П`ятниця, 22.09.2017, 01:03
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Учитель

Мова жестів учителя
[ Викачати з сервера (488.1Kb) ] 06.09.2016, 13:12
МОВА ЖЕСТІВ
Трохи поговоримо про жести,
пози, міміку та голос учителя

(Використано порали від Тетяни Главацької)

Очі

Якщо ви працюєте з дітьми, то знаєте неписане правило: якщо учень не дивиться в очі, отже, він вас не чує. Це не означає, що дитина тимчасово оглохла і в неї у вухах банани. Ні, просто, коли вона дивиться вбік, це означає, що зараз вона обдумує щось інше, її думки зайняті чимось, окрім ваших слів, і, швидше за все, зі 100 % сказаного вами дитині, яка дивиться кудись в інший бік, почуто буде щонайбільше 45 %.

Коли ще діти не дивляться в очі? Пригадайте ситуацію, коли ви сварите школяра, який нашкодив, а він відвернувся або опустив очі і дивиться додолу. Що ви говорите в такому разі? Так, «Поглянь мені в очі!». Чому для вас це так важливо? Чом би просто не посварити дитину і відпустити? Що такого в її очах ви хочете побачити? Річ у тому, що важливі не самі очі, а вираз обличчя загалом. Так видно емоції учня: він розкаюється у своєму вчинку, йому соромно, або, може, його дратують ваші слова, він злиться і, нахиливши голову, прагне не видати себе і не сказати вам зайвого.

А всім відома фраза: «По очах бачу, що обманюєш!». Скільки дітей крадькома розглядали себе у дзеркалі, щоб зрозуміти, ну де ж конкретно в очах, у якому конкретно місці цього самого ока вчительці видно, що вони сказали неправду?!

По очах багато що можна сказати, багато що зрозуміти, побачити невимовне.

Коли людина зазнає сильних емоцій, її зіниці розширюються. Так відбувається, коли людина радіє, коли бачить коханого або коли дуже сильно злякалася.

Навпаки, якщо настрій трохи понурий, надворі похмура погода і все бачиться в сірому кольорі, зіниці стають подібними до маленьких намистинок, майже непомітних.

Але не забуватимемо і про освітлення, воно теж відіграє свою роль. За яскравого світла зіниці звужуються, а в сутінках або в погано освітленій кімнаті, навпаки, розширюються. Тому якщо ви ведете заняття, а всі діти дивляться на вас очима-намистинками, не треба переживати, що заняття не вдалося або що всі діти сьогодні не в гуморі. Можливо, просто приміщення вашого навчального кабінету знаходиться із сонячного боку?

До речі, розмовляти з батьками, не знімаючи сонцезахисних окулярів, — це моветон!

Що таке «важкий» погляд?

Говорять, що якщо в лісі зустрінеш вовка, то його можна прогнати поглядом. Для цього потрібно трохи нахилити голову вниз і, не моргаючи, дивитися в точку між очей тварини. Цей немигаючий погляд спідлоба покаже звірові, що ви тут головний.

Чесно кажучи, в лісі з вовками, на щастя, не стикалася, тому підтвердити або спростувати цю теорію я не можу. Але одне можу сказати напевне: якщо я дуже сильно серджуся на чоловіка, то дивлюся на нього спідлоба і моргаю набагато рідше, ніж зазвичай. Називається це «спопеляючим поглядом». А у вас хіба не так?

Моя особиста думка — це не найкращий спосіб виховувати дітей. І якщо ви маєте звичку дивитися важким поглядом на дітей, слід змінити її на щось сумирніше.

Ми всі прекрасно знаємо, що діти — це не вовки і з ними можна домовитися по-людськи.

Жести

Розмовляючи, ми жестикулюємо — хтось більше, хтось менше. Вважають, що відкриті, товариські люди, жестикулюють більш емоційно, їх жести такі широкі, ніби вони прагнуть поділитися ними з усім світом. Люди менш товариські жестикулюють менше. Так само поводяться люди, які відчувають себе ніяково, некомфортно.

