Неділя, 24.09.2017, 15:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Досвід України » Фізкультура

Поєднання фізичної активності з розумовою працею
[ Викачати з сервера (98.5Kb) ] 26.01.2012, 20:23
Створення моделі оптимального поєднання
сумарної фізичної активності з
ефективною розумовою працею ліцеїстів

Автор Олександр Кузьмич ІВАНОВ

(Біографія)

Фізичні вправи можуть замінити
безліч ліків, проте жодні ліки не
в змозі замінити фізичних вправ.
А. Мюссе

За вікном 21 століття, для якого характерні стрімкий розвиток науково-технічного прогресу і глобальна технологізація суспільства. Сьогодні кожен розуміє, що від рівня технологічного розвитку держави залежить не лише її економічна могутність і рівень життя населення, але й перспективи національної безпеки. Однак, безпеку держави без могутньої армії, основу якої складає здорове молоде покоління, уявити неможливо.

За даними медичних обстежень останніх років лише 20% дітей України вважаються умовно здоровими. Показники, наведені Державним комітетом фізичної культури і спорту України та Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму в Україні, підтверджують існування значних проблем у фізичному загартуванні молоді. Так, у 90% випускників шкіл спостерігаються відхилення у стані здоров’я, у 50% — незадовільний рівень фізичної підготовленості, 18% — не можуть займатися фізичною підготовкою за станом здоров’я. Діти ростуть неповноцінними з погляду сучасного розуміння поняття «здоров’я», до якого входять і аспекти соціальні. Адже здоров’я — стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність хвороби чи фізичної вади. Таким чином, проблема загального погіршення здоров’я дітей України стає набагато складнішою і в цілому може сприйматися як загальна криза дитинства.

Серед суб’єктивних причин дитячої захворюваності можна назвати недостатність елементарних знань про здоров’я і його компонента, шляхи його покращення у дітей молодшого шкільного віку і потреби в здоровому способі життя, поверховість культурно-гігієнічних навичок, низький рі— иень ЇХНЬОЇ фізичної підготовленості, відсутність належного інтересу до занять фізичною культурою.

В основі фізичного виховання тих, хто навчається в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, лежить тісний зв’язок між руховою активністю та їхнім фізичним та психічним станом. Складовою фізичного виховання ліцеїсті» є професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) — педагогічно направлений процес забезпечення спеціалізованої фізичної підготовленості до професійної діяльності. Прикладна фізична підготовка в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою поряд із вирішенням запільних завдань на уроках фізичної культури повинна забезпечувати якісну підготовку ліцеїстів до навчання у вищих навчальних закладах Єдиної системи військової освіти, виховання в них вольових і командирських навиків та якостей. Розвиток і постійне вдосконалення витривалості, сили, швидкості та спритності; оволодіння навиками в пересуванні по пересіченій місцевості в пішому порядку і на лижах, подоланні перешкод, рукопашному бою, військово-прикладному плаванні; покращення фізичного розвитку, зміцнення здоров’я і підвищення стійкості організму до дії несприятливих факторів військово-професійної діяльності — основні завдання прикладної фізичної підготовки.

Зрозуміло, що розвиток рухових навичок, якостей неможливий без фізичного навантаження, однак вкрай важливе урахування дії на організм навчального навантаження, адже психічні розлади та розлади соматичного здоров’я можуть виникати в результаті неузгодженої дії на організм різнобічних навантажень. Що дає змогу регулювати цей баланс?

Моя робота протягом чотирьох років над проблемою формування загальної фізичної підготовленості ліцеїстів доводить, що основою фізичної підготовки є визначення оптимальної сумарної фізичної активності ліцеїстів. Сама тривалість роботи над даною проблемою допомогла застосувати традиційні методики вибору програмного матеріалу, проаналізувати і створити нову модель вибору і застосування фізичного навантаження. Слід зробити деяке уточнення: об’єктивність даних дослідження забезпечує режим ліцею, який запобігає негативному впливу зовнішніх факторів (соціальних, природних) на ліцеїстів, дає змогу протягом доби регулювати тривалість процесів роботи і відпочинку тощо.

Перший підхід («максималізації») базується на максимальному всебічному і гармонійному розвитку фізичних якостей та безмежному удосконаленню рухових навичок (Н. И. Пономарев, 1985; А. Драчук, І. Дуб, М. Галайдюк, 2002 та ін.). Цей підхід передбачає використання значних фізичних навантажень протягом всього навчального процесу з метою досягнення максимального рівня фізичної підготовленості.

Другий підхід {«мінімізації») передбачає існування так званого «мінімуму розвитку фізичних здібностей та досконалості рухових навичок». Він базується на теорії «мінімізації» (В. Л. Марігцук, 1980). У відповідності до цієї теорії для кожної фізичної чи психологічної якості існує певний діапазон оптимуму її розвитку з мінімальною нижньою та верхньою межами. Тож завдання фізичного виховання — якнайшвидше досягти мінімальної межі фізичної підготовленості. За висновками автора такий «мінімум» достатньою мірою забезпечує середньостатистичні показники працездатності та здоров’я і характеризується відносною стабільністю досягнутого рівня.

