П`ятниця, 23.06.2017, 19:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Досвід України » Біологія

Розвиток компетентностей учнів на основі інноваційних технологій
[ Викачати з сервера (75.0Kb) ] 07.01.2012, 18:02
Розвиток компетентностей учнів
на основі інноваційних технологій

Автор Наталія Володимирівна ТРЕЩОВА

(Біографія)

Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям,
а навпаки, в тому, щоб допомогти їм скоріше обходитись без нас.

К. О. Конраді

В умовах реформи середньої освіти особливого значення набуває проблема вдосконалення технології навчання.

Результатом традиційного навчання є випускник, який уміє добре відтворювати інформацію, але «розучився думати», не вміє знаходити самостійне творче рішення в складних ситуаціях. При традиційному навчанні спостерігається розрив між вимогами, що ставляться перед людиною в процесі навчання, і тими, які постають в реальному «дорослому» житті.

У даний час випускнику необхідні не тільки і не стільки знання, які постійно застарівають, а високий розвиток різних типів компетентностей: мовної (вміння читати, писати, спілкуватися за допомогою слова); логічної (здатності мислити абстрактно й логічно, аналізувати, організовувати); просторово-візуальної (здатності мислити образами, відчувати цілісність, орієнтуватися в просторі); кінестетичної (здатності оперувати предметами, сприймати на дотик, вчитися через діяльність); соціальної (уміння контактувати з іншими людьми, співпрацювати, діяти в команді) і психологічної (здатності усвідомлювати власне «Я», потреби і можливості, позитивно ставитися до себе, критично й творчо мислити, ухвалювати рішення, володіти собою, ставити цілі й досягати успіху).

Розвиток компетентностей кожного учня неможливий без вживання інноваційних освітніх і педагогічних технологій.

Інновації можуть бути різними за масштабом, за потенціалом, можуть бути віднесені до різних складових учбово-виховного процесу, але, на мій погляд, вони завжди повинні бути мотивовані й орієнтовані на конкретного вчителя, який працює в конкретній школі з конкретними учнями. Ніякі інновації не повинні бути сліпо запозичені. Адже життя вносить свої корективи, і в результаті у будь-якого творчо працюючого вчителя складається своя технологія навчання й виховання, в основі якої можуть бути елементи різних педагогічних і освітніх технологій.

Наприклад, для викладання біології в старших класах використовую елементи технологій: великоблокового вивчення (П. М. Ерднієв), інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального процесу (В. Ф. Шаталов), розвиваючого навчання (Л. В. Занков, Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов).

Весь матеріал 10-11 класів відповідно до програми згрупований в 15 структурно-логічних блоків:

1) хімічний склад організмів;

2) клітина: будова й життєдіяльність;

3) обмін речовин;

4) організм — цілісна система;

5) розмноження та індивідуальний розвиток організмів;

6) закономірності спадковості;

7) закономірності мінливості;

8) основи селекції і біотехнології;

9) надорганізменні системи. Аутекологія;

10) екологія популяції і біогеоценологія;

11) вчення про біосферу;

12) основи еволюційного вчення;

13) макроеволюція;

14) основні етапи історичного розвитку органічного світу;

15) антропогенез.

Вивчення кожного блоку включає чотири етапи:

1 — вивчення нового матеріалу;

2 — корекції та поглиблення знань;

3 — урок-практикум;

4 — контроль знань.

Вивчення нового матеріалу починається з лекції на основі опорних конспектів, розроблених з усіх тем курсу й опублікованих в роботі «Закони живої природи. Загальна біологія в опорних конспектах» (Кіт: Сімферополь, 1991, 2000, 2001 рр.). Опорні конспекти порушують основні питання теми («скелет теми»), дозволяють побачити логічні зв’язки усередині теми, дають змогу неодноразово повертатися до вузлових моментів, використовувати можливості не тільки слухової, але й зорової, емоційної пам’яті. Опорні конспекти допомагають невпевненим у собі учням брати активну участь у роботі на уроці, що сприяє розвитку їхнього інтересу до навчання.

На цьому етапі вивчення теми широко використовую метод проблемного викладу — евристичний метод. Так, при вивченні зчепленого спадкування перед учнями ставиться проблема: «Чому при аналізуючому схрещуванні дигетерозиготних мух замість очікуваного розчеплення за фенотипом 1:1:1:1 83% мух мали комбінацію ознак, як у батьківських форм, а тільки 17% були рекомбінантами?» Учням пропоную стати «співробітниками» лабораторії Моргана і на основі інформації, яку вони мають, пояснити отримані результати. Процес мислення набуває продуктивного характеру й після «Мозкового штурму» діти самостійно доходять правильних висновків. Учню, який запропонував правильну гіпотезу, вручається «Нобелівська премія».

