Вівторок, 19.09.2017, 19:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 15
Гостей: 15
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Класний керівник

Технології превентивного виховання
[ Викачати з сервера (110.5Kb) ] 17.12.2015, 14:23
ТЕХНОЛОГІЇ
ПРЕВЕНТИВНОГО
ВИХОВАННЯ

Важливим є набуття учнівською молоддю вміння аналізувати сучасні події та процеси, виробити особисту точку зору, дотримання принципів верховенства права; аргументовано, логічно, толерантно вести правову дискусію, спираючись на одержані знання в процесі вивчення основ наук та особистий життєвий досвід, стверджуючи людську гідність; виховання в учнівської молоді інтересу, пізнавальної активності до правової громадської діяльності.

Одним із засобів їх успішного вирішення є впровадження в позакласній роботі ефективних технологій виховання школярів.

Як свідчить педагогічна практика, ефективними є диспути, правова бесіда, філософський стіл, сократівська бесіда, правовий брейн-ринг, інтелектуальний хокей, рольові ігри, турніри, КВК, дидактичні ігри, бесіди за круглим столом, прес-конференції, бліц-турніри, конкурси правозахисників, аналіз ігрових ситуацій, відкритий мікрофон, теоретична конференція та ін.

Педагог у їх проектуванні має виховувати такі принципи побудови:

— добровільність, бажання, зацікавленість учнів тією чи іншою технологією;

— співпраця та співкерівництво в проектуванні, які мають ґрунтуватись на ініціативі та повній самостійності школярів;

— колективна творчість, коли запропонована форма роботи у процесі колективного пошуку збагачується як змістом, так і організаційною формою;

— залучення до проведення виховних заходів превентивного характеру представників громадськості, батьків.

Право — математика свободи. (В. Нерсесянц)

Диспут

Диспут — активна, зацікавлена розмова, суперечка, учасники якої бажають глибше розібратись у проблемах та питаннях, що обговорюються. На ньому можливі зіткнення різних, почасти протилежних, точок зору. Пошук істини відбувається шляхом вільного обміну думками між його учасниками.

Мета: виявити позиції його учасників, роз’яснити в ході проведення та обговорення ту чи іншу проблему, пов’язану із законослухняністю громадян, порушеннями прав людини, злочинів проти людства, економічних та соціальних прав дитини тощо.

До завдань диспуту належать: формування громадянської активності, вироблення законослухняності, переконань щодо дотримання принципів верховенства права, виховання правової активності та самостійності, принциповості, вміння логічно формувати та висловлювати свою думку.

Під час проведення диспуту вчитель повинен дотримуватись важливої умови: аудиторія за віком та інтересами має бути однорідною. Але можна провести диспут у межах правового клубу, який діє в школі.

Роботу з підготовки диспуту має взяти на себе ініціативна група школярів. Якщо диспут проводиться вперше, більшу частину підготовчої роботи виконує сам педагог.

Підготовчий період починається з вибору теми. Під час відбору конкретних тем перш за все необхідно враховувати вікові можливості та інтереси школярів. Крім цього, нова інформація повинна виконувати розвивальну функцію. Тема диспуту має відповідати особливостям колективу (стадії розвитку та рівню вихованості), звучати проблематично, гостро.

Слід також намітити питання для обговорення. Вони мають бути цікавими, їхня мета — змусити школярів замислитись над суттю проблеми, викликати пізнавальну активність, бажання висловитися, допомогти розібратися у складних проблемах правознавчого характеру, зокрема прав людини. Запитання мають конкретизувати тему, змушувати школярів осмислювати власний досвід, але в жодному разі не підказувати однозначної відповіді.

