П`ятниця, 23.06.2017, 22:47
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Директор школи » Я — директор?

Портрет керівника навчального закладу
[ Викачати з сервера (89.5Kb) ] 03.11.2015, 17:46

Портрет керівника
навчального закладу

Слово «керівництво» набуло нині багатьох відтінків значень, що часом стають критерієм для визначення статусу, посадових повноважень та обов’язків керівника. На які ж критерії орієнтуватися керівникові навчального закладу, щоб досягти успіху у провадженні освітнього процесу, мати авторитет серед колег, дітей та їхніх батьків?

У повсякденному житті ми часто використовуємо два близьких поняття — «керувати» (керівник) і «управляти» (управлінець). Але чи є вони синонімами? Чому ж корені у них різні?

Перше поняття асоціюється з «рукави», тобто, з тим, хто «ними водить» (сподіваємося, не розводить руками, не знаючи, що і як робити). У другому — корінь «прав», що є основою багатьох слів, зокрема і «правильно», «правити». Управляти — спрямовувати на шлях істинний, виправляти, правити. Таким чином, управлінець має знати, що таке правильно, який шлях розвитку ввіреного йому навчального закладу є правильним і як саме правильно по ньому рухатися педагогічному колективу.

Цікаво, що в англійській мові manager — це той, хто управляє, а в українській більш поширене «керівник». Може, в них прийнято управляти, а у нас — більшою мірою водити руками і робити вказівні жести? Хоча і саме англомовне слово «менеджер» подекуди має у нас далеке від управління значення. Та й називають сьогодні менеджерами всіх підряд, навіть тих, хто до управління не має ніякого відношення. І відбувається це, здебільшого, не лише задля підняття престижу, а й внаслідок недостатнього уміння декого з керівників ефективно управляти, відсутності належних організаційно-технологічних навичок, педагогічної рефлексії, вміння оцінювати існуючі проблеми.

Спробуйте назвати хоча б декілька причин, з яких послуги саме Вашого навчального закладу сьогодні реально затребувані ринком праці. І ще — декілька ознак, що засвідчують прагнення молоді працевлаштуватися у ньому і не кинути роботу через декілька місяців за умов низької оплати праці як стабільно гальмівного чинника. Якщо результат позитивний, щиро вітаємо: Ви — справжній керівник-віртуоз. Адже не просто виживати, а повноцінно жити, творчо працювати у сьогоднішньому швидкоплинному й непередбачуваному освітянському просторі вкрай непросто.

Тепер ближче до суті розмови про портрет керівника сучасного навчального закладу. І знову складність! Як відомо, портрет — твір суб’єктивний, цілком залежний від світогляду, системи цінностей, здібностей, культури, міри відповідальності перед наступниками портретиста, від обраного ним ракурсу зображення. Безумовно, можна говорити про так званий «ідеальний портрет» управлінця XXI століття — далекий від реалій, неживий, формалізований, недосяжний, але в цілому привабливий (ця суха схема відображена переліком посадових обов’язків, функцій, завдань, різноманітних вимог до атестації управлінських та педагогічних кадрів).

Можна говорити і про «бажаний портрет», але відразу виникає запитання: бажаний для кого? Якщо для тих, хто призначає на посаду та звільняє з неї, контролює, — то затребуються одні уміння та якості; якщо для педагогічного колективу — інші, а якщо для дітей та їхніх батьків — істотно відмінні від попередніх.

А може йтися про «типовий портрет» середньостатистичного управлінця як суміш усіх попередніх. Такого собі багатоликого Януса сучасного зразка — різного з різними, прагматичного, швидкого, майстра на всі руки...

Жодна ідеальна схема не здатна жити своїм життям. Реальне буття вносить у неї свої корективи, змушує змінюватися відповідно до його законів та у притаманній йому системі координат. На щастя і водночас на жаль. Тому сенс розмови не в тому, щоб агітувати сучасного керівника за наближення до свого ідеального портрету: не до жиру — бути б живу! А у пропозиції подивитися на себе збоку, освіжити враження про себе як особистість, педагога, управлінця, орієнтуючись на потреби часу, запити навчального закладу, можливості, здоровий глузд. Це корисно час від часу робити кожному.

З цією метою пропонуємо використати метод експертної оцінки. Експертів може бути, наприклад, п’ять — педагоги, батьки, діти, психолог навчального закладу і... Ви самі!