Головні питання на уроці — «Чому?», «Що спільного?», «Як?»: «Чому інфузорія туфелька відтворюється після поділу швидше, ніж інші одноклітинні?; «Що спільного в мітохондрій, пластид та Автономної Республіки Крим?»; «Як Ви розумієте слова М. Волошина «Вогонь зі звіра випалив людину»? Спочатку запитання пропонує вчитель, але з розвитком пізнавальної активності учнів, у них з’являється все більш своїх «Чому?»

У зв’язку з підготовкою до зовнішнього незалежного оцінювання останнім часом особливу увагу надаю вживанню тестових технологій на всіх етапах вивчення теми. Тому уроки вивчення нового матеріалу, як правило, закінчуються корегувальним тестом, що дає змогу вчителю одержати достовірну інформацію про ступінь розуміння учнями нового матеріалу і на основі цього проектувати подальше вивчення теми. Оцінки на першому етапі вивчення теми виставляються тільки за згодою учня, що сприяє створенню спокійної, доброзичливої атмосфери на уроці.

Уроки корекції та поглиблення знань починаються з озвучування опорного конспекту й аналізу найскладніших моментів теми.

На цьому етапі застосовую різні технології інтерактивного навчання: кооперативне навчання, фронтальні технології, технології навчання у грі, в дискусії. Взаємовідносини «учитель → учень» замінюються взаємовідносинами «учитель → група → учень». Це допомагає підтримувати необхідну напругу процесу навчання, знімає проблему дисципліни, створює сприятливу психологічну атмосферу на уроці. Процес навчання перетворюється на самостійне відкриття учнями вже відомих науці знань.

Наприклад, у рамках теми «Клітина: будова та життєдіяльність» проводжу урок-фантазію «Моє місто — клітина». Учні об’єднуються в групи по 5-6 осіб. Кожна група — представники різних туристичних фірм, які презентують на ярмарку своє місто-клітину. Задача учнів: знайти в клітині аналогії міських структур, намалювати й представити своє місто. Урок вирізняється високою інтенсифікацією навчального процесу: за 45 хвилин діти повторюють будову клітини, знаходять асоціації, створюють рекламний постер, пишуть текст до нього. Учні із задоволенням вживаються в роль туристичних агентів!

Вивчення теми «Антропогенез» закінчується дебатами «Перспективи розвитку людства». Клас розподіляється на дві групи: «Оптимісти» та «Песимісти». Протягом 10 хвилин кожна група шукає аргументи на підтримку своєї позиції, а потім методом «пінг-понгу» йде обговорення основних проблем. Закінчується урок підведенням підсумків дебатів.

Особливий інтерес учнів викликає урок-аукціон з теми «Розмноження та індивідуальний розвиток». За два тижні до аукціону діти обирають питання з найбільш актуальних проблем теми, складають перелік літератури, вивчають адреси сайтів в Інтернеті. Протягом аукціону йде «Розпродаж знань». Учні, які здобули найбільшу кількість лотів, отримують «зелену картку» — звільнення від усного заліку.

Технології навчання у грі, дискусії сприяють соціалізації учнів, розвитку критичного мислення, надають можливість висловити власну позицію, формують вміння відстоювати свою думку й чути інших учасників дискусії.

Метою уроків-практикумів є подолання розриву між отриманням знань та їх практичним застосуванням, формування умінь застосовувати теоретичні знання на практиці.

Урок-практикум може проходити у вигляді лабораторної або практичної роботи, семінару з розв’язанням задач, але завжди — на основі інтерактивних технологій із завданнями різного рівня складності.

Наприклад, лабораторна робота «Явища плазмолізу і деплазмолізу в клітинах рослин» закінчується розв’язуванням творчих задач, присвячених осмосу й проблемам, які присвячені цим явищем. Творчі задачі ставлять учня в ситуацію наукового пошуку, коли дитина сама стає першовідкривачем загальновідомих істин.

На уроках-практикумах використовую й творчі задачі з урахуванням міжпредметних зв’язків, що сприяє розвитку учнів, допомагає їм переконатися в єдності світу, в його пізнаваності.

Контроль знань учнів проводжу в два етапи: усний залік й тестування. На першому етапі тема розбивається на смислові блоки, за кожний з яких учень одержує окрему оцінку. Приймають усний залік консультанти. Ними можуть учні, які показали найглибші знання на перших етапах вивчення теми. Інші учні вільно рухаються по класу, вибираючи у будь-якому порядку смислові блоки. За необхідністю кожна дитина може під час усного заліку одержати консультацію однокласників і перездати певний блок. Така форма заліку знімає психологічну напругу учня, сприяє корекції, систематизації та узагальненню знань, що надає можливість досягти максимального результату на наступному етапі контролю знань — тестуванні.