Необхідно скласти план підготовки диспуту з призначенням відповідальних за ту чи іншу ділянку роботи:

а) підготувати плакат-оголошення (він має привертати увагу: незвичне місце розташування, форма, кольорове оформлення);

б) розробити запитання до диспуту;

в) скласти список рекомендованої літератури;

г) підготувати тематичну виставку літератури та її презентацію;

д) розробити правила диспуту (наприклад, «на диспут усі приходять з гарним настроєм», «не годиться повторювати чужі думки, ображати товаришів», «поводитись слід коректно і тактовно»).

Підготовчий етап диспуту має велике значення для результату і виховної ефективності.

Підбиваючи підсумки (а це можна зробити й одразу після диспуту, і днів через 3-4, коли пристрасті вгамуються), необхідно зробити детальний аналіз, підтримати та узагальнити правильні погляди, зупинитися на причинах помилок.

Право мовчати поступово ставало обов’язком...
(М. Мамчич)

Філософський стіл

Розібратися старшокласникам у складних державотворчих процесах, у багатогранній, суперечливій дійсності, що їх оточує, пізнати проблеми правознавчого характеру допоможе філософський стіл.

Зміст його можуть складати проблеми суспільного або ж шкільного життя старшокласників: проблеми законослунхяності, громадсько-політичних прав та особистих свобод.

(За наявності в школі об’єднання за інтересами, засідання «філософського столу» може бути проведено серед його учасників на одному із занять. У разі відсутності — формується група бажаючих взяти участь з числа старшокласників в кількості 17-20 осіб.)

Основне завдання організаторів — створити атмосферу вільного, невимушеного спілкування, довіри, відкритості, відвертості. Технологія забезпечує виховання у школярів переконань щодо необхідності дотримання правових обов’язків, сприяє попередженню правопорушень і злочинності в молодіжному середовищі, шкідливих звичок, соціальної пасивності.

Для забезпечення її результативності варто обрати організаційну раду, в якій виділити творчі групи:

— технічну (забезпечує технічне оснащення приміщення);

— музичну (відпозідає за музичне оформлення «філософського столу»);

— дизайнерську (оформляє інтер’єр приміщення);

— кілька проблемних груп.

Кожна група отримує завдання згідно з обраною темою, готує відповіді на запитання.

За «філософським столом» слід уникати категоричних суджень, агресивності у їх висловлюванні, різкості.

Головне — тема, «ударний рядок» — короткий, не більше п’яти слів.

Вчителю-ведучому варто бути готовим до розв’язання ситуацій, що зустрічаються найчастіше.

● Настав момент обговорення, але ніхто не бере слова. Усі мовчать.

● Один із присутніх, висловлюючи свої думки, відійшов від теми. Говорить довго.

● Обговорення затяглося, але виступили лише 2-3 учні.

Слід пам’ятати, що таку форму роботи не випадає прорепетирувати.

Отже, з чого почати? «Філософський стіл» можна почати з демонстрації кіно-фотофрагменту, декламування, аналізу документів.

Темп його проведення повільний, головне — роздуми, думки учнів, бажання замислитися, розкритися, зуміти висловити власну думку, уважно вислухати товариша, виявити ерудицію, своє бачення людської гідності, вартісності особистості.

«Філософський стіл» можна проводити один раз на місяць і назвати, приміром, «філософський четвер», залежно від дня тижня, коли він проводиться.

Сократівська бесіда

Форма роботи близька за змістом до попередніх, де провідним методом виступає дискусія. «Сократівську бесіду» достатньо провести раз на чверть, регулярність її формує у школярів звичку до роздумів над життям, оточенням, важливими проблемами прав людини у правовій державі та захистом і збереженням цих прав.

Зміст бесід — колективні роздуми над життєво важливими проблемами правової культури та світоглядними проблемами.

Ведучим завжди виступає вчитель: він ставить запитання, а учасники «сократівської бесіди» обговорюють їх. Окремі запитання можна запозичити із бесід Сократа з учнями та сучасного життя.

Важливе значення має початковий етап бесіди. Учитель може поставити гумористичне запитання, щоб призвичаїти учнів до самої процедури ставити питання.

