Вівторок, 25.04.2017, 20:22
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Директор школи » Харчування

Витяги з нормативно-правових актів
[ Викачати з сервера (339.5Kb) ] 10.12.2016, 20:31
ОРГАНІЗОВУЄМО ХАРЧУВАННЯ

Витяги з нормативно-правових актів, які регулюють організацію харчування учнів

Частина 1
 

ВИТЯГ
із Закону України «Про освіту
»
від 23.05.1991 № 1060-XII (із змінами)

Стаття 25. Організація харчування в навчальних закладах

Організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах державної та комунальної форми власності покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів.

(Частина перша статті 25 в редакції Закону № 76-VlII від 28.12.2014 — щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. «Прикінцеві положення»)

Харчування у навчальних закладах інших форм власності організовують засновник і керівник закладу.

Контроль та державний нагляд за якістю харчування покладається на органи охорони здоров’я.

ВИТЯГ
із Закону України «Про загальну середню освіту
»
від 13.05.1999 № 651-XIV (із змінами)

Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців)

1. Учням (вихованцям) загальноосвітніх навчальних закладів може подаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок коштів центральних органів виконавчої влади та місцевих бюджетів, коштів юридичних і фізичних осіб України та громадян, які проживають за її межами, а також коштів фонду загальнообов’язкового навчання та за рахунок інших надходжень.

Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців до місця навчання і додому у порядку ті розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.

(Абзаци другий та третій частини першої статті 21 замінене одним абзацом згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014)

2. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

(Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом №1324-VII від 05.06.2014; в редакції Закону №911 -VIII від 24.12.2015)

4. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 22. Охорона та зміцнення здоров’я учнів (вихованців)

1. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).

2. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заклади охорони здоров’я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

(Частина друга абзацу другого статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1642-111 від 06.04.2000)

3. Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом №1642-111 від 06.04.2000)

4. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я.

ВИТЯГ
із Закону України «Про охорону дитинства»

від 26.04.2001 № 2402-III (із змінами)

Стаття 5. Організація охорони дитинства

Основні засади охорони дитинства та державну політику у цій сфері визначає Верховна Рада України шляхом затвердження відповідних загальнодержавних програм.

Проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. Щорічно Кабінет Міністрів України звітує Верховній Раді України про стан демографічної ситуації в Україні, становище дітей та тенденції його змін у ході впроваджених соціально-економічних перетворень.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:

(Абзац перший частини третьої статті 5 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015)

— проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, вирішення інших питань у цій сфері;

(Абзац другий частини третьої статті 5 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015)

— розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази;

(Абзац третій частини третьої статті 5 в редакції Закону № 911 –VIII від 24.12.2015)

— вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей;

(Абзац четвертий частини третьої статті 5 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015)

— організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

(Абзац п’ятий частини третьої статті 5 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015)

— можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;

(Абзац шостий частини третьої статті 5 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014)

— вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім’ям з дітьми відповідно до законодавства;

— контроль за дотриманням в ігрових залах, комп’ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей;

(Частину третю статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 2304-IV від 11.01.2005)

— вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.

Інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:

— подають Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення положень законодавства, які стосуються забезпечення захисту прав дітей;

— подають висновки до проектів законодавчих актів із зазначених питань;

— надають засобам масової інформації, громадськості та особам чи органам, які займаються вирішенням питань захисту дітей, загальну інформацію про забезпечення захисту прав дітей.

(Частина четверта статті 5 в редакції Закону № 1397-V1 від 21.05.2009)

У порядку, встановленому законодавством, трудові колективи, благодійні та інші громадські організації, фізичні особи можуть брати участь у забезпеченні реалізації заходів з охорони дитинства, поліпшення становища дітей, створення розвиненої системи патронату дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, підтримки батьків або осіб, які їх замінюють, заходів, спрямованих на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, всебічного гармонійного культурного і фізичного розвитку дитини.

Держава сприяє трудовим колективам, громадським та благодійним організаціям, іншим об’єднанням громадян та фізичним особам у їх діяльності, спрямованій на поліпшення становища дітей, охорону їх прав та інтересів, заохочує розвиток усіх форм благодійності, патронату і спонсорства щодо дітей шляхом надання податкових, інвестиційних, митних, кредитних та тарифних пільг у порядку, встановленому законами України.

