Четвер, 30.03.2017, 16:38
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Учитель

Конструктивна взаємодія вчителя з батьками
[ Викачати з сервера (26.5Kb) ] 07.05.2016, 15:55
Налагодження конструктивної взаємодії з батьками
(Рекомендації психолога вчителям та класним керівникам)

Сьогодні школа невіддільна від батьків, і в цьому аспекті вона повинна йти від стандартного формалістичного підходу до союзу вчитель-батьки. Ось кілька рекомендацій, які допоможуть налагодити двосторонню конструктивну співпрацю:

1. Батьки не повинні боятися школи

Основне завдання школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов’язків за виховання і навчання дітей, — переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну.

Батьки не повинні боятися школи (пригадайте відсутність оптимізму на обличчях батьків, коли ви їм повідомляєте про чергові батьківські збори). Батьки не повинні почуватись у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята, чи підсобними робітниками для миття вікон або фарбування парт, чи безрозмірними гаманцями, з яких треба «витрушувати» необхідну суму в разі потреби.

Ніколи не «викликайте» батьків до школи. Завжди запрошуйте їх поговорити. І неодмінно наперед. Не практикуйте ситуації «Щоб завтра батьки були у школі!». Адже розмова під гарячу руку призводить до протилежного результату. До того часу, поки зустріч учителя і батьків буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінну співпрацю передчасно.

Вивчайте батьків та інших членів сім’ї за їхніми інтересами, сферою професійної діяльності, методами виховання. Не як маму Світлани чи тата Михасика, а просто як досвідчених дорослих людей, із якими вам доводиться вирішувати спільні проблеми. Можливо, ви зустрінетеся з дивовижними людьми, і вони стануть відомими завдяки вашій щирій зацікавленості.

Учіться у батьків, адже вчитель — це не обов’язково та людина, яка знає більше, а та, яка знає інше.

2. Установіть атмосферу оптимальної взаємодії

Почати вчитель повинен із установлення оптимальної взаємодії. Цьому допоможе вправа «нейтралізація», метою якої буде захистити педагога від психологічного тиску батьків.

Найчастіше, батьки при зустрічі з учителем вибирають або наступальну тактику, або починають скаржитися на життя, розповідаючи, що у них немає часу займатися вихованням дитини.

Вчителю важливо не піддатися на емоційний пресинг і зайняти нейтральну позицію по відношенню до емоційного фону співрозмовника. Найкраще, протягом 10-15 хвилин, дати можливість людині висловитися, не приймаючи безпосередньої участі в бесіді, а ввічливо підтримуючи її нейтральними висловами, типу: «Я Вас розумію», «Я слухаю Вас». Через певний час емоційний фон батька почне спадати, і він психологічно стане готовим до конструктивного діалогу.

3. Ставтеся до батьків доброзичливо

На даному етапі вчителю необхідно зрозуміти почуття матері та батька до своєї дитини, і поставитися до них із належною повагою.

Педагог повинен показати своє доброзичливе ставлення до співрозмовників, що стане першим кроком до рівноправного співробітництва.

Далі необхідно донести, що у виховному процесі повинні брати участь обидві сторони: школа та сім’я, і тільки тоді, цей процес принесе свої позитивні плоди. Важливо показати батькам їх значимість у цій справі, пояснити їхню роль у розвитку гармонійної особистості дитини.

Одним із найбільш важливих моментів є позитивна характеристика особистих якостей дитини. Жоден батько не залишиться байдужим до вчителя, який бачить щось хороше в його дитині.

Таким чином, показавши відкритість і доброзичливий настрій, вчитель зніме «психологічний захист» батьків і зможе приступити до конструктивного діалогу.

4. Правильна побудова бесіди — запорука того, що Вас «почують»

● Запрошуючи батьків на бесіду, не намагайтеся будь-якою ціною відстояти свою думку, слухайте аргументи співрозмовника і шукайте компроміси.

● Обговорюйте проблемні моменти, а не характер дитини, направляйте бесіду на розкриття аспектів виховання без переходу на особистості. Наприклад, у дитини погана поведінка, як результат самоствердження перед однокласниками, подумайте разом у яких галузях вона могла б себе реалізувати: спорт, художня самодіяльність, підробіток і т.д.

● У рекомендаціях батькам, необхідно враховувати їхнє коло інтересів, і виходячи з цього, пропонувати заходи виховного впливу, наприклад, тато любить ходити на риболовлю, порадьте брати сина або дочку частіше з собою. Рекомендуйте батькам усі домашні справи робити разом із дітьми: лагодити машину, клеїти шпалери, фарбувати паркан, поратися по господарству і т.д.

● Ваша розмова з батьками пройшла конструктивно, якщо: ви уникли протистояння, не втягнулися в низку звинувачень, змогли донести до батьків суть проблеми і разом вирішити: які заходи впливу можна вжити.