Опитування педагогів

Опитування педагогів, з’ясування їхньої думки щодо професійних та особистісних якостей, знань та умінь керівника навчального закладу дасть змогу вибудувати його портрет. Доцільно, щоб опитування було анонімним (щирішими виявляться одержані відповіді).

Педагогам пропонують заповнити анкету (див. Додаток 1), що містить перелік професійних та особистісних якостей, знань та умінь керівника навчального закладу. З метою спрощення процесу аналізу одержаних даних, їх уніфікації та чіткої диференціації використовують бальну систему оцінювання.

Додаток 1

Анкета «Керівник очима педагогів»

Шановний колего!

Пропонуємо Вашій увазі орієнтовний перелік професійних та особистісних якостей, знань та умінь керівника навчального закладу. Оцініть їх за десятибальною шкалою, поставивши проти кожної відповідний бал: від 10 до 1 залежно від забарвленості (позитивної чи негативної), сили та стабільності прояву конкретної якості чи уміння.

Якщо Ви не можете визначитися з якоюсь із відповідей, поставте 0 (нуль). Щирість і виваженість оцінок сприятимуть об’єктивності не лише Вашого, а й колективного портрета керівника навчального закладу.

  1. Характеризується сучасним світоглядом, широким кругозором.
  2. Сповідує демократичний стиль керівництва.
  3. Відкритий для інновацій, самостійний, творчий.
  4. Вирізняється високою культурою.
  5. Досвідчений, педагогічно грамотний.
  6. Справедливий, об’єктивний.
  7. Швидко і конструктивно розв’язує конфлікти.
  8. Дохідливо і терпляче пояснює незрозуміле.
  9. Приймає розумні рішення у складних ситуаціях.
  10. Послідовний у своїх вимогах.
  11. Не ображає, не принижує колег, не підвищує на них голос.
  12. Щирий, доброзичливий.
  13. Уміє зняти напругу, втому, заспокоїти.
  14. Визнає чесноти та досягнення підлеглих.
  15. Самокритичний, визнає свої помилки, прагне до самовдосконалення.
 

Після заповнення анкет потрібно проаналізувати відповіді педагогів та підрахувати загальну суму балів, якими вони оцінили якості та уміння керівника. Якщо вона становить від 150 до 120 балів, то керівник навчального закладу користується не лише повагою, а й прихильністю колег. Такого керівника можна привітати, адже у разі запровадження виборної системи, ймовірніше за все, за нього охоче проголосували б усі. Принаймні, більшість педагогів.

Якщо ж ця цифра становить близько 100 балів, то це засвідчує, що у колективі є певні суперечності, проблеми, які потребують розв’язання. Ще гірше, якщо цифра ледь досягає 50 балів — це свого роду сигнал «SOS!». Керівнику, який набрав 50 і менше балів, варто хоча б раз на рік проводити анонімне опитування своїх підлеглих. Це дасть змогу подивитися на себе як професіонала, особистість та управлінця мовби збоку, відсторонено, більш об’єктивно, розвинути у собі такий важливий для сучасного керівника механізм як педагогічна рефлексія.

Опитування батьків

Портрет керівника набуде більшої повноти й забарвленості, якщо експертами стануть батьки учнів. Зрозуміло, будь-які оцінки суб’єктивні, проте тенденція — річ уперта, оскільки засвідчує певні переваги, очікування, сподівання більшості.

Батькам пропонують заповнити анкету (див. Додаток 2). Ліпше, щоб вона була анонімною. Це слугуватиме гарантією щирості відповідей. Запитань у анкеті має бути не більше 10 — велика їх кількість утруднює процес розмірковування, заважає концентрації уваги, може спровокувати спрощені й однотипні відповіді. Запитання варто підбирати так, щоб одне доповнювало інші, а усі разом вони давали змогу одержати різноманітну інформацію з питання, що цікавить.

Також запитання мають бути чіткими, лаконічними, зрозумілими, однозначними. Добре, якщо за формою деякі з запитань будуть відкритими (є варіанти відповідей), а решта — закритими (немає варіантів відповідей). Наявність лише перших схематизує й спрощує відповіді, а других — призводить до одержання різнопланової інформації, що утруднює обробку даних.

Визначаючи варіанти відповідей відкритих запитань, в основу розподілу слід класти один критерій (або силу прояву — сильно, достатньо, недостатньо, досить слабо; або частоту — завжди, як правило, інколи, майже ніколи).