ВИТЯГ
із Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

від 23.12.1997 № 771/97-ВР (із змінами)

Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів

1. Забороняється:

1) обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів;

2) продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;

3) обіг не перероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковці відсутня позначка придатності;

4) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена;

5) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;

6) обіг харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням, до проведення їх державної реєстрації;

7) обіг неперероблених харчових продуктів із свинини для споживання людиною без відповідних ветеринарних документів у разі підтвердження спалаху хвороб, що є небезпечними для здоров’я людей або тварин, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

(Частину першу статті 37 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 867-VIII від 08.12.2015)

2. Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:

1) небезпечні;

2) непридатні до споживання;

3) неправильно марковані;

4) незареєстровані відповідно до вимог цього Закону;

5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно.

Харчові продукти, зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, підлягають вилученню з обігу та/або відкликанню відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 49. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів

1. Оператори ринку дотримуються таких вимог:

1) забороняється прийняття об’єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною;

2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення;

4) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу;

5) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами;

6) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров’ю споживачів;

7) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати належні приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від не перероблених, у тому числі морозильні камери достатнього розміру;

8) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров’ю споживачів;

9) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров’ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров’ю, вона зливається у безпечний спосіб. Після розморожування харчові продукти утримуються у спосіб, що мінімізує ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів;

10) небезпечні та/або неїстівні речовини, включаючи корми для тварин, чітко маркуються та зберігаються в окремих безпечних контейнерах.

Стаття 64. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів

1. Оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, за:

1) недотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, у тому числі допущення до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами і присутність яких на робочому місці може спричинити виробництво та/або обіг небезпечних харчових продуктів, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від двох до п’яти мінімальних заробітних плат;

2) виробництво, зберігання харчових продуктів на потужностях, незареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

3) виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу, якщо обов’язковість його отримання встановлена цим Законом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат;

4) невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності;

5) реалізація неправильно маркованих харчових продуктів тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

6) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від двох до трьох мінімальних заробітних плат;

7) невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу харчових продуктів, які є небезпечними, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;

8) використання незареєстрованих допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, якщо обов’язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;

9) реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів відповідно до вимог цього Закону, якщо реєстрація передбачена цим Законом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від дванадцяти до вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат;

10) обіг непридатних харчових продуктів тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

11) порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;

12) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо усунення порушень законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у строк, погоджений із компетентним органом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

13) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо знищення небезпечних для споживання людиною чи для іншого використання харчових продуктів та допоміжних матеріалів для переробки тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;

14) приховування (ненадання), відмова у наданні, надання недостовірної інформації за запитами посадових осіб компетентного органу тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

15) відмова у допуску посадових осіб компетентного органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених цим Законом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від дванадцяти до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат.

2. Під час визначення розміру штрафу враховується категорія ризику щодо безпечності харчового продукту.

3. За правопорушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів посадові особи операторів ринку, а також оператори ринку, які є фізичними особами, несуть відповідальність згідно із законом.

ВИТЯГ
із Кримінального кодексу України

від 05.04.2001 № 2341-III (із змінами)

Стаття 137. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей.

1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Абзац другий частини першої статті 137 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010)

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Частина друга статті 137 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010)

Стаття 227. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції.

Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ВИТЯГ
із Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»

від 19 червня 2002 р. № 856
(Із змінами, внесеними згідно з Постановою KM № 850 (850-2003-п) від 04.06.2003)

З метою організації повноцінного харчування та поліпшення становища дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей із малозабезпечених сімей Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» ( 1768-14), забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки.

(Пункт 1 в редакції Постанови KM № 850 (850-2003-п) від 04.06.2003)

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1991 р. № 215 (215-91-п) «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту населення» (ЗП України, 1991 p., № 9, ст.87);

постанову Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 р. № 1032 (1032-96-п) «Про гарячі обіди дітям-сиротам та дітям із малозабезпечених сімей» (ЗП України, 1996 p., № 17, ст. 475).

ПОРЯДОК
надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 116

1. Організація харчування дітей у державних та комунальних навчальних закладах покладається на органи виконавчої влади, а в навчальних закладах, що належать територіальним громадам — на органи місцевого самоврядування.

2. Харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за місцем виховання, навчання або на підприємствах громадського харчування, з якими засновником (власником) відповідного навчального закладу укладено договір.

3. Від обкладення податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах — у межах визначеної грошової норми.

У дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах харчування окремих категорій дітей, учнів здійснюється згідно з нормами харчування в грамах за бюджетні кошти (у групах продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів та у дошкільних навчальних закладах — частково) відповідно до норм харчування, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ЗП України, 1992 p., №10, ст. 236), від 13 жовтня 1993 р. №859 «Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання» (ЗП України, 1994 p., № 3, ст.57), від 27 грудня 2001 р. № 1752 «Про норми харчування для осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу» (Офіційний вісник України, 2001р., № 52, ст. 2366), від 29 березня 2002 р. № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації» (Офіційний вісник України, 2002 p., № 14, ст.739; 2006 p.. № 11, ст.716, № 50, ст. 3324), від 22 листопада 2004 р. № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (Офіційний вісник України, 2004 p., № 47, ст.3107).

4. У загальноосвітніх навчальних закладах денної форми навчання за рахунок бюджетних коштів здійснюється харчування учнів:

— яким згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантується пільгове харчування;

— 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

(Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM№16 від 18.01.2016)

— з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

— з числа дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних і інклюзивних класах.

(Абзац п’ятий пункту 5 в редакції Постанови KM №16 від 18.01.2016)

Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів.

(Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою KM №16 від 18.01.2016)

За рішенням педагогічної ради навчальний заклад може звільнити від плати за харчування вихованців груп продовженого дня (у відсотках чисельності групи за списком):

10 — у повному обсязі;

15 — на половину вартості.

Загальноосвітній навчальний заклад може прийняти рішення про звільнення у повному обсязі від плати за харчування не більш як 25 відсотків чисельності групи за списком учнів, які проживають у пришкільних інтернатах.

Харчування інших учнів здійснюється за власні кошти.

5. У професійно-технічних навчальних закладах організація харчування здійснюється виходячи з кількості необхідних поживних речовин і калорійності продуктів, що забезпечується шляхом регулювання об’єму готових страв або раціону відповідно до віку учнів та профілю навчання.

Примірне двотижневе меню складається з урахуванням особливостей харчування населення відповідного регіону та норм харчування в грамах. Щоденне меню складається виходячи з наявності продуктів згідно з примірним меню.

Установлюються такі режими харчування:

● чотириразовий (сніданок, обід, полуденок, вечеря) — для вихованців шкіл-інтернатів, спеціальних шкіл;

● одноразовий (сніданок) — для учнів загальноосвітніх навчальних закладів денної форми навчання з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;

(Абзац п’ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM№16 від 18.01.2016)

● триразовий (сніданок, обід, вечеря) — для учнів, які проживають у пришкільних інтернатах;

(Абзац сьомий пункту 6 виключено на підставі Постанови KM ]Vgl від 11.01.2012)

● триразовий (сніданок, обід, вечеря) — для учнів професійно-технічних навчальних закладів з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-іивалідів / інвалідів I-III груп та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

(Абзац восьмий пункту 6 в редакції Постанови KM №16 від 18.01.2016)

При цьому у групах продовженого дня встановлюються такі режими харчування:

● дворазовий (обід, полуденок) — для учнів 1-4 класів;

● одноразовий (обід) — для учнів 5-7 класів, дворазовий (обід, полуденок) — у разі тривалого перебування в навчальному закладі.

Режим харчування учнів, що проживають у сім’ях і харчуються за власні кошти, визначається керівником відповідного навчального закладу та медичним працівником, який перебуває в штаті такого закладу або закладу охорони здоров’я, що здійснює медичне обслуговування навчального закладу відповідно до заяви учнів чи їх батьків, з урахуванням функціональних можливостей їдальні.

7. Для організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах денної форми навчання, для яких не встановлюються норми харчування в грамах, застосовуються грошові норми.

Розмір денної грошової норми на одну особу визначається з урахуванням потреби у раціональному харчуванні та санітарно-гігієнічних вимог, але не більш як 2 відсотки установленого прожиткового мінімуму для дітей віком від шести до 18 років у розрахунку на місяць. При цьому вартість сніданку не може перевищувати 25 відсотків, обіду — 40, полуденка — 10, вечері — 25 відсотків зазначеної грошової норми.

8. Харчування дітей у дошкільних навчальних закладах здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 р. № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» (Офіційний вісник України, 2002 p., № 35, ст. 1650).

9. Порядок оплати послуг з харчування у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах установлюється Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

Частина 1
 

Категорія: Харчування | Додав: Nicolaj
Переглядів: 155 | Завантажень: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017