Вівторок, 19.09.2017, 19:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 16
Гостей: 16
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Сценарії

Весну ми вітаємо
[ Викачати з сервера (89.0Kb) ] 24.02.2017, 13:39
 
ВЕСНУ КРАСНУ МИ ВІТАЄМО!
(свято весни)

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Ведуча
Ведучий
Учні-читці
(шість осіб)
Весна
Березень
Квітень
Травень
Хлопець
Дівчина
Фольклорний гурт учнів
Танцювальний гурт учнів

 

Зал прикрашений штучною зеленню, квітами. Ліворуч від сцени розташована виставка дитячих малюнків та саморобок на тему «Весна».

Звучить фонограма українських народних пісень. До залу входять двоє  у ч н і в - ч и т ц і в  в українських костюмах та  в е д у ч а.

1-й учень

Весна ласкавим сонечком
Збудила плавні, ліс,
І вже пухнастим котиком
Біліє верболіз!

2-й учень

Травичка ніжна кісоньки
Зелені запліта,
Й гучна пташина пісенька
Полинула з ліска.

Ведуча. Доброго дня, дорогі друзі!

Ведучий. Ласкаво просимо вас на наше свято Весни — свято пробудження природи.

1-й учень (махає рукою). Гей, дівчата й хлопці, з хати!

2-й учень. Будемо весну зустрічати!

До залу вбігає веселий  ф о л ь к л о р н и й  г у р т  д і в ч а т, стає в хоровод, співає веснянку.

Фольклорний гурт (разом)

Прийди, Весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!
Прийди до нас, Весно,
Із радістю, із великою,
До нас із милістю!

(Далі кожна дівчина вигукує по одному рядку.)

— Із житом зернистим!
— Із пшеничкою золотистою!
— Із вівсом кучерявим!
— З ячменем вусатим!
— Із просом, із гречкою!
— Із калиною, малиною!
— Із порічками, смородиною!
— Із грушами, із яблуками!
— Із усякою садовиною!
— Із квітами лазуровими!
— Із травою-муравою!

(Весь гурт разом.)

Ой ти, пташечко,
Ти залітная,
Ти лети за синє море,
Ти візьми ключі весняні,
Замкни зиму холодну,
Одімкни літо тепле та веселе!

До залу входить  в е д у ч а.

Ведуча. Весна — це пора року, що приносить нам особливу радість, адже з її приходом оживає весь довколишній світ, все навкруги вдягається у свіже запашне листя, квіти.

Ведучий. Проте весна дуже шанована в українських обрядах і традиціях ще й тому, що для наших далеких пращурів вона була початком нового року. З перших березневих днів все частіше збиралась молодь просто неба, щоб урочисто привітати молоду красуню гаївками та веснянками. А розпочинати новорічні веселощі обов'язково доручали дітям.

До залу входить  ф о л ь к л о р н и й  г у р т, веде хоровод, співає веснянку.

Фольклорний гурт

Ой, прийди, весно,
Ой, прийди, красна,
Принеси до нас тепле літечко!
Принеси до нас теплії дощі,
Густії дощі, шовкову траву!
Ой, прийди, весно,
Ой, прийди, красна,
Та пригрій поля, щире сонечко.

Під час виконання гуртом веснянки до залу входить  В е с н а, в руках у неї кошик з квітковими пелюстками.  В е с н а  приєднується до хороводу.

Розійшлись хмарки, сонце глянуло,
Забилось в грудках моє серденько.
Ой, прийшла весна,
Ой, прийшла красна,
Принесла мені щастя й радощі!

Весна. Доброго дня усім в цій залі! Ось і я — Весна-красна, прийшла до вас із теплом та радощами. Дякую, що гостинно мене зустрічаєте, веселих пісень мені співаєте.

Із гурту виходять дві дівчини, звертаються до  В е с н и  (відбувається обрядовий діалог).

1-ша дівчина з гурту. Весняночко-паняночко, де ти зимувала?

Весна

Зимувала у садочку, на кілочку пряла.
Пряла на кілочку горобцю на сорочку.
Що виведу нитку — горобцю на свитку,
Що виведу другу — горобцю на пугу,
Що позоставались кінці — горобцю на штанці.

2-га дівчина з гурту

Ой Весно, хороша та красна!
Що ти нам, Весно, принесла?

