Субота, 29.04.2017, 07:40
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Класний керівник

Як поводитися в конфліктній ситуації?
[ Викачати з сервера (26.2Kb) ] 18.04.2016, 17:46
Конфлікт
КОНФЛІКТ
Як поводитися в конфліктній ситуації?
(виховна година)

Автор: Н. Ланченко

Ніколи не помилятися — це риса богів.
(Грецький філософ Демосфен, V ст. до н.е.)

Мета. Навчити учнів усвідомлювати першопричини конфлікту, що таке конфлікт, наслідки конфліктів.

Що таке конфлікт?

Вчитель. Що ви розумієте під словом «конфлікт»? Чи доводилося вам потрапляти в конфлікт? Наведіть конкретні приклади. Виберіть з наведених тверджень ті, з якими ви згодні. Під час конфлікту більшість людей:

  • сперечаються;
  • намагаються зрозуміти один одного;
  • допомагають один одному;
  • кричать один на одного;
  • співпрацюють;
  • уважно слухають один одного;
  • підозрюють один одного;
  • намагаються перемогти;
  • посміхаються;
  • б’ються;
  • змагаються один з одним;
  • звинувачують один одного;
  • ображаються один на одного;
  • намагаються закінчити розмову.

Обговоріть, чи збіглися ваші думки, яку роль відіграють конфлікти в житті.

Вчитель. Слово «конфлікт» (від латинського сопflictus — боротися разом) викликає у більшості людей відверто негативні почуття та думки. Під ним розуміють зіткнення протилежних людей, інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності, гостру суперечку в спілкуванні.

Є кілька причин того, чому ми намагаємося не конфліктувати:

  • конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки й образити близьку і рідну людину;
  • конфліктувати погано. Ми боїмося набути тавро «поганої», «сварливої» людини;
  • минулий досвід підказує нам, що конфлікт — це болісно. Багатьох із нас переслідують спогади про сварки батьків і про те страшне напруження, яке викликало їхнє бойкотування один одного.

Те, як розв’язували конфлікти наші батьки, часто стає для нас єдиною моделлю розв’язання наших проблем у стосунках з іншими людьми.

Водночас конфлікти — невід’ємна частина життя. Варто зрозуміти, що конфлікт — це нормально. Всі люди різні, і відмінності сприймати дуже важко. Конфлікт є проявом незгоди між двома чи кількома людьми або ідеями. Він означає насамперед взаємодію, діалог. Сторони конфлікту завжди впливають одна на одну, дії однієї сторони викликають «відповідь» словами або діями іншої сторони.

Саме тому конфлікт може стати початком розвитку гармонійних стосунків, поліпшення свого життя й життя інших, можливістю реально щось змінити. Але така можливість виникає лише за умови позитивного спілкування, взаємодії між його сторонами.

Ключ до взаємовигідного розв’язання конфлікту полягає в тому, щоб по можливості задовольнити обидві сторони, шляхом взаємного толерантного ставлення досягти консенсусу або компромісу.

Три підходи до розв’язання проблем і конфліктів

В історії людства відомі три підходи до розв’язання проблем і конфліктів: з позиції сили; з позиції інтересів; з позиції правил.

Сила

За доби Середньовіччя, наприклад, численні конфлікти між рицарями розв’язувалися через двобої або турніри. Але і сьогодні люди (інколи навіть друзі) розв’язують проблеми чи то за допомогою бійки, чи то погрожуючи силою, або владою дорослого, начальника тощо. Проблему вирішують з позиції сили. Інакше кажучи, переваги однієї сторони — у фізичній силі під час бійки, військовій силі — в ході військових дій, в авторитеті, владі, грошах — у різних відносинах між людьми.

За допомогою сили проблема або конфлікт можуть бути розв’язані швидко. Але завжди наслідками такого розв’язання будуть відверта чи прихована образа, зіпсовані стосунки тощо. Крім того, під час силового розв’язання проблем часто порушуються свобода і рівність людини, її право на життя, здоров’я, повагу і гідність.

