Середа, 18.10.2017, 04:10
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Класний керівник

Я та мій клас
[ Викачати з сервера (47.0Kb) ] 23.01.2013, 16:52
Години спілкування
 


Я та мій клас

Мета. Навчати учнів культури спілкування, пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі, налагодженню доброзичливих стосунків; виховувати в учнів повагу одне до одного, відповідальність за власні слова і вчинки.

Обладнання. Ручки або олівці, чисті аркуші паперу.

Хід проведення

Слово вчителя. Дружба — це добре почуття, яке може виникнути лише на основі взаємоповаги. Зустріти в житті справжнього друга вважалось великим щастям для людини. У скіфів дружба скріплювалась щирою клятвою, яка вважалась святою, непорушною.

Сучасні тлумачні словники визначають: «Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній прив’язаності людей, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості одне в одному».

Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Якщо між людьми немає щирості, не може бути й дружби. У кожного з нас є вади. Отже, той, хто хоче мати друга без вад, залишається без друзів.

Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.

Із цього приводу доцільно звернутися до оповідання Бруно Ферреро «Двоє друзів».

«Були собі два друга — Франк і Тед. Франкові було двадцять років, а Тедові — вісімнадцять. Дружили хлопці ще з дитинства і, коли виросли, вирішили разом вступити до війська. Перед виїздом із дому вони склали присягу, що берегтимуть одне одного.

Франк і Тед опинилися в одному батальйоні. А потім їх послали воювати. Це була страшна війна, що точилася посеред розпечених пісків пустелі. Якийсь час Франк і Тед перебували в облозі. Та ось одного вечора надійшов наказ здійснити рейд на ворожу територію. Батальйон під пекельним вогнем супротивника йшов уперед цілу ніч. Зранку вояки дісталися якогось села. Раптом Франк помітив, що Теда ніде немає, а потім побачив прізвище товариша у списку зниклих безвісти. Франк підійшов до командира із проханням дозволити йому вирушити на пошуки.

— Це надзвичайно небезпечно, — сказав командир. — Якщо ти загинеш, батальйон втратить іще одного бійця. Я не можу ризикувати солдатом.

Проте Франк вирушив на пошуки Теда. Минуло кілька годин, поки він знайшов його. Тед був смертельно поранений і скоро помер. Франк обережно підняв тіло друга на плечі. Але тут зненацька пролунав постріл і куля влучила Франкові у спину. З останніх сил Франкові таки вдалося донести друга до табору.

— Чи ж варто було вмирати, аби врятувати вбитого? — запитав командир.

— Так, варто, — прошепотів Франк».

Запитання до учнів.

— Як ви гадаєте, чому так відповів Франк?

Слово вчителя. Оскільки тема нашої розмови — дружба, то, звичайно, не можна обійти увагою таке питання, як дружба у колективі. Мабуть, вам траплялося чути: «Це — дружний клас» або «У вас такий недружний клас, кожний сам по собі».

Запитання до учнів.

— Чим відрізняється дружний колектив від недружного?

— Чи важливо, щоб між учнями класу існували дружні стосунки? Чому?

Слово вчителя. Клас, творчий гурток за уподобанням, спортивна команда, співробітники фірми чи установи, товариський гурт — усе це різновиди одного поняття — «колектив». Досліджуючи взаємовідносини людей у різних колективах, учені визначили кілька типів угрупувань: «палаючий факел», «червоне вітрило», «мерехтливий маяк», «м’яка глина» та «сипучий пісок».

А тепер спробуйте оцінити, наскільки ви дружні, й визначити, до якого із типів належить ваш клас.

Тестування «Мій клас: який він?».

«Сипучий пісок». Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини людей у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто усі піщинки разом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер — і пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере його докупи.

Так і люди в цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. Немає зв’язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані уподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухалася б решта осіб.

«М’яка глина». Відомо, що глина — матеріал, що легко піддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хорошого майстра шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва. Але невмілі руки лише намарно використають цей матеріал. Отже, і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважатиметься лідером цього угрупування, такі взаємовідносини встановляться у ньому і стосунки у такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати.

«Мерехтливий маяк». У штормовому морі маяк сповіщає мореплавців, щоб вони обрали правильний курс. Потрібно лише бути уважними, не втрачати маяк з поля зору. Маяк горить не постійним світлом, а мерехтить, наче каже: «Тримайся мене і не потрапиш у біду!» Отже, у колективі такого типу переважає бажання усе робити разом, підтримувати одне одного. Група помітно відрізняється серед інших своєю індивідуальністю. Проте в ній недостатньо проявляються ініціатива, воля і наполегливість щодо досягнення поставленої мети. Авторитетні «наглядачі маяку», тобто ті, хто не дає згаснути полум’ю солідарності, — організатори, актив. Лише завдяки їм колектив тримається разом і діє як єдине ціле.

«Палаючий факел» — це живе полум’я, пальним для якого є міцна дружба, єдина воля, взаєморозуміння, ділова співпраця, відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчувати себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують допомоги? Звичайно, ні! Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього типу. Про таке угруповання можна сказати, що воно — справжній КОЛЕКТИВ! Тут кожний готовий прийти на допомогу іншим, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо усієї групи

Бесіда.

1. Який опис найбільш підходить для ви значення типу вашого класу?

2. Що треба робити, щоб ваш клас став дружнішим, щоб ви жили єдиним бажання» творчого процвітання і вирішувати усі справи класу дружно?

3. Чи важливо для дружби у класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мали однакові інтереси? Чому?

