Вівторок, 28.03.2017, 21:43
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Досвід України » Біологія

Формування критичного мислення учнів
[ Викачати з сервера (165.4Kb) ] 08.01.2012, 13:58
ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ

Автор Ірина Вікторівна АРТЕМ’ЄВА

(Біографія)

Коли вчителі перестануть учити, учні нарешті зможуть учитися.

Франсуа де Ларошфуко

Є жартівливий афоризм: «Освіта — це те, що залишається, коли все вивчене забуте». У цьому жарті є велика частка правди. Дійсно, що може залишитися в голові людини, яка, намагаючись запам’ятати максимальну кількість фактичного матеріалу, забула його, відповідно до фізіологічних законів вищої нервової діяльності... і основних принципів організації освітянського процесу в нашій країні.

Сьогодні освіта — це класно-урочна система, орієнтована в основному на засвоєння знань, формування умінь, навичок, а не на розвиток творчої особистості. Вона є педагогікою авторитарних вимог, яка повністю відповідала соціальному замовленню нашого суспільства 70-80-х років XX століття. Та за останні двадцять-тридцять років життя не просто змінилось, воно стало іншим. Постійне оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко й оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові заклики навчатися впродовж усього життя, розвиватися та творити. Але головне — змінилось соціальне замовлення школи: «Від людини, що знає, — до людини, що вміє» [1].

Моя навчально-виховна діяльність полягає в тому, щоб учні на уроках спілкувалися, думали й творили, а саме навчання було б радісним процесом самопізнання й саморозвитку. Хотілося, щоб це була школа без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій і мій інтелектуальний рівень. За цими майже фантастичними бажаннями стояло моє основне професійне завдання:

— прийняти учнів як «дар Божий» — такими, які вони є;

— з любов’ю ставитися до всього, що вони придумують та створюють, намагатися зрозуміти їхні почуття та проблеми;створити таку навчальну атмосферу, яка б давала можливість молодим людям самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші шляхи розв’язання певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності;

— сформувати біологічну компетентність учня.

Цей аспект є системним і включає різні аспекти навчально-виховного процесу: урок як основну форму навчальної діяльності, спецкурси, факультативи, науково-дослідницьку роботу, підготовку проектів, позакласну роботу з біології тощо, і базується на індивідуальних особливостях учнів.

Чільне місце в системі моєї діяльності відведено урокам. Саме на них учні отримують важливі теоретичні знання з біології, вчаться їх практично застосовувати. Як відомо, істина повинна бути пережитою, а не викладеною і завченою. Тому сучасних методик уроку рівно стільки, скільки компетентних учителів. Бо кожен шукає свою, ту, що відповідає його інтелекту, темпераменту й досвіду. Я намагаюся будувати уроки таким чином, щоб учні закріплювали матеріал не шляхом простого заучування і переказування біологічної термінології, а шляхом розвитку критичного мислення, вирішення практичних завдань.

Основними складовими критичного мислення є:

— критичне мислення — це мислення самостійне;

— інформація, яку отримують учні, є відправним, але аж ніяк не кінцевим пунктом критичного мислення;

— критичне мислення починається з постановки питання й з’ясування проблем, які потрібно розв’язати;

— критичне мислення прагне до переконливої аргументації;

— критичне мислення — це мислення соціальне.

Усі п’ять пунктів критичного мислення можуть втілюватися в різних видах навчальної діяльності. Проте найкращим з них, на мій погляд, є письмова робота. На папері процес мислення стає видимим, отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний. Він завжди мислить самостійно й користується при цьому всім наявним у нього багажем знань. Він шукає відповідну аргументацію для підкріплення своєї думки. Тому, підбираючи завдання для узагальнення та систематизації знань, намагаюсь працювати за такими принципами:

— будь-яка перевірочна робота, на моє переконання, передусім виконує функцію навчання, а вже потім контролю, тому повинна досить широко охоплювати навчальний матеріал;

— близько 50% завдань повинні мати репродуктивний характер;

— інші 50% — завдання, на які немає прямої відповіді ані в підручниках, ані в конспектах; заради цих завдань і створюється вся система критичного мислення: адже вони вимагають побудови логічних ланцюжків, узагальнення та систематизації, знаходження спільних та відмінних рис (і робити це доведеться самостійно); на цьому шляху кожен учень має право на помилку, на свою, хоча не завжди правильну, версію;

— рівень оцінювання має поступово підвищуватися як горизонтально (протягом навчального року), так і вертикально (від молодших до старших класів);

— кожний учень повинен мати можливість поліпшити оцінку, тоді стрес від незадовільного балу, а також ефект звикання до негативу, зводиться до мінімуму.