Є жести, що показують: людина схильна до спілкування, і навпаки, закриті жести.

Закриті жести

«Руки в боки» — один із таких захисних жестів. Так стоять люди в бойовій готовності, які зважилися на те, щоб відвойовувати свої позиції.

Руки, схрещені на грудях, — жест незгоди з тим, що ви говорите.

Руки, стиснені в кулаки, теж означають захисну позицію того, хто слухає. Він може бути не згоден з тим, що ви говорите.

Та все ж будьте не так критичні. Будь-який жест потрібно розглядати в контексті ситуації. Наприклад, якщо на вулиці холодно, то навіть за найприхильнішої прихильності до вас співрозмовник схрестить руки на грудях.

Відкриті жести

Розкриті руки долонями вгору.

Якщо співрозмовник, слухаючи вас, злегка нахиляє голову вбік.

Якщо співрозмовник киває під час розмови.

І звичайно, якщо вам посміхаються.

Є хороша книга, яка допомагає в роботі і детальніше розповідає про жести, міміку, положення тіла людини під час бесіди. Якщо не читали, обов’язково виправте це — Алан Піз «Мова жестів».

Жести в картинках

А зараз ми з вами трохи пограємо в гру «Що таке добре, і що таке погано». Я впевнена, що інтуїція у вчителя розвинена, як ні в кого іншого. І навіть якщо ви не читали книги про мову жестів, ви все одно деколи безпомилково вгадуєте, з яким настроєм прийшла дитина і його мама. Як ви про це дізнаєтеся? З ходи, за виразом обличчя, жестами людини. А тепер — гра. Правила такі: перед вами картинки. Закрийте рукою текст і спробуйте самі описати ситуацію, яку ви бачите. Що роблять дійові особи? Який настрій у кожного з них? Які слова вони, на ваш погляд, говорять одне одному.

■ Погано

Тут учителька сварить дитину. За що — не знаю, але явно дорослого добряче розсердив дитячий вчинок, і тепер він як із відра виливає на малюка всю свою злість.

Оскільки дитина невеликого зросту, вчителька нависнула над ним, як шуліка над здобиччю, і хлопчакові стає дуже страшно. Після таких ось «розмов» діти інколи навіть заїкаються. Особливо якщо вчитель ще й несамовито кричить.

Якщо дитина розсердила вас, порахуйте до п’яти, вдихніть-видихніть, сядьте навпочіпки або на стілець, так, щоб ваші очі й очі дитини були на одному рівні, і тільки потім розмовляйте.

Саме розмовляйте, а не кричіть і не сваріть. Спробуйте зрозуміти, чому учень так вчинив. І розкажіть, як потрібно в цій ситуації вчинити правильно.

І тут теж вчитель не радий дитині. Перше, що спадає на думку: «Я тобі особисто вже двісті разів говорила, щоб ти...» Коли тикають пальцем (не загрожують: «Ай-ай-ай», а саме тикають) — це дуже принизливий жест.

Якщо в дорослого тиче пальцем хтось у черзі в магазині, реакція як правило дуже бурхлива: «Не тикайте в мене пальцем!» або «Чуєш! Палець прибери!». Цей жест ніби говорить: «Я покажу тобі, де твоє місце!».

Дитину такий жест ображає не менше, ніж дорослого. Різниця в тому, що дорослий може постояти за себе і якось відповісти, а дитину за відповідь на такий жест буде визнано хамлом, і вона отримає від вчителя на горіхи. Тому дитина і відвернулася — вона себе стримує. А ось вчитель — ні.

Просто приберіть цей жест зі свого життя і використовуйте лише тоді, коли потрібно показати напрямок або щось цікаве вдалині.

Руки схрещені на грудях, вираз нудьги на обличчі, вчителька ніби відгородилася від дітей і говорить: «Мені не до вас». Діти тут покинуті самі на себе.

Ви можете заперечити: «А раптом вчителька змерзла, і тому в неї такий вираз обличчя, і руки схрестила, щоб зігрітися?»

