Четвер, 13.12.2018, 19:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Учитель

Сугестопедія у навчальному процесі
[ Викачати з сервера (77.0 Kb) ] 29.10.2018, 15:28
Сугестопедія у навчальному процесі

Стаття присвячена аналізу методичних аспектів впровадження сугестопедії в навчальний процес загальноосвітньої школи з метою оптимізації умов розумової праці учнів.

Використані матеріали: Людмила Шинкаренко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Кейс-стаді (case study)
Комунікативна атака

У сьогоднішній непростий час багато людей, у тому числі учні, підлягають стресам. Страждають дорослі, діти. Як вирішити цю проблему? Для багатьох дуже просто: на роботі посваритися з тим, хто попав «під гарячу руку», вдома — зірвати зло на дитині.

А дитина? Як бути їй? Через певний час наслідки стресів проявляються у вигляді нервових захворювань, дитина стає агресивною, різко знижується успішність, виникають конфліктні ситуації. Пояснюється це загостренням проблеми розумового і емоційного перевантаження з одного боку, а з другого — пасивним ставленням до навчання, «вимкненням» з його процесу на все довші проміжки часу. Як нейтралізувати це явище?

Гуманізація передбачає пошук такого стилю спілкування з дітьми, який плідно впливає на комфортність перебування дитини в школі, здатність вчителя забезпечити реальну можливість розв’язання ключових проблем сучасної освіти.

На сьогодні існує метод, який вважається