Весна (посипає з кошика підлогу квітковими пелюстками)

На дерева — цвіту,
А на поле — жита,
На травичку — росу,
На дівчаток — красу,
А на хлопчиків — сили,
Щоб росли й міцніли!

Ведуча. Що ж, Веснонько, і ми тобі подарунок приготували.

До залу вбігає  т а н ц ю в а л ь н и й  г у р т, виконує веселий український народний танець

Весна. Дякую за подарунок. Бачу, полюбляєте ви веселощі та свята. Що ж, покличу я трьох своїх братів-місяців, нехай порадують вас святами. (Піднімає руки, чаклує.)

Перший мій брат — Березень синьоокий. (До залу входить  Б е р е з е н ь, стає біля  В е с н и.)

Другий мій брат — Квітень білолиций. (До залу входить  К в і т е н ь.)

Третій мій брат — Травень рум'янощокий. (До залу входить  Т р а в е н ь.)

Т р и  б р а т и - м і с я ц і  виходять наперед, вітаються з глядачами.

Три місяці (хором). Доброго здоров'ячка усім!

Березень. Вітаємо вас з першим теплим променем сонця!

Квітень. З першою квіткою!

Травень. З першою пташкою!

Ведуча. Розкажіть нам, дорогі гості, хто ви та з чим прийшли до нас.

Наперед виходить  Б е р е з е н ь.

Березень

Подихом легким,
Подихом чистим
Віє на землю Весна.
Під сонечком теплим
Грайливим струмочком
В березні плаче Зима.

Я — перший весняний місяць — завжди був у пошані, адже ще з дохристиянських часів я розпочинав новий рік. А відбувалося свято нового року 1 березня (за сучасним календарем — 14 березня). У народі кличуть мене по-різному: капельник, соковик, протальник, сочень, березозоль. Вважається, що своє ім'я — Березень — я дістав від берези, що на початку весни «плаче» солодким соком.

Отже, перше моє свято — свято Явдохи, що відзначається 14 березня. Цей день розпочинає Весну.

Ведучий. До свята Явдохи випікали обрядове печиво — так звані веснянки. Хлопці та дівчата несли його на край села, щоб закликати весну. Свій ритуальний хід молодь супроводжувала веселими співами, обрядовими сценками, хороводами.

До залу входить  ф о л ь к л о р н и й  г у р т, співає веснянку.

Фольклорний гурт

Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку!
Зимували, не співали —
Весну дожидали.
Весно, весно, наша красна,
Що ж ти нам принесла?
Всім хлоп'ятам по кілочку,
А дівчатам по віночку,
Щоб пісень співали,
В решето складали.

Ведуча. Зі святом Явдохи пов'язано багато прикмет та приказок:

Євдокія красна, то й весна буде красна.

На Явдохи води по боки.

Прийшли Євдокії — дядькові затії: плуга чинити, борону точити.

Які Явдохи — таке й літо.

Явдоха з водою, а Юрій (6 травня) з травою.

Якщо на Явдоху день ясний — вродить пшениця, а хмарний — просо і гречка.

Березень. Ще я славлюся святом Сорока святих, яке відзначається 22-го числа. Вважається, що в цей день сорока робить собі гніздо із сорока гілочок, бо «на Сорок святих сорока іменинниця». На Сорок святих люди чекали повернення птахів із вирію, особливо жайворонків, адже саме вони вважалися вісниками весни.

Ведучий. Напередодні жінки пекли «жайворонків» — смачні медівнички у вигляді пташок. Діти йшли з ними в садок і підвішували на гілки дерев, «аби краще велися гуси».

Наперед виходить  ф о л ь к л о р н и й  г у р т  учнів, вони тримають у піднятих руках обрядове печиво.

Фольклорний гурт

Із краю-кураю
Пташок викликаю:
Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати —
Весну зустрічати,
Зиму проводжати.

До залу входить  у ч е н ь - ч и т е ц ь.

3-й учень

В небі жайворонки в'ються,
Заливаються-сміються.
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.

Ведуча. А ось які приказки та народні прикмети присвячено святу Сорока святих:

На Сорок святих погода — то на гречку урода.

Сорок святих сорок лопат снігу викинуть.

Якщо на Сорок святих тане сніг — до активної повені та буйних трав.

