Середа, 13.12.2017, 01:44
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Класний керівник

Батьківські збори «Наркотики — смерть?»
[ Викачати з сервера (91.0Kb) ] 01.07.2014, 11:48

батьківські збори

 Тема. Наркотики — життя чи смерть?

Мета: 1. Надати можливість батькам познайомитися з інформацією за проблемою наркоманії.
2. Запевнити батьків у необхідності активного обговорення цієї проблеми в родині.
Коментар: готуючись до зборів, класний керівник робить аналіз проведених заходів у класі та школі за гемою;
роздруковує для батьків пам'ятку «Небезпека, пов'язана з вживанням наркотиків».

Напередодні зборів проводиться тестування з учнями «Закінчи речення»:

1. Наркотики — це...
2. Наркоман — це...
3. У моїй сім'ї ставлення до наркотиків ..., тому що ... .
4. Мої друзі ставляться до наркотиків...
5. Я вважаю, що наркотики потрібно...
6. Наркотик не дасть можливості...
7. Якщо б я був наркоманом, я б вживав наркотики, коли...

Перед початком зборів класний керівник влаштовує в класі виставку учнівських малюнків та плакатів на тему «Ні — наркоманії!».

Хід зборів

Бесіда
 
 
НАРКОМАНІЯ — ПРОБЛЕМА СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

Ходити в густому тумані небезпечно: ями, предмети, люди — нічого не видно. Тільки необхідність змушує нас шукати шляху у повній імлі. А підліток? Любитель гострих відчуттів і пригод часто шукає зустрічі з туманом. Або створює його. Голкою, таблеткою, вдиханням ароматичних отруйних речовин. Наркоманія — поняття, яке ще нещодавно було для широких верств населення нашої країни медичним терміном або означенням, що характеризує життя антигуманного суспільства. А сьогодні? Сьогодні ми повинні визнати, що і нас не обійшла біда, зачепила наших дітей.

По-різному діють на організм численні наркотичні засоби, але кінцевий результат контактів із будь-яким з них однаковий — психічна і фізична залежність, непереборне бажання ковтка забуття, пекельні болі, породжені відсутністю потрібного зілля. Втрата здоров'я, працездатності, випадання із соціального прошарку, напівтваринний спосіб життя, нерідко злочини, адже наркотики коштують грошей, і рання смерть — останній акт трагедії наркомана і його близьких. У своєму горі ці близькі люди, і насамперед матері, починають звинувачувати кого завгодно, забуваючи часто при цьому про те, що і на них лежить частина провини.

У багатьох країнах світу проблема наркоманії стоїть дуже гостро. Все більше людей, намагаючись втекти від реальності, використовують різноманітні наркотики. Діючи на певні ділянки кори головного мозку, наркотики викликають відчуття ейфорії, підвищення кров'яного тиску, зменшують потребу у їжі та сні.

Здавна відзначалися наслідки вживання наркотиків: пекельна залежність від героїну, ризик передозування, небезпека при водінні автомобіля у стані сп'яніння, розумова деградація людини, яка тривалий час вживає наркотичні речовини, ризик онкологічних захворювань тощо.

І тим не менше, люди продовжують вживати психотропні засоби. Одні роблять це, щоб усунути біль, інші — щоб викликати сон, треті — щоб підбадьорити себе у відповідальні моменти; але багато — просто для того, щоб відчути себе «іншим», віднайти, стан внутрішнього благополуччя, яке начебто допомагає здолати життєві труднощі. Тютюн, кава, алкоголь — безсумнівно, найпоширеніші психотропні речовини, які вживають у суспільстві. Ллє широко використовуються (хоча і нелегально) також марихуана, гашиш, ЛСД, мескалін, кокаїн і навіть героїн.

Про яку речовину не йшла б мова, всі вони, діючи на головний мозок, або прискорюють передачу сенсорних сигналів, або блокують їх, або видозмінюють, або заважають деяким центрам нормально виконувати свою функцію.

Тепер відомо, що ці негативні агенти фактично здатні замінити нейромедіатори — речовини, які відповідають за передачу сигналів від одного нейрону до іншого.

