Четвер, 14.12.2017, 19:03
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Сценарії

Великодня писанка
[ Викачати з сервера (57.5Kb) ] 23.02.2017, 11:12
 
ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА
(свято великодньої писанки)

ДІЙОВІ ОСОБИ:

1-ша ведуча
2-ra ведуча
Учні-читці
(шість осіб)
Фольклорний гурт учнів (четверо дівчат, четверо хлопців)

 

Зал святково прикрашений у національному стилі. На видному місці стоїть стіл, накритий вишитою скатертиною, на ньому великий таріль із паскою і писанками. Поруч із тарелем стоїть глечик з узваром, лежить пучок вербових гілочок, перев'язаний кольоровою стрічкою. Угорі на центральній стіні прилаштовано великий плакат із назвою свята.

Звучить музика. До залу входять  в е д у ч і  та  у ч н і - ч и т ц і.

1-й учень

Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До вищих, до церковний позолот.

2-й учень

Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить.
Христос воскрес!

Наперед виходять  в е д у ч і.

1-ша ведуча

Добрий день, любі друзі,
Щиро вас вітаєм,
Хлібом-сіллю дорогих
Радісно стрічаєм!

2-га ведуча

Ми вітаємо усіх
З Паскою святою!
Хай весна цвіте в душі
Квіткой золотою!

1-ша ведуча. Доброго дня, друзі! Уже незабаром на землю зійде чудове свято Великодня, святе і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя.

2-га ведуча. Срібні голоси церковних дзвонів сповістять світу про урочисту подію воскресіння Христового, і лунатимуть звідусюди щирі вітання: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!».

1-ша ведуча. Здавна в нашому народі свято Великодня поєднує традиції язичницькі та християнські. Адже колись цей урочистий день було присвячено вшануванню сонячного божества Ярили, відродження якого означало прихід весни і відновлення природи.

2-га ведуча. Саме відтоді й збереглася традиція співати на Великдень веснянки, водити хороводи, величати весну.

До залу входить  у ч е н ь - ч и т е ц ь.

3-й учень

Злинуть великодні пісні,
Сядуть на наші поля,
Вже у весняному сні
Чує їх рідна земля.
З гір їх несе вже струмок,
Шум їх вітає в гаях,
Дай їм крилець ластівок,
Весно, дай сонячний шлях!

До залу входить  ф о л ь к л о р н и й  г у р т, веде хоровод, співає веснянку.

Дівчата з гурту (разом)

Ой виходьте, дівчата,
Та в сей вечір на вулицю,
Весну-красну стрічати,
Весну-красну вітати,
Будем весну стрічати
Та віночки сплітати.
А віночки сплетемо,
Хороводом підемо.

Хлопці з гурту (разом)

Ой виходьте, парубки,
На високу гірку
Вибирайте, парубочки,
Найгарнішу дівку.
Кожна гарна, кожна гарна,
Жодна не погана,
А між ними Галюсина,
Як намальована.

Ф о л ь к л о р н и й  г у р т  залишає зал.

2-га ведуча. Святкування Великодня розпочинається за тиждень до цього свята з Вербної неділі — ушанування Входу Господнього до Єрусалима. У цей день у церкві освячують і роздають гілки верби. Згідно з християнським вченням напередодні Пасхи Ісус Христос в'їхав до Єрусалима, багато народу вийшло йому назустріч. Проголошуючи вітання Спасителю, люди встеляли йому шлях пальмовими гілками. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то наші пращури обрали як ознаку цієї події гілки верби.

1-ша ведуча. Але чому вибір припав саме на вербу? Учені — етнографи вважають, що річ не лише у тім, що верба — дерево, яке починає зеленіти навесні найпершим. Ще за дохристиянських часів вербу вважали тотемною рослиною українського, а може й всеслов'янського народу, тобто священним деревом. Вірили, що верба має здатність оберігати людей від багатьох хвороб та нещасть. Мабуть, саме тому так поширений обряд бити одне одного вербовою гілкою, промовляючи:

Будь великий, як верба,
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.
До залу входить учень-читець.

4-й учень

Вербова гілка розцвіла У мене на столі. Як символ сонця і тепла, Що сховані в імлі. Як знак зеленої весни, Здоров'я і краси, Як знак, що щастя сад рясний Даровано мені. Вербова гілка на столі У мене розцвіла... Великодня весняний знак — Знак сонця і тепла.

2-га ведуча. Ще одним важливим символом українського Великодня є писанка. Крім того, обрядовий розпис яйця започаткував унікальне декоративно-ужиткове мистецтво нашого народу — писанкарство. Історія походження писанок сягає багатьох віків і пов'язана з язичницьким культом ушанування вічного закону весняного пробудження природи Tcf відновлення життя.