Березень. А на прощання радую я людей святом Теплого Олексія. Святкується воно 30-го числа і вважається днем, коли весна остаточно вступає у свої права. У цей день не можна робити, лише лагодити й готувати інвентар до майбутніх польових робіт Щоправда, всі пасічники мали на день Теплого Олексія виставити вулики для обльоту.

Ведучий, Саме тому в народі й кажуть:

На Теплого Олексу діставай вулики.

На Олексу кидай воза, бери сани.

Березень. Крім того, на Олексія намагалися затримати журавлів — охоронників родинного щастя. Щоб ці птахи оселилися біля оселі, малеча, помітивши журавлиний ключ, кидала у дворі на землю червоний пояс, приспівуючи: «Колесом, колесом, над червоним поясом!» або «Журавлі, журавлі, колесом, колесом, ваші діти за лісом, за лісом!»

Весна. От який мій перший брат. У народі кажуть про нього:

Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.

Березень всіх місяців варт.

Від березневих дощів земля квітне.

Березень не вірен: то сміється, то плаче.

Ведуча. Ну що ж, познайомимось із другим весняним місяцем.

Наперед виходить  К в і т е н ь.

Квітень

У мереживо хмаринок
Квітень небо одягає,
Прикрашає цвітом-рястом
Землю чисту аж до краю.

Я — середній брат Весни. У народі кличуть мене по-різному: цвггень, Краснець, лукавець та водолій. Я також славлюся гарними народними святами. Одне з таких свят — Благовіщення, що припадає на 7 квітня. Це свято було дуже шанованим у селян. «На Благовіщення Бог благословляє усі рослини»,— казали в народі, а відтак вважалося великим гріхом братися в цей день за будь-яку роботу. Існувало повір'я, що навіть птах не в'є на Благовіщення гнізда.

Ведуча. Із Благовіщеням в Україні пов'язаний чудовий народний обряд — «вдовин плуг». Саме 7 квітня сільські громади, зібравшись на свої віча, вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам. Адже здавна на нашій землі існував звичай: першу весняну оранку починати в тих родинах, де немає господаря. Виконували цю роботу селяни спільно і безкоштовно.

Ведучий. А от які прислів'я пов'язані з Благовіщеням:

До Благовіщення кам'яна весна.

На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.

Яка погода на Благовіщення — така й на Великдень.

Квітень. Разом зі мною приходить і найурочистіше свято християн — Великдень. Передує йому Вербна неділя, або Вербниця. Недільним ранком ішли прихожани до церкви на святкову службу святити вербові гілочки. Як тільки священик скропить вербички свяченою водою, дітлахи та молодь намагалися скоріше дістати собі свяченого прутика. Хто схопить першим — тому в цьому році сприятиме добра вдача. А ще існував обряд стібання одне одного вербовою гілочкою.

До залу вбігають  х л о п е ц ь  і  д і в ч и н а. У руках у них вербові гілочки.

Хлопець (стібає дівчину)

Шутка б'є — не я б'ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!

Дівчина (стібає хлопця)

Не я б'ю — верба б'є,
Недалечко красне яєчко!
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода!

Х л о п е ц ь  і  д і в ч и н а  відходять на задній план.

Квітень. І от нарешті надходить святий день Великодня. З ранку по всій окрузі лунають веселі святкові дзвони, прославляючи Воскресіння Господнє. Кожна родина вітає своїх сусідів із цією подією: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»

До залу входять  у ч н і - ч и т ц і.

4-й учень

Задзвонив воскресний дзвін,
І розкрились квіти —
Йде народ з усіх сторін —
Як же не радіти?
Що Христос воскрес для нас,
Сонце засіяло,
Що настав весняний час,
Зла-зими не стало!

5-й учень

Розспівалися пташки
Радісно, святково,
Вкрила гори і горбки
Знов трава шовкова.

6-й учень

На травичці веснянки
Там виводять свято —
Не впізнати: чи квітки,
Чи в квітках дівчата?

У ч н і - ч и т ц і  відходять на задній план.

Весна. От який святковий мій середній брат Квітень. Дуже люблять його і дуже радіють його приходу. Ось як говорять про нього в народі:

Квітневий день рік годує.

Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими і трохи літа.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

Квітневої роботи на май не відкладай.

Ведуча (звертається до Весни). А чим, Весно, порадує нас твій третій брат?