Відповіді на відкриті запитання мають передбачати всі ймовірні варіанти — від верхнього до нижнього з проміжними. Що більший розкид запропонованих варіантів, то точнішими будуть відповіді респондентів, то простішим — аналіз результатів.

Після того як батьки заповнять анкети, доцільно проаналізувати кількість негативних та невизначених відповідей. Що їх більше, то істотніші існуючі прорахунки у характері взаємодії керівника навчального закладу з батьками учнів.

Також варто звернути увагу на те, по відношенню до яких саме запитань кількість негативних відповідей більша, з’ясувати причини такого стану речей.

Показовим є співвідношення позитивних, негативних і невизначених відповідей батьків. Домінування тих чи тих дає змогу керівнику тримати руку на пульсі життя навчального закладу, відчувати динаміку змін, коригувати власну стратегію і тактику поведінки.

Додаток 2

Анкета «Керівник очима батьків учнів»

1. Чи завжди керівник навчального закладу викликає у Вас приємні почуття?

  • завжди;
  • інколи;
  • майже ніколи.

2. Ваша дитина висловлюється щодо нього:

  • завжди позитивно;
  • по-різному;
  • частіше негативно;
  • ніяк.

3. Ваші сподівання щодо навчання сина (доньки) у навчальному закладі виправдалися:

  • повністю;
  • частково;
  • не виправдалися.

4. Професіоналізм керівника Вас задовольняє:

  • повністю;
  • частково;
  • не задовольняє.

5. Які особисті якості керівника Вам імпонують? _____________

6. Які з особистих якостей керівника Вам не подобаються? ____

7. Чи легко Вам спілкуватися з керівником навчального закладу, в якому навчається Ваша дитина?

  • завжди;
  • інколи;
  • майже ніколи.

8. Чи приділяє Вам керівник належну увагу, якщо Ви звертаєтесь до нього?

  • завжди;
  • інколи;
  • майже ніколи.

9. У разі виникнення конфлікту з учителем керівник допомагає Вам його ефективно розв’язати?

  • завжди;
  • інколи;
  • майже ніколи.

10. Чи ставиться до Вас керівник навчального закладу шанобливо?

  • завжди;
  • інколи;
  • майже ніколи.
 

Опитування учнів

Наступними експертами можуть бути учні. їм доцільно запропонувати намалювати керівника навчального закладу, використовуючи кольорові олівці, фломастери або фарби (на вибір), а потім скласти про нього оповідання. Оповідання можна занотувати на звороті малюнка. Як і у попередніх випадках, малюнки дітей не варто підписувати. Гадаємо, зрозуміло, чому. Адже головне — одержати у такий спосіб можливість подивитися на себе очима дітей, порадіти з приємних відкриттів, щиро посміятися з влучних спостережень, взяти до уваги неприємні замальовки — усі ми не без гріха!

Зрозуміло, на таке відважиться не кожний — метод потребує неабиякої сміливості та життєвої мудрості. Діти — творіння щирі, безпосередні, прямолінійні. Проте саме вони — критерій істини.

Практичний психолог у ролі експерта

Добре, якщо у ролі експерта виступить і практичний психолог навчального закладу. В ідеалі практичний психолог має бути людиною не лише професійною, досвідченою, а й до певної міри автономною. На жаль, подекуди керівник навчального закладу сприймає практичного психолога лише як виконавця своїх вимог і доручень, пов’язаних переважно з тестуванням дітей та педагогів. Проте користь практичного психолога серед усього іншого полягає в умінні пом’якшити, внести корективи, розв’язати непорозуміння у взаєминах з педагогами, батьками, учнями. А для цього він повинен мати право на власну думку, самостійну оцінку, обґрунтовану позицію, прийняття свого рішення. Від улесливого, слухняного, залежного психолога мало користі.

Самооцінювання

Особливим експертом є сам керівник. Самооцінка керівника навчального закладу, його здатність до рефлексії — вміння спостерігати за собою, об’єктивно аналізувати свої дії та вчинки, усвідомлювати те, як його сприймають та оцінюють інші люди — запорука позитивних змін. Розвинена рефлексія призводить до кардинального переосмислення і перебудови діяльності та поведінки керівника, забезпечує нові якісні горизонти професійного життя, помітно впливає на творчі можливості.

Найбільш вимогливим, самокритичним, налаштованим на самовдосконалення пропонуємо орієнтовний перелік знань, умінь та якостей сучасного керівника навчального закладу. Його слід оцінити за десятибальною шкалою (див. Додаток 3). Завдання не з легких! Проте корисне для кожного, хто відкритий для змін і творчості.