Мною створено ряд завдань для тематичної атестації учнів.

Технологію розвитку критичного мислення запропонували в середині 90-х років XX ст. американські педагоги Дж. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл як особливу методику навчання, що відповідає на питання: як навчити мислити? Основу цієї методики складає трьохетапний процес: ВИКЛИК — ОСМИСЛЕННЯ ЗМІСТУ — РЕФЛЕКСІЯ.

На першому етапі відбувається визначення учнями рівня власних знань, актуалізація суб’єктивного досвіду кожного учня. Моя мета на цьому етапі — виявити, що саме учні знають або думають, а роль — спрямовувати роботу, виявляти думки учнів та уважно прислухатися до їхніх ідей. Всі ідеї та пропозиції приймаються без зауважень, коментарів чи запитань. їхня правильність чи неправильність не розглядається, важливо утриматися від висловлення власних ідей якомога довше. Це, на мій погляд, найскладніше.

На цьому етапі доцільно використовувати такі навчальні стратегії, як «Мозкова атака», «Асоціювання», «Створення проблемної ситуації», «Безкровний експеримент» тощо. Готуючи цю частину уроку, я завжди пам’ятаю, що знання — це результат здивування та допитливості. Тому етап ВИКЛИКУ логічно підводить до наступного етапу — ОСМИСЛЕННЯ ЗМІСТУ.

Саме на цьому етапі учні працюють з новим матеріалом, якому присвячений урок, слухаючи або читаючи текст. Першочерговою метою цієї стадії є збереження зацікавленості учнів, ініційованої на стадії актуалізації. Для цього використовую метод «ПОМІЧ» (Помітки для Оптимізації Методики Інтерактивного Читання), багаторівневе опитування, взаємне навчання тощо. Логічно, що ця частина уроку повинна бути дуже інформаційно насиченою, але, вибираючи форму подачі нового матеріалу, пам’ятаю, що у дітей більш розвинена зорова та емоційна пам’ять. Отже, з моєї точки зору, для цього ідеально підходять презентації з використанням програми Microsoft Power Point.

Найчастіше нові знання, а тим більше й нові покоління дітей, потребують нових форм подання навчального матеріалу. Одною з таких форм можуть стати мультимедійні презентації. Використання мультимедійних презентацій може забезпечити наочність, що сприяє комплексному сприйняттю й кращому запам’ятовуванню матеріалу. Презентації увиразнюються показом фотографій, малюнків, графіків, географічних карт, гербарних матеріалів. Використовуючи анімацію й вставки відеофрагментів можливо продемонструвати процес в динаміці. Все це разом забезпечує ефективність сприйняття інформації. Застосування мультимедійних презентацій компенсує відсутність н існуючих підручниках матеріалів, де відображено сучасні наукові досягнення.

Звісно, не кожний урок потребує такого супроводу. Але її загальній біології є теми, до яких підібрати наочний матеріал дуже нелегко. Наприклад, уроки на яких вивчається молекулярний та клітинний рівень життя. Завдяки анімаційним ефектам такі складні процеси, як біосинтез білка, трансляція, транскрипція, репарація, дихання, фотосинтез можна зробити наочними й зрозумілими. При цьому учням спочатку можна продемонструвати загальну схему процесу, а потім відпрацьовувати кожний його крок. При цьому бажано опанування вищеозначених процесів підкріпити відповідним роздавальним матеріалом. Те саме стосується й цитології: демонстрація мікрофотографій і малюнків клітинних органел, їх розташування в клітині значно полегшує сприйняття й запам’ятовування навчальної інформації, а використання анімації дає змогу поетапно розглянути псі стадії поділу клітини.

Важливе місце в навчально-виховному процесі займає робота над проектами. Метод проектів надає можливість перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання, сприяє набуттю учнями життєвого досвіду, необхідного для розвитку та функціонування і його окремих компетентностей, і життєвої компетентності в цілому.

Третій етап методичної системи «Критичне мислення» — РЕФЛЕКСІЯ. Критичне мислення потребує переосмислення навчальної інформації та відбору найбільш значущої інформації для розуміння суті теми. Рефлексія розпочинається як процес індивідуальний і закінчується спільним обговоренням. Учень краще запам’ятовує те, що розуміє і може передати іншим, перефразувавши своїми словами. Таким способом в учня формується власне розуміння даної проблеми.

