Неділя, 26.03.2017, 16:53
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Сценарії

Берегиня роду нашого
[ Викачати з сервера (89.5Kb) ] 26.02.2017, 14:09
 
БЕРЕГИНЯ РОДУ НАШОГО
(свято до Міжнародного жіночого дня)

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Ведучий
Ведуча
Виконавці пісень
Танцювальний гурт
(4-6 осіб)
Учні-читці (23 особи)
Учениці, які зачитають вірш Катерини Сенченко (4 особи)
Представниця батьківського комітету — мама одного з учнів
Учні середніх класів, які привітають своїх однокласниць
(троє або четверо)
Учениці 5-7-х класів (3 особи) зі своїми мамами — учасниці конкурсу «Швидше-швидше»

 

Звучить спокійна мелодія. На сцену виходять  в е д у ч і.

Ведучий. Доброго дня, шановні гості нашого свята! Доброго дня, любі мами й тата, бабусі й дідусі, братики й сестрички! Є скарби, які заховано в землі, а є такі, що лежать на поверхні й передаються з покоління в покоління. І сьогодні я запрошую вас до щирої розмови про тих, хто подарував нам життя, хто любить нас, піклується, для кого ми завжди діти, скільки б нам не було років,— про берегинь нашого роду! Жінка... Вона дарує справжні скарби теплоти й підтримки. Вона тендітна хранителька всього найдорожчого, всього сокровенного, що ми маємо в наших серцях.

Ведуча. Відшуміла зима своїми заметілями, відхурделила сніжними віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна, принадна красуня-весна. Тож не даремно саме в цей час ми святкуємо один із найкращих, найсвітліших днів — свято жінок. В усі часи, по всьому світу жінка викликала особливе відношення, адже вона уособлювала ніжність, красу, надзвичайну зворушливість і чутливість.

Ведучий. Тож наше свято ми присвячуємо жіночності, віддаємо данину любові й захоплення тим, до кого ми звертаємося в радості й печалі,— нашим бабусям, матерям, сестрам — берегиням нашого роду. Любі! Щиро вітаємо вас зі святом весни, із днем 8 Березня. Зичимо здоров'я дзвінкої криниці, хліба запашного з української пшениці, рум'янців від калини, щоб були щасливі кожної днини.

Ведуча. Квітніть, дорогенькі, на білому світі, як тії троянди пишні, і хай же вам сонечко сяє привітно, квіти всміхаються рясно, а роки хай будуть щасливі й прекрасні. Вас вітає сама весна.

Ведучий. Весна — найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, квітнуть дерева, зодягаючись у зелень; гаї перегукуються голосним пташиним співом. Прийшла весна!

Ведуча. Ось як про цю пору сказав Володимир Михайлович Сосюра.

Наперед виходять  у ч н і - ч и т ц і.

1-й учень-читець

Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя-губи,
І квіти шлють солодкий аромат.

2-й учень-читець

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей.
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей.

3-й учень-читець

Люблю, коли блукає місяць в травах.
Хатини білить променем своїм.
І п'є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим...

4-й учень-читець

Весна вдягла у зелень віти дуба,
Уже курличуть в небі журавлі,
Люблю весну, та хто її не любить
На цій чудесній радісній землі!

Ведуча. А зараз зустрічаємо на сцені шкільних зірок:... (оголошує виконавицю) із танцювальним гуртом... (називає гурт).

На сцену виходить учениця з танцювальним гуртом.

Дівчина виконує пісню «Дівчина-весна» (музика Ніколо, слова Ю. Рибчинського) у супроводі танцю.

Ведучий

Ласкаво просим, гості, у світлицю,
Де пісня й казка, й звичаї живуть,
Де пахне волошка і пшениця,
Де рушники узорами цвітуть.

Ведучий

Ласкаво просим, гості, у світлицю,
Де пісня й казка, й звичаї живуть,
Де пахне волошка і пшениця,
Де рушники узорами цвітуть.

