Модель плану виховної роботи

Модель

плану виховної роботи

класного керівника,

створена на виконання

Програми «Основні орієнтири виховання

учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»

2010

План роботи

Класного керівника ____________

з колективом ______ класу

на ________ н.р.

I ПІВРІЧЧЯ

„ПОГОДЖЕНО”

Заступник директора школи

з виховної роботи

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

Директор школи

II ПІВРІЧЧЯ

„ПОГОДЖЕНО”

Заступник директора школи

з виховної роботи

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

Директор школи

Структура плану включає такі розділи:

I. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

II. Цілі та завдання виховної діяльності.

III. Психолого-педагогічна характеристика класу.

IV. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

V. Індивідуальна робота з учнями.

VI. Робота з батьками.

VII. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

І. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи. Тому, користуючись Програмою аналізу виховної роботи у класі , об’єктивно оцінюєте реальні результати виховної роботи за минулий рік та робите описовий аналіз.

II. Цілі та завдання виховної діяльності.

Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога. Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня і класу, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:

1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;

2) узгоджуватися із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;

3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

4) бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;

5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;

6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;

7) піддаватися діагностуванню.

У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.

Можна орієнтуватися на таку схему логічного розвитку цілей:

— розширити і поглибити знання вихованців за темою співпраці;

— сформувати певне (залежить від вибраної цілі співпраці) емоційно-оцінююче ставлення до предмету чи явища, на якому будується співпраця (це можу бути інтерес, захоплення, гордість, співчуття, неприйняття — тільки не байдужість);

— розкрити перед кожним вихованцем можливості для його особистої чи колективної участі в суспільно-корисній справі;

— навчати практичним навичкам і вмінням особистої турботи про навколишнє оточення та природне середовище, оточуючих людях, про себе самого;

— розвивати конкретні інтелектуальні, вольові, емоційні, фізичні здібності та якості вихованців;

— формувати сприятливі для розвитку вихованців взаємовідносини в учнівському колективі.

Цілі та завдання необхідно реалізувати їх шляхом особистої діяльності вихованців.

III. Психолого-педагогічна характеристика класу.

Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; розвиток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієнтовні питання для складання характеристики класу.

Орієнтовні питання для складання характеристики класу

І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців

II. Соціально-психологічні особливості учнів

1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.

2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.

3. Участь у гуртковій роботі.

4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їх ставлення до школи.

5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.

6. Рівень вихованості учнів класу.

III. Особистісні риси учнів класу

1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.

2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.

3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.

4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

IV. Пізнавальні особливості учнів класу

1. Особливості сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, уяви.

2. Рівень інтелектуального розвитку.

V. Участь батьків у житті класу, школи

VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюються з огляду на характеристики класу)

IV. Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування і відносин у класному колективі.

Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набором випадково відібраних і не пов’язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, класний керівник має під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів.

Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що якнайкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, вчитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку.

Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.

Плануючи роботу з класним колективом спираємось на основні орієнтири виховання.

Основні орієнтири виховання

(початкова школа)

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Сформованість почуттів любові до Батьківщини, її національних цінностей; повага прав людини (толерантність, миролюбність) на початковому рівні.

Усвідомлення приналежності до української держави і народу. Шанування історії і мови свого народу, країни. Почуття гордості та поваги до своїх батьків, роду, народу, місця, де народився. Знання культури свого народу і прагнення дотримання традицій. Розуміння правил взаємодії людей у сім'ї, суспільстві; безконфліктного прагнення проживання з іншими народами, виконання правил у житті.

2. Ціннісне ставлення до людей

Критерії

Виховні досягнення учнів

Усвідомлення на початковому рівні моральних якостей: чуйності, чесності, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості, поваги до особистості.

Уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагод, запобігання та мирне розв'язування конфліктів; здатність враховувати думку товаришів, інших людей. Уміння оцінювати власні вчинки інших людей та висловлювати оцінні судження.

3. Ціннісне ставлення до природи.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Виховання елементів екологічної культури молодших школярів. Початковий рівень сформованості понять, уявлень про природу, екологію.

Уявлення про цілісність природи, місце людини в природі, розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і природи; естетичності почуттів до неї. Прагнення берегти і примножувати її багатства; відповідально ставитись до природи; висловлювати оцінні судження про власне ставлення до об'єктів природи і поведінки людей.

4. Ціннісне ставлення до праці.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Початковий рівень сформованості понять та уявлень про працю.

Усвідомлення значущості праці в житті людини. Відповідальність за результати власної праці та праці інших. Прагнення і здатність співпрацювати в спільній діяльності. Виявлення вимогливості до себе, обов'язковості, охайності, бережливості, дисциплінованості, старанності. Уявлення про різні види професій та особистісні якості, необхідні сучасному працівникові.