Слово вчителя. Гадаю, ви переконались тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів.

Чи траплялись із вами коли-небудь такі ситуації, коли ви поводились недоброзичливо щодо оточення. Напевно, так. Це відбувається тоді, коли вас охоплює роздратування, злість, гнів. У такі миті людині так хочеться виплеснути емоції, що іноді це може призвести д конфлікту або суперечки навіть із найкращим другом. Потім, звичайно, шкодуєш і вибачаєшся, що погарячкував. Проте краще не д пускати виникнення таких ситуацій взагалі.

Тож слід навчитися тримати себе в рука і вчасно зупинити себе. Як це зробити? Ви являється, дуже легко. Якщо вас охопив гнів і ви відчуваєте, що здатні на грубість, стримайтесь і подумки скажіть собі: «Стоп!» Погасивши таким чином спалах злості, ви заспокоїтесь і зможете подивитись на ситуацію яка викликала у вас роздратування, біль помірковано. Пам’ятайте: негативні емоції — погані порадники, будь-яку проблему чи конфлікт слід вирішувати спокійно, тактично.

Творче завдання «Я позичаю ідею».

Учитель пропонує учням життєві ситуації. Учні мають обміркувати їх і визначити шляхи розумного вирішення запропонованих конфліктів.

Учитель дає слово одному з учнів. Висловлюючи власну думку, він каже: «Я позичаю ідею у...» — і називає ім’я будь-кого з однокласників. Викликаний учень також висловлює свою думку і звертається до наступного однокласника. Таким чином відповідають усі учні класу.

Ситуація 1.

Учні шостого класу після уроків вирішили пограти в м’яч на шкільному майданчику, але виявилось, що його вже зайняли учні сьомого класу. Незважаючи на прохання, семикласники не хотіли залишати майданчик. Тоді шестикласники, грубо глузуючи і жбурляючи каміння, почали їм заважати. Учні сьомого класу покинули гру і вчинили бійку із шестикласниками.

Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

Ситуація 2.

Учениця відповідає біля дошки. Але варто дівчинці трошки замислитись, як однокласники відразу піднімають руки, щоб відповісти. Деякі з них висловлюють невдоволення і кепкують, що дівчинка «не знає відповіді на таке просте запитання». Учениця, хвилюючись, починає плутатись і невдовзі зовсім збивається, на її очах виступають сльози.

Як у цій ситуації мали б повестися дівчинка, учитель і однокласники?

Слово вчителя. На жаль, коли між людьми виникає непорозуміння, зазвичай вони звинувачують у цьому одне одного або замовчують образу. Така поведінка недоцільна. Щире спілкування можна порівняти з ліками, якими лікують хворобу-образу. Не можна вирішити конфлікт, не обговоривши його. Прагнення почути, зрозуміти думку одне одного здатне знищити ворожнечу. Зробіть крок назустріч людині, не відвертайтесь від неї. Таким чином можна лише поглибити образу. Чим більше ви ображаєтесь або обурюєтесь, тим менше у вас можливостей поновити стосунки. І завжди щиро вибачайтесь, коли відчуваєте, що помилилися.

Варто навчитися розуміти оточення, інтуїтивно відчути і вгадувати його настрій. Зараз ми спробуємо перевірити, наскільки розвинене у вас це вміння.

Творче завдання «Співзвучність».

Два учні стають спинами одне до одного. За сигналом учителя вони починають розходитися. Ідучи кожний у свій бік, учні мають постаратися (без будь-якого стороннього сигналу) одночасно обернутися і усміхнутися одне одному. Вони повинні самостійно визначити мить, коли слід повернутися.

Творче завдання «Місток».

Учитель крейдою малює на підлозі дві паралельні лінії, відстань між якими дорівнює 30 см. На цей «місток» з обох боків стають два учні. Під «містком» тече «бурхлива гірська річка». Учні мають домовитись між собою, як їм перейти «місток» і не зіштовхнути одне одного в «річку». Дозволяється користуватися лише жестами і мімікою.

Слово вчителя. Ми переконалися у тому, що досягти взаєморозуміння в стосунках можна, лише дотримуючись певних норм у спілкуванні. Про це варто пам’ятати щодня. Тому щоранку, вирушаючи в школу, не забувайте взяти із собою «валізу чемності».

Творче завдання «Валіза чемності».

Учитель малює на дошці великий чотирикутник — «валізу». Учні починають збирати до неї необхідні «речі» — добрі почуття і риси характеру, які слід плекати у собі. Учні називають усе, що, на думку групи, допомагає людині у спілкуванні з оточенням, а учитель записує відповіді на основі чотирикутника.

Список орієнтовних відповідей: доброзичливість; тактовність; доброта; справедливість; миролюбність; життєрадісність; почуття гумору; врівноваженість; чесність; чуйність; порядність; співчуття; повага; щирість.

Заключне слово вчителя. А і ще не менш важливим є уміння дотримуватись даного слова, бо з цього починається довіра до вас. І якщо ви протягом сьогоднішньої розмови відчули, що досі поводилися не так як годиться справжньому товаришеві, і вирішили виправити свої помилки, то це плюс. Адже головне — вчасно усвідомити свою помилку, подивитися на себе критично і разом спробувати знайти шляхи подолання труднощів у спілкуванні.


За матеріалами навчально-методичного посібника «Класний керівник: пошук інновацій» (Укладач Солова В.М., за редакцією Коваленко Є.І.)
Категорія: Класний керівник | Додав: Nicolaj
Переглядів: 2101 | Завантажень: 426 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
оце сторынка

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017