Третій підхід («імітації») передбачає використання у фізичному вихованні вправ, що імітують професійне навантаження і за характером рухів максимально наближені до професійних дій (T. Т. Джамгаров, 1954; В. А. Плахтиенко, 1971 та ін.). Цей підхід широко застосовується у військовій та професійно-прикладній фізичній підготовці.

Аналізуючи власне використання даних моделей на практиці, слід зазначити, що найвищі показники фізичної підготовленості ліцеїстів припадають на 2005-2006 н. р. за використанням підходу «максималізації»: із 112 випускників високого рівня фізичної підготовленості досягли 84 ліцеїсти (75%), достатнього — 22 ліцеїсти (20%) і лише 6 випускників (5%) закінчили ліцей із середнім рівнем фізичної підготовленості. Слід зазначити і те, що моніторинг проведено за показниками вступних вимог до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС, н ici на порядок вище контрольних та навчальних нормативі!! та вимог для учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл. Саме в травні 2006 року команда Волинської області в складі сімох ліцеїстів-випускників виборола срібні медалі на Спартакіаді України серед допризовної молоді. Для порівняння — рівень знань з навчальних предметів становив такий відсоток: високий рівень — 6 ліцеїстів (5,5%), достатній — 51 (45,5%), середній — 55 випускників (49%).

З ліцеїстами випуску 2005 року протягом 2004-2005 н. р. фізичне виховання здійснювалось за формою імітації професійного навантаження. За результатами зрізів з 78 випускників 43 (55%) виконали нормативи на високому рівні, на достатньому — решта 35 (45%). Робота базувалася на закріпленні та удосконаленні прикладних навичок долання смуги перешкод, бігу по пересіченій місцевості, вправ на спортивних снарядах, стройових рухів, прикладному плаванні тощо. У 2005 році команда Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою зайняла 5 місце на Спартакіаді України серед допризовної молоді та призові місця у подоланні смуги перешкод. Моніторинг проведено за показниками вступних вимог до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС. Рівень знань з навчальних предметів становив такий відсоток: високий рівень — 7 ліцеїстів (9%), достатній -51 (65,5%), середній — 20 випускників (25,5%).

У 2006-2007 н. р. члени кафедри фізичного виховання працювали над проблемою особистісно орієнтованого навчання і виховання ліцеїстів за використанням підходу «мінімізації розвитку фізичних здібностей та досконалості рухових навичок». Варто згадати причину впровадження такої методики в процес фізичного виховання. У 2006-2007 навчальному році 30% випускників ліцею брали участь у зовнішньому незалежному оцінюванні навчальних досягнень. Зрозуміло, що даний проект змусив визначати пріоритети для кожного з випускників, враховуючи сукупність дії на організм інших навантажень (психічних, навчальних, соціальних), які самі собою можуть бути незначними, але спільно з фізичними вправами здатні інколи перевищити компенсаторні можливості організму. Значна кількість ліцеїстів зосередила увагу на підвищені рівня знань з окремих предметів. Адже результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховувалися як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти і як вступні випробування в ВНЗ. А це не могло не відобразитися на рівні фізичної підготовленості, бо лише систематичні заняття здатні забезпечити високий рівень фізичної підготовленості. Моніторинг, як і в попередні роки, проведено за показниками вступних вимог до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС, які є найвищими серед усіх ВВНЗ. Результат здачі нормативів фізичної підготовки відповідний: з 99 ліцеїстів високого рівня фізичної підготовленості досягай 47 ліцеїстів (47,5%), на достатньому рівні закінчили заклад 42 випускники (42,5%) і 10 (10%) — закінчили ліцей із середнім рівнем фізичної підготовленості. Рівень знань з навчальних предметів становив протилежний відсоток: високого рівня досягай 3 ліцеїсти (3%), достатнього — 64 (64,5%), середнього — 32 випускники (32,5%).

Як свідчать дослідження та повсякденна практика, ліцеїсти з перших днів навчання переносять низку різнобічних труднощів. Так, соціально-психологічні проблеми, пов’язані з адаптацією в новому середовищі (спосіб, стиль і якість життя, норми поведінки і міжособистісних стосунків в колективі, вміння раціонально розподілити та використати час тощо). Дидактичні труднощі означають необхідність сприйняття великого обсягу інформації. Труднощі біологічного характеру включають в себе необхідність збереження та зміцнення здоров’я, фізичного стану в різних кліматичних умовах, місцях проживання та ін. Всі ці труднощі впливають як на фізичну активність і здоров’я дітей, так і на їхню працездатність. Відомо, що організм відповідає єдиним комплексом фізіологічних реакцій на суму різнохарактерних подразників.