Ведуча. Прийміть цей хліб за ваші безсонні ночі, за щедрість душі, за ніжність і тепло ваших невтомних рук.

Ведучий. Із першої миті життя над нами схиляються рідні мами, в тривозі й надії вдивляються в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усе зносять, аби їхнім дітям жилося краще. І скільки б нам не було років — 5 чи 50 — нам завжди потрібна ласка саме її, матері. Бо знаємо, що мама не злукавить, не скривдить, вона захистить, зігріє душу теплом і ласкою. Ось як поетично звернувся до матері Ярема Гоян.

Наперед виходить  у ч е н ь - ч и т е ц ь.

5-й учень-читець. Материнський образ являється дітям із сивих туманів віків, із синяви неба і золотавих надвечір'їв, із вишневого цвітіння і калинової задуми. То випливає на небо нашої вічності одне-однісіньке слово, як сонце, — Мати! — і купається в сльозі й відроджується із сльози, і світиться в сльозі веселковими барвами дитячої ніжності: Мати, Мама, Мамунця, Мамуня, Мамуся, Мамочка, Мамонька, Матінка, Матіночка, Матуся, Матусенька, Ненька, Неня, Ненечка...

Ведуча. Хоча яку б ми вибрали з доріг, якими б ми пішли шляхами, та через терни бід ми повертаємось до мами. Матерів мільйони, і кожна з них несе любов у серці до дитини. Жінки однаково прекрасні, особливо коли тримають дитину. Та найчарівніші жінки України.

Ведучий. Подивіться у вікно: сьогодні вже не перший день весни, тож прислухайтесь до себе, і ви відчуєте, як бринить у вашому серці тонка, тендітна струна. То грає мелодія надії, яка повертається до нас разом із весною, з прекрасним жіночим святом весни, надії та любові.

Ведуча. Все на землі від жінки: добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, музика і поезія.

Ведучий. До речі, про поезію. Ми часто чуємо захопливі описання жінки із чоловічих вуст. Давайте ж почуємо саму жінку! Просимо на сцену наших прекрасних дівчат, які прочитають вірш Катерини Сенченко.

Наперед виходять четверо  у ч е н и ц ь.

1-ша учениця

Я — жінка! Ви чуєте, люди, я — свічка,
Запалена Господом на віки.
Неправда, що я ребро чоловіче,
Цю казку придумали чоловіки.

2-га учениця

Я — жінка! Я — річка бурхлива й неспинна,
Що в повінь зриває верхи берегів.
Хто каже, що я підкорятись повинна?
Це ще одна вигадка чоловіків.

3-тя учениця

Я — жінка! Природою створена пісня,
Яку чоловік заспівати зумів.
Я мрія і спогад. Майбутнє й колишнє,
Цілющий бальзам для чоловіків.

4-та учениця

Я — жінка. Я дійсно слабка половина.
Нехай переможцям — лаврові вінки!
Історію творять, звичайно, мужчини,
Але лише так, як захочуть жінки.

Ведучий. Саме так: знову ми відчуваємо захоплення. Весняна краса вражає нас в усьому: у розквіті землі, коханні, краса в ніжності дівчат, у чарівності й загадковості жінок.

Ведуча. Зі словами пошани сьогодні ми звертаємось до жінок-матерів, бо шануємо маму за її ласку й любов, за недоспані ночі й колискові пісні, за її тиху мову й лагідну вдачу, за науку, яка допомагає йти життям із високо піднятою головою. Тому хочемо виразити свою любов і до любих, милих бабусь.

Ведучий. Звернемося до вас словами поета Анатолія Георгійовича Костецького.

Наперед виходять  у ч н і - ч и т ц і.

6-й учень-читець

Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може і на них розкине
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибі.

Ведуча. Ми низько вклоняємося вам за безмірне терпіння, ніжні руки й гарячі серця. Здоров'я вам і щастя, любі наші мами й бабусі!

