Четвер, 27.07.2017, 16:08
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Класний керівник

Класна година «Портрет мого друга»
[ Викачати з сервера (169.5Kb) ] 14.04.2016, 10:27
МОРАЛЬНО-ЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Портрет мого друга
(класна година)

Автори: Л. Ю. Сивакова, Т. Г. Костенко

Мета. Формувати у дітей розуміння відповідальності за взаємини з оточенням.

Учитель. Сьогодні я пропоную вам спробувати намалювати (пише на дошці) «Портрет мого друга» (малює велику раму для «портрета»). Поки ця рама порожня. Подивимося, що ми зможемо побачити тут до кінця нашого заняття.

Коли дитина народжується, його зв’язує з матір’ю пуповина. Але для того, щоб людина змогла жити, її необхідно обрізувати. Так рветься єдиний фізичний зв’язок між близькими людьми. Але залишається інша — незрима. Ви помічали, як точно реагує мати на плач своєї дитини. Вона завжди знає, чи голодний вона, чи хвора, чи нудьгує. Яке дивне взаєморозуміння! І це з такою крихіткою. Здавалося б: чим дорослішою та розумнішою стає дитина, тим міцніше має бути цей зв’язок. Але, на жаль, насправді виходить швидше навпаки. І часто людина у 12-14 років постає перед проблемою: «Мене не розуміють! Я самотня! У мене немає друзів»! І почуваєш себе самотнім, покинутим островом у безбережному океані життя. І намагаєшся докричатися до інших таких же островів, перекинути до них тонкий місток дружби.

Давайте зараз спробуємо побудувати такий міст між Собою і Другом.

(Учитель малює на дошці:)

Учениця. Я б запропонувала покласти довіру.

Учитель. Чому?

Учениця. Щоб виникла дружба, люди повинні довіряти один одному.

Учитель. Добре. Спасибі. А хто, на вашу думку, повинен покласти цю «колоду»: Я чи Друг?

Учні. Обоє! І Я і Він! Разом!

Учитель. Добре, але як пояснити це Іншому? Адже Нас ще нічого не сполучає. Як докричатися?

Учень. Я думаю, першим повинен виявити довіру Я, тоді й інша людина побачить, що до нього з відкритим серцем, і дасть відповідь тим же. Якщо ми хочемо, щоб нам довіряли, то ми самі повинні довіряти іншим.

Учитель. Добре. Спасибі. Переконали, малюємо (малюємо і підписуємо «колоди»), А ще що?

Учень. Треба, щоб люди прагнули зрозуміти один одного.

Учитель. Значить, записуємо «прагнення зрозуміти». Але знову: з якого боку малювати? Хто кладе цю «колоду»?

Учень. Теж обоє. Спочатку Я, потім Друг. Мені здається, що усі «колоди» треба «класти» з обох сторін. Як я хочу, щоб до мене відносилися, так і я повинен.

(Далі діти називають якості, а вчитель фіксує все це на дошці.

Якщо не вистачає місця для «колод» можна малювати «опори», «перила», «навіс» і т. д. Необхідно давати висловитися всім дітям і приймати до обговорення всі пропозиції).

Учні.

— Я б поклав пошану.

— Чесність.

— Мені здається, що чесність і довіра взаємозв’язані. Якщо не буде чесності, то і довіра загубиться.

— Я хочу покласти бажання підтримати, допомогти в біді. Чуйність.

— Доброту.

— Я думаю, що на доброті взагалі все тримається: хороші стосунки з людьми, дружба. Давайте намалюємо доброту як стовпи, що підтримують міст.

— Опори.

— А ще друзі не повинні заздрити один одному.

— І щоб душа була готова робити добро.

Учитель. Душевна щедрість?

Учень. Так. А останню «колоду» треба покласти разом з Другом.

Учитель. А яку «колоду», на вашу думку, треба покласти разом. Що може надовго об’єднати людей?

Учень. У друзів мають бути загальні інтереси.

Учитель. Спасибі всім. Я розумію, що ми могли б ще прикрашати наш міст, але давайте поки зупинимося на цьому і подивимося, що у вас вийшло (мал. 1).

Учитель. Значить, якщо я хочу мати Друга: довірливого, прагнучого зрозуміти і шанобливого до мене, чесного, доброго, чуйного, незаздрісного і душевно щедрого, я сама маю бути: довірливою, прагнучою зрозуміти і шанобливого до інших.. Тобто, якщо повернутися до нашого наміру намалювати портрет друга, що ж я побачу в цій рамці?

Учень. Своє віддзеркалення.

Мій Друг буде до мене таким, яким Я буду до нього.

Учитель. Цілком вірно. Як бачите, ми дійшли висновку: людина має таких друзів, на яких вона заслуговує. (Під порожньою рамою записується слово «Дзеркало»). Тобто дружба — це дзеркало наших душевних якостей. Згодні?

Чи сподобалася вам наша сьогоднішня розмова? Мені теж дуже цікаво було чути ваші висловлювання і приємно, що ми з вами так розуміємо один одного. Сподіваюся, між нами вже будуються такі мости.

Я від щирого серця бажаю кожному з вас не відчувати себе самотнім Островом. Нехай у вас буде більше міцних і надійних мостів дружби. І пам’ятаєте: мій Друг — це моє Віддзеркалення.

Після класної години. Учень: «А що виходить: якщо мені не повезло з другом, значить, другу не повезло зі мною»?


Категорія: Класний керівник | Додав: Nicolaj | Теги: класна година
Переглядів: 299 | Завантажень: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017