Понеділок, 20.11.2017, 02:16
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Психологія

Як поліпшити настрій та стан
[ Викачати з сервера (73.5Kb) ] 19.01.2017, 13:38
Настрій та стан
Настрій та стан …
Як їх поліпшити

Чимало педагогічних працівників після важкого робочого дня несе додому свою збудженість. І тут, тобто у себе вдома, можуть «розслабитися» — не стримуватися. Все те негативне, що накопичилося за день, що так принижувало та дратувало, враз вилилося на найрідніших людей у світі — на свою сім’ю.

Зрозуміло, що начальнику ми не висловили б свого незадоволення, не гримнули б дверима, бо, врешті, можна залишитися без роботи. А вдома можна вихлюпнути все на дитину або дружину (чоловіка) за найменші провини. Невже це вирішить усі проблеми на роботі?! Як бути, як навчитися себе стримувати? Давайте поміркуємо, що саме є причиною нашого поганого настрою, до того ж, що найголовніше у нашому житті. Невже якісь негаразди на роботі?

Ні, все-таки своя сім’я, діти, батьки. То й почнімо змінювати своє ставлення до всього головного, що має відношення до нас самих. У разі, коли робота на другому чи третьому місці, важливо почати вчитися помалу змінювати свої установки, які часто спричинюють негативні емоції, поганий настрій чи стрес. І тоді обов’язково поліпшаться стосунки як на роботі, так і вдома.

У житті наші стосунки з іншими людьми виявляються через переживання.

Кожен із нас у певну мить життя переживає різні за якістю та інтенсивністю почуття, від слабо усвідомлених переживань до пристрастей. Саме такі тимчасові зміни в психіці людини отримали назву психічних станів.

Поговорімо про відомі для кожного з нас чотири психічних стани, які бувають у кожної людини і мають позитивний або негативний вплив на нашу поведінку і самопочуття (зокрема настрій).

Як поліпшити свій психологічний стан

1. Стан психічної втоми

Найбільш поширеним та актуальним у нашому житті є стан психічної втоми.

Що характерно для цього стану?

Це коли є мета, відбувається процес досягнення мети, але немає (не видно) результату. Наприклад: робимо якусь роботу чи наукове дослідження, але кінцевого результату не зразу можна досягти.

З фізичної точки зору, розвиток утоми свідчить про значне зменшення внутрішніх резервів організму, про перехід його на менш ефективні методи діяльності. В результаті знижується темп роботи, увага, ритмічність та координація рухів.

З психологічної точки зору, стомлення — це депресія, роздратування, гнів, мала активність (або хаотичність), порушення пам’яті та мислення, послаблення волі (зниження витримки, рішучості, самоконтролю, зникнення настирливості) та сонливість.

Що можна зробити?

По-перше, ми радимо намічати проміжні результати в досягненні мети і головне — радіти кожному окремому успіху.

По-друге, рекомендуємо зробити щось, де результат буде видно одразу (пересунути меблі, які набридли, чи відпрасувати білизну, до якої тиждень руки не доходили, прибрати помешкання тощо).

По-третє, щоранку ставити собі три запитання:

  • що обов’язково потрібно зробити сьогодні?

  • що можна зробити завтра?

  • що має бути зроблено протягом тижня?

2. Стан психічної напруги

Другий стан, якому слід приділити увагу, — стан психічної напруги.

Це коли для досягнення мети необхідно докласти занадто великих психічних зусиль.

Що характерно для цього стану?

По-перше, занепокоєність, тривога, страх або гнів.

По-друге, підвищення тиску, частоти пульсу, температури.

По-третє, можливі зміни у швидкості мислительних процесів та характері рухової активності.

Стан психічної напруги виникає, коли:

  • час для виконання завдання чи відповідальної роботи обмежений;

  • передбачаються іспити, виступ (доповідь) перед адміністративною аудиторією;

  • необхідно діяти в присутності начальства;

  • наявна недостатність інформації.

Що можна робити в такій ситуації?

По-перше, контролювати кожен свій крок, продумувати кожен вчинок, діалог.

По-друге, підстрахуватися додатковою інформацією, обдумати хід своїх дій.

По-третє, не відкладати роботу «на завтра», тим більше коли на виконання справи не залишається часу.

Крім того, радимо подумати про підвищення своєї кваліфікації. Бажано мати й надійних помічників.

Якщо ви відчуваєте зараз психічну напругу, то можна:

— чергувати дихання (глибоко вдихнути та затримати дихання);

— сконцентрувати увагу на виразі очей, гучності голосу;

— чергувати ходу (швидко та повільно).

Психологи бачать три основні засоби профілактики підвищеної напруги:

  • психологічний відбір осіб для діяльності в екстремальних умовах;

  • виховання емоційних, моральних та вольових якостей, які сприяють можливості впливати, керувати психічними станами;

  • створення гарного психологічного клімату та оптимізація умов діяльності.

3. Стан психологічної тривожності

Це коли очікуєш неприємних результатів, тобто є мета, але нема засобів досягнення її (наприклад, виклик до начальника або біля дверей стоматолога).

Що характерно для стану тривожності?

