Вівторок, 22.08.2017, 03:40
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Батьки і діти

Вибір майбутньої професії
[ Викачати з сервера (52.0Kb) ] 16.04.2015, 14:59

ПОТРІБНО ЗАПИТУВАТИ, ЩО БУДЕ ПОТРІБНЕ РИНКУ ЧЕРЕЗ ДЕКІЛЬКА РОКІВ?

Визначитися з майбутньою професією — це вибір такий же захоплюючий, як і підступний. Ця стаття допоможе батькам і дітям заощадити час і нерви.

57% людей ніколи не працювали за професією, про яку мріяли в дитинстві.
19% працюють там, де мріяли працювати.
9% не зрадили дитячій мрії і працюють за тією ж спеціальністю, яку вибрали ще в юні роки.
10% поміняли спеціальність.

Батьки нищать терзаннями себе й рідню: син за набраними балами проходив на комп'ютерні системи, англійську філологію й екологію. Вибирати доводилося за декілька годин. Цього екстриму могло й не бути, якби з вибором майбутнього підліток визначився набагато раніше.

Проте тинейджерам зробити це дуже важко. Це їх перше відповідальне рішення, від якого залежить не просто те, як вони будуть виглядіти в очах оточення, але й те, як складеться їхнє майбутнє. Вантаж відповідальності не можна перекласти на батьків, учителів чи однокласників і в той же час — не можна впасти обличчям до бруду перед друзями («вони поступлять, а я — ні, й залишуся за бортом»!). Крім того, ми живем у такому динамічному світі, що кожен упущений рік сприймається як втрачений час, до цього додається ще й питання престижності професії, її матеріальної складової.

Фахівці з профорієнтації виділяють декілька типових помилок, які здійснюють батьки і їх діти при виборі майбутньої професії. Ми проаналізували їх на реальних прикладах.

Якщо він не знає, що вибрати

За великим рахунком йому було все одно куди поступати, його шкільні успіхи були вище середнього, улюбленим предметом до кінця навчання стала дівчина Свєта, а мамині питання : «Ким ти хочеш бути»? — викликали напади задумливості.

Власне, навіть якщо ваша п’ятирічна дитина заявляє, що буде модельєром, шансів того, що вона стане йти до цієї мети цілеспрямовано, дуже мало. Психологи говорять, що до 12 років відповідь на питання «Ким ти хочеш бути»? — умоглядна. Для дітей ще всі види діяльності є новинкою, рівнозначні, цікаві й можливі. Їм нічого не варто представляти себе космонавтом, кухарем або вчителем. Складніше — уявити, чим займається економіст або менеджер. Психологи радять: саме до 12 років людина повинна визначитися зі своїми вподобаннями. У шкільні роки формується вміння налагоджувати контакти і виходити зі складних ситуацій, а це дуже важлива навичка в деяких видах трудової діяльності.

Вибирати професію за принципом «аби поступив» не варто. Якщо дитина дійсно розгублюється і не може зупинитися на чомусь конкретному, спробуйте визначити сфери діяльності, в яких їй буде комфортно. Найпоширеніший тест відомий ще з радянських часів — це диференціально-діагностичний опитувальник, розроблений відповідно до класифікації типів професій радянським психологом Євгенієм Климовим. Завдяки тесту визначається сфера діяльності, яку можна назвати ведучою («людина — природа», людина — техніка», «людина — людина», «людина — знакова система»). За півгодини можна визначити, в якій сфері і в якій професії може реалізовувати свої таланти підліток. Тест розроблявся ще в середині XX століття, і нині учений заявляє, що його працю слід коригувати, адже «в основі цього опитувальника лежить ідея шанобливого відношення до продуктивної праці, зокрема, матеріального виробництва, виробництва інформації, виробництва впорядкованих соціальних процесів,.. а зараз у нас безліч професій і видів діяльності, не пов'язаних з виробництвом матеріальних благ».

Опитувальник професійних переваг за Джорджем Голландом враховує тип особи і тип професійного середовища й допомагає визначити шість основних моделей професійного середовища та шість основних типів орієнтації особи: реалістичний, або практичний (робітничі спеціальності), інтелектуальний (учені), соціальний (учитель, лікар), стандартний (офісний працівник), підприємці (бізнесмен, продавець), артистичний (художник, актор). Завдяки ньому можна співвіднести схильності, здібності та інтелектуальні можливості з професіями, які потрібні сучасній економіці. Ці та інші тестові методики, звичайно, зовсім не досконалі, проте вони допомагають співвіднести «хочу», «можу» і «потрібно» у свідомості дитини і допомогти їй знайти професію, яка буде їй цікава, відповідає її здібностям і має попит.