Тоді давайте подумаємо про те, що, якщо змерзла доросла людина, то й діти поготів. Або якщо вчителька змерзла, то швидше від того, що нічого не робить: не рухається, не організовує рухливу гру, а отже, час «розморозитися» і почати активно проводити час на уроці.

Страшнішою може бути лише картина Іллі Рєпіна «Іван Грозний вбиває свого сина». Тут складається враження, що вчителька тягне дитину на страту. Якщо дитина не хоче йти, навіть якщо робить це вам на зло, пригадайте про те, що в той момент, коли ви хапаєте його за плече або передпліччя і тягнете за собою, ви виглядаєте саме так.

Є декілька варіантів, як поводитися інакше. Наприклад, вчинити несподівано для дитини і на її капризи та кривляння «А я не піду!» відповісти абсолютно спокійним голосом: «Добре, залишайся тут».

Тут спадає на думку, що голова дитини як важіль керування. Зараз група кудись піде, і вчителька вертітиме головою дитини, вибираючи напрямок. Чому вчительки так тримають руку? Швидше за все, щоб показати: «Я тут головна!». Але ж дітям це й так зрозуміло. А ті, хто випробовує вашу «головність» на зуб, таких ось жестів не потерплять — ухилятимуться, прибиратимуть руку вчителя . Виходить, що дістається тим, хто не може за себе постояти. Краще погладьте по голові того, хто стоїть поряд, адже він вже встав у ряд, а решта ще ні.

Видно, що ці дорослі не знаходять спільної мови. Вчителька стоїть у такій бойовій позі, що так і хочеться сказати: «А ви знаєте, що ваш Василь намазав мій стілець клеєм? Уже вп’яте!». Відмітьте, що мама теж схрестила руки на грудях, їй явно не хочеться слухати щось погане про свого сина.

Що б не робив Василько, але конфлікт із мамою тут не допоможе. І навіть якщо зіпсовано улюблену спідницю, все одно потрібно особисту злість та образу залишити осторонь і спробувати розібратися, для чого дитина робить те саме вп’яте. Можливо, чекає від вас уваги?

Якщо розмовляєте з батьками, уникайте пози «руки в боки», не схрещуйте руки на грудях, спілкуйтеся, використовуючи відкриті жести, вибирайте спокійні інтонації в голосі. І батьки трохи «відтануть».

■ Добре

Ця поза ніби говорить: «Я тебе чую!». Вчителька на одному рівні з учнем, ласкаво взяла його за руки і дивиться в очі. Залишилося лише поцікавитися, що ж у дитини трапилося? Чим їй допомогти?

Так само, як мама обіймає дитину, і вчитель підтримує у скрутну хвилину або радіє, коли щось вийшло! Обійми інколи бувають кращими за слова.

Якщо ви відкриті для дітей, то й діти для вас відкриті! Що тут ще скажеш.

Інколи не вдається дізнатися, що ж трапилося, дитина просто плаче. Тоді знадобиться ваша підтримка. Просто постояти поряд зі вчителем, поплакати, щоб тебе пожаліли і погладили по плечу — це теж допомагає.

Хоч би як не було важко розмовляти з батьками, закритими від вас, не здавайтеся. Ваша посмішка, відкриті долоні, спокійний голос врешті-решт переможуть. Нехай не відразу, зате перемога варта витрачених зусиль.

Навіщо вам потрібно бачити гарний настрій людини або поганий? Навіщо вам бачити, спілкується батько, використовуючи закриті жести, чи він відкритий до спілкування? Ні, не для того, щоб категорично оцінювати. Навпаки, ці знання допоможуть вам порозумітися, підкажуть потрібні слова і потрібний настрій, допоможуть зрозуміти вашого співрозмовника, знайти підхід до дітей. Знайдіть ключик!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Невербальне спілкування вчителя з учнями


Категорія: Учитель | Додав: Nicolaj
Переглядів: 235 | Завантажень: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017