Інтерес

Продуктивнішим є підхід до розв’язання конфлікту з позиції інтересів. У будь-якій суперечці здоровий глузд, доброзичливе ставлення до людини потребують глибокого розуміння, пояснення її реальних інтересів. Інтерес — це глибинна причина виникнення думок або бажань. Наприклад, учитель хоче, щоб учні готувалися до уроків, виконували домашні завдання. Але чому вчитель цього бажає? Напевно, для того, щоб на уроках учні могли активно працювати й уроки були цікавими. В цьому — інтереси вчителя, і тому він вимагає виконання домашніх завдань. Водночас учні теж бажають, щоб уроки були цікавими. Отже, вчитель і учні мають спільні інтереси. Ось чому завжди, коли є можливість з’ясувати інтереси сторін конфлікту, краще це зробити, і тоді проблему можна розв’язувати шляхом взаємного задоволення: без образи, бажання помсти, зруйнованих стосунків. Для цього сторони вступають в переговори.

Правило

Якщо переговори не закінчуються розв’язанням конфлікту, залишається третій підхід — з позиції правил. Ми часто вирішуємо свої проблеми, використовуючи правила. Так, під час спортивних змагань правила гри допомагають визначити переможця. При конфлікті в школі звертаються до Статуту школи або Правил поведінки учнів у школі. Кому сісти на вільне місце в автобусі — вирішують правила моралі. Релігійні правила вчать нас вибачати того, хто нас скривдив і навіть молитися за нього.

Серед правил особливе місце посідають норми закону, які є основою для мирного розв’язання спорів, конфліктів державою. Для цього в нашій державі існує багато різних органів: суд, прокуратура, міліція. Уповноважений з прав людини та інші. Всі вони розв’язують проблеми і конфлікти не з точки зору інтересів сторін, а з точки зору правил, записаних у законах України.

Разом із тим, суд і закон — надійний спосіб розв’язати проблему більш-менш справедливо і мирно. Коли б законів (записаних правових норм) не було, тоді зазвичай перемагав би сильніший або кмітливіший.

Як допомогти ровесникам помиритися?

Вчитель. Подумайте і дайте відповідь:

  • Чи доводилося вам брати участь у переговорах?
  • З ким і з якого приводу?
  • Що вам вдалося вирішити, а що — ні?
  • В чому були сильні та слабкі сторони ваших переговорів?
Медіатор

Вчитель. Інколи в ситуації серйозного конфлікту люди не бажають розмовляти один з одним. Тоді їм краще звернутися до третьої особи, яка допоможе провести переговори, стане між ними посередником. Переговори, що здійснюються з допомогою посередника, називають медіацією (від латинського слова media — середина), а саму людину-посередника — медіатором.

В Україні медіація, як особлива процедура ведення переговорів за участю нейтрального посередника, поки що мало відома, хоча посередництво в переговорах використовують доволі часто. Наприклад, учитель у школі буває посередником між учнями, які посварилися, або між батьками. Інколи однокласники допомагають розв’язати проблему між друзями. Суддя часто пропонує сторонам розв’язати конфлікт мирним шляхом і виступає посередником, особливо в сімейних суперечках.

У багатьох випадках таке посередництво можна перетворити на медітацію, знаючи її принципи, етапи та магічні методи. Тоді проблему можна розв’язати швидше і краще!

Медіація, подібно до переговорів, органічно пов’язана з правами людини: зі свободою, рівністю всіх людей, із правом на повагу та гідність, зі свободою думки і слова, з особистою недоторканістю. Медіація і переговори дають змогу зберегти й зміцнити мир і взаєморозуміння між людьми. Недарма у багатьох країнах, наприклад, в Америці, медіація широко відома і популярна.

Медіація — це мистецтво. Її успішність великою мірою залежить від кваліфікації медіатора та його особистої здатності допомогти обом сторонам, не схиляючись на бік жодної, трансформувати конфлікт так, щоб сторони мали сумісні цілі й змогли знайти оптимальне розв’язання проблеми.

Виконайте та обміркуйте.

Об’єднайтесь в групи по 4—5 осіб. Оберіть групою 5 тез, котрі, на вашу думку, є найкориснішими для розв’язання конфлікту.

Продовжуйте обговорення до ухвалення одностайного рішення всіх учнів та учениць групи стосовно 5 тез.


Категорія: Класний керівник | Додав: Nicolaj | Теги: виховна година, класна година
Переглядів: 308 | Завантажень: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017