Отже, окремо взята умовна одиниця рухової дії (фізичної активності) може бути оптимальною і сприяти позитивним адаптаційним процесам, але разом з іншими подразниками — перевищувати можливості організму до опірності і, таким чином, не допомагати, а навпаки, шкодити процесам пристосування.

Висновок

Враховуючи те, що з 2008 року до зовнішнього незалежного оцінювання будуть залучені 100% випускників ліцеїв, котрі прагнуть вступити до ВВНЗ, необхідно впровадити таку модель вибору навантаження, основна ідея якої полягає в оптимальному поєднанні сумарної фізичної активності з ефективною розумовою працею ліцеїстів. Це дасть змогу більшу частину часу використати для поліпшення рівня знань з окремих предметів, утримуючи високий рівень фізичної підготовленості.

Аналітична робота кафедри військово-спортивного напрямку втілилась в новій програмі «Захист Вітчизни» для ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, яка у 2007 році погоджена з Міністерством оборони України і рекомендована Міністерством освіти і науки України. Одним з основних предметів бойової підготовки є прикладна фізична підготовка — важлива і невід’ємна частина виховання особового складу ліцею. Основними формами її впровадження є навчальні заняття, ранкова фізична зарядка, спортивно-масова робота, фізичне тренування. Забезпечення фізичної готовності особового складу до бойової діяльності, оволодіння зброєю і технікою та ефективне їх використання, перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних напружень в ситуаціях, наближених до бойових — мета ПФП (прикладної фізичної підготовки).

Для якісного розв’язання освітніх завдань в ліцеї впроваджується особистісно зорієнтований підхід до навчання та виховання, колектив закладу працює системно, на результат, з урахуванням особливостей кожного із суб’єктів процесу. Так, з першого дня навчального року усі педагоги спрямовують свої зусилля на досягнення головної мети — вступ кожного з учнів до ВНЗ військової освіти.

Стосовно рівня фізичної підготовленості випускників ліцею слід зазначити, що вимоги вступних випробувань до ВНЗ значно вищі шкільних, а це, в свою чергу, обумовлює потребу в значно серйознішій підготовці, ніж того вимагає шкільна програма. Тому робота з ліцеїстами над рівнем їхньої фізичної підготовленості проводиться щодня протягом усього курсу навчання в ліцеї. Впроваджується умовний розподіл особового складу на групи за рівнем фізичної підготовленості з першого дня навчання, а саме:

— група спортивного удосконалення (з високим рівнем фізичної підготовленості);

— основна група (з достатнім рівнем);

— адаптаційна група (з середнім і низьким рівнями).

Заняття з учнями цих груп проводяться інструкторами зі спорту окремо в період з 16.00 до 19.00, по годині, використовуючи методи і форми роботи у відповідності до мети. Група спортивного удосконалення цілеспрямовано працює над формуванням збірних команд ліцею з видів спорту серед навчальних закладів (основа — використання ігрового та змагального методів). Основна група спрямовує роботу на розвиток рухових якостей та закріплення і вдосконалення складно-технічних вправ (основа — метод колового тренування на гімнастичних снарядах, метод програмованого навчання та використання частково регламентованого навантаження). Для адаптаційної групи підбираються такі методи й засоби, які дадуть можливість ліцеїстам адаптуватися до різного роду навантажень і сприятимуть розвитку рухових якостей, зокрема, сили, швидкості та витривалості, що є базою для здачі вступних випробувань до ВНЗ (основа — проблемний метод та використання суворо регламентованого навантаження).

Поділ на групи диференційований, але не є сталим. Тому, враховуючи основні дидактичні принципи, я формую власні:

— забезпечити збереження і зміцнення здоров’я учнів;

— перетворити фізичне виховання в систему відновлення працездатності ліцеїстів після напруженої розумової праці;

— працювати на результат.

Поява нового покоління інформаційних і комунікаційних технологій (на базі мультимедіа, інтернет-технологій) вимагає їх використання не лише з метою підвищення ефективності вивчення предметів гуманітарного і фізико-математичного циклів, але й військово-спортивного. Сьогодні перед членами кафедр одним із перших завдань стоїть впровадження новітніх технологій на уроках фізичної культури та прикладної фізичної підготовки. Саме Всеукраїнська школа передового педагогічного досвіду вчителів фізичної культури дає поштовх до розв’язання цих завдань. Маю надію, що ця робота дасть змогу збільшити моторну щільність уроку і полегшить процес сприйняття ліцеїстами нових складних технічних вправ, зробивши цей процес цікавішим, змістовнішим, колоритнішим.


Перлини Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», Чернівці, Видавничий дім «Букрек», 2008


Категорія: Фізкультура | Додав: Nicolaj
Переглядів: 1116 | Завантажень: 385 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017