Одні психотропні агенти фактично здатні заміняти нейромедіатори, викликаючи більш значні чи просто якісно інші ефекти; другі блокують виділення медіаторів, а треті, навпаки, прискорюють чи настільки видозмінюють передачу сигналів, що мозок незабаром втрачає здатність їх аналізувати.

ЗАЛЕЖНІСТЬ БІД НАРКОТИКІВ НЕМИНУЧА

Багаторазове вживання наркотиків частіше всього обумовлює звикання до нього.

Слід відрізняти фізичну залежність від психологічної. В обох випадках існує потреба у даній речовині, коли відзначається фізична залежність, функціонування нейромедіаторів змінюється так, що організм не може більше обходитися без наркотиків. Якщо припинити їх введення, то може виникнути синдром абстиненції, іноді з летальним кінцем.

Психологічна залежність виявляється у прагненні вживати наркотик заради задоволення або почуття вдоволення, яке він надає. При позбавленні наркотику також може виникнути синдром абстиненції афективного походження. Стає зрозумілим, як важко позбавитись від цієї згубної для здоров'я звички.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Найбільш поширені наркотики та механізм їх дії.

Амфетаміни

Амфетаміни — сильні збуджуючі засоби. Їх дія полягає у значному підвищенні концентрації норадреналіну, звільненню якого вони сприяють, одночасно сповільнюючи його інактивацію. Таким чином, вони збільшують стан загального збудження, що може привести до занепаду сил. Вживання амфетамінів попервах створює відчуття фізичного благополуччя, людина почуває себе у формі, вона впевнена у собі.

Внутрішньовенна ін'єкція амфетаміну у великій дозі миттєво викликає у наркоманів спалах гострої насолоди. Потім наступає стан інтелектуальної екзальтації, непереборне бажання говорити, творити. Тривале вживання цих речовин призводить до психічних виявлень параноїдального типу: людина незабаром починає почувати себе зацькованою, і найменший рух іншої людини може бути сприйнятий як загроза. Примарні ідеї супроводжуються слуховими галюцинаціями.

Кокаїн

Кокаїн отримують із листя південноамериканського чагарнику коки. Він має вигляд білого порошку («снігу»), який використовують введенням через ніс або через ін'єкції.

Кокаїн — насамперед збуджуючий засіб. Але ейфорія, яку викликає він і яка досягає інколи надзвичайно високої інтенсивності, примушує відносити його до наркотичних засобів.

Людина, яка знаходиться під дією кокаїну, почуває себе сильною та діяльною. Вона ясно бачить життєву перспективу, відчуває надлишок сил, впевнена в собі. Але таке відчуття швидко змінюється неспокоєм, а іноді й неприємними слуховими галюцинаціями. Хоча фізична залежність від кокаїну настає лиш через тривалий час, та надзвичайно скоро створюється залежність психологічна.

Барбітурати та транквілізатори

Існує понад 2 тисячі різновидів барбітуратів, які вживають переважно як снодійні засоби. Вони, одначе, можуть дуже відрізнятися за своєю дією.

При отруєнні невеликими дозами барбітуратів виникають симптоми, подібні до симптомів алкогольного сп'яніння. У великих дозах вони викликають кому, глибина якої залежить від дози введеного препарату. Половину спроб самогубства складають гострі отруєння барбітуратами, і близько 10 % жертв не просинаються.

У випадках токсикоманії можливі різноманітні наслідки; від погіршення пам'яті і здатності до суджень до ослаблення розумової діяльності та інтересу до роботи чи подій навколишнього життя. Спостерігається також втрата контролю над емоціями, що призводить до переходів від безтурботного оптимізму до найглибшої безнадійності. Більшість психотропних речовин — порушують парадоксальний сон, а нейродепресанти, зазвичай, пригнічують його майже цілком.

Транквілізатори, або заспокійливі засоби, зменшують занепокоєність, блокуючи надлишковий потік сигналів. Але тривале вживання навіть слабких транквілізаторів, як, наприклад, валіум чи лібріум, дуже часто призводить до звикання організму, що може викликати фізичну та психологічну залежність.

Опіати

Віддавна людям відома здатність деяких рослин та продуктів, які з них можна отримати, приводити людину до стану «невагомості», незвичайної ейфорії та перебування неначебто поза часом та простором. Одна з таких рослин — мак, із якого добувають опіум та його похідні. Батьківщина маку — Азія.