1-ша ведуча. Перший розквіт писанкарства припадає на перше тисячоліття до Різдва Христового і щільно пов'язаний з ідеями солярного культу. Щоб привітати весняне сонце і закликати його життєдайний вплив на господарство та поле, виникли вірування стародавніх слов'ян, де велике ритуальне значення мало сире яйце, оздоблене магічним розписом.

2-га ведуча. Після введення в Київській Русі християнства відбувається переродження писанки. Християнство не лише запозичило більшу частину стародавніх обрядів солярного культу, але й надало їм нового символічного значення. Це торкнулось і візерунків писанки. Усі вони набули іншого змісту.

До наших днів дійшли і давні традиції дарування писанок. Так, дітям слід дарувати писанки світлих кольорів, молоді — яскраві із солярними знаками (зірками, рутами, крапочками), господарям — прикрашені знаками, що символізують урожай та добробут (сорок клинців, пшеничні колоски), а літнім людям — з чорно-білими візерунками та поясами (небесними мостами).

До залу входить  у ч е н ь - ч и т е ц ь  із кошиком писанок.

5-й учень

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішаться дорослий і дитя,
Творіння рук людських святе і чисте,
Маленький символ нашого буття.
Як сонця теплі промені ласкаві,
Нам гріє душу предків заповіт.
Мереживо сплетіння вір понині
На золотій шкаралупі залишило слід.

У ч е н ь - ч и т е ц ь  залишає кошик та відходить на задній план.

В е д у ч і  проводять з глядачами невелику вікторину. За кожну правильну відповідь глядач отримує писанку.

Вікторина

1. Як за християнським звичаєм слід вітатись на Великдень і як відповідати на вітання? До якого часу звичай велить саме так вітатися? (За християнським звичаєм на Великдень, вітаючись, слід сказати: «Христос воскрес!» Відповідати: «Воістину воскрес!». Так вітаються до свята Вознесіння, що відзначається на сороковий день після Великодня.)

2. Яку назву в народі має Великодній понеділок і який давній молодіжний звичай пов'язаний із цією назвою? (Великодній понеділок у народі називають «Обливальним». Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці і там обливати одне одного водою, бажаючи щастя та здоров'я.)

3. Яку споруду за давнім звичаєм встановлюють на майданах до Великодня? Який молодіжний звичай пов'язаний із нею? (До Великодня на майданах встановлюють гойдалки. Закохані пари мають обов'язково погойдатися на них, щоб небесні сили почули їх і благословили на щасливе подружнє життя.)

4. Чому останній перед Великоднем четвер називають «чистим»? Які обрядові дії пов'язані із ним? (За християнським віруванням саме цього дня Іуда зрадив Христа. Тому в народі виникла традиція у передвеликодній четвер спокутувати гріхи і влаштовувати обрядові символічні очищення: купатися до схід сонця, прати, білити піч, прибирати житло та наводити лад у господарстві.)

5. Які змагання проводяться за звичаєм у період Великодніх свят? (Хлопці змагаються у боротьбі, киданні палиці, беруть участь у кулачних боях; дівчата змагаються у співі та тангір; діти грають в ігри з писанками.)

Наприкінці вікторини  в е д у ч і  нагороджують переможців.

1-ша ведуча. Кожна людина, якою б вона не була, — зовсім юна чи уже в літах, шукає у своєму житті чогось особливого, того, що б живило духовні сили. Адже, як говорить народна мудрість: «Не хлібом єдиним живе людина». Де віднайти те, що піднімає нас над сірою буденністю, що робить нас духовно багатими особистостями? Василь Симоненко радив своїм сучасникам: «В океані рідного народу відкривай духовні острови...». Ті острови — то духовні скарби, витворені нашим народом протягом віків. У них — мудрість, сила і пам'ять народу.

2-га ведуча. І один з тих островів — це народне свято. Свято від слова «святий», «святість». Отже, це день, який спрямований на очищення людської душі. Тож давайте звертатися до духовних джерел наших предків, до обрядів та звичаїв, які давали їм духовну силу. Давайте звертатись до своїх витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв'язує нас із минулими поколіннями, щоб очистити і освятити свої душі.

Наперед виходить  у ч е н ь - ч и т е ц ь.

6-й учень

Золотая зіронька мерехтить над хатою,
Хай ваша родинонька най буде багатою.
Хай завжди на покуті сонечком — хлібина,
Хай живе у злагоді вся ваша родина.
В вікна хай не стукає лихо зле з бідою,
Хай душа не вицвіте — буде молодою,
На родиннім дереві хай не сохнуть віти,
Щоб не розучилися ви свій рід любити.

Свято закінчується.


Категорія: Сценарії | Додав: Nicolaj | Теги: писанка
Переглядів: 155 | Завантажень: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017