5. Ціннісне ставлення до мистецтва

Критерії

Виховні досягнення учнів

Початковий рівень виховання естетичного та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

Здатність розуміти і сприймати окремі художньо-тематичні інформації, частини художніх творів; уявлення про мистецтво та засоби його виразності, інтерес до мистецтва, поняття про естетичні почуття, переживання, пов'язані із сприйманням творів різних видів мистецтва; оцінювання власного ставлення до мистецтва; здійснювання творчої діяльності у мистецькій сфері на елементарному рівні.

6. Ціннісне ставлення до себе.

Критерії

Виховні досягнення учнів

Виховання ціннісного ставлення до здорового способу життя.

Усвідомлення цінності людського життя, кожної людської особистості, уміння дотримуватись правил здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму, пристосування до змін навколишнього середовища, протидія хвороботворним чинникам, психічного благополуччя, розпізнавання прекрасного в оточені і в самій людині);

Безпеки власної життєдіяльності( розпізнавати та протидіяти факторам шкідливого впливу на здоров'я людини); Здійснення самоконтролю, само оцінювання, саморегуляції виявлення вольових рис особистості( вимогливість, відповідальність, самокритичність, самоповага, почуття гідності).

Основні орієнтири виховання

(основна школа)

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури, культури міжетнічних відносин.

Любов до свого рідного краю, Батьківщини, народи. Повага до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій. Відчуття своєї приналежності до України. Усвідомлення спільної власної долі з долею Батьківщини. Знання та володіння українською мовою. Прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу. Особисте усвідомлення себе українцем. Віра в духовні сили та майбутнє. Усвідомлення праці як життєвої потреби. Усвідомлення моральних та культурно-національних цінностей. Шанобливе ставлення до державної символіки. Осмислення відповідальності як важливої риси особистості. Усвідомлення особистістю своїх прав свобод, обов’язків. Свідоме ставлення до законів своєї держави. Дотримання правил та норм поведінки, соціально значимих для суспільства. Розуміння особистої відповідальності за свої вчинки. Активна життєва позиція щодо негативних проявів у соціумі. Знання про типи держав, політичні організації, виборчу систему. Активна громадянська життєва позиція. Знання історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах.

2. Ціннісне ставлення до людей

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість духовно-моральної культури особистості (чуйність, чесність, правдивість, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, терпимість, миролюбність, ввічливість, делікатність, тактовність тощо).

Знання та розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей. Вміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі. Вміння прощати і просити пробачення. Єдність моральної свідомості та поведінки. Єдність слова і діла. Активна моральна життєва позиція. Усвідомлення ідеалів сім’ї, родини.

3. Ціннісне ставлення до себе.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість основних засад «Я-концепції» особистості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінка тощо)

Вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість. Знати наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини. Прагнення бути фізично здоровою людиною. Знання та вміння оцінювати свій фізичний та психічний стан, своє здоров’я. Вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі. Вміння уникати конфліктних ситуацій. Вміння адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них. Вміння коригувати та регулювати власну поведінку.

4. Ціннісне ставлення до природи.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість екологічної культури.

Усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи. Усвідомлення ролі природи та її самооцінки у житті людини. Усвідомлення особистої причетності до збереження природних багатств. Бережливе ставлення до природи. Активна життєва позиція щодо збереження природи. Вміння природокористування.

5. Ціннісне ставлення до мистецтва.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість естетичної культури мислення та культури почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтв.

Знання про види мистецтва та засобів їх виразності. Наявність художньо-естетичних емоцій, смаків, почуттів. Здатність виражати власне ставлення до мистецтва. Здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері та самореалізації. Потреба в спілкуванні з мистецтвом. Володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів. Вміння адекватно сприймати художні твори різних видів мистецтва.

6. Ціннісне ставлення до праці.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість потреби у праці, потреби в

Усвідомлення соціальної значимості праці в житті людини. Повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності. Оволодіння основами наукової організації праці. Навички само обслуговуючої та суспільно-корисної праці. Навички ведення домашнього господарства. Знання про групи професій (за Климовим). Вміння професійного самовизначення. Розуміння економічних законів і проблем суспільства і засобів їх розв’язання. Цілеспрямованість. Наполегливість. Кмітливість. Працьовитість. Відповідальність. Вміння доводити справу до логічного завершення. Організованість. Вмотивованість. Асиртивність.

Основні орієнтири виховання

(старша школа)

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Критерії

Виховні досягнення

Високий рівень сформованості громадянина – патріота України

Любов до Батьківщини, до рідного краю; повага до державних символів. Усвідомлення значущості української мови і ставлення до неї як до духовної цінності. Знання та усвідомлення необхідності дотримуватись конституційно – правових норм. Сформованість активної громадянської позиції, відповідальності за долю України. Усвідомлення національної ідеї, готовність переведення її в етико-антропологічну площину. Готовність до захисту інтересів Батьківщини. Стійке усвідомлення і застосування своїх прав, обов’язків, свобод. Участь в житті школи і учнівському самоврядуванні. Повага і толерантне ставлення до представників інших етносів, віро сподівань і культур.

