Субота, 27.05.2017, 21:22
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Досвід України » Історія

Формування інформаційно-комунікативної компетентності
[ Викачати з сервера (275.0Kb) ] 26.12.2011, 23:13
Формування інформаційно-комунікативної
компетентності кожного учня
засобами історичної освіти

Автор досвіду Наталія Андріївна КОВАЛЬОВА

(Біографія)

Поганий учитель пропонує істину, добрий учитель навчає її знаходити.

А. Дістервег

Технології завтрашнього дня потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах,... а людей, що можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні та достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

О. Тоффлер

Реформа загальної середньої освіти в Україні передбачає переорієнтацію її змісту на виховання компетентної особистості, яка не лише володіє певною системою знань, але й уміє адекватно діяти в певних життєвих ситуаціях, застосовуючи набуті знання на практиці й беручи на себе відповідальність за свою осмислено-перетворювальну діяльність.

В моєму досвіді базовими виступають такі поняття: компетенція і компетентність.

Компетентність (лат. competo — «досягаю», «відповідаю») — це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність.

Компетенція — готовність використовувати засвоєні знання, уміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних завдань.

Стосовно предметів суспільствознавчого циклу, під інформаційно-комунікативною компетентністю розуміється володіння навичками пошуку, систематизації історичної, правової, соціально-економічної інформації, обробки і переведення суспільствознавчого матеріалу з однієї знакової системи в іншу (текст, таблиця, схема, карта), участь в обговоренні вузлових моментів дискусії, формулювання власної позиції з обговорюваних питань і використання історичних, нормативно-правових та інших відомостей для її аргументації, вміння публічно представити результати своєї соціально-пізнавальної роботи, відбираючи адекватні форми і методи презентації. Я абсолютно згодна з думкою доктора педагогічних наук Германа Селевко, який відмітив:

«Сьогодні соціуму (професійним учбовим закладам, виробництву, сім’ї) потрібні не всезнайки і базіки, а випускники, готові до включення в подальшу життєдіяльність, здатні практично вирішувати життєві і професійні проблеми, що встають перед ними»

(Селевко Г. Компетентності та їх класифікація // Народна освіта. 2004. № 4. стор. 138).

Цей вислів підтверджує актуальність даної проблеми.

Провідна ідея мого досвіду: використання особистісно-зорієнтованих технологій та інших засобів історичної освіти дозволить створити умови для успішного вирішення завдання формування і розвитку в учнів інформаційно-комунікативної компетентності.

Я вважаю, що особливими можливостями для розв’язання цього завдання володіє предмет історія, оскільки:

• по-перше, її специфіка полягає в тому, що зміст курсу спочатку спирається на роботу з різними носіями інформації (історичними документами, спогадами, мемуарною літературою, нормативно-правовими актами і т. д.);

• по-друге, вивчення історії припускає наявність різних, деколи діаметрально протилежних точок зору, на одне і те ж явище. Даний процес неможливий без уміння спілкуватися, формулювати власну позицію, приймати доводи протилежної сторони, вести діалог. Таким чином, вибір теми «Формування інформаційно-комунікативної компетентності кожного учня засобами історичної освіти» для мене, вчителя історії, не випадковий. Працюючи над даною темою, я використовую нижчеперелічені педагогічні ідеї і теоретичні підходи:

• особистісно зорієнтоване навчання І. С. Якіманської, яка ставить пріоритет рішення учбової задачі на особовому рівні, що мобілізує і розвиває могутні структури інтелекту;

• принципи компетентнісного підходу А. В. Хуторського, О. А. Бондаревської, які припускають формування не тільки системи знань, умінь, навичок, але і готовність особою використовувати їх в особистому досвіді;

• підхід до структуризації учбового заняття Т. М. Давиденко, Е. В. Тонкова, що полягає в забезпеченні оптимальної побудови процесу навчання у зв’язку із вивченням тієї або іншої теми.