Для «сократівської бесіди» важливий її зовнішній антураж: музичне оформлення, ілюстрації, репродукції, слайди та ін. Від організатора вимагається створення атмосфери конструктивно-ділового обговорення. Часто буває так, що тема обговорення змінюється практично після кожного виступу. Ведучому слід пам’ятати, що успіх роботи залежить від поєднання очікуваного та несподіваного. Названа технологія має камерний характер, розрахована на невелику кількість учасників — 10-12, і то лише для тих, кого вона приваблює як засіб спілкування.

Не слід забувати ще про одну умову виховної ефективності «сократівської бесіди» — ступінь інтелектуального розвитку та підготовки школярів.

Правовий ринг

Брати участь можуть учні старших класів. Проводиться двічі на рік: у кінці першого півріччя та напередодні закінчення навчального року. Ця технологія вимагає тривалої підготовчої роботи — 2-3 тижні.

Є кілька варіантів проведення рингу, але, незважаючи на вибір варіанту, створюється рада підготовки або суддівська бригада, яка готує програму і оцінює виступи учасників. Склад її — представники класів учасників цієї гри — найкомпетентніші, творчі, розумні. Функції суддівської бригади — спостереження за дотриманням правил ведення рингу, за часом, відведеним на запитання та відповіді, за виконанням практичних завдань.

Клас-учасник — це команда, яка має свою назву, тренера, масажиста, лікаря (консультантів з учителів, батьків). На сцені обов’язково відтворюються зовнішні атрибути рингу. Один із представників суддівської бригади пропонує почати. За сигналом гонгу починається гра.

Ринг може включати кілька періодів.

● «Інтелектуальний штурм» — міні-дискусія на тему, присвячену правознавчим проблемам або захисту прав дитини, людини.

● «Хто нащо здатний?» — кілька простих за методикою ігор. Наприклад, на сцені з дитячих кубиків або звичайних камінців треба скласти найпотрібніший або найулюбленіший предмет.

Гра починається за командою. Критерій оцінки — швидкість виконання завдань.

● «Агітатор» — за 2-3 хв. представники команд мають виступити з короткими промовами перед товаришами і переконати їх у тому, що законодавство України дійсно захищає права дитини.

● «Аукціон ідей» — представники команд намагаються запропонувати якнайцікавішу ідею стосовно захисту прав дитини в нашій державі або світі, обґрунтувати її. Ці ідеї схвалюються (або не схвалюються) шляхом голосування всіх учасників рингу. В кінці гри суддівська бригада називає переможців.

Щодо оцінки за виконання завдань — це може бути рахунок хвилин — хто швидше, на якій хвилині команда відповість. Можна за виконане завдання роздавати різнокольорові фішки (трикутники, квадрати), де колір — відповідний бал.

Обов’язкові атрибути рингу — запрошення, квитки на матч, форма суддівської бригади, оголошення, імітація самого рингу тощо. Учитель має пам’ятати: щоразу потрібно використовувати нові методичні прийоми (незмінним залишається лише темп, як того вимагає технологія проведення).

Відмова в перевазі не є обмеженням у правах.
(Д. Купер)

Інтелектуальний правовий хокей

Для його проведення вчитель формує 2 команди складом по 6 осіб у кожній. Серед них: 3 нападники, 2 захисники та воротар. Ведучим, як правило, виступає вчитель основ правознавства.

Після жеребкування за свистком ведучого (а це має бути справжній свисток) вкидається шайба-запитання, що стосується, наприклад, проблем міжнародних стандартів та міжнародного співробітництва щодо забезпечення прав людини або ж законодавства України.

Першими на всі запитання відповідають нападники, а вже потім захисники і останнім, якщо відсутня правильна відповідь, — воротар. Час на відповідь — 10-12 секунд, залежно від складності запитання. Іноді команди доцільно розбити на пари і тоді провести 2 півфінали і фінал. Кількість запитань визначають самі учні, однак їх має бути не більше п’яти.

