Четвер, 13.12.2018, 19:45
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Психологія

Порушення харчової поведінки
[ Викачати з сервера (31.9 Kb) ] 06.12.2018, 15:01
Діагностика порушень
харчової поведінки у підлітків

З кожним роком в Україні зростає кількість людей, які страждають від порушень харчової поведінки. Однак найпильнішої уваги з боку медиків, психологів та батьків потребують підлітки.

Саме у підлітковому віці найчастіше розпочинаються нервова анорексія та нервова булімія, а психогенне ожиріння, навіть якщо воно виникло набагато раніше, набуває особливо драматичного перебігу.

Про такі захворювання, як нервова анорексія та булімія, відомо значно менше, ніж про психогенне ожиріння, яке досліджено досить глибоко. Хоча наслідки цих харчових розладів можуть бути набагато серйознішими (при анорексії аж до летальних випадків або суїциду).

Нервову анорексію (НА) психіатри визначають як свідоме обмеження в їжі через переконаність у власній повноті (насправді уявній). НА виражається у нав'язливому, надзвичайно стійкому і цілеспрямованому бажанні схуднути, що нерідко досягає вираженої кахексії з можливим летальним кінцем.

Кахексія — стан крайнього тілесного виснаження, що характеризується занепадом життєво важливих фізіологічних функцій, прогресуючим схудненням (іноді навіть при булімії), наростаючою астенією, що на заключному етапі змінюється

Нервова булімія (НБ) — це розлад харчової поведінки, що характеризується повторюваними епізодами надмірного голодування та об'їдання, після яких людина намагається «очистити» організм тим чи іншим способом (наприклад, за допомогою блювання, проносних чи сечогінних засобів, фізичних вправ). Здебільшого до цього захворювання схильні молоді дівчата і жінки, стурбовані власною вагою. Булімія зустрічається набагато частіше, ніж анорексія, але її значно важче розпізнати. Якщо дівчата, які страждають на анорексію, часто худнуть настільки, що не можуть приховати своє захворювання від оточуючих, то переважна більшість хворих на булімію мають нормальні об’єми тіла та вагу. Тому вони можуть тримати своє захворювання в таємниці багато років.

Допомогти може практичний психолог

Практичному психологу системи освіти необхідно орієнтуватися у цій проблемі, оскільки лікарі-психотерапевти здебільшого починають працювати з дитиною, яка вже має розгорнуту картину захворювання, тоді як практичний психолог може бути першим, хто побачить ще тільки небезпеку розвитку порушень харчової поведінки (ПХП). Крім того, часто батьки, які є співзалежними з хворою дитиною, не хочуть визнавати проблему або «виносити сміття з хати» та відмовляються звертатися до психотерапевта. Однак вони можуть погодитися на контакт та співпрацю з практичним психологом у школі.

Незважаючи на те, що лікарська консультація та діагностика знадобляться у будь-якому випадку, практичний психолог повинен уміти

Методика для скринінгу харчових порушень

Існують різні діагностичні інструменти, придатні для використання під час первинного обстеження. Досить ефективною є методика, відома як Тест ставлення до прийому їжі (ЕАТ-26, Eating Attitudes Test, далі — Тест).

Скринінг — у буквальному перекладі з англійської (screening) означає «просіювання». У медицині так називають проведення діагностичних заходів для виявлення груп ризику щодо ймовірного розвитку патології. Скринінг ПХП ґрунтується на припущенні, що раннє виявлення може призвести до своєчасного лікування, запобігаючи тим самим серйозним фізичним та психологічним ускладненням і навіть летальним випадкам

Тест ставлення до прийому їжі захищено авторським правом, але розробники дозволяють використовувати його вільно та безкоштовно. У цій публікації Тест представлено у повній версії.

Опис тесту

Тест ставлення до прийому їжі є стандартизованим опитувальником для оцінки симптомів і проблем, характерних для розладів харчової поведінки. Тест — зручна в роботі, проста і швидка методика, призначена насамперед для підлітків та дорослих. Розробники вказують, що під час проведення обстеження не обов’язкова присутність медпрацівника. Опитувальник буде корисним для діагностики ПХП в учнів, студентів, а також у представників таких специфічних груп ризику, як спортсмени та танцюристи.

Процедура проведення

Тест є надійним інструментом для оцінки ступеня вираженості проблем, типових для пацієнтів із ПХП (прагнення до схуднення, побоювання набору ваги, обмежувальні тенденції та очисна поведінка), який широко використовується в усьому світі. Проте він не є самостійним діагностичним інструментом, а застосовується для скринінгу і попередньої оцінки.