Інформаційно-комунікаційні технології

Вони надають мені можливості по-новому використовувати на уроках історії текстову, звукову, графічну і відеоінформацію. Це надає можливість формувати в учнів вищий рівень самоосвітніх навичок, умінь робити висновки, узагальнювати, класифікувати, переводити інформацію з однієї знакової системи в іншу.

На уроках з комп’ютерною підтримкою я використовую електронні атласи з всесвітньої історії та історії України для 5, 8-10 класів, розроблені Інститутом Передових Технологій, та електронні посібники з історії рідного краю для 7-9 класів. Для учнів, які люблять проводити час за комп’ютером і цікавляться історією, пропоную такі завдання:

• Виготовити презентацію (у програмі Microsoft Power Point) із запропонованої теми, в якій потрібно порівняти точки зору різних дослідників.

• Підготувати ілюстративний матеріал до уроку в електронному вигляді.

• Створити асоціативний кущ з поняття або наданої теми.

• Скласти кросворд в електронному вигляді.

• Зробити лабораторно-практичну роботу за наданими в електронному вигляді історичними джерелами. (Приклад тем — «І Універсал Центральної Ради», «Створення СРСР», «Голодомор 1932-1933 років» та інше).

Виходячи з головних цілей і завдань, поставлених часом, умовами сучасної освіти, я створила власну «С».

Система формування
інформаційно-комунікативної компетентності
при вивченні історії

Вона представлена мною у вигляді таблиці (додаток 1).

Працюючи над проблемою досвіду, постійно пам’ятаю про «Т».

Творчість людей є генератором
соціального прогресу

На мою думку, семінар, дискусія, прес-конференція, письмові та усні дебати, групова творча справа — це живий творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.

Приклад: проведення «Прес-конференції представників найбільших країн світу» на підсумковому занятті з теми: «Найбільші країни світу — середина 80-х — 90-ті роки XX ст.». На конференції присутні «керівники урядів» і «міністри закордонних справ» США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії, Італії, Китаю. На столах — прапорці держав і таблички з назвами країн, які вони представляють. Навпроти них розміщуються кореспонденти найбільш відомих країн світу. Кожен глава уряду коротко характеризує внутрішню політику своєї країни, міністр закордонних справ — зовнішню політику. Після кожного виступу журналісти мають право запитати про внутрішнє і зовнішнє становище країни.

Підготовку до таких уроків я проводжу заздалегідь, надаючи учням список рекомендованої літератури і назви тем, які треба повторити.

Урок я починаю зі вступного слова. Обговорення кожного питання відбувається коректно. В кінці уроку ми робимо висновок з відповідної проблеми і даємо оцінку роботи класу і окремих учнів.

Для сприяння зміцненню знань, розвитку розумової діяльності учнів, використовую в роботі «О».

Опорні конспекти. Опорні схеми. Опорні сигнали

Опорні сигнали — це специфічний наочний засіб (система В. Шаталова), який, як я вважаю, забезпечує достатньо повну і взаємоохоплюючу активність на уроці.

Наприклад, на уроці всесвітньої історії в 11 класі з теми «Країни Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав», я надаю учням таке завдання — зіставити міні-текст про Таїланд з опорними сигналами на дошці і розшифрувати на оцінку.

«Королівство Таїланд (до 1939 р. — Сіам) — загадкова країна в Південно-Східній Азії, населення — 61,201 млн. чол. (тайці — 75%, китайці — 14%). 70% населення зайняті в сільському господарстві. Столиця — Бангкок, повна назва — 40 слів, занесена до Книги рекордів Гінеса. У столиці понад 400 храмів. По 10-мільонному місту блукають слони, позуючи перед фотокамерами (за 3 долари). Справжній тайський масаж виконується з посмішкою за 50 доларів. Особливість — нескінченне нічне життя. Китайці Чанг и Энг Банкеры в 1836 р. започаткували назву «Сіамські близнюки».

Кожен учитель хоче, щоб його уроки були цікавими, захоплюючими і такими, що запам’ятовуються. Для цього я використовую на уроках «Р».

