Неділя, 24.09.2017, 15:57
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Досвід України » Початкові класи

Метод проектів як засіб креативно-пізнавальної діяльності
[ Викачати з сервера (92.5Kb) ] 13.12.2011, 13:06

Автор Ірина Олегівна КОБЄЛКОВА

(Біографія)

Метод проектів як засіб
креативно-пізнавальної діяльності
молодших школярів

Треба вчити не думок, а думати.
Е. Кант

В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя.

З огляду на це визначальна складова моєї роботи — це пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства. Однією з них є метод проектів. Метод проектів — не нове явище в педагогіці. Він виник на початку XX століття в американській школі, застосовувався й у вітчизняній дидактиці (зокрема, в 20-30 роках). Останнім часом цьому методу приділяється значна увага в багатьох країнах світу. Спочатку його називали методом проблем, і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. X. Кілпатриком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі за допомогою цілеспрямованої діяльності учнів, пов’язуючи його з особистісною зацікавленістю саме в цьому знанні.

Завдяки активному навчанню застосовую методи, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Активність як риса особистості передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності й керує своїм власним розвитком з урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства. Стан активності виявляється в психологічному настрої діяльності учня: зосередженості, увазі, розумових процесах, в інтересі до самостійної праці, особистісній ініціативі.

Використання активних форм і методів навчання безперечно мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

Уміння і бажання навчатися — це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів. Учні мають усвідомлювати, що в майбутньому вони самі братимуть безпосередню участь у вдосконаленні науки і виробництва, діятимуть самостійно, а не за підказкою. Адже не можна жити за готовими рецептами.

Вважаю, що дітей обов’язково потрібно навчити відповідати і ставити запитання один одному. Використовую ситуації, що носять мотиваційний характер відносно необхідності володіння інформаційними компетенціями й інформаційною культурою.

Намагаюсь також вчити учнів на основі задач порушувати актуальні проблеми нашого сьогодення (наприклад, екологічні). Пов’язую матеріал з очевидними явищами життя. Пропоную спробувати вирішити ці проблеми у парах, групах із взаємоперевірками, листами самоконтролю. Так з’явився творчий доробок завдань екологічного спрямування «Сходинки до екології».

Вважаю, одним із кращих засобів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів є проектна методика, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку. Пройшовши курс за програмою «Intel@ Навчання для майбутнього» і будучи тренером даної програми, активно використовую проектно-технологічну діяльність учнів як на уроках, так і на позакласних заходах.

Проектна діяльність — одна з найперспективніших складових освітнього процесу, оскільки створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Під час використання проектної технології формуються компетенції, яких потребує життя:

— соціальні (вміння працювати в групі);

— інформаційні (вміння самостійно здобувати інформацію);

— комунікативні (вдосконалення спілкування в групі);

— саморозвитку та самоосвіти.

Використання методу дає змогу реалізувати особистісно діяльнісний і особистісно орієнтований підходи в освіті учнів.

Результативність — формування соціально-особистісної, практичної компетенцій, самоосвіти і саморозвитку.

Самостійне здобування знань, їх систематизація, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Роботу з невеликими за об’ємом проектами розпочала вже з другого класу. Це були інформаційні проекти, спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. їх метою було створення рефератів, доповідей, які потім ввійшли до класної газети «Чарівна скринька». Це був пошук додаткової інформації, яка більш детально розкривала програмові теми предмета «Я і Україна».

Згодом почала працювати над дослідницькими проектами. Вони потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, ретельно спланованих методів роботи. Прикладом цього є природничо-екологічний проект «Подорож насінини».

Під час роботи над проектом мої вихованці здобували знання про пристосування різних видів рослин до розмноження, залежність способу розповсюдження насіння від середовища існування рослини. Учні вдосконалювали навички проведення вимірювань та порівняння результатів вимірювання. Вони продовжували формування навичок роботи в бібліотеці, почали разом із батьками вчитися працювати в Інтернеті.

Під час роботи над проектом діти мали можливість вести спостереження за ростом рослин на «класному городі»: це були різні сорти квасолі, лимон, посаджені кісточки мандаринів. На основі спостережень, вони здійснювали аналіз, порівняння та робили висновки. Результат — вирощена квасолина одного із швидкоростучих сортів. Аналізуючи спосіб розмноження рослин та місце їх проживання, діти досліджували, на яку відстань може віддалитися насіння під материнської рослини за сприятливих і несприятливих умов. Все це було відображено в презентації, підготовленім до даного проекту. Підсумком проведеної роботи був урок-гра, проведений для учнів, батьків та адміністрації школи.

Використані методи роботи дали змогу учням:

— аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

— навчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну точку зору, аргументувати м дискутувати;

— знаходити спільне розв’язання проблеми;

— моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід шляхом включення в різні життєві ситуації;

— вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу;

— навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

— розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Соціально-виховний проект «Ми — маленькі споживачі» — це наступний крок у моїй діяльності. Він направлений на вивчення виробництв рідного міста, на розвиток у дітей споживацької компетентності: здатності орієнтуватися у безмежному просторі економічного ринку, володіння споживчою культурою, уміння захищати права споживачів.