Весна. Гадаю, про це він розповість сам.

Наперед виходить  Т р а в е н ь.

Травень

Соловей гучно славить весну,
Пісня жайвора кличе у поле,
Буйнотрав'ям вже вкрилась земля —
Травня подих вже віє простором.

Я — Травень — наймолодший брат Весни. Як і мої брати, я також маю різні імена: травник, май, пісенник, громовик. «Дождати б до маю, та тоді вже сама природа подбає»,— кажуть у народі. І дійсно, незважаючи на мою примхливу вдачу, люблять мене за те, що разом із моїм приходом навколишній світ постає у всій красі. Природа немовби святкує свою молодість буйним цвітінням, князюванням запашних трав та багатоголосним пташиним співом. І хоча я не приношу визначних свят, але саме з травнем пов'язано чимало поетичних обрядів віншування природи.

Ведучий. Перше відоме травневе свято — свято Юрія, що відзначається 6 травня. За стародавнім народним повір'ям у цей день «весна сходить на землю». Саме тому в давнину був відомий обряд «збирання роси» на Юрія. Вважалося, що юр'ївська роса дуже цілюща. Батьки наказували дітям походити босоніж по росі, а дівчата поспішали в поле зібрати росу, щоб умитися нею — «на красу». Існувала навіть обрядова пісня щодо цього дійства.

До залу входить  ф о л ь к л о р н и й  г у р т, співає.

Фольклорний гурт

Та Юра мати кличе:
Та подай, матко, ключа
Одімкнути небо,
Випустити росу,
Дівоцьку красу.
Та дівоцька краса,
Як літня роса:
У меду потопає,
З води виринає.
Та Юра мати кличе:
Та подай, матко, ключа
Одімкнути небо,
Випустити росу,
Парубоцьку красу.
Парубоцька краса,
Як зимняя роса:
В смолі потопає,
З дьогтю виринає.

Ф о л ь к л о р н и й  г у р т  залишає зал.

Ведуча. На Юрія молодь влаштовувала в полях хороводи з чудовими стародавніми піснями. Головна їх мета — благання у небесних сил доброго врожаю, зачаровування нив від вогню, граду, бурі, а також викликання теплих дощів і рясного сонечка.

А про Юрія казали так:

Юрієва роса краща од вівса.

На Юрія починає співати соловей.

Юрій на поріг весну приволік.

Юрій з хати всіх на поле вижене.

Травень. Друге відоме травневе свято — весняний Микола, що відзначається 22 травня. Найурочистіше цей день святкувався на Гуцульщині. Саме з цього дня селяни виганяли вівці на полонини. На честь цієї нагоди влаштовувався урочистий хід всією селянською громадою.

А наступного дня, тобто 23 травня, святкували Семена Зілоту. Це день, коли жінки йшли до лісу та луків збирати лікарські трави, які набували до цього часу надзвичайної цілющої сили. Заготовити зілля намагалися до схід сонця.

Ведуча. Зриваючи рослину, жінка примовляла:

Трава-травиця, красна дівиця,

Не я тебе садила, не я поливала:

Господь тебе садив,

Господь поливав —

Всякому християнину на поміч давав!

Ведучий. От якими святами та обрядами радує нас привітний травень. І недарма про нього кажуть:

Май — вінець весни.

Почекай, маю, зав'ю тобі квітки в гаю.

Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім.

У травні все квітує, а в червні визріває.

Весна (звертається до глядачів). Ну що ж, друзі, гадаю, сподобалась вам наша розповідь.

Ведуча. І хоча свято наше вже добігає кінця, сподіваємось, що воно вам запам'ятається надовго.

Наперед виходить  ф о л ь к л о р н и й  г у р т, співає.

Фольклорний гурт

Ясне сонечко усміхається,
Зима лютая вже ховається!
Зима лютая з хуртовинами
За полями вже, за долинами.
Зеленіють гаї вітами,
Прикрашаються луки квітами!
Ясне сонечко зустрічаємо,
Весну красну ми вітаємо!
Красну весноньку довгожданую,
Любу гостеньку, всім бажаную!

Під час співу до глядачів виходять усі учасники свята. Вони дякують глядачам за увагу.

Свято закінчується.


Категорія: Сценарії | Додав: Nicolaj | Теги: свято, весна
Переглядів: 179 | Завантажень: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017