Неділя, 20.08.2017, 19:08
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Учитель

Про мистецтво педагогічного спілкування
[ Викачати з сервера (49.0Kb) ] 10.11.2015, 15:46

ПРО МИСТЕЦТВО ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

Не завжди педагогічному працівникові вдається знайти те, завдяки чому у спілкуванні зі школярами виникає атмосфера взаєморозуміння. Тому знання закономірностей спілкування дуже важливі для педагога: тільки в цьому випадку педагогу вдасться включити вихованців у спільну з ним діяльність, налагодити взаємодію та взаєморозуміння, тобто здійснювати повноцінне педагогічне спілкування.

СТИЛІ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Взаємодія з батьками
Десять учительських заповідей
Створення робочої атмосфери на уроці
«Географія» шкільного класу
Важливі питання дисципліни
Основи майстерності володіння увагою слухачів

У стилі педагогічного спілкування знаходять вираження особливості комунікативних можливостей педагога; сформований характер взаємин педагога й вихованців; творча індивідуальність педагога; особливості учнів. Стиль спілкування неминуче відбиває загальну й педагогічну культуру вчителя та його професіоналізм.

Класична класифікація

У стилі педагогічного спілкування знаходять вираження особливості комунікативних можливостей педагога; сформований характер взаємин педагога й вихованців; творча індивідуальність педагога; особливості учнів. Стиль спілкування неминуче відбиває загальну й педагогічну культуру вчителя та його професіоналізм.

Оскільки взаємовідносини між учителями та учнями, виводячи з їхніх рольових позицій, врешті-решт опосередковано будуються на схемі керівник-підлеглий, не зайвим буде нагадати про класичну класифікацію стилів керівництва.

Перше експериментальне психологічне дослідження стилів поведінки було проведено в 1938 році німецьким психологом Куртом Левіном. У цьому ж дослідженні була введена класифікація стилів керівництва, що прийнято використовувати й у наші дні: авторитарний, демократичний, потуральний.

За зовнішніми показниками своєї діяльності педагоги демократичного стилю спілкування уступають своїм авторитарним колегам. Але соціально-психологічна атмосфера в їхніх групах завжди більш благополучна. Міжособистісні відносини в них відрізняються довірою та високою вимогливістю до себе й інших. При демократичному стилі спілкування педагог стимулює учнів до творчості, ініціативи, організує умови для самореалізації, що створює можливості для взаємної персоналізації педагога й учнів.

Авторитарний стиль призводить до виникнення стійких конфліктних ситуацій, породжує неадекватну самооцінку учнів, прищеплює культ сили, викликає неадекватний рівень домагань у спілкуванні з оточуючими людьми. Соціально-психологічна атмосфера в таких групах, як правило, неблагополучна.

Потуральний стиль спілкування реалізує тактику невтручання, основу якої складають байдужість і незацікавленість проблемами учнів. Такі педагоги формально виконують свої функціональні обов'язки.

ВИДИ ВЗАЄМОДІЇ ВЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ

Ураховуючи деякі аспекти педагогічного спілкування, можна також виокремити наступні його види:

● Спілкування-захопленість. Його основою є обопільна захопленість якою-небудь діяльністю, в основному творчого характеру. Цей вид комунікації вважається найбільш ефективним, результативним у плані вдосконалення стосунків між педагогом і його підопічними.

● Спілкування-дружба. Педагог сприймається не стільки як строгий учитель, а як наставник, друг, до якого з бажанням звертаються за порадою, знаючи, що той із задоволенням допоможе.

● Спілкування-флірт. Цей вид взаємодії виникає, приміром, між окремими молодими педагогами і старшокласниками.

● Спілкування-залякування. В нім найбільше негативних сторін впливу на учнів. Педагог, який бере для себе за правило керуватися саме цим стилем взаємин, поза сумнівом, демонструє авторитарність по відношенню до тих, кого навчає.

● Спілкування-субординація. Для педагога важливий чинник дотримання дітьми субординації (прояву пошани до старшого покоління).

БАР’ЄРИ У ВЗАЄМИНАХ МІЖ ПЕДАГОГАМИ ТА УЧНЯМИ

У взаєминах педагога й учнів, як і в будь-якій іншій сфері людської взаємодії, є свої стіни, які учасники бесіди споруджують через деякий час,

Розглянемо деякі з них. :

● Бар’єр «Китайська стіна». Головна особливість цієї невидимої загороди між учителем та підопічними являє собою неправильно поставлену першим мету перед самим собою. Так, він вважає потрібним продемонструвати маленьким особам усю свою перевагу над ними. Він, може навіть і неусвідомлено, створити ситуацію, в якій учневі доводиться проявляти себе як підлеглу особу. При цьому проявляється байдужість до учнів.

● «Тетерів». Відбувається деяка ізоляція педагогом самого себе від тих, з ким, навпаки, йому слід налагодити взаємини. Він чує, в першу чергу, тільки свій спів, відкидаючи репліки підопічних.

● Бар’єр «Локатор». Учитель дотримується вибіркових взаємин.

● «Кіборг». У повітрі панує атмосфера авторитарності. Викладач прагне будь-якими методами закрити очі на зміну обстановки, дотримуючись індивідуального плану й орієнтуючись лише на свій ідеал.

● «Гамлет». На жаль, але яскраво виражена риса такого вчителя, який вибудовує стіну нерозуміння — нерішучість. Він не вміє звертати увагу на сенс того, що йому повідомляють, концентруючись тільки на зовнішньому прояві бесіди.

ЯК ПРОІЕСТИ ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ

Кожному педагогові, щоб уникнути нерозумінь зі своїми підопічними, слід дотримувати наступних правил:

● Уміння виступати в ролі слухача. В результаті цього процесу між учителем і учнем налагоджується комунікативний зв’язок, підвищується ефективність співпраці.

● Збереження толерантності під час спілкування. Вона дуже важлива в конфліктних ситуаціях. Тому педагогові завжди слід пам’ятати, що почуття свої варто висловлювати, нікого не засуджуючи і не зачіпаючи особові характеристики учня.

● Формування почуття Ми. Досягається усуненням, ряду бар’єрів, які можуть виникати в процесі взаємодії. Педагог повинен стежити за тим, щоб не вторгатися в особистий простір дитини, не давити на нього. Оптимальна фізична дистанція в спілкуванні, що сприймається, як правило, несвідомо, сприятливо впливає на самопочуття суб’єктів, що взаємодіють один з одним.

● Обов’язкове встановлення особистісного контакту з дітьми. Одній дитині буде приємний наш тактильний дотик (доторкнутися до руки, погладити по голові, притиснути до себе), до іншої слід звернутися з якими-небудь словами (назвати по імені, сказати що-небудь в її адресу), а третій, можливо, буде досить того, що ми дивимося на неї і встановлюємо візуальний контакт.

● Демонстрація власної розташованості. Це проявляється в тому, як ми посміхаємося (відкрито, невимушено чи насмішкувато), з якою інтонацією говоримо (дружньо, авторитарно і так далі), як експресивно забарвлюються наші рухи (стримано, зневажливо, метушливо і так далі).

● Показ яскравих цілей спільної діяльності. Значущість цього положення переконливо обґрунтована А.С. Макаренко в його вченні про перспективу: близькою, середньою і далекою.

● Постійний прояв інтересу до учня. Педагог повинен уміти слухати і при цьому чути, співпереживати, не обділяючи своєю увагою нікого з дітей.

● Надання і прохання допомоги. Творчу діяльність, у яку включається дитина, педагогові потрібне інструментувати так, щоб у неї все вийшло, щоб її супроводжував успіх. У будь-якій діяльності учнів важливо створити позитивний психологічний фон, атмосферу радості і схвалення за допомогою різних засобів: авансування, підкреслення індивідуальної винятковості, зняття страху, надання прихованої допомоги, мобілізації активності, посилення мотивації.


Категорія: Учитель | Додав: Nicolaj | Теги: учень, учитель, спілкування
Переглядів: 386 | Завантажень: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017