Термін проведення інтелектуального хокею — близько 10-15 хв. Цю технологію характеризують лаконізм, чіткість, стислість, логіка. Учитель має стежити за порядком, ночерговістю виступів, часом.

Правовий бліц-турнір

На відміну від звичайного турніру, бліц-турнір не потребує тривалої підготовки і проводиться без попередження.

Ведучий пропонує його учасникам дати короткі письмові відповіді на 6-8 запитань.

Після сигналу (ним може бути гонг) учні-учасники письмово відповідають на кожне запитання на окремому аркуші та віддають їх ведучому. У ролі ведучого виступає учень, що добре володіє матеріалом. Якщо учасник відповів раніше (на кожну відповідь відводиться в середньому 1 хв.) і правильно, то він отримує додаткову кількість балів — так звані бали за швидкість.

Підрахунок балів можуть вести арбітри. Кількість команд (в команду входять 5 учасників) визначає вчитель: 1 учасник — 1 відповідь на запитання.

Кожний учасник займає місце для написання відповіді, не чекаючи запрошення; черговість визначає сама команда.

Ведучий та арбітри пильно стежать, щоб не було підказок, порушень дисципліни, щоб учасники і спостерігачі поводились тактовно. Іноді на бліц-турніри створюється група — 3-5 осіб (залежно від кількості команд) учнів-експертів, аби убезпечити ведучого від помилок чи необ’єктивності.

Прес-конференція

Таку технологію можна використовувати зі старшокласниками як у межах одного класу, так і спільно з двома чи трьома. Тематика може бути різноманітною: проблеми законослухняності, прав людини, дитини, ситуації, що є актуальними для міжнародної співдружності і в розв’язанні якої зацікавлене все демократичне суспільство. Наприклад, «Прес-конференція після зустрічі на вищому рівні щодо врегулювання військового конфлікту … (вказується місце конфлікту)».

Вона розрахована на 30-45 хв. і проводиться у формі ділової гри.

Ведучий (ним має бути вчитель основ правознавства) разом з учасниками визначає коло питань, які обговорюватимуться: мирні переговори, постачання зброї, порушення прав людини, тероризм проти сил НАТО тощо.

Далі ведучий і учасники розподіляють ролі: політичні діячі, представники громадських організацій, представники сторін учасників конфлікту — політичні діячі, експерти-військові; представники Червоного Хреста; незалежні експерти ООН; кореспонденти іноземні та вітчизняні тощо. Визначається термін підготовки: 10-17 днів. Кількість учасників гри визначає ведучий. Важливу роль тут відіграє атрибутика: назви країн-учасниць, акредитаційні картки для кореспондентів, мікрофони, фотоапарати тощо. Цю атрибутику готує спеціальна група учнів.

Учасники-гравці добирають матеріали з газет, журналів, суспільно-політичних оглядів, телебачення, радіо, потім обговорюють з ведучим аспекти своєї ролі, питання, що будуть предметом гри. Важливо, щоб був присутній елемент імпровізації, яка б базувалася на фактичних матеріалах і знаннях учасників. Це у великій мір: залежить від вчителя та попередньої підготовчої роботи.

У підготовчий період ведучий пропонує кожному учаснику роль, матеріали, документи з обговорюваних питань, ухвалені міжнародними організаціями, зокрема Декларацією прав людини та резолюції ООН, проводить індивідуальні та групові консультації. Заздалегідь подається інформація про час та місце проведення прес-конференції.

За підсумками гри учасники можуть написати інформації, статті, огляди, які можна подати до шкільної газети.

Навіть у розбійників є свої закони. (Цицерон)

Зустріч на вищому рівні

Завдання — навчити школярів застосовувати правознавчі знання в житті.

