ющенка;
2008 р. — вступ України до Світової організації торгівлі (COT);
січень 2010 р. — обрання В. Януковича Президентом України;
листопад 2013 — лютий 2014 pp. — «революція Гідності», повалення режиму В.Януковича;
червень 2014 р. — обрання П.Порошенка Президентом України;
2014 р. — підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄЄ);
вересень 2014 p., лютий 2015 р. — Мінські угоди.
Поняття та терміни:
«Корупція», «тіньова економіка», «Помаранчева революція», «Євромайдан», «Небесна сотня», «революція Гідності», «сепаратизм», «антитерористична операція», «анексія», «тимчасово окупована територія», «кіборги», «волонтерський рух», «люстрація» , «поліконфесійність».
Розпізнавати на картосхемі адміністративно-територіальні одиниці України (області, АРК, Київ. Севастополь).
Характеризувати державотворчі процеси, зміни в політичному, соціально-економічному, національному, культурному життя, здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий простір.
Визначати основні тенденції суспільного розвитку України за часів незалежності.
Пояснювати причини європейської інтеграції України.

ПЕРЕЛІК ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА, ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ АБІТУРІЄНТАМИ*

*Дати створення пам’яток культури не обов’язкові для запам’ятовування

Стародавня історія України

1. Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка.

2. Кераміка трипільської культури (орнаментована кераміка).

3. Золота пектораль з кургану Товста могила. IV ст. до н. е.

4. Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V — початок IV ст. до н. е.

5. Херсонес Таврійський. Сучасний вигляд.

6. Збруцький ідол.

Київська держава (ХІ-ХІИ ст.)

Архітектура

5. Софійський собор у Києві. Перша половина XI ст. Сучасний вигляд.

6. Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.

7. Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073-1078.

8. Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113. Сучасний вигляд

9. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець XII — початок XIII ст.

Образотворче мистецтво

10. Вишгородська ікона Богородиці.

11. Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими.

12. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст.

13. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057.

14. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073.

Галицько-Волинська держава (XII — перша половина XIV ст.)

Архітектура

15. Успенський собор у Володимирі. 1160. Сучасний вигляд

16. Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець XII ст.

Образотворче мистецтво

17. Холмська ікона Богородиці. XII ст.

18. Дорогобузька ікона Богородиці. Остання третина XIII ст.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV — першій половині XVI ст.)

Архітектура

19. Костел святого Варфоломія в Дрогобичі. 1392 — XV ст.

20. Верхній замок у Луцьку. Друга половина XIV ст. — XV ст.

21. Кам’янець-Подільська фортеця. XIV -XVI ст.

22. Хотинська фортеця. XIII-XVI ст.

23. Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1476.

24. Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV-XVII ст.

25. Генуезька фортеця у Судаку. 1371-1469.

26. Вірменський собор у Львові. 1363.

27. Ханський палацу Бахчисараї. 1532-1764.

Образотворче мистецтво

28. Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі поблизу м. Дрогобич.

29. Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.

Українські землі в XVI ст.>

Архітектура

30. Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502 .

31. Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591-1629; вежа Корнякта, 1573-1578; каплиця Трьох Святителів. 1578.

32. Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст.; будинок Корнякта. 1580.

33. Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст.

Образотворче мистецтво

34. Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошковим.

35. Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556-1561.

36. Євангеліст Лука. Гравюра з львівського «Апостола» 1574.

Українські землі в першій половині XVII ст.

Архітектура

37. Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609-1617.

38. Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635-1640.

39. Іллінська церква в Суботові. 1653.

Образотворче мистецтво

40. Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622.

41. Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.

Українські землі в 1660-х — 1680-х роках

Архітектура

42. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679-1689.

43. Покровський собор у Харкові. 1689.

Образотворче мистецтво

44. Портрет Богдана Хмельницького В. Гондіуса. Середина XVII ст.

45. Ікона «Покров Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина XVIII ст.

Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.

Архітектура

46. Оборонна синагога в Жовкві. 1692-1698.

47. Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696-1701.

48. Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.

Образотворче мистецтво

49. Ікона «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й.Кондзелевич.

50. Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706.1. Мигура.

Українські землі в другій половині XVIII сх.

Архітектура

51. Собор святого Юра у Львові. 1746-1762.

52. Андріївська церква у Києві. 1747-1757.

53. Ратуша в Бучачі. 1751.

54. Покровська церква в Києві. 1766.

55. Троїцький собор у Новомосковську. 1773-1778. Майстер Я.Погребняк.

56. Успенський собор Почаївської лаври. 1771-1783.

57. Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799-1803. Сучасний вигляд.

Образотворче мистецтво

58. Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст.

Архітектура

59. Будівля Київського університету. 1837-1843.

Образотворче мистецтво

60. Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.

61. Картина «Дівчина з Поділля». В. Тропінін.

62. Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» 1842, офорти з серії «Живописна Україна» Т. Шевченко.

63. Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850-1853.

64. Пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос. 1828.

65. Картина «Садиба Г. Тарновського в Качанівці» В. Штернберг. 1837.

Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині XIX початку XX ст.

Архітектура

66. Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864-1873.

67. Володимирський собор у Києві. 1862-1896.

68. Будівля оперного театру в Одесі. 1883-1887.

69. Будинок з химерами в Києві. 1901-1903.

70. Будинок Полтавського губернського земства. 1903-1908.

71. Будинок страхового товгриства «Дністер» у Львові. 1905-1906.

Образотворче мистецтво

72. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Скульптор М. Микешин

73. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880-1891. І. Рєпін.

74. Картина «Козаки в степу». 1890. С. Васильківський.

75. Картина «Святочне Ворожіння». 1888. М. Пимоненко.

76. Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902-1903. О. Мурашко.

77. Картина «Портрет Лесі Українки». 1900. І. Труш.

Українське мистецтво XX ст.

Архітектура

78. Будівля Держпрому в Харкові. 1925-1928.

79. Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936-1939.

Образотворче мистецтво

80. «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут.

81. Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян.

82. Картина «Життя». Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925-1927. Ф. Кричевський.

83. Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ромнах. 1918. Скульптор І.Кавалерідзе.

84. Картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931). М. Самокиш.

85. Картина «Хата в Богданівці» (1955). К. Білокур.

86. Картина «Хліб» (1949). Т. Яблонська.

87. Картина «Гороховий звір» (1971), М. Приймаченко.

88. Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). Скульптор В. Бородай.

Список персоналій для візуального розпізнавання

1. Василь-Костянтин Острозький

2. Петро Конашевич-Сагайдачний

3. Петро Могила

4. Богдан Хмельницький

5. Петро Дорошенко

6. Іван Мазепа

7. Кирило Розумовський

8. Григорій Сковорода

9. Іван Котляревський

10. Микола Костомаров

11. Пантелеймон Куліш

12. Тарас Шевченко

13. Маркіян Шашкевич

14. Володимир Антонович

15. Михайло Драгоманов

16. Павло Чубинський

17. Микола Лисенко

18. Іван Франко

19. Агатангел Кримський

20. Леся Українка

21. Соломія Крушельницька

22. Микола Міхновський

23. Андрей Шептицький

24. Михайло Грушевський

25. Володимир Винниченко

26. Павло Скоропадський

27. Євген Петрушевич

28. Симон Петлюра

29. Нестор Махно

30. Олександр Довженко

31. Євген Коновалець

32. Степан Банд ера

33. Андрій Мельник

34. Сидір Ковпак

35. Роман Шухевич

36. Йосип Сліпий

37. Микита Хрущов

38. Олесь Гончар.

39. Василь Стус

40. В’ячеслав Чорновіл

41. Сергій Параджанов

Директор департаменту
Ю. Г. Кононенко

Пошук
Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017