Робота над даним проектом цікава тим, що потребує знань з різних навчальних предметів, чим і обумовлюється процес інтеграції. «Економіка в початковій школі», основи здоров’я, читання, розвиток мовлення — всі ці предмети тісно переплітаються. Така компетенція, як уміння спілкуватися, розвивається під час проведення інтерв’ю та прес- конференцій з представниками підприємств. Виконуючи обов’язки журналістів, ми розвивали писемне мовлення. Анкетування, соціологічне опитування знайомить дітей із поняттям статистичні дані, середні показники.

Чому виникла така необхідність?

Сучасне життя вимагає формування основ економічного мислення, серед яких і споживчі знання, вже в дітей молодшого віку. Це допомагає учням не тільки ефективно орієнтуватись в економічному просторі, а й приймати певні рішення щодо планування свого подальшого життя та кар’єри, освіти, праці, вибору професії. Знання економічних основ важливі і для того, щоб бути компетентним у реалізації власних прав, і для орієнтування в широкому колі послуг та товарів.

План роботи над проектом

1-й крок — ознайомлення батьків та учнів з планом роблти над проектом;

2-й крок — ознайомлення з виробництвом та товаром фабрики «Житомирські ласощі». Діти ознайомились з асортиментом фірмового магазину, купуючи цукерки та печиво; збирали обгортки для виготовлення колективної аплікації «Корабель удачі» — подарунок для фабрики; знаходили в Інтернеті інформацію про смачне виробництво; група дітей готувалася до проведення інтерв’ю із завідуючою фірмового магазину «Житомирські ласощі», інша група учнів виступала у ролі журналістів і готувала запитання для прес-конференції з начальником цеху № 7. Згодом «журналісти» і писали статті за матеріалами прес-конференції та створювали класну газету.

3-й крок — ознайомлення з Житомирським хлібзаводом №3. Діти готували запитання, відповіді на які змогли отримати під час екскурсії до музею хлібзаводу.

4-й крок — знайомство з продукцією фабрики «Рудь». Школярі вивчили ринок морозива (того, що продається в магазинах Житомира). Ознайомились з вимогами щодо створення реклами; створювали власну рекламу морозива «Пустунчик».

Використовуючи активні методи навчання, я переконалась, що учні краще почали аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. Підвищується інтерес учнів до знань, зростає самоповага. Тому я впевнена — за активними методами навчання — майбутнє. Постійне впровадження їх у практику роботи робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня. І дає, врешті-решт, вагомі здобутки.

Зараз я вже можу говорити про результати своєї роботи. Я маю випускника початкової школи, який:

— вміє орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях;

— критично мислить, використовує сучасні технології;

— формулює і відстоює власну думку;

— вміє працювати з інформацією;

— комунікабельний, уміє працювати в колективі.

Улюблений вид роботи на уроці — «Мозковий штурм».

У дітей зник страх перед неправильною відповіддю. Самостійний пошук учнями відповіді на запитання «ЧОМУ?» приносить мені масу задоволення. Спираючись на власний досвід, учні самі пропонують завдання, ставлять запитання та шукають на них відповіді.

Найбільшою проблемою, з якою я зіткнулась на початку роботи, був байдужий дитячий погляд. Далеко не всі мої вихованці виявили бажання виконувати додаткові завдання. Починала працювати з невеликою групою дітей. Допомога батьків, результати роботи однокласників розширили коло наших однодумців. Я досягла того, що мої учні на уроці ставлять масу додаткових запитань, які виходять за рамки об’єму необхідних знань, зазначених у програмі.

Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Він не є альтернативою класно-урочній системі. Я його сприймаю як додатковий засіб, що розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра. За допомогою методу проектів підвищується пізнавальний інтерес учнів до навчання. Цей метод є найзначимішим з-поміж пізнавальних методів (на думку вченого О. Я. Савченко) і виникає лише в ситуації пошуку нових знань та самостійної діяльності.

Я категорично проти надання учням знань у готовому вигляді, а створюю умови для самостійної пізнавальної ініціативи учня. І якщо учні на уроці задають питання — ви переможець: дітям цікаво, вони вас слухають і хочуть знати більше. Якщо ж ви не можете відповісти на дитяче питання — ви подвійний переможець: діти досягли високого рівня розвитку розумової діяльності.

Література

1. Паичук С. Ю. Формування ключових компетентностей на основі використання форм активного навчання та виховання. www. ippo.mk.ua/nauk_diyal/math21 doc.

2. Герман О. І. Дослідницька діяльність учителя як складова професійної компетентності. Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції. — Донецький обл. ІППО. — 2007.

3. Олена Пометун, завідувачка лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України. До досвіду впровадження інтерактивних технологій.

4. Наталія Морзе, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України м. Києва, учасниця програми Демократичних обмінів в освіті (DEEP). Метод навчальних проектів.


Перлини Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», Чернівці, Видавничий дім «Букрек», 2008



Категорія: Початкові класи | Додав: Nicolaj
Переглядів: 4847 | Завантажень: 550 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017