Проводиться вона у формі ділової гри з учнями 10-11 класів (в межах одного або кількох класів). Проблематика «зустрічі» може бути різноманітною. Наприклад, на зустрічі можна обговорювати проблеми відміни смертної кари, заборони використання ядерної зброї. Проходить вона за таким планом:

Ведучий та учасники визначають тему обговорення, її аспекти, країни, що будуть представлені у грі, розробляють порядок денний засідань чи засідання. Ведучий (ним має бути вчитель основ правознавства) ділить клас на групи, які представлятимуть делегації певних країн. У кожній групі обирають Президента, помічника Президента з обговорюваних питань, експертів. Можливі представники міжнародних організацій. Такий розподіл відбувається за бажанням учнів або з допомогою вчителя на базі міні-текстів.

Певний час учасники готуються до гри: збирають матеріали стосовно позицій їхніх країн з обговорюваної проблеми. Експерти готують до зустрічі матеріали, резолюції, постанови, прийняті міжнародним співтовариством. На підготовку варто відвести 5-8 днів. Кожен учасник ретельно готує свою роль.

Щоб від зустрічі залишилось гарне враження, слід подбати про деталі оформлення: прапорці країн-учасниць, представницькі картки, набір документів стосовно обговорюваної проблеми, фотографії, плакати тощо.

Для «зустрічі на найвищому рівні» підійдуть будь-які запитання, що стосуються взаємовідносин двох або більше країн. Якщо школа з поглибленим вивченням іноземної мови — це урізноманітнить гру, оскільки додадуться ролі перекладачів.

Тривалість гри не повинна перевищувати 1 год. У ході неї важливо дотримуватися дипломатичного етикету.

Розпочинає гру ведучий. Він анонсує проблему, дає необхідну історичну довідку. Далі представники переходять до обговорення питань згідно з порядком денним. Ідеться про взаємовідносини країн-учасниць, про заборону використання ядерної зброї, виробляються двосторонні чи багатосторонні угоди, торкаються проблем прав людини в межах обговорюваної проблеми (з процедурою підготовки таких документів учні знайомляться в ході підготовки до зустрічі).

Заключний етап гри полягає у виробленні спільного документа та його підписанні. Після закінчення зустрічі ведучий підводить підсумки, звертаючи увагу учасників на важливість тих питань, які обговорювались, а також на значення мирного розв’язання гострих проблем, на те, що стрижнем усіх проблем є людина і її права.

Навчальні ігри

Ефективними технологіями правового та превентивного виховання є навчальні ігри. Вони можуть виступати як цілісна самостійна технологія і як елемент технології, який активізує пізнавальну та творчу діяльність учнівської молоді і забезпечує формування правознавчих умінь та навичок, тренінгу. Це певною мірою репетиція діяльності людини, оскільки забезпечує можливість школяреві «програти» практично кожну конкретну ситуацію і застосувати її в житті.

У системі технологій активного навчання та виховання використовується п’ять моделей навчальної гри, основу яких складають імітація діяльності, розігрування ролей, виконання операцій, інсценування, психодрами та соціодрами.

Імітаційні ігри забезпечують можливість змоделювати діяльність правоохоронного органу, організації, події, конкретну діяльність людей (проведення наради, сесії, виборів, обговорення напрямів роботи, нормативних актів, просто бесіди), обстановки, умов, в яких відбувається подія (залу засідань, кабінету). Технологія імітаційної гри, крім сюжету події, має містити опис структури та призначення імітованих об’єктів, документів, нормативних актів, що визначають специфіку імітованої діяльності та змалювання обставин, за яких відбувається подія.

Хочеш жити у згоді — погоджуйся. (Правило Рейберна)

Операційні ігри допомагають відпрацювати виконання конкретних специфічних операцій, зокрема проведення бесіди, дискусії, круглого столу, брейн-рингу тощо. В них моделюється процес самої діяльності. Операційні ігри проходять в умовах, що імітують реальну обстановку.