5. Шукайте неформальні форми роботи з батьками

Батьківські збори, на яких учитель інформує батьків і констатує факти, відходять у минуле. На зміну цьому повинні прийти нестандартні форми роботи, які б мотивували батьків іти до школи, наприклад:

● запропонувати батькам самостійно провести збори, на яких вони могли б поділитися досвідом налагодження взаємовідносин зі своїми дітьми, і отримати практичні поради з перших вуст;

● запровадити практику відкритих уроків для батьків;

● організовувати неформальні зустрічі батьків, під час яких піднімалися б проблемні питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Основні форми роботи з батьками
Задачі з педагогіки для батьків

Ширше використовуйте такі колективні форми співпраці як лекції, семінари, педагогічні практикуми, дискусії, тренінги, конференції, психолого-педагогічні консультації, диспути, спільні виставки робіт, вечори запитань і відповідей, спільні свята, обмін батьківським досвідом, уроки для батьків, ігри тощо.

6. Дякуйте батькам, а не дорікайте їм чи критикуйте

Дякуйте батькам за все підряд. Багато разів за одне й теж саме. Обов’язково у присутності всіх. Дякуйте учням за їх надзвичайних батьків. Дякуйте бабусям і дідусям за те, що зустрічають дітей зі школи, допомагають організовувати шкільні свята. Окремо дякуйте татам — за виняткову увагу до потреб школи, за найменший крок назустріч дитині й учителю.

Звичайно, вияв вдячності може бути будь-яким. Але особливо запам’ятовуються листи з подякою.

Записи в щоденнику улюбленого дитяти — найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, записи невиразно інформують про те, чого дитина не виконала в школі. А якщо змінити тактику і почати писати позитивні, схвальні відгуки дякувати дитині офіційно (письмово), регулярно закріплюючи похвалу? Так, це потребує вашого часу, але воно цього варте!

Ніколи не дорікайте батькам, які не відвідують батьківські збори, адже це не сприяє їх бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без іронії) радійте їх появі у вашому класі.

Обов’язково звертайтесь до батьків по імені та по батькові, а не кажіть «мама Михайлика». Інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас тільки в такій ролі.

Привселюдно на зборах намагайтеся говорити про загальні проблеми, а не про проблеми конкретної дитини. А хвалити — персонально і обов’язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини. Діти змінюються, дорослішають, освоюють новий простір, і, як правило, набагато успішніше, ніж ми собі уявляємо на перший погляд.

Намагайтеся не критикувати дії колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша думка з цього приводу.

7. Показуйте динаміку зростання дитини, поради давайте конструктивні

Ви досягнете особливого ефекту, якщо вдасться проаналізувати, чого саме досягли школярі з часу вашої останньої зустрічі з батьками, а що їм не вдалося, залишилося недосяжним. Вияв проблеми має бути конструктивним: ось проблема; заради її вирішення було б непогано зробити це і це; я постараюся зі свого боку, а ви спробуйте зі свого...

Якщо батькам пропонується реальна і конкретна модель застосування батьківських ресурсів, то віддача завжди збільшується. Крок за кроком цілеспрямовані дії сприяють позитивним результатам. Зростає зацікавленість батьків. Вони починають звертатися до вас за порадами, а ви отримуєте можливість відслідковувати розвиток дитини у сім’ї.

У разі необхідності, просіть батьків про надання допомоги, докладно пояснюючи, чому саме ви не можете без них обійтися; попросіть висунути інші варіанти розв’язання проблеми і з бажанням їх обговорюйте.

Під час обговорення в присутності дитини пам’ятайте: наскільки б вона не була винна, батьки завжди (принаймні на людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Нечесно і несправедливо нападати обом на одного!

Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірно відомі речі, не заохочуйте наклепи.

Намагайтеся не використовувати загальні фрази «погано себе поводить», «не хоче вчитися» тощо. Висловлюйтеся чітко: «не виконав два домашніх завдання з математики», «відмовився відповідати на уроці хімії» і т.д. У такому випадку батькам буде легше проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.

Пропонуючи різноманітні способи вирішення проблеми, не провокуйте батьків на насилля після так званого «розбору». Цим ви лише настроїте дитину проти себе, і, як результат, діти будуть уникати повідомляти батькам дати чергових зборів.

8. Запитайте себе: «Що я хочу отримати в результаті?»

Запрошуючи батьків до школи, запитайте себе: «Що я хочу отримати в результаті?» Якщо ви хочете зустрітися з мамою чи татом тільки для того, щоб висловити своє обурення, засудити дії дитини чи батьківські методи виховання, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти й запропонувати конструктивне рішення, і це принесе полегшення перш за все вам.

Завершуючи зустріч, запитайте себе, чи виправдалися ваші очікування щодо неї? З якими почуттями батьки йдуть додому? Як подивиться на мене учень завтра?


Категорія: Учитель | Додав: Nicolaj
Переглядів: 190 | Завантажень: 5 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017