Ціна дивовижного відчуття, яке викликають опіати, на жаль, величезна: вживання таких наркотиків швидко призводить як до фізичної, так і до психологічної залежності, через які доводиться постійно збільшувати дозу.

Власне «наркотиками» у вузькому смислі цього слова називають саме опіати.

Морфін нарівні з кодеїном — активний компонент опіуму. Його відразу почали використовувати у медицині як знеболюючий засіб. Тепер відомо, що морфій діє на головний мозок, блокуючи передачу сигналів, що спрямовані до центру болю, і в той же час активує нервові шляхи, які беруть участь у збудженні центрів задоволення.

Наприкінці XIX століття було відкрито виробництво морфіну, здатного, як вважали, не викликати залежність від наркотиків. За таку «героїчну» роль воно отримало назву героїну. Введений внутрішньовенно, героїн викликає спочатку спалах гострого відчуття надзвичайної насолоди, яке триває найбільше 10 секунд. І потім змінюється почуттям благополуччя. Надії, пов'язані з героїном, зруйнувалися дуже скоро, коли було помічено, що менш ніж за три тижні він породжує фізичну залежність у 91 % наркоманів.

Марихуана і гашиш

Ці психоделітики отримують із коноплі, яка зустрічається у природному стані в багатьох куточках світу. Марихуану виготовляють із листя та квітів рослини, а гашиш — це камедь, яку добувають з її верхівок.

Це, ймовірно, найпоширеніші наркотики, застосовуються вони майже виключно шляхом паління в трубці чи цигарках, їх важко віднести до певного класу психотропних агентів, тому що вони мають одночасно галюциногенну, збуджуючу та ейфоризуючу дію.

Ефекти цих речовин, особливо ті, що досягаються з допомогою гашишу, з часом прогресують. Але суб'єкт все ж зберігає контроль над своїми галюцинаціями, які йдуть корінням у реальність: звук виявляється підсиленим та зміненим, кольорова пляма на стіні приймає форму обличчя тощо. Збуджуюча дія препаратів коноплі відома віддавна. Великі дози, прийняті за особливих обставин, можуть викликати агресивну поведінку. Вона часто буває, результатом нездоланних імпульсів чи примарної думки про переслідування.

ПІДЛІТКИ ТА НАРКОТИКИ

Останнім часом у школах країни спостерігається різке зростання вживання різноманітних наркотичних речовин, включаючи найнебезпечніші, такі як героїн. У зв'язку з цим надзвичайно актуальною стала антинаркотична пропаганда. В усьому світі відзначається парадоксальний факт: незважаючи на всі зусилля у боротьбі з наркотиками, поінформованість молоді про істинні наслідки їх вживання знижується. Усе більше молодих людей вважає, що використання певних видів наркотиків не завдає особливої шкоди.

Така ситуація очевидно пов'язана, з одного боку, з умілим використанням розповсюджувачами наркотиків необізнаності підлітків, а з іншої — активним укоріненням у свідомість молоді ряду міфів про безпечність наркотиків.

Міф перший: спробуй — пробують усі

Це неправда: дослідження показали, що, наприклад, у США менше ніж один із п'яти старшокласників вживають марихуану. Звичайно, і ці цифри викликають велику тривогу, але ж 80 % юнаків та дівчат не вдалося схилити до вживання наркотиків. Вони вже ніколи не стануть наркоманами!

Найчастіше жертвами хибної аргументації стають підлітки невисоких психологічних устоїв. Конфліктні, схильні до дрібних крадіжок, брехливості, психічно неврівноважені, агресивні. Такі особистості нездатні до цілеспрямованої діяльності, погано встигають у школі, відстають у психофізичному розвитку. Вони ж пізніше стають розповсюджувачами наркотиків, що неминуче, оскільки лише таким шляхом вони можуть забезпечити себе грошима на наркотики.