Технологія розігрування ролей забезпечує набуття практичних умінь та навичок відпрацювання тактики поведінки, дії, виконання певних функцій, обов’язків конкретної особи. Для її проведення розробляється модель-п’єса ситуації. Між учасниками розділяються ролі з «обов’язковим змістом» у відповідності до проблемної ситуації, винесеної на обговорення.

Технологія інсценування є своєрідним «діловим театром», у якому розігруються будь-яка ситуація та поведінка людини за певних обставин. Учасники гри мають мобілізувати весь свій досвід, знання, навички, вжитися в образ певної особи, зрозуміти її роботу, оцінити обставини та обрати правильну лінію поведінки. Технологія має на меті навчити учасника гри орієнтуватись у різних обставинах, уміти давати об’єктивну оцінку своєї поведінки, враховувати можливості інших людей, налагоджувати з ними контакти, впливати на їх інтереси, потреби та діяльність, не застосовуючи формальних атрибутів влади та наказу. Основу її складає конкретна ситуація, розподіл функцій та обов’язків дійових осіб та їх завдання.

Психодрама та соціодрама близькі до розігрування ролей та технології інсценування. Це той самий «театр», але вже соціально-психологічний, у якому відпрацьовується вміння відчути ситуацію в колективі, оцінити та змінити стан іншої людини, уміти налагодити необхідний контакт.

Важливим є проектування технології. Проект має включати визначення мети, постановку проблеми, обґрунтування постановки задачі, сценарій, загальне змалювання процедури технології, зміст ситуації та характер дійових осіб.

Процедура технології складається з таких етапів:

1. Підготовка аудиторії, учасників та експертів. Визначається режим роботи, формується головна мета заняття, обґрунтовується постановка проблеми та вибору ситуації. Видаються пакети матеріалів та документів. Ознайомлення учасників гри із ситуацією, опрацювання законодавчих актів.

2. Збирається додаткова інформація, проводяться групові та індивідуальні консультації учасників гри, між ними допускаються попередні контакти.

3. Процес гри. Від початку гри ніхто не має права втручатись і змінювати її хід. Дії учасників коригує лише вчитель, якщо вони змінюють мету гри.

4. Аналіз, обговорення, оцінювання результатів. Виступ експертів, обмін думками, обстоювання учасниками гри своїх рішень, висновків, ідей. Констатація досягнутих результатів, пошук помилок, формулювання кінцевих підсумків виховного заходу.

Гра «Президентський марафон»

Формуються дві команди (з одного класу або паралелей) представників певної політичної партії, що веде виборчу кампанію за кандидата в президенти. Учні готують платформу свого кандидата, а той, у свою чергу, — виступ на пресконференції перед журналістами, виступ на мітингу. Довірені особи кандидата готують промови, агітлистівки.

Політична партія-суперник готує-атрибутику виборчої боротьби для свого кандидата.

Відбувається телевізійний двобій претендентів за участю телеведучого. А «інститут громадської думки» робить опитування рейтингу популярності. Переможець — команда з найвищим рейтингом.

Гра «Правова подорож Україною»

Мета: ознайомити школярів з основами законодавства України про права людини, сформувати у них конкретні правові поняття та навички правомірної поведінки.

Гра вимагає відповідного обладнання:

1. Три поля, контурні карти або малюнки, виконані на ватмані, на яких зображено контури України. Поля розграфлені на 20 клітинок кожне. У клітинки вписано відповіді на запитання ведучого.

2. 60 карток з фрагментами фізичної, природної та кліматичної карт України — з одного боку і номерами запитань — з іншого.

3. Два аркуші із запитаннями до гри.

4. Пояснювальна записка.

Найгірше покарання — безкарність. (К. Кушнер)

Методика проведення:

1. Гравцям видаються поля.

2. Ведучий тримає у себе банк карток. Гравці не повинні їх бачити.

3. Ведучий дістає з банку картки і зачитує запитання.