Орієнтуючись на рамку кваліфікації та основні європейські пріоритети у сфері професійної компетентності, пропонуємо для оцінювання такі вимірники, як: знання (загальні та спеціальні); уміння (педагогічні та управлінські); особистісні якості.

Варто зупинити увагу лише на тих уміннях та якостях ерівника, що безпосередньо стосуються організації та контролю освітнього процесу.

Перелік знань, умінь та якостей керівника навчального закладу можна варіювати, збільшувати чи зменшувати, виділяти серед них провідні. Головне, щоб вони були зорієнтовані на заявлену новими нормативними документами гуманізацію цілей і принципів освіти, реальне впровадження у педагогічну практику її особистісно орієнтованої моделі.

Здатність керівника навчального закладу об’єктивно себе оцінювати суттєво позначається на виборі ним стратегії роботи з усіма суб’єктами педагогічного процесу, ставленні до життя взагалі, визначенні свого місця у ньому, оцінці сенсу професійної діяльності. Отже, педагогічна рефлексія — могутній стимул оптимізації життєдіяльності у цілому.

Додаток 3

Орієнтовний перелік знань, умінь та якостей сучасного керівника навчального закладу

Знання:

— сучасні тенденції розвитку Національної системи освіти;

— стратегії розвитку освіти в Україні у XXI столітті;

— цілі, зміст, форми, методи виховання і навчання дітей (вітчизняної та зарубіжних систем] у сучасних умовах життя;

— види та типи навчальних закладів, їх місце і роль у системі неперервної освіти;

— психологічні особливості дітей дошкільного та шкільного віку;

— теоретичні основи управління, провідні управлінські школи і концепції, особливості управління у сфері освіти України;

— принципи аналізу і побудови освітніх систем і методи планування їхньої діяльності;

— стилі ефективного керівництва педагогічним колективом;

— основи гуманітарної експертизи діяльності навчального закладу.

Управлінські вміння:

— визначення стратегії, цілей і навчального функціонування навчального закладу в сучасних умовах;

— планування діяльності навчального закладу з урахуванням нових тенденцій в освіті, створення програми його розвитку на найближчу перспективу;

— ефективне керівництво діяльністю педагогічного колективу;

— стимулювання та підтримка його продуктивної, творчої життєдіяльності педагогічного колективу;

— координація діяльності педагогічних працівників, організація групової взаємодії;

— здійснення багатосторонньої експертизи освітнього процесу на основі гуманітарних критеріїв;

— просвіта різних суб’єктів освітнього процесу на засадах гуманітарної педагогіки;

— ознайомлення з досвідом роботи ввіреного навчального закладу широкого освітянського загалу;

— дотримання прав і свобод педагогічних працівників;

— здійснення моніторингу професійного зростання педагогічних працівників;

— аналіз діяльності навчального закладу за певний проміжок часу, визначення проблем, знаходження ефективних шляхів їх розв’язання;

— мотивація педагогічних працівників на досягнення високих результатів праці та самовдосконалення.

Педагогічні вміння:

— свідомий вибір та ефективна реалізація освітньої програми (освітніх програм);

— впровадження інноваційних програм та технологій виховання і навчання;

— сприяння підвищенню професійної майстерності педагогічних працівників;

— створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі;

— конструктивне розв’язання спірних питань, попередження та ефективне розв’язання конфліктів у колективі, винаходження для цього нових можливостей, засобів, інноваційних методів;

— заохочення та підтримка творчої ініціативи педагогічних працівників;

— забезпечення результативності інноваційної освітньої діяльності навчального закладу;

— забезпечення високої якості освіти;

— турбота про благополуччя дітей, їх комфорт, захист від негативних наслідків педагогічних помилок;

— здійснення моніторингу компетентності випускників;

— визначення «особистісної ціни» досягнень дітьми тих чи тих освітніх результатів;

— налагодження конструктивної взаємодії з членами родин дітей;

— участь у методичній роботі на рівні району, міста, держави;

— створення власних методичних або наукових розробок.

Особистісні якості й властивості:

— культура;

— розсудливість;

— комунікабельність;

— емоційна сприйнятливість та стійкість;

— уважність;

— самостійність;

— відповідальність;

— мобільність.

 

Категорія: Я — директор? | Додав: Nicolaj | Теги: керівник, директор
Переглядів: 635 | Завантажень: 20 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017