Четвер, 19.10.2017, 18:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 16
Гостей: 16
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Психологія

Помилки практичного психолога
[ Викачати з сервера (59.5Kb) ] 01.08.2015, 12:28

ТИПОВІ ПОМИЛКИ
В ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

І досвідченим практичним психологам, і початківцям інколи доволі складно правильно вибудувати лінію професійної поведінки і не припуститися помилок.


Сподіваємося, що аналіз типових помилок і труднощів, які можливі в діяльності практичного психолога, застереже від них учорашніх студентів і допоможе їм ефективно організувати свою роботу з самого початку, а фахівцям — ретельно проаналізувати свою діяльність.

Розглянемо типові помилки практичного психолога під час цих видів діяльності.

Читайте також:
Типові помилки вчителів при оцінюванні досягнень учнів

Психологічна діагностика

Вчитися треба на чужих помилках. Припуститися всіх своїх все одно не встигнете.
Іоанна Хмелевська

Психодіагностичні методики є допоміжним інструментом, їх об’єктивність доволі умовна і пов’язана з досвідом фахівця — як загальним, так і роботи за конкретною діагностичною методикою. Саме тому практичному психологу не слід применшувати роль довірливого спілкування та цільового спостереження.

Найчастіше практичний психолог системи освіти припускається у психологічній діагностиці таких помилок:

  • встановлення діагнозу лише за результатами тестових завдань, виконаних дитиною, без аналізу умов її життєдіяльності та стосунків з однолітками і близькими дорослими;
  • нехтування методом спостереження та невміння використовувати його діагностичні можливості;
  • встановлення діагнозу у випадках, що виходять за межі професійної компетентності практичного психолога;
  • вільне поводження з діагностичним інструментарієм.

Психологічне консультування

Консультативна діяльність практичного психолога має свої специфічні характеристики та правила, неврахування та недотримання яких призводить до таких найпоширеніших помилок:

  • Консультативна діяльність практичного психолога має свої специфічні характеристики та правила, неврахування та недотримання яких призводить до таких найпоширеніших помилок:
  • самоствердження під час консультації;
  • удавана природність чи награність поведінки;
  • проекція власних проблем на особистість клієнта;
  • оцінювання клієнта;
  • відсутність необхідного психологічного настрою, що перешкоджає створенню сприятливого для бесіди психологічного клімату;
  • жорстке дотримання обраної гіпотези;
  • ігнорування думки співрозмовника чи створення перешкод для роз’яснення ним своєї точки зору, або ж і взагалі перетворення консультації на монолог фахівця;
  • перехід до розв’язання проблеми без достатнього вивчення її сутності та умов, у яких вона проявляється;
  • використання прямих запитань («у лоб»] при неясних мотивах бесіди;
  • прагнення обов’язково дати пораду.

Підбиваючи підсумки роботи з клієнтом, особливо якщо цей клієнт — дитина, ліпше переоцінити його можливості і здібності, ніж недооцінити їх.

Віра в клієнта є обов’язковим правилом у роботі практичного психолога і не лише у психологічному консультуванні.

Розвивально-корекційна робота

Перехід до розв’язання проблеми без достатнього вивчення її сутності та умов, у яких вона проявляється, є поширеною помилкою й у корекційно-розвивальній роботі.

Насамперед практичний психолог має знати межі своєї професійної компетентності.

Ще однією поширеною помилкою під час розвивально-корекційної роботи є переоцінювання практичним психологом значимості та можливостей тренінгу, ставлення до цього виду групової роботи як до панацеї та єдино можливої форми навчальної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу. Під час проведення тренінгу практичний психолог може припускатися таких типових помилок:

  • перенасиченість вправами;
  • театралізація;
  • прояви маніпулювання та авторитарності.

Психологічна просвіта

Психологічна просвіта спрямована на підвищення психологічної грамотності батьків та педагогів. Цей напрям діяльності практичного психолога розвинений найменше. Серед типових помилок у цьому виді діяльності практичного психолога можна виділити такі:

  • надмірне використання складної психологічної термінології без її тлумачення;
  • зарозумілість та зверхність у спілкуванні з аудиторією;
  • демонстрація менторської позиції;
  • неефективне структурування та викладення лекційного матеріалу.

У такому виді діяльності, як психологічна просвіта, професіоналізм полягає в тому, що практичний психолог уміє:

  • донести психологічні ідеї зрозумілою мовою, адаптувавши їх виклад до аудиторії:
    • педагогів;
    • батьків;
    • дітей різного віку;
  • наводити ілюстративні приклади, взяті в основному з професійної діяльності педагогів чи з особистого досвіду (узагальнені або безособові].

Необхідно пам’ятати, що аудиторія педагогів чекає не просто психологічної теорії, а конкретних, технологічних прийомів і програм психологічної взаємодії з дітьми і дорослими для оптимізації та підвищення ефективності їх навчальних та особистих взаємодій.

