Неділя, 18.11.2018, 00:00
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Класний керівник

Моя родина — Україна
[ Викачати з сервера (31.5 Kb) ] 13.09.2018, 15:57
  Моя родина — Україна
Виховна година
Автор: Л.Б. Цимбалюк

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Родинний міст

Мета. Стимулювати появу інтересу у дітей до історії України, розуміти місце кожної сім’ї в її ставленні. Місце самої дитини в сім’ї. Пояснити і закріпити значення слів «родина», «Батьківщина», «Україна».

Завдання:

1. Виховувати почуття національної гідності.

2. Формувати почуття поваги і духовної єдності в сім’ї, родині.

3. Розвивати естетичний і культурний рівень дітей.

Обладнання. Ікона, свічки; вишитий рушник; плакат про Україну; хліб, сіль, калина; український віночок; український прапор; український герб.

Плакат.

Слава родині!
Слава дитині!
Слава Вкраїні!
Слава Богу Святому,
Що дав щастя
І долю цьому дому!

Зміст уроку

Звучить виступ, після нього українська лірика. На фоні неї учениця виходить з хлібом і сіллю, вклоняється тричі низенько і розпочинає.

1-й учень.

У полі калина, у тлі червона
Хорошенько цвіте.
Ой роду наш красний,
Роду наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Небагацько нас є.

2-й учень.

Що перший цвіточок,
То рідний батечко
Хорошенько цвіте.

3-й учень.

Що другий цвіточок,
То рідная ненька —
Хорошенько цвіте.

4-й учень.

А третій цвіточок,
Рідна сторононька
Хорошенько цвіте.

Учитель. Рідний край... Починається від батьківського порога, стежини, тополі стрункої біля хати, з барвінку, який ніжно стелеться в садочку. А ще починається він з прадавніх коренів твого роду.

Діти, сьогодні ми з вами будемо говорити про рід. Бо кожен із нас є представником трьох великих родів — своєї родини, свого міста чи села, свого народу. Давайте вдумаємось з вами у саме слово «рідний».

Учні обговорюють.

Учні. Воно означає близький, дорогий.

Учитель. Так. А від якого слова воно утворилося?

Учні. Від слова «рід».

Учитель. Рід! Вдумаємось у це слово. Слово «рідний» — пов’язано з родом, з народженням. Рідний тобі — це не лише близький, дорогий тобі, а ще й одного роду.

А скажіть, хто для нас є ріднею?

Учні. Рідна мати, рідний батько, рідний брат, рідна бабуся.

Учитель. Так, ми кажемо «Мої рідні», коли говоримо про сім’ю. У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, тому що ми теж для них — рідні. І ми їх також найбільше любимо, ми без них не уявляємо свого життя.

Учитель. Діти, а скажіть, кого ми вважаємо найріднішою людиною?

Учні. Маму.

Учитель. Так, вона нас породила, вигодувала, виплекала і все життя супроводжує і окрилює своєю турботою і ласкою.

Учень.

«Матусі»
Матусю, збіліли вже скроні
І пролетіли літа, мов птахи,
Та знаю в життєвому полі
Тобі не іти та іти.
І хай перелистує доля
Прожиті твої сторінки,
А ти все такою лишайся,
Як знаєм тебе усі ми.
Матусю, що в світі рідніше
За посмішку світлу твою,
Хто любить за тебе сильніше —
Лиш ти, і я Бога молю:
«Пошли ти матусі здоров’я
І долі, і віку пошли,
Щоб нас плекала в любові,
Молю, все для цього зроби.
Щоб нами вона милувалась,
Онуки круг неї росли,
Щоб весело в домі співалось
І всі ми щасливі були».

Учитель. Так, ваші матусі ще молоді,

Але літа невблаганні, сивіють мамині скроні, забирають літа найдорожчих людей, втрачає рід наставників. І ми часто звертаємося до Бога, просимо в нього. Давайте вивчимо з вами молитву за матір.

Починається передзвін. Читає вчитель, повторюють діти, потім передзвін звучить голосно.

Молитва
Є в мене найкраща у світі матуся.
За неї, Пречиста,
До тебе молюся,
Пошли їй не скорб,
А щастя і долю,
Щоб дні їй минали
Без смутку і болю.

Учитель. Молодці, але крім рідних людей, у нас є рідна хата, рідна вулиця, рідне село, місто. А скажіть, яку хату ми назвемо рідною?

Учні. Ту, в якій ми народилися.

Учень. Рідна хата, рідна домівка — кожен з нас її має. Вона найкраща, щонайтепліша; і як би важко нам не було чи сумно, чи хто скривдить, але прийдеш додому і відразу стане затишно. Правду люди кажуть: «У гостях добре, а вдома найліпше».