Методика припускає індивідуальне та групове використання Тесту. Кожному обстежуваному необхідно виділити окреме місце для виконання завдання. Учневі видають бланк опитувальника, зачитують або надають письмову інструкцію. Треба переконатися, чи правильно опитуваний зрозумів умови тестування, відповісти на його запитання. Після цього учасник обстеження працює самостійно. Час, відведений на заповнення опитувальника разом з читанням інструкції, — 15-20 хв.

Правила безпеки при проведенні тестування

Відомо, що НА та НБ — це серйозні захворювання, які завдають часом непоправної шкоди здоров’ю та навіть загрожують життю. Тому дуже важливо побачити проблему ще до того, як вона стане хворобою. І хоча про це рідко пишуть, практичний психолог школи повинен враховувати, що деякі твердження опитувальника можуть бути використані підлітком, який хоче схуднути, як підказки: наприклад для більш швидкого зниження ваги викликати після їжі блювання, почати приймати проносні або диуретики тощо. Тому в умовах школи ліпше проводити тестування індивідуально, першим етапом перед інтерв'ю. Якщо ж організовують групове тестування, то після нього слід для всієї групи провести бесіду про харчові розлади та їх згубний вплив на організм.

Інструкція до Тесту ставлення до прийому їжі

Перед Вами низка запитань, які стосуються поведінки, пов'язаної з прийомом їжі. У частині А дайте відповідь на запитання про Ваш вік, стать, зріст та вагу. У частині Б навпроти кожного із тверджень оберіть одну з шести можливих відповідей — «завжди», «звичайно», «часто», «іноді», «рідко», «ніколи», — поставивши галочку або значок «+» у відповідному стовпці на бланкові тесту. У частині В також дайте відповідь на перші чотири запитання, поставивши галочку або значок «+» у стовпці, де йдеться про частоту зазначеної поведінки. Щодо двох останніх запитань, означте свою позицію, поставивши галочку або значок «+» біля відповідей ТАК чи НІ.

Тест ставлення до прийому їжі

Частина А: Дайте відповідь на такі запитання:

1) Дата народження ______
2) Стать: Ч/Ж
3) Зріст (м) ______
4) Ваша нинішня вага (кг) ______
5) Ваша максимальна вага ______
6) Ваша мінімальна вага (у дорослому віці) ______
7) Ідеальна вага ______

Частина Б: Дайте відповідь на кожне з таких тверджень

Запитання Завжди Звичайно Часто Іноді Рідко Ніколи
1 Я відчуваю жах при думці про надмірну вагу            
2 Я уникаю прийому їжі, коли голодна (-ний)            
3 Я вважаю, що відчуваю занепокоєння з приводу їжі            
4 У мене були епізоди переїдання, коли я відчувала (-вав), що не можу зупинитися            
5 Я розрізаю свою їжу на маленькі шматочки            
6 Я знаю про кількість калорій у їжі, яку вживаю            
7 Я особливо уникаю їжі з великим вмістом вуглеводів (хліб, рис, картопля тощо)            
8 Я відчуваю, що інші хотіли б, щоб я їла (їв) більше            
9 У мене буває блювота після того, як я поїла (-їв)            
10 Я відчуваю провину після прийому їжі            
11 Мене переслідують думки про схуднення            
12 Я думаю про згоряння калорій при виконанні фізичних вправ            
13 Інші люди вважають, що я занадто худа (-дий)            
14 Я стурбована (-ний) думками про жирові відкладення на моєму тілі            
15 Прийом їжі у мене займає більше часу, ніж в інших            
16 Я уникаю їжі, що містить цукор            
17 Я вживаю дієтичні продукти            
18 У мене є відчуття того, що їжа контролює моє життя            
19 Я проявляю самоконтроль щодо їжі            
20 У мене є відчуття того, що інші змушують мене їсти            
21 Я приділяю дуже багато часу їжі та думкам про неї            
22 Я відчуваю дискомфорт після вживання солодощів            
23 Я використовую дієти            
24 Я волію, щоб мій шлунок був порожній            
25 Я відчуваю задоволення від того, що куштую нові продукти, які дорого коштують            
26 Я відчуваю бажання викликати у себе блювоту після їди            

Частина В: Дайте відповідь на запитання щодо харчової поведінки (за останні 6 місяців)