Якщо він вибрав не те

«Ми ніколи таким не займалися»! — кричить мама своєму синові. Ще б! Він вирішив стати барменом, і це в той час, коли три покоління їхньої сім'ї мали вищу освіту, а її рідний старший брат вибрав кар'єру дипломата і навіть досяг успіху в цьому.

Батьківські амбіції — найбільш важкоподоланий бар'єр на шляху до майбутнього для тих, хто всупереч очікуванням папи і мами, вибрав іншу професію. За ситуації, коли дитина впирається, постарайтеся якомога більше дізнатися про професію, на якій вона наполягає. Причому робіть це разом — так і ви переконаєтеся в правильності або помилковості її вибору, і вона зрозуміє, що ви шанобливо відноситеся до її позиції.

Скажімо, папа-інженер свого часу використовував для цього прийом шокової терапії. Син мріяв про кар'єру хірурга, а батько його спеціально відвів на операцію до знайомих лікарів, щоб наочно показати всі плюси і мінуси цієї роботи. Хлопчик зрозумів, що кров — не для нього. В результаті людина стала хорошим економістом, замість того, щоб бути поганим медиком.

Якщо всі аргументи вичерпані — не наполягайте на своєму, врешті-решт поясніть, що за своє рішення син або дочка несуть відповідальність самі.

Якщо він вирішив продовжити сімейну традицію

Викладач одного з внз признавалася, що читати лекції їй важко, за характером вона інтроверт, в аудиторії швидко втомлюється й насилу виставляє деякий щит між собою та студентами, але вона — представник четвертого покоління викладачів і питання про іншу професію в сім'ї навіть не озвучували.

Дітям, що йдуть по стопах своїх батьків, легше і важче. Вони живуть у професійному середовищі з народження, в курсі проблем, що виникають на роботі, знають, які бонуси дає ця професія і з якими труднощами стикалися їхні батьки. В той же час вони обмежені у своєму виборі так. немов не знають про існування інших професій.

Сімейні династії — справа хороша й похвальна, але потрібно неодмінно враховувати фізичні можливості дитини, її психотип, щоб у майбутній професії їй було комфортно, і вона не задавалася питанням, як вижити в обставинах, що склалися. Якщо ж рішення стати, як мама-папа, усвідомлене, то перешкоджати йому не варто. Інша справа, що батьки, що сповна пізнали всі плюси і мінуси своєї роботи, не хочуть, щоб син або дочка продовжували сімейну справу.

Якщо він вирішив копіювати когось

Марія бажає бути вчителем, як її викладач Валентина Петрівна. Ігор — фізиком, як його товариш Роман…

Наслідування комусь — найпоширеніша помилка у виборі професії. Важливо пояснити дитині, що йти у внз за компанію, тому що він розташований близько від дому, або тому що папа там учився — всі ці причини не годяться для вибору професії.

Улюблений предмет — теж не аргумент у виборі професії. Успіхи по хімії ще не гарантують, що ви будете прекрасним технологом, а біологію можна використовувати в різних сферах: від фармації до ветеринарії, від лікарської справи до викладання. При виборі професії потрібно враховувати не лише те, які сфери знань притягують дитину, але й те, які особисті якості їй властиві.

Якщо він зрозумів, що помилився

Якщо дитина через рік-два після вступу заявляє, що не вчитиметься на бухгалтера, а піде на курси крою і шиття, не впадайте у відчай. Гасло XX століття «Одна освіта — на все життя» зараз змінилося іншим — «Освіта — крізь усе життя». Вчитися, постійно підвищувати і міняти кваліфікацію нині можна і модно. Адже частенько діти йдуть у якийсь внз із міркувань престижності професії, а вимоги ринку постійно міняються і спрогнозувати, що буде популярним і добре оплачуваним, може тільки фахівець. Ще десять років тому ринку потрібні були економісти, маркетологи та юристи, зараз у нас їх надлишок, вимагається вужча спеціалізація. Злий жарт свого часу зіграв ринок з тими, хто закінчив факультет філології або журналістики, — така кількість перекладачів і репортерів українським працедавцям не потрібна. Зараз у честі специ, і мову знають, і грамотні, і освічені, такі, що досконало володіють якоюсь однією справою.

Профорієнтація — це не вибір одного дня, а систематична робота протягом декількох років. І нерідкі випадки, коли людина себе шукає, навіть закінчивши внз. Адже професія — як супутниця життя. Вибереш правильно — будеш щасливий, не повезе з вибором — станеш філософом.


Категорія: Батьки і діти | Додав: Nicolaj
Переглядів: 560 | Завантажень: 19 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017