2. Ціннісне ставлення до людей.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість планетарного та ноосферного мислення.

Інтеграція національних та загальнолюдських цінностей. Готовність до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей. Активна участь у доброчинній діяльності. Здійснення вільного морального вибору. Навички соціальної взаємодії. Потреба допомагати іншим.

3. Ціннісне ставлення до природи.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість екологічної культури: гармонійне співіснування з природою та зв’язок з національними традиціями; навичок екологічного партнерства.

Знання екологічного законодавства; знання основ безпечної життєдіяльності в умовах екологічної кризи; участь у природоохоронній діяльності. Знання особливостей інформації, харчової та радіаційної безпеки. Знання поновлювальних та альтернативних джерел енергії. Усвідомлення феномена людської природи і духовності, впливу природного довкілля на менталітет людини. Навички оздоровлення довкілля; відповідальне ставлення до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини. Почуття особистої причетності до збереження природних багатств відповідальності за них.

4. Ціннісне ставлення до праці.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість: усвідомлення дітьми значущості праці; потреби в трудовій активності; знань економічних законів і проблем суспільства; ініціативності; готовність до творчої діяльності.

Знання соціально – економічного законодавства України. Сформованість практичних умінь і навичок ведення домашнього господарства; навичок колективної діяльності. Практичне володіння основами ділової етики, інформаційно-комунікативними технологіями. Професійне самовизначення. Уявлення про техніку пошуку роботи. Проектування професійної діяльності. Сформованість корпоративної культури. Творчі і трудові досягнення.

5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Критерії

Виховні досягнення

Сформованість високого рівня естетичної культури на основі сприймання та оцінювання художніх шедеврів національної та світової класики, сучасного мистецтва.

Сформованість потреби спілкування з мистецтвом (сприймання художніх творів, власна співтворчість). Розуміння і аналіз художніх образів мистецтва. Вміння розрізняти цінності і квазіцінності (піднесене і повторне); готовність до створення естетичного середовища. Навички до розробки і участь в творчих і мистецьких проектах; творче самовираження і самореалізація. Участь у позакласній та позашкільній діяльності.

6. Ціннісне ставлення до себе.

Критерії

Виховні досягнення

Рівень сформованості здорового способу життя (духовного і фізичного)

Розуміння та аналіз «Я-концепції». Імунітет до асоціальних впливів; готовність до виконання різних соціальних ролей. Вміння орієнтуватися та адаптуватися у життєвих ситуаціях; вміння розв’язувати конфлікти на основі толерантності, терпіння. Володіння навиками самовиховання. Визначення життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів.

Основні орієнтири виховання
Ставлення до суспільства і держави
Ставлення до людей
Ставлення до природи
Ставлення до праці
Ставлення до мистецтва
Ставлення до себе

V. Індивідуальна робота з учнями.

Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне проектування та забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учня, пошук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впливу на кожного школяра.

Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з учнями є:

— вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і процесу їх розвитку;

— встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною;

— створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціальне цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;

— вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів;

— розв’язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;

— надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адаптації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;

— профілактична робота з учнями «групи ризику» (дітьми, які виховуються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини);

— взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільне корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їх особистості;

— сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і та саморозвитку;

— діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, облік їхніх особистих досягнень.

Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їхніх батьків, ведення щоденника особистих досягнень учнів, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору, розробка та реалізація програми колекційної діяльності, організація занять гуртка «Пізнай себе» тощо.

VI. Робота з батьками.

Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені наступні напрями діяльності класного керівника з батьками:

вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банка даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання;

педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями навчально-виховного процесу, конкретними проблемами, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо;

забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомогою залучення їх до спільного планування виховної роботи в класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнанні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;

педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради клас: вибір батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомоги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;

індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння щодо пошуку шляхів впливу на розвиток особистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;

інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень.

VII. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

Вивчення може проводитися за напрямами:

а) розвиток особистості учнів;

б) формування класного колективу;

в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.

Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колективу, як:

— організація соціально значущої спільної діяльності;

— наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

— активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

— стан емоційно-психологічних відносин;

— стан ділових відносин;

— наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;

— розвиток учнівського врядування.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.

У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діагностичні засоби: ігри «Лідер», «Кіностудія», «Подорож морем захоплень»; тести «Розумне про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою навчального закладу»; анкету «Який у нас колектив»; конкурс малюнків «Я у своєму класі» тощо.