7-й учень-читець

Люба, добра бабцю,
Ми твої внучата,
Звертаємось до тебе,
Щоб щастя побажати.

8-й учень-читець

Ой нема миліше, нема веселіше
Як в бабці в гостині —
Медом нагодує, ще й поцілує
Личенько дитині.
Яблучко наріже,
Казочку розкаже.
Бабуся радіє,
Сама молодіє,
Коли внуків бавить.

9-й учень-читець

Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.
Ти нас батькові й матусі
Помагаєш вчити:
Як виростити чесними.
Як по правді жити.

Ведучий. Матусине слово втіхи загоїть усі рани, тиха пісня зцілить недуги. Руки матерів — найм'якіші, найтепліші, а хліб, що спекла рідна матінка, нагодує краще, ніж багатий обід. Нехай ми ніколи не побачимо у ваших головах сріблинку, нехай ваші літа дарують нам лише добрі поради мудрості й життєвого досвіду!

Наперед виходять  у ч н і - ч и т ц і.

10-й учень-читець

Знову ясне сонце наді мною,
Віє синій березень весною.
Знов зі святом неньку я вітаю,
Щастя їй і радості бажаю.

11-й учень-читець

Моя наймиліша з усіх людей ненька,
Тиха, мов голубка, щира і миленька,
Нема в цілім світі, всім я признаюся,
Кращої, ріднішої, як моя матуся.

12-й учень-читець

Хай дзвенить повсюди пісня
Про найкращих мам.
Ми за все, за все на світі
Щиро дякуємо вам.

13-й учень-читець

Вдячні ми за працю вашу,
Щастя шлем багато,
Від душі ми вас вітаєм
З березневим святом.

14-й учень-читець

Радійте за нас, любі мами,
Від вас ми навчаємось жить.
І слава про вас, добра слава,
Хай птахом по світу летить.

15-й учень-читець

Для тебе, моя дорогенька,
Віночок з барвінку сплету.
Найкращий рушник-вишиванку
Під ноги тобі постелю.

16-й учень-читець

А Господь, що з неба всім керує,
Щастя дасть і втіху мамі тій,
Що дітей хороших подарує
Україні нашій дорогій.

Ведуча. Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на вуста — промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки.

Тож просимо вас, мамо, скажіть нам своє щире, тепле материнське слово.

На сцену виходить мати одного з учнів школи і промовляє «звертання матері». Після цього на сцену виходять наступні учні-читці.

17-й учень-читець

Як дітей колишеш ти недремно,
То не раз змахнеш краплини поту.
Що ж, прислів'я мовить недаремно:
Хто не мав дітей — не мав клопоту».

18-й учень-читець

А зростуть — то скільки дум у неньки
І тривог за їхнє кожне діло,—
Голова боліла від маленьких —
Від дорослих серце заболіло.

19-й учень-читець

Але що ті клопоти, тривоги,
Бо хіба із щастям їх зрівняти,
Як дитя, зіп'явшися на ноги,
Перший крок ступає по кімнаті.

20-й учень-читець

Як почуєш ти уперше «мамо»,
Як до школи поведеш за руку,
Як уже й одержиш телеграму:
Мамочко, вітаю із онуком!»

21-й учень читець

Добре ж як — себе впізнать в дитині,
Знать: вона тобі продовжить роки.
Добре дати світові людину,
І людині дати світ широкий,

22-й учень-читець

Дарувати їй цвітіння рясту,
Сині гори, неспокійні ріки.
Хто не мав дітей — не звідав щастя,
Долею обкрадений навіки.

2 3 - й  у ч е н ь - ч и т е ц ь  підходить до своєї матері, яка сидить у залі, і звертається до неї.

23-й учень-читець. Щире спасибі тобі, дорога моя матусю, за те, що ти в мене є, що ти така хороша. Я сьогодні обіцяю тобі бути хорошим сином, жити на світі так, щоб тобі ніколи не було за мене соромно.