Міф другий:
спробуй — шкідливих наслідків не буде

Це не так. Насамперед, пристрасть до деяких наркотиків може виникнути і після одного-двох прийомів. Окрім того, існують індивідуальні розбіжності у чуттєвості організму, навіть можлива загибель при першій же ін'єкції. Це особливо характерно, наприклад, для кокаїну та його похідних («крек»), що інколи призводять до летального кінця через серцеву недостатність.

У клінічній практиці описано безліч випадків тяжких отруєнь, які викликалися токсичними домішками в кустарно виготовлених наркотиках.

Міф третій:
спробуй — якщо не сподобається, припиниш прийом

Про фізичну залежність («ломку») школярі дещо чули. Але вони впевнені, що її можна перебороти з допомогою лікарів.

Мовляв, особливих проблем не буде, оскільки людина, що має певну волю (а ти, зазвичай, вольовий), у змозі негайно і безповоротно кинути вживати наркотики. При цьому, зазвичай, знаходиться свідок, ЯКИЙ знайомий із тим, хто після періоду серйозного зловживання, виявивши волю, пройшов через «ломку» і тепер вже місяць (два, три) наркотики не вживає — ніяких наслідків.

Нерідко подібна пропаганда досягає мети, оскільки, незважаючи на деяку поінформованість, підлітки все ж таки не мають елементарних знань про природу та характер вкрай тяжкого захворювання — наркоманії.

Ось чому необхідно роз'яснювати, що, по-перше, при вживанні будь-якого наркотику страждає насамперед воля. Відбувається те, що наркологи називають «енергетичним зниженням»: послаблюються саме вольові якості особистості, знижується чи втрачається цілеспрямованість, тобто людина стає нездатною до продуктивної діяльності, часто припиняє навчатися, кидає роботу.

По-друге, ремісія нетривала. Через певний проміжок (до декількох місяців) хворого знов охоплюють нестримні бажання до прийому наркотику, і знов повторюється цикл захворювання з більш тяжкими наслідками.

Учні мають знати, що в теперішній час медицина не в змозі надати ефективну допомогу наркоманам. У її арсеналі немає реальних засобів пригнічення психічної залежності.

Міф четвертий: існують «нешкідливі» наркотики

Нешкідливих наркотиків не існує. Усі ці речовини, навіть при незначному вживанні, згубно діють на особистість. Психічна залежність часто розвивається навіть у випадках вживання «легких» наркотиків, таких як марихуана.

Вживання марихуани супроводжується ослабленням вольових якостей особистості, втратою мотивації: втрачається інтерес до того, що відбувається в житті, пропадає бажання учитися, працювати. Людину не хвилює, як вона виглядає. Поширений симптом вживання марихуани — порушення короткотермінової пам'яті, уваги, це пов'язано із загибеллю нервових клітин у певних ділянках мозку. Ослабляється імунна система.

Врешті, виявлено, що практично всі наркомани, які вдаються до самих «важких» наркотиків, починали, пробуючи саме марихуану.

ЯК ВИЯВИТИ НАРКОМАНІЮ У ПІДЛІТКА?

Батьки постійно контактують з дітьми, і тому мають можливість спостерігати зміни у їх самопочутті, відхилення у поведінці, в навчанні. Це може бути зниження успішності, втрата інтересу до навчальних предметів. Хвилювання батьків мають викликати ситуації, коли дитина дуже різко, без видимих причин, припиняє займатися в гуртках, спортивних секціях. Одночасно можуть з'явитися ознаки підвищеної стомленості, зниження працездатності. Спостерігається погіршення пам'яті, неможливість зосередитися, непосидючість, різкі перепади настрою.

Батьки можуть виявити у такої дитини певні соматичні ознаки: сліди уколів, найчастіше на передпліччях, буре забарвлення кореня язика. Про наркоманію може свідчити: нестійкість артеріального тиску, прискорене серцебиття, підвищена пітливість, розширення зіниць, сльозоточивість, «гусяча шкіра», ломота в кістках та суглобах.

Педагогічний практикум для батьків
 

1. Класний керівник знайомить батьків із результатами тестування учнів «Закінчи речення».
 

Батькам пропонується обговорити результати тестування.

2. Батьки поділяються на п'ять груп, кожна група готує відповідь на одне запитання.

Запитання до груп:.