  • занепокоєність;

  • дискомфорт;

  • очікування найгіршого або невизначеного.

Стан психічної тривожності особливо характерний для людей, залежних від інших, невпевнених у собі. Ці люди будь-які життєві ситуації сприймають як оцінку їхніх особистісних якостей або компетентності.

Треба зазначити, що стан тривожності — це реакція ситуативна (нетривала) і залежить від схильності самої людини до негативного прогнозу власної діяльності (наприклад: «Все погане і тільки, як завжди, зі мною»). Що можна робити? Головне, що треба пам’ятати: можливі невдачі матимуть місце кожна свого часу, і вирішувати їх теж можна по черзі, а не «все одразу на мене навалилося».

Якщо відчуваєте тривожність зразу, то можна:

  • уявити голубу кулю, небо...

  • вдатися до фізичного навантаження (швидка ходьба, чергування дихання);

  • врешті, змусити себе посміхнутися в тяжку мить. До речі, можна навчитися методів, які допоможуть подолати низьку самооцінку та сформувати відчуття впевненості в собі.

П’ятнадцять кроків до впевненості у собі
(за Ф.Зімбардо)

1. Признайтеся собі у своїх сильних та слабких сторонах і відповідно сформулюйте свою мету.

2. Вирішіть, що для вас має цінність, у що ви вірите, яким ви хотіли б бачити своє життя (проаналізуйте свої плани та оцініть їх з точки зору сьогоднішнього дня).

3. Дістаньтеся коріння. Проаналізувавши своє минуле, розберіться у тому, що спричинило вам теперішній стан. Намагайтеся зрозуміти та пробачити тих, хто змусив вас страждати чи не допоміг, хоча міг. Пробачте собі свої минулі помилки, омани та гріхи. Після того, як ви «витягли» з тяжких спогадів хоч якусь користь, поховайте їх і не повертайтеся до них. Чорне минуле живе в нашій пам’яті доти, доки ми його не проженемо. Звільніть краще місце для згадок про минулі успіхи, хай і невеликі.

4. Почуття провини та сорому ніколи не допоможуть вам досягти успіху. Не дозволяйте собі піддаватися їм.

5. Шукайте причини своєї поведінки у фізичних, соціальних, економічних та політичних аспектах сьогоднішньої ситуації (як воно і є), а не в недоліках своєї особистості.

6. Не забувайте, що кожну подію можна оцінити по-різному. Реальність — це не те, що кожен окремо бачить, це не більше, ніж результат угоди між людьми називати речі певними іменами. Такий погляд допоможе вам терпляче ставитися до людей і великодушно зносити те, що може здаватися приниженням.

7. Ніколи не говоріть про себе погано, не приписуйте собі негативних якостей — «дурний», «невродливий», «нездібний», «безталанний», «невиправний».

8. Ваші дії можуть підлягати будь-якій оцінці. Якщо вони не підлягають конструктивній критиці — використайте це для свого блага, але не дозволяйте іншим критикувати вас як особистість.

9. Пам’ятайте, що деяка поразка — це удача, адже завдяки їй ви можете зрозуміти, що прагнули до хибної мети, яка не варта зусиль, а можливих більших неприємностей вам вдалось уникнути.

10. Не миріться з людьми, заняттями чи обставинами, які змушують вас відчувати свою неповноцінність. Якщо вам не вдається змінити їх або себе настільки, щоб ви відчули впевненість то краще перестати спілкуватися з ними. Життя досить коротке, щоб витрачати його на смуток.

11. Дозволяйте собі розслаблятися, прислухатися до своїх думок, займайтеся тим, що до душі, сам на сам. Так ви краще зможете себе зрозуміти.

12. Практикуйтесь у спілкуванні. Насолоджуйтеся тією енергією, якою обмінюються люди — такі несхожі і своєрідні, ваші брати та сестри. Припустіть, що й вони можуть відчувати страх та невпевненість, і спробуйте їм допомогти. Вирішіть, чого саме ви хочете від них та що можете їм дати. А потім дайте їм зрозуміти, що ви відкриті для такого обміну.

13. Перестаньте надмірно оберігати своє Я — воно значно міцніше та пластичніше, ніж вам здається. Воно гнучке, не ламається. Нехай краще воно відчуває короткочасний емоційний удар, ніж перебуватиме у бездіяльності та ізоляції.

14. Виберіть для себе декілька віддалених, серйозних завдань. Розбийте їх на менші, проміжні завдання. Не залишайте без уваги жодного свого успішного кроку, не забувайте підбадьорювати та хвалити себе. Не бійтеся виявитися безсоромним, адже вас ніхто не почує

15. Ви не пасивний об’єкт, на який «звалюються» неприємності, не травинка, яка з хвилюванням чекає, що на неї наступлять.

Ви — верхівка еволюційної піраміди, ви — втілення надій ваших батьків. Ви — неповторна особистість, активний творець свого життя. Якщо ви впевнені у собі, то перешкода стає для вас викликом, а виклик кличе до звершень. І тоді сором’язливість відступає, тому що ви, замість того, щоб турбуватись як вам жити, поринаєте у гущу життя.