Труднощі взаємодії з учасниками освітнього процесу

У міжособистісних стосунках з педагогічним колективом практичному психологу необхідно зберігати деяку особисту дистанцію, дещо відмежуватися від повсякденних міжособистісних зв’язків. Перебуваючи всередині складного мережива міжособистісних симпатій і антипатій, тонких емоційних ігор і маніпуляцій, практичному психологу необхідно залишитися на професійній позиції, зберегти авторитет, право на незалежну експертну оцінку. Дуже непросто підтримувати дружні та ділові стосунки і при цьому не переходити певної емоційної межі.

Взаємодія з батьками

Роботу з батьками слід починати зі зміни психологічної установки педагогів і батьків на роль сім’ї у формуванні особистості. Вони мають усвідомити, що:

  • дитину необхідно повернути в сім’ю;
  • функцію головних вихователів мають виконувати батьки;
  • сім’я має бути «домашньою академією».

Практичному психологу, який працює із сім’єю ліпше обмежитися психологічною консультацією і не прагнути до психокорекційної роботи. Слід пам’ятати, що психокорекція не є основним методом роботи практичного психолога.

Взаємодія з дітьми

«Не нашкодь» є найголовнішим принципом у роботі практичного психолога. Причиною недотримання цього принципу зазвичай є певна квапливість у проведенні психодіагностичних заходів та формулюванні висновків і рекомендацій.

Професійна позиція практичного психолога має забезпечувати школярам:

  • упевненість у конфіденційності всього, що відбувається у стінах психологічного кабінету;
  • розуміння відповідальності роботи практичного психолога і важливості та серйозності тих завдань, які він пропонує виконати. Розвивальна і корекційна, просвітницька і психопрофілактична робота практичного психолога зі школярами має стати не лише частиною навчально-виховної системи. Насамперед вона має стати необхідною для самих школярів і при цьому не втратити для них своєї емоційної привабливості.

Психологічна готовність до професійної діяльності

На думку відомого психолога Льва Кандибовича, психологічна готовність до професійної діяльності виникає у разі сформованості низки її структурних компонентів:

  • операціональний компонент — професійні знання, уміння і навички та їх специфічне поєднання, яке відбулося в результаті набуття фахівцем професійного досвіду;
  • мотиваційний компонент — позитивне ставлення до майбутньої професії, потреба розв’язувати поставлене завдання, прагнення досягти успіху та показати себе з найліпшого боку;
  • емоційно-вольовий компонент, який об’єднує почуття відповідальності, впевненість в успіху, наснагу, а також мобілізацію сил, зосередженість на завданні, подолання страхів і сумнівів.

Проте інколи психологічна готовність до діяльності є спотвореною.

Особистісні якості практичного психолога

Для психолога його особистість — головний інструмент професійної діяльності. Якщо людина нам приємна і симпатична, то спілкування з нею будується насамперед на довірі.

Основним чинником, що визначає професійну придатність психолога, є гуманістична спрямованість його поглядів, думок, дій. На практиці це проявляється як:

  • ставлення до кожної людської істоти як до абсолютної цінності;
  • особистісна та соціальна відповідальність;
  • загострене почуття добра та соціальної справедливості;
  • почуття власної гідності й повага до гідності іншої людини;
  • толерантність;
  • увічливість;
  • порядність;
  • готовність зрозуміти інших і прийти їм на допомогу.

Важливими особистісними характеристиками практичного психолога є:

  • гармонійність Я-концепції;
  • емоційна стійкість;
  • соціальна адаптованість.

Можна виділити помилки, що виникають через невідповідність особистісних якостей практичного психолога вимогам професії та через професійну некомпетентність:

  • прив’язаність до одного концептуального підходу. Це є більш характерним для психологів, які закінчили вищі навчальні заклади, що не мають педагогічної спрямованості;
  • оцінне ставлення до інших можливих точок зору;
  • нерозуміння міжособистісного впливу, схильність бачити в усьому лише віддзеркалення своїх прямих дій;
  • конфлікти у стосунках з оточенням;
  • нав’язування педагогічному колективу своєї програми та своїх знань як єдино можливого варіанту роботи;
  • пропонування форми роботи, яка незрозуміла чи неприйнятна для педагогічного колективу, а в разі відмови від неї — займання позиції «ображеного»;
  • робота лише за заявками педагогів та адміністрації («роблю, що бажаєте»].

Типові помилки і труднощі затримують професійне становлення практичного психолога, і, як наслідок, його робота стає неефективною. Зберегти об’єктивну і принципову позицію, за жодних умов не допустити маніпулювання людьми можна лише послідовно дотримуючись наукового підходу до справи.


Категорія: Психологія | Додав: Nicolaj | Теги: психолог, помилки
Переглядів: 609 | Завантажень: 17 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017