Тестування як форма перевірки знань застосовується не першим рік. Але у зв’язку з переходом до зовнішнього незалежного оцінювання цьогоріч спостерігається підвищений інтерес до даної проблеми. Проте випускники шкіл, на жаль, не готові до такої форми оцінювання їхніх знань, що зумовлене, на мій погляд, декількома об’єктивними й суб’єктивними причинами.

По-перше, навіть програмою для профільних хіміко-біологічних класів не передбачено повторення матеріалу 6-9 класів (ботаніки, зоології, анатомії та фізіології), не говорячи вже про класи інших профілів. З метою забезпечення системного повторення раніше вивчених курсів, поглиблення й розширення біологічних знань, розроблена Програма спецкурсу «Універсальні властивості живих організмів». Особливості будови й життєдіяльності розглядаються як окремі випадки загальнобіологічних закономірностей. Такий підхід дає змогу не тільки систематизувати отримані раніше знання, але й розширює уявлення про організм як біологічну систему, сприяє сприйняттю живої природи як єдиного цілого.

По-друге, великою проблемою виявилася психологічна неготовність учнів до тестування. З метою адаптації до вимог зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до основних принципів тестових технологій написаний посібник «Тести з біології, 10 клас», що включає більше 350 тестових завдань, складених відповідно до чинної програми з біології для профільних і загальноосвітніх класів.

Інноваційні технології застосовні також у підготовці до олімпіад. При цьому можна використовувати можливості різновікових груп, до складу яких входять учні, що мають підвищений інтерес до біології, випускники — нині студенти КГМУ, ТНУ — колишні переможці олімпіад. На таких заняттях розбираються задачі різних рівнів складності, аналізуються завдання Всеукраїнських біологічних олімпіад. В кінці заняття учні одержують завдання продумати і знайти відповіді на певні питання, розв’язати конкретні задачі. Завдання диференційовані залежно від рівня підготовки дитини.

Наступне заняття починається з інформації учня про виконане завдання і обговорення його всіма учасниками групи. Особливо цінним у такій роботі є те, що кожна дитина може бути консультантом, що навчає з певного питання. Виступ у цій ролі розвиває монологічне мовлення, вимагає особливої глибини знань, уміння добре орієнтуватися в матеріалі («якщо професор, фахівець з ядерної фізики не може пояснити першокласнику, чим він займається, він — шарлатан»).

Таким чином, інноваційні технології навчання сприяють творчому засвоєнню знань. При цьому навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, супроводжується підвищеним інтересом, одержані знання відрізняються глибиною та міцністю.

За останні 5 років 32 учні стали призерами міських біологічних олімпіад, 27 — Кримських республіканських олімпіад, 6 — призерами IV етапу Всеукраїнських олімпіад з біології, 4 — переможцями III етапу захисту творчих робот. У 2007 році Олена Моцар здобула срібну медаль на Міжнародній екологічній олімпіаді у Стамбулі. 94 випускники є студентами профільних ВНЗ.

Однак не можу не зазначити, що у роботі з 10-11-класниками виникають певні проблеми й труднощі, які, насамперед, пов’язані з відсутністю підручників, методичного забезпечення для профільних класів, якісних програм спецкурсів.

Не враховуються міжпредметні зв’язки з профільних предметів, що призводить до дублювання тем і втрат навчального часу. Наприклад, 10 клас починається з теми «Хімічний склад організмів», яка передбачає певні знання з органічної хімії. Але ж органіка буде вивчатися на уроках хімії тільки починаючи з другого семестру. В курсі біології 10 класу лабораторна робота «Виявлення органічних речовин» дублює лабораторний досвід «Властивості глюкози» курсу хімії 11 класу. На мою думку, для кожного профілю повинні складатися не окремі програми з предметів, а комплект програм, які враховують специфіку профілю.

Профільне навчання можливе тільки при відносному скороченні навчального матеріалу непрофільних предметів, які вивчають з метою завершити базову загальноосвітню підготовку. А поки що профілізація йде за одним сценарієм: збільшується час на вивчення профільних предметів, для чого скорочуються терміни вивчення інших, але майже не змінюється їхній зміст. Як, скажімо, можна за чотири години у фізико-математичному профілі навчити учнів так, щоб вони володіли основними поняттями генетики, характеризували методи вивчення генетики людини, закони Менделя, явища проміжного наслідування, основні положення хромосомної теорії спадковості, обґрунтовували роль спадковості в еволюції, значення законів спадковості для практичної діяльності людства, розв’язували генетичні задачі, були здатні оцінювати ознаки й планувати родини?.. На жаль, для розв’язання цієї проблеми, вчителі змушені збільшувати обсяги домашніх завдань. І така ситуація характерна для всіх предметів, зокрема, профільних.

На мій погляд, треба переглянути зміст біологічної освіти у профільних класах й переструктурувати його таким чином, щоб не допускати перевантаження учнів.


Перлини Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», Чернівці, Видавничий дім «Букрек», 2008


Категорія: Біологія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 3666 | Завантажень: 593 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017