Учитель. Ось бачите, ми з вами багаті! Маємо рідних, найрідніших людей, рідну хату, рідну вулицю, рідне місто. Все це і є наша з вами рідна земля — земля, на якій ми народились. Вона для нас найсвятіша, найкраща.

Де найкраще місце на землі

5-й учень.

Де зелені змари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:

6-й учень.

Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі,
Де ж найкращий на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?

7-й учень.

Сонце усміхнулося здаля:
Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Д.Павличко.

Учитель. Але ця земля нам, діти, рідна ще й тому, що тут народилися наші батьки, бабусі, дідусі, тобто в цій землі коріння нашого роду.

8-й учень.

Земленько моя,
Рідна сторона!
Скільки в тебе
Сонця і тепла,
Ти мені одна,
Матінко ясна,
Як моєму дідові була.

9-й учень.

Проведе в світи
Батькова рука
Маминого слова джерело.

Учитель. Діти, а що ми називаємо рідною стороною?

Учні. (називають свою область).

10-й учень.

(Область, наприклад,Черкащино,)
Мій край, моя земля золотокрила!
У колосі Вітчизни крихітне зерня.
Мене, як синашу собі ростиш ти,
Моє ти щастя і моя зоря!
Твоя краса у сонячній хлібині,
Твоя душа — у музиці і слові.

Пісня «Хай родина Україна».

Учитель. Так зараз на просторих долинах України линуть вільні пісні, люд посміхається, ви знову прийшли до школи. Але який тяжкий шлях пройшла наша українська родина, щоб називатись Українською державою незалежною, вільною, великою.

11-й учень.

Скільки топтали нас, палили і гнітили,
Скільки з корінням рвали, але не скорили.
Ми, як вода цілюща, знову оживали
Ще й рясним, буйним цвітом розквітали.

12-й учень.

Й вставали, поки зовсім ми не встали,
На повний зріст,
На повну нашу силу,
Щоб прославлять країну милу,
Козацький рід, козацьку славу.
Історію, щоб усі знали.

Учитель. Недарма кажуть, що грудочка рідної землі зігріває, адже вона викарбувала в кожній піщині усю нашу історію, радощі й незгоди, підйоми і падіння, становлення держави.

13-й учень.

Ґрунт України це не просто чорнозем, пісок.
Як ми — живий, він тілом, зростом
Душею й кров’ю в нас пішов.

14-й учень.

Ґрунт України — наш одвічний,
Він вічний літописний звіт,
Кістьми він писаний насінням —
Нема в нім крапки все одно:
Усім грядущим поколінням
Достане чистих сторінок.

Учитель. Куди б не закинула вас доля, завжди серце лине до рідної землі, до рідного дому, до родини. Запам’ятайте, що кожна людина сильна єдністю з народом.

А якщо вона відривається від своєї землі, від свого народу, вона гине. Так, як говориться у народній пісні.

15-й учень.

На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підіймати,
Камінь здійму — відпочину,
На чужині марно згину,

16-й учень.

Бо чужина — не родина,
Плаче серце, мов дитина,
Плаче воно, знає чого,
Нема правди ні від кого.

17-й учень.

На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер не траву хилить,
За родичів серце болить.

18-й учень.

Ой чужина, ти чужина,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
Та все в очах гіркі сльози!

Учитель.

Любіть свою родину.
Любіть Україну
Не цурайтеся роду свого —
Нема славетнішого нього.

До земляків
Хто ми? Недобитки?! Біль душу розтина,
Та ми ж таки батьків преславні діти!
Й хіба, скажіть, з добірного зерна
Забуять колосся може пустоцвітом?
Хіба на перехрестях наших доль
Тарасові дороги рознялися,
Щоб ми нащадки вільних козаків —
Недобитками в світі нареклися?
Ні, ми народ! В нас все для цього є:
І пісня, й найніжніша рідна мова...
Я вірю, що ніхто нас не уб’є,
Як ми себе в багно не втопчем знову!
А то звикли свій свого скоріш,
Щоб і чужі боялись? Відсахнуться!
І буде нам ціна — іржавий гріш,
Коли і наші внуки назвуться
Недобитками. Корчимо язик.
Дурне пришили слово замість вінця,
А ми ж — українці, Боже, ми ж Українці.
В. Коваленко.

Учитель. Надія вмирає останньою.

І над нашою землею буде гордо звучати, як гімн славетному народу, волелюбності і доброти.

Україна моя,
Калинова моя Україна!

Діти співають на закінчення пісню «Надія».


Категорія: Класний керівник | Додав: Nicolaj
Переглядів: 52 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018