На сцені виконується пісня «Чорнобривці» (слова М. Сингаївського, музика В. Верменича).

Ведучий. На нашому святі присутні мами наших мам, татусів. Вважається, що саме бабусі найбільше уваги приділяють дітям. Бабця, бабусенька, бабуня — та чи можна перелічити ті слова, які ми промовляємо, коли кличемо їх на допомогу. І ніколи не відмовлять, здається, завжди невтомні. Тож хай здоровиться вам, хай роки не знають меж, у сім'ях панує лише радість і щастя. А ми всі не забуваймо, які болючі рани інколи наносимо їм, милим, добрим бабусям.

Ведуча. Майже 3,5 тисячі років тому на кам'яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, було вирізьблено слова: «Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довгими дні твої були на землі». Тож запам'ятайте, діти, і пронесіть через усе життя цю святу заповідь, яка передається з роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості й безсердечності.

Звучить мелодія «Ave Maria» Ф. Шуберта.

Ведучий. Пам'ятай! У тебе — єдина в світі мати; в тебе єдиний в світі батько!

Ведуча. Пам'ятай! Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей.

Ведучий. Пам'ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків — так твої діти шануватимуть тебе.

Ведуча. Пам'ятай! Твоє недобре слово — подряпина на ніжній материнській душі.

Ведучий. Пам'ятай! Не перетворюй старість батька й матері на біду.

Ведуча. Пам'ятай! Обов'язок дітей — платити батькам за їхнє піклування любов'ю і відданістю.

Ведучий. Пам'ятай! Про старість слід говорити тільки з повагою.

Ведуча. Пам'ятай! Не можна залишати літню людину самотньою.

Ведучий. Пам'ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі.

Мелодія затихає.

Ведучий. А тепер настав час звернутись із побажаннями до наших маленьких жіночок, присутніх на святі. І я гадаю, що якнайкраще із цим впораються наші хлопчики, які кожен день сидять за партами разом з ними. Тож їм і слово.

На сцену виходять учні (троє або четверо хлопчиків) і звертаються до дівчат із вітаннями.

Ведуча. Багато в кого з присутніх є сестри — старші й молодші. Не забуваймо поздоровити і їх! Цей вірш ми присвячуємо саме їм, любим сестричкам.

24-й учень-читець

Для тебе світ цей і краса,
Для тебе сонце, дощ і зорі.
Сміються й плачуть небеса
І хвилі шепчуть з вітром в морі.
Твоє життя цвіте, як мак,
Тобі ще мріяти й творити
І розрізняти «ні» і «так»,
Тобі любити і дружити.
Коли розійдемося ми
Й на серці в тебе буде туга,
Ти приходи і приїзди,
Бо у сестрі знайдеш ти друга.

Ведучий. Швидко плине час, і незабаром наші, поки ще зовсім юні, дівчатка теж стануть дорослими жінками, а значить, господарочками. Тож давайте перевіримо, чи розуміються вони вже на господарських справах, а саме — на кулінарії.

На сцену виходять три пари учениць зі своїми мамами.

Відбувається конкурс «Швидше-швидше»: кожна пара повинна відповідати на запитання (мама з дочкою — по черзі) за визначений проміжок часу, який встановлюють організатори.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРШОЇ ПАРИ

1. Чим перешаровують торт? {Кремом.)

2. Іменем якої весняної квітки назвали салат? {Мімоза.)

3. Від якого овочу всі плачуть? (Від цибулі.)

4. Чим полюбляють ласувати мавпи? {Бананами.)

5. Про що кажуть «усьому голова»? (Про хліб.)

6. Із чого готують поп корн? (Із кукурудзи.)

7. Яка каша «найсильніша»? {Геркулес.)

Закінчіть прислів'я:

Не гарна хата вуглами ,... (...а гарна пирогами).


ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДРУГОЇ ПАРИ

1. Чим полюбляють ласувати миші? (Сиром.)

2. Який продукт ми отримуємо від бджіл? (Мед.)

3. Без чого неможливо приготувати сир? (Без молока.).

4. Який казковий овоч ніяк не хотів витягуватись із землі? (Ріпа.)

5. Яка італійська страва набула всесвітньої слави? (Спагеті або піца.)

6. Який тропічний фрукт росте у землі, як морква, а на поверхні видно лише його гарний «хвіст»? (Ананас.)

7. На що був схожий Шалам-Балам? (На яйце.)

Закінчіть прислів'я:

Не вчи вченого... (… хліба їсти печеного; я й сам з'їм).


ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ТРЕТЬОЇ ПАРИ

1. Він буває свіжий, малосольний, консервований. (Огірок.)

2. Без чого не можна зварити юшку? (Без риби.)

3. Що несла Червона Шапочка для бабусі у кошику? (Пиріжки та горщик масла.)

4. Що ми називаємо другим хлібом? (Картоплю.)

5. Вона буває червона, чорна, кабачкова, баклажанова. Що це? (Ікра.)

6. Чим Малюк лікував хворого Карлсона? (Варенням, шоколадом, печивом і цукерками.)

7. Він буває цейлонський, індійський, грузинський. Що це? (Чай.)

Закінчіть прислів'я:

Без солі і стіл... (... кривий).

Пара, яка перемогла, отримує приз, а інші учасниці — пам'ятні подарунки. Після цього вони залишають сцену.

Ведучий. Отже, ми побачили, що в нашій школі ростуть справжні господині. Що ж це за диво таке?

Ведуча. А це й не диво, коли вдома їх чекають такі вмілі порадниці, як рідні матусі. А в школі наших ґаздинь вчать досвідчені майстри рукоділля й кулінарії. Тож, усе закономірно, колего!

Ведучий. Справді. Що ж, маю сказати, що наше свято підходить до завершення. Сьогодні ми поздоровили милих і прекрасних жінок і дівчат, яких ми любимо й цінуємо увесь рік; ми знову захоплювалися їхніми талантами й уміннями. Хм... А чи нікого не забули? Ой, звичайно, ... (звертається до ведучої), тебе я поздоровляю у першу чергу, мою головну помічницю й соратницю! (Стає на одне коліно, простягаючи до ведучої руку.) О прекрасна... (звертається до ведучої), прошу, згляньтеся на мої душевні муки, не відверніться від мого страждання! Будьте моєю... помічницею на наступному святі!

Ведуча (по недовгому ваганні). Ах, добре, я погоджуюсь!

Ведучий. О незрівнянна! Ви врятували моє серце від розпачу і відчаю!

Ведуча. Що ж, даючи таку обіцянку, я не маю права бути безвідповідальною. Тож, мені час готуватися до наступних заходів. А своє заключне поздоровлення хоче промовити мій колега.

Звучить пісня «Рушник» (слова А. Малишка, музика П. Майбороди).

Ведучий

Від тебе все:

І хліб, і весен перший цвіт,
І срібний обрій, і криниця чиста,
І серця жар, і мрій стрімких потік,
І за селом стежина серед жита.

Від тебе все:

Любов і радість визнання,
І щирість ласк, і щедрість долі.
На тебе я рівняюся щодня,
Радію і милуюся тобою.

Дякуємо вам, любі, дорогоцінні жінки! Ви споконвіку бережете наші серця від смутку, а душі наповнюєте спокоєм і лагідністю. Лише жінка може своєю любов'ю і чарівністю огорнути весь білий світ. Дбайте про тендітних жінок, адже вони бережуть увесь рід людський!

Ведучі залишають сцену.

Свято завершується.


Категорія: Сценарії | Додав: Nicolaj | Теги: жіночий день
Переглядів: 46 | Завантажень: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017