Залежно від віку учнів рефлексію проводжу у вигляді малюнків, графіків, таблиць тощо. Для стимуляції критичного мислення учнів у старшій школі використовую такі методи, як «Прийом взаємного опитування учнів», «Прийом взаємного навчання», стратегію «Сенкан» та інші інтерактивні методи.

Впроваджуючи в практику технологію критичного мислення, я використовую окремі елементи або блоки, які «вписуються» в конкретний урок або ситуацію, відповідають даному контингенту учнів. Але у повному обсязі, найбільш ефективно технологія критичного мислення реалізується під час підготовки учнів до Всеукраїнських турнірів «Юних біологів».

Специфіка мого закладу обумовлює написання курсових робіт учнями 10 класів.

Формуванню критичного мислення учнів, підтримці та стимулюванню творчо обдарованої учнівської молоді сприяють авторські програми факультативів «Валеологія» і «Мікробіологія», спецкурсів «Фізіологія рослин та тварин», «Розв’язування олімпіадних завдань з біології», «Юний біолог».

Удосконалення навчального процесу неможливе без моніторингу якості навчальної діяльності. Слід зазначити, що основною вимогою до проведення моніторингу повинні бути його тривалість та регулярність вимірювання. Регулярність дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння знань з біології, проаналізувати помилки кожного учня та групи в цілому, і на цій підставі розробити план корекційних дій, завдання для самоосвітньої діяльності кожного ліцеїста. У вересні обов’язково проводжу діагностування залишкових знань та експертизу якості їх засвоєння. Протягом року здійснюю регулярне відстеження якості засвоєння знань та вмінь і заповнюю таблицю «Динаміка якості навчальних досягнень учнів».

У світовій педагогічній практиці існує багато методик ефективного навчання. Але всі вони так чи інакше — це нова комбінація старих елементів. Адже вся музика людства — це поєднання семи нот, усі намальовані картини — це поєднання всього трьох основних кольорів, мільйони білків у живих системах — це комбінація двадцяти амінокислот... Отже, сучасний урок — це мистецтво поєднання методик та прийомів, які дають змогу Учителю відкрити Учню самого себе й самореалізуватися.

Я вважаю себе щасливою людиною, бо бачу в очах своїх учнів відблиск несподіваної думки і радість пізнання, здивування від власної імпровізації та творчості. Кожний урок для мене — це надія на маленьке відкриття в результаті щиросердного єднання з дітьми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Біологія, 10-11 кл.: Програми для профільн. кл. загальноосвіт. навч. закладів з укр. мовою навч. / О. Данілова, С. Данилов, О. Єресько та ін. — К.: Пед. Преса, 2004. — 108 с.

2. Біологія. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів/Данилова О. В., Шабанов Д. А., Брайон О. В., Данилов С. А. — X.: Торсінг, 2001. — 256 с.

3. Биология: формы и уровни жизни: Пособие для учащихся. — М.: Просвещение / Медников Б. М.

4. Електронний навчальний посібник «Біологія. 10-й клас» 2006-2007 © XEDEXITBS.

5. Кольман Я., Рем К. Наглядная биохимия. 2-е изд.: Пер. с нем. — М.: Мир, 2004. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. I. Бажори. Підручник. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — 656 е.; іл.

6. Северцов А. С. Теория эволюции: учеб. для студентов вузов. — М.: Гуманитар, изд. центр ВЛАД ОС, 2005.

7. Соболь В. І. Зошит-посібник з біології (для учнів природничого профілю навчання). 10 клас. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2004.

8. Тагліна Ю. С. Предметний тиждень біології в школі. — Харків: Видавнича група «Основа», 2004. — 96 с. — (Серія «Бібліотека журналу «Біологія»«, Вип. 5 (17)). Травин А. А. Вопросы крови: история с географией // Химия и жизнь. — 2003 — № 1 — С. 8-10.

9. Ченцов Ю. С. Общая цитология: Учебник. — 2-е изд. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 352 е.; ил.

10. Intel® Навчання для майбутнього. — К.: Видавнича група ВНУ 2004.

11. www.biology.org.ua.

12. http://bio.lseptember.ru.

13. http://journal.issep.rssi.ru/?id= 1.

14. http://sci-lib.com/subject.php?subject=4&pp=1.

15. http://portal.grsu,by/portal/?p=/FACULT/BIOL/POSOBIE/p_index

Схема 1

Схема 2

Система роботи вчителя над методичною проблемою

Додаток 2

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

Додаток З

МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ


Перлини Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», Чернівці, Видавничий дім «Букрек», 2008


Категорія: Біологія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 3740 | Завантажень: 276 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017