  • Ви говорите із своєю дитиною про наркоманію чи обходите цю проблему? Чому?
  • Як і в яких ситуаціях ви проводите із дітьми бесіди про наркотики?
  • Чи вважаєте ви, що вашу дитину можна схилити до вживання наркотиків? Якщо так — то чому? Якщо ні — то чому?
  • Як ви вважаєте, яких заходів слід вживати в родині, щоб уберегти дитину від наркоманії?
  • Які правила ви б запропонували запровадити одне одному, щоб попередити потяг дітей до наркотиків?

3. Батьки отримують пам'ятку.

НЕБЕЗПЕКА, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ВЖИВАННЯМ НАРКОТИКІВ

  • Смерть у молодому віці.
  • Вірогідність скоєння тяжких злочинів (пограбувань, вбивств).
  • Аварії у стані наркотичного сп'яніння.
  • Фізична та психічна залежність від наркотиків.
  • Емоційна збудженість та неадекватна поведінка.
  • Загроза захворювання на СНІД.
  • Емоційні, психічні та фізичні розлади, божевілля.
 

4. Батькам пропонується обговорити ситуацію.

Ситуація для обговорення.

«Двері иаркомаиівського кубла «У Наташі» нам відчинили, навіть не спитавши: «Хто?» Мабуть, дівчата чекали на гостей. Хазяйка у білій прозорій сорочці, вся в «стежечках» від уколів, важила порошок для виготовлення наркотику. Готовим «зіллям» наповнювали шприци. Все це на брудному столі, обсипаному попелом від цигарок. Серед голок та шприців валялися гроші. З усього видно, що тут готувався наркотик і розфасовувався порошок для його виготовлення на продаж. Наташа багатьох «посадила на голку». Сама також без наркотику життя не мислила.

— Краще в тюрму, ніж лікуватися,— каже вона. — Не хочу жити і знаю, що скоро помру.

Так, її роки вже пораховані. Вже з'явився дефект мови. Потім віднімуться ноги, і...

А нещодавно на одному базарі, на «стрілці» — так називають місце, де продають зілля,— я побачила, як наркомани виторговували крихітний пакетик «зілля». Поруч на лавочці нудьгували діти 12-14 років. Вони косо поглядали в той самий бік, що і я, теж прислухались до розмови. Цих підлітків від тих, які вже потрапили у наркотичну пастку, відділяли якихось 10 метрів. Бачили б батьки, наскільки близько їхні діти наблизились до межі, за якою закінчується вільне здорове життя. Чи знають вони, що їхні діти від байдикування місця собі не знаходять? Чи хвилюються, коли надворі вже темно, а синів і дочок ще немає вдома?»

Підсумки зборів
 

Що ж робити? Як попередити біду? Поради прості, але виконувати їх не завжди легко. Йдеться про створення в сім'ї такого психологічного клімату для підлітка, щоб у критичному віці 12-14 років він не біг у паніці зі світу дорослих. У сім'ях, де двері дому завжди відчинені для товаришів і подруг дітей, де про душу дитини піклуються більше, ніж про паркет, де батьки не шкодують часу, чаю, цукру і печива для веселої компанії в кімнаті сина або доньки, де є розумне, добре слово, а не безкінечні нотації,— туди біда не потрапляє.

Увага і розуміння, а не постійна опіка і диктат — ось перша порада. А ще потрібно зайняти дітей. Створити можливості для реалізації ними свого «я» в соціальних, а не антисоціальних умовах. Коли підлітки зайняті цікавими справами, на «травку», «голку», «колеса» — жаргонне значення різних наркотичних засобів — та інші туманні стежки, що ведуть до примарного життя, нема ані часу, ані бажанні.

І ще наостанок. Шановні батьки, не треба боятися зачепити у розмові з дитиною страшну тему наркотиків. Молодь має знати, чим закінчуються небезпечні ігри у примарне щастя. Тільки тоді вона зрозуміє, що шлях назад із наркотичного туману важкий, а інколи й неможливий.


Батьківські збори. 5-6 класи. Упорядник В.Л. Сухар. — Х.: Ранок НТ, 2010.

Категорія: Класний керівник | Додав: Nicolaj | Теги: Батьківські збори, наркоман
Переглядів: 558 | Завантажень: 67 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017