4. Емоційний стрес

Перейдімо до досить складного психічного стану — емоційного стресу.

Це екстремальна ситуація: є мета, але її досягнення не залежить від людини.

Що характерно для емоційного стресу?

  • занепокоєність;

  • відчуття невідворотності, катастрофи, невдачі;

  • проявляється в негайній мобілізації захисних сил для правильного рішення.

Примітка: часті, тривалі емоційні стреси викликають хвороби.

Психологічний стрес має реакції:
гальмівна імпульсивна
Це загальна загальмованість, труднощі запам’ятовування, неможливість переключати увагу, в’ялість, апатія Це максимальна активність: метушливість, балакучість, нестійкий настрій, збудження легко переходить у агресивність

Стреси бувають фізичні та психологічні.

Фізичний стрес — це результат впливу фізичних подразників (гучна музика, звук, надто яскраве світло тощо).

Психологічний стрес — це результат дії екстремальної ситуації, ставлення людини до неї, а також оцінка її складності.

Причиною психологічного стресу можуть бути:

  • раптова зміна (наприклад, завдання);

  • дефіцит часу та умов для його виконання;

  • висока значущість мети;

  • відповідальність, сумлінність у досягненні бажаного результату.

Що можна робити?

По-перше, реорганізація, пошук нового оптимального рішення.

По-друге, підвищення значущості відповідальності.

По-третє, розподіл свого часу, побудова чіткої програми дії: що за чим.

І нарешті, фізичне навантаження (чергувати скорочення та розслаблення м’язів), контрастний душ, заспокійливі трав’яні напої, режим харчування та сну тощо.

Який маємо висновок?

Негативні функціональні стани (стомлення, напруги, тривожності та емоційного стресу) залежать від об’єктивних причин: відсутність відповідних умов викликає зміну психічного стану, погіршення настрою та здоров’я.

Які існують прості методи захисту?

1. Не провокувати агресію на себе:

— не говорити «командним тоном»;

— не використовувати у звертанні такі вирази як «ти повинен, ти мусиш це зробити»;

— не використовувати своє становище: «я старший за віком, я розумніший, мені видніше...».

2. Щиро демонструвати повагу, розуміння, зацікавленість, уважно слухати і дивитись у вічі співрозмовнику.

3. Не ставити себе в позицію начальника, тобто в позицію сили.

4. Дотримуватися рівноправних стосунків у спілкуванні.

5. Ставити конкретні запитання (наприклад: «Коли це буде виконано?..», «Хто відповідає?..», «Які потрібні засоби?..», «Скільки потрібно?..» і давати конкретні відповіді.

6. Якщо відчуваєте злість або гнів — з’ясуйте його реальну причину. В момент безпосереднього відчуття негативних емоцій під час бесіди або конфлікту поставте собі запитання: «Що я хочу отримати в результаті?»

7. Фізичні дії:

— покричати перед дзеркалом;

— написати образнику невідправленого листа;

— намалювати карикатуру свого ворога;

— контрастний душ;

— швидка ходьба;

— тренажери.

8. Згадайте про щось хороше, приємне, світле... І нікому своє життя не віддавайте.

9. Отримайте психологічну підтримку у фахівця-психолога, який зможе за допомогою методик (тестів) провести психологічне дослідження, виявити ваші особисті якості, риси характеру, можливості, з’ясувати причину ваших переживань та допоможе вам знайти шляхи виходу зі скрутного становища.

Бажаємо успіхів та здоров’я!

Народні засоби зняття нервово-емоційної напруги

Народна лікарська практика накопичила численні засоби зняття нервово-емоційної напруги. Найбільш відомі такі засоби:

1. Зрізати листки молодої кропиви зі стеблом зверху на 20 см (найкраще в квітні-травні), промити, дрібно порізати, скласти, не ущільнюючи, в літрову банку та залити холодною кип’яченою водою. Настояти 10 годин. Пити стільки, скільки потрібно для задоволення денної спраги (замість води). Дитині можна давати разом з фруктовим соком. Цей засіб заспокоює нервову систему, а також сприятливо впливає на кишечник і очищує кров від алергенів.

2. За підвищеної нервозності пити сік сирого буряка по 1/3 склянки 3-4 рази на день. Можна додавати до нього 1/4 частину морквяного або яблучного соку.

3. Приготувати настій молодих весняних листків берези. 100 г листя подрібнити, залити 2 склянками теплої кип’яченої води. Настоювати 5-6 годин. Процідити, віджати, відстояти. Вживати при неврозах по 1/2 склянки 2-3 рази на день перед їжею. Настій дуже збагачений вітаміном С.

4. Взяти по 3 частини квітів глоду, трави пустирника і трави сушениці, 1 частину квітів ромашки, 1 ст. ложку подрібненої суміші залити склянкою окропу, настояти 8 годин, процідити. Вживати по 1/2 склянки тричі на день через годину після їжі при захворюванні серця та при нервовому збудженні (як заспокійливе).

5. Знімають нервову напругу і наслідки стресу обливання вранці та увечері прохолодною або холодною водою.


Категорія: Психологія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 150 | Завантажень: 6 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017