Рольова гра

Для школяра, з моєї точки зору, вона дуже важлива, зрозуміла, злободенна — це частина його життєвого досвіду. Навчання в грі відбувається непомітно для дитини, тому що вся його увага спрямована на гру, а не на засвоєння знань.

Я вважаю, що гра робить більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв географічних об’єктів, з якими пов’язана та чи інша історична подія. Вона виключає небажане зубріння. У грі знання засвоюються через практику.

Пропоновані мною ігри наближені до тих, у які діти грають на вулиці, у літніх таборах відпочинку. Багато ігор не потребують особливого реквізиту і досить прості у виконанні (додаток 2).

Учбове співробітництво, на мою думку, дає ефективні результати, якщо використовувати під час роботи «І».

Інтерактивні технології та метод проектів за програмою
Intel «Навчання для майбутнього»


Головне для мене, щоб протягом роботи учні постійно відчували своє «Я».

«Я — особистість в минулому,

Я — особистість нині,

Я — особистість у майбутньому»

Якщо ми хочемо залучити особистість в освітній процес (той же урок), вона повинна бачити в цьому певну значимість. Я вважаю, що робота вчителя без мотивації та особистісних підстав учнів рівнозначна роботі в порожньому класі. Як слушно завважив Г. Манн, викладати, не зацікавивши учня, — кувати холодне залізо.


Результативність моєї педагогічної діяльності

1. Сформованість інформаційно-комунікативної компетентності, проявом якої є уміння вступати в діалог з оточуючими, комфортне відчуття себе як частини суспільства. Вивчення цього параметра показує, що 64 % учнів володіють високим рівнем соціальної адаптованості, тобто вони готові до інтеграції в суспільство з ухваленням його соціальних, етичних і політичних законів. Дане дослідження проводилося на основі методики для вивчення рівня соціалізації учнів (розроблена професором педагогічних наук М. І. Рожковим).

2. Щорічне (з 2002 р.) відкриття профільних суспільно-гуманітарних класів з високим рівнем вступу випускників до вузів гуманітарної спрямованості.

3. Результатами моєї педагогічної діяльності за період 2004-2007 років є 100% успішність і зростаючий відсоток якості знань учнів з історії та суспільствознавства.

5. Успішні виступи учнів на предметних олімпіадах міського та обласного рівнів (призові місця з 2003 р.).

Учні ЗОШ № 5 з 2003 р. утримують перше загальнокомандне місце в міській олімпіаді з історії.

4. Динаміка зростання кількості учнів, які беруть участь у предметних олімпіадах з історії

У своїй роботі я досить часто стикаюся з певними труднощами, які намагаюся вирішити через методичні та психологічні аспекти своєї професійної діяльності.

(Дивись Таблицю)

Варіанти психологічного розв’язання проблем

На мій погляд, найголовніше на уроках — створення ситуації успіху, щоб дати змогу кожному учневі розкритися повністю. Для цього необхідно:

1. Зняти страх («Це просто», «Це легко», «Не вийшло — нічого страшного, попрацюєш і обов’язково вийде»).

2. Надавати приховану допомогу («Я вважаю, що краще б почати з цього...», «Мені здається, що основне тут...»).

3. Уміти авансувати особу («У тебе все вийде»).

4. Використовувати прийом персональної винятковості («Саме ти...»).

5. Зробити педагогічну оцінку результату («Ти це добре зробив», «Ось тепер вийшло чудово»).

Робота викладача дуже творча та цікава, і коли я бачу позитивні результати своєї праці, то бажання навчати стає дедалі більшим.

Наприкінці хотілося б згадати слова великого Сократа: «Я не можу навчити всіх усьому, але можу вплинути на мислення моїх учнів». І це того варто.

Додаток 1

Додаток 2

Ділова гра


Перлини Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», Чернівці, Видавничий дім «Букрек», 2008


Категорія: Історія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 4804 | Завантажень: 749 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017