Запитання Ніколи Рідше 1 разу на місяць 2-3
рази на місяць
1 раз на тиждень 2-6 азів на тиждень 1 раз на день та частіше
1 Чи бувають у Вас випадки «запійної» ненажерливості, коли Ви відчуваєте, що не можете зупинитися?            
2 Ви викликаєте блювоту, щоб контролювати свою вагу?            
3 Ви використовуєте проносні засоби,таблетки для схуднення або диуретики (сечогінні засоби), щоб контролювати свою вагу?            
4 Ви виконуєте фізичні вправи більше 60 хв. з метою підтримки або зниження ваги?            
5 Ви втратили 9 кг або більше за останні 6 місяців? Так Ні
6 Чи лікувалися Ви від розладу харчової поведінки? Так Ні

Ключ до тесту та інтерпретація результатів

Частина А: містить конкретні запитання щодо зросту, ваги та статі, які можуть бути використані для обчислення індексу маси тіла (ІМТ). Нереалістично занижений показник ваги, який респондент вважає для себе ідеальним (пункт 7), має насторожити практичного психолога, який проводить дослідження.

Індекс маси тіла (ІМТ) — величина, що дає змогу оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту і тим самим побічно оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною або надлишковою. Формула підрахунку досить проста: ІМТ = вага (кг) розділити на зріст у квадраті (м2).

Нормою вважається ІМТ від 19 до 25. ІМТ менше 19 — дефіцит ваги, 25-30 — надмірна вага, 30-40 — ожиріння, більше 40 — значне ожиріння.

Стандартний розрахунок індексу маси тіла не підходить для дітей і підлітків, тому для них була розроблена уточнююча таблиця, з урахуванням віку та статі.

Таблиця 1

Індекс маси тіла у підлітків зі зниженою та значно зниженою вагою

Критерії Вік
9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 20+
Жіноча стать
значно знижена вага 13,5 14,0 14,0 14,5 15,0 15,5 16,0 16,5 17,0 17,5 17,5 17,5 18,0
знижена вага 13,6-
14,0
14,1-
14,5
14,1-
14,5
14,6-
15,0
15,1-
15,5
15,6-
16,0
16,1-
16,5
16,6-
17,0
17,1-
17,5
17,6-
18,0
17,6-
18,0
17,6-
18,5
18,6-
19,0
  Чоловіча стать
значно знижена вага 13,5 14,0 14,5 14,5 15,0 16,0 16,5 17,0 17,5 18,0 18,5 19,0 19,5
знижена вага 13,6-
14,0
14,1-
14,5
14,6-
15,0
14,6-
15,0
15,1-
16,0
16,1-
16,5
16,6-
17,0
17,1-
17,5
17,6-
18,0
18,1-
18,5
18,6-
19,0
19,1-
19,5
19,6-
20

Примітка. Дані NHANES III опитування, Kuczmarski, Ogden, та співавт., 2002

Частина Б: Як критерій оцінки використовується сумарний бал усієї частини Б Тесту, який обчислюється з урахуванням позитивних відповідей на твердження. Твердження 1-24 і 26 оцінюються так: «завжди» — 3 бали, «звичайно» — 2 бали, «часто» — 1 бал, «іноді», «рідко», «ніколи» — 0 балів. Твердження 25: «завжди», «звичайно», «часто» — 0 балів, «іноді» — 1 бал, «рідко» — 2 бали, «ніколи» — 3 бали. Результат на рівні або вище 20 балів свідчить про високий рівень стурбованості дієтою, вагою тіла або проблемами харчової поведінки.

Частина В: Позитивна відповідь на будь-яке із запитань щодо харчової поведінки є сигналом тривоги. При цьому важливо враховувати частоту та контекст поведінки (див. Таблицю 2), але і менш рідкісні випадки мають насторожувати, оскільки подібна поведінка з часом має схильність до ескалації.

Відповіді на запитання, які можуть свідчити про порушення харчової поведінки

Критерії ніколи рідше 1 разу на місяць 2-3 рази на місяць 1 раз на тиждень 2-6
разів на тиждень
1 раз на день та частіше
1 Переїдання     + + + +
2 Блювання   + + + + +
3 Проносні, диуретики   + + + + +
4 Фізичні вправи           +
5 Втрата 9 кг чи більше Так Ні

При узагальненні результатів Тесту практичний психолог має звернути увагу на такі показники:

  • загальна оцінка в частині Б тесту дорівнює або більше ніж 20 балів;

  • позитивна відповідь хоча б на одне з п'яти поведінкових запитань;

  • індекс маси тіла (ІМТ) на рівні «знижена вага» і нижче (див. Таблицю 1 )

  • респондент відзначає, що він має деякі проблеми з їдою, а потім спонтанно просить консультації експертів.

Рішення про необхідність подальших досліджень або лікування приймають за наявності навіть одного із цих показників у результатах досліджуваного.


Категорія: Психологія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 12 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018