4. Гравці швидко шукають на своїх полях відповідь, яку вони вважають правильною (кожен на своєму полі). Насправді правильна відповідь зазначена лише на одному полі.

5. Коли гравець вважає, що знайшов правильну відповідь, він піднімає руку.

6. Хто перший піднімає руку — отримує картку від ведучого.

7. Отриману картку гравець накладає на клітинку-відповідь таким чином, щоб номер був зверху:

● якщо відповідь правильна, то картка чітко лягає на своє місце;

● коли відповідь неправильна, то, відповідно, під час перевірки виявляється, що картка лежить не на своєму місці;

● коли жоден з гравців не піднімає руки — проігнорована картка вилучається з гри.

8. Ведучий задає питання доти, доки має картки. Проігноровані картки вважаються задіяними і другий раз у гру не вводяться.

9. Ведучий (або учасник з команди суперників) перевертає картки на ігрових полях таким чином, щоб фрагменти карт були зверху.

10. Переможцем вважається той гравець, у якого склалась правильна карта України.

Гра «Один світ — один народ»

Гра може бути самостійною технологією або її складовою.

Вона може бути присвячена будь-якій проблемі, зокрема, скликанню Всесвітньої Народної Асамблеї з приводу розробки проекту Всесвітньої Конституції.

Мета: розвивати планетарне мислення школярів, формувати вміння та навички колективної творчої праці, виховувати повагу до людини, людської гідності, почуття людяності та милосердя.

Термін підготовки — 10-15 днів.

Вчитель ділить клас на групи (це можна зробити за допомогою різнокольорових паперових яблук, кружалець, що імітують Землю, тощо). Кожна група — представники різних континентів. Це робочі групи, які мають розробити проект Конституції у підготовчий період. Учитель консультує учнів-гравців щодо вимог до статей Конституції та її форми.

На засіданні Всесвітньої Народної Асамблеї кожна робоча група представляє і захищає свій проект, який у подальшому обговорюється, і з кожного проекту відбираються ті положення, які задовольняють більшість. Таким чином вибудовується загальна конституція, яка затверджується голосуванням і набуває статусу всесвітньої.

Варто запропонувати учням співставити утворену ними конституцію із Загальною декларацією прав людини, з іншими міжнародними документами, що регламентують здійснення прав людини. Зокрема варто запропонувати їм як ілюстрацію проект Конституції міжнародних молодіжних організацій.

На завершення гри її учасникам можна запропонувати розв’язати кризову ситуацію, спираючись на розроблену ними Всесвітню Конституцію, тобто застосовувати на практиці загальний закон існування людства.

Гра «Ерудит Юра» (юридичних афоризмів)

Мета: ознайомити школярів з юридичними термінами, розширити їх правовий світогляд, збагатити юридичний словник школярів.

Учасники гри: у грі можуть брати участь один або кілька класів, учні яких формують команди. Учасники повинні засвоїти юридичні афоризми з тем, які вкажуть арбітри.

Керують грою арбітри (вчителі), які консультують учнів, підбирають для гри афоризми, визначають переможців, розподіляють місця, зайняті окремими учнями, командами за підсумками змагання після підрахунку балів, одержаних учасниками гри.

Процес гри розрахований на два місяці і складається з таких етапів:

● підготовка до гри (20-30 хв). Арбітри інструктують учасників гри: роз’яснюють її зміст, теми афоризмів, повідомляють список необхідної літератури. Визначається термін гри;

● початок ігрового заняття (3-5 хв). Гра починається у визначений час перевіркою готовності її учасників. Ведучий роз’яснює зміст гри, правила поведінки.

За допущені помилки учасників карають штрафними балами. Учасники готують ручки, чисті аркуші паперу, на яких вказані прізвища та назви команд;

● ігрове заняття (45-60 хв). Ведучий зачитує афоризм, а учні визначають, до якої галузі права він відноситься і записують до своїх аркушів;

● підбиття підсумків гри (до 10 хв). Арбітри підбивають підсумки гри, проставляють бали проти прізвища кожного учасника, підсумовують по кожній команді. Ведучий оцінює та аналізує дії учасників, вказує на помилки, заслуховуються міркування і висновки учасників. Оголошуються переможці гри.

Головне — не покарати, а змусити діяти. (Л. Лукошин)

Рольова гра «Права дітей»

Теоретичну основу її може складати проблема обговорення в Комітеті з прав дитини при ООН питання про те, як досягти прогресу у справі забезпечення прав дитини в Україні відповідно до міжнародних правових стандартів.

Мета: ознайомлення учнів з комплексом прав дитини в Україні, а саме: особистими, соціально-економічними, культурними, громадянськими та політичними правами; формування вміння досліджувати реальність законодавчого закріплення прав дитини в Україні і його відповідність міжнародним стандартам; виховання в учнів розуміння цінності особистості кожної дитини, необхідності дотримання її прав і свобод, розвиток аналітичного мислення засобами порівняння національного законодавства України з міжнародними стандартами в цій галузі.

Підготовча робота. Процес підготовки гри тривалий. За тиждень-два обирається й оголошується тема, клас ділиться на три групи (можна сформувати групи з паралельних класів): група експертів; група, що представляє урядову делегацію від України в ООН; група представників правозахисних організацій. Кожна група отримує завдання:

● експерти — готують аналіз застосування міжнародних правових норм і законодавства України в реальному житті дітей в Україні, а також пропозиції щодо шляхів усунення наявних у законодавстві і реальному житті недоліків;

● офіційна делегація України — складається з представників Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я, МВС, Мінюсту, а також сектора з прав жінок, охорони сім’ї та материнства (наголошує на позитивних моментах в реалізації прав дитини в Україні);

● представники правозахисних організацій, у тому числі й Всеукраїнського комітету захисту прав дитини — розкривають недоліки та суперечності, застарілість окремих нормативно-правових актів України, порівнюючи їх з відповідними статтями Конвенції про права дитини. Правозахисники висловлюють свої рекомендації щодо вдосконалення чинного національного законодавства в цій галузі.

Гра вимагає організаційного та методичного забезпечення, відповідного дизайнерського оформлення. У центрі залу варто поставити круглий стіл, за яким засідатимуть десять експертів (табличка «експерти»), по обидва боки розміщується група урядової делегації України та представників правозахисних організацій (теж із відповідними табличками).

Підсумок. Гра закінчується оголошенням рекомендацій Комітету з прав дитини.

Ведучому слід особливу увагу звернути на те, що основна робота проводиться на підготовчому етапі до гри. Він повинен зустрітися з кожною групою і допомогти в підборі літератури, підготовці доповідей. Особлива відповідальність — на групі експертів, відбираються найбільш підготовлені учні, можуть бути запрошені вчителі історії. Експерти повинні ознайомитися з доповідями обох сторін напередодні гри і заздалегідь підготувати свої рекомендації.

Педагогічна практика свідчить, що ефективною формою превентивного виховання, яка забезпечує набуття правознавчого життєвого досвіду, ґрунтується на правомірній поведінці, є дитячі та юнацькі об’єднання, зокрема, клуби для старшокласників «Духовність», «Підліток і закон», «Закон і ми», «Справедливість» та ін.

Технології таких об’єднань та правознавчих клубів можуть бути різноманітними: зустрічі з цікавими людьми, вікторини, демонстрація кінофільмів на правову тематику, обговорення журнальних та газетних статей, розв’язування спеціальних задач і обговорення життєвих ситуацій, відвідування правоохоронних органів, перегляд судових процесів тощо.


Категорія: Класний керівник | Додав: Nicolaj | Теги: технології, Виховання
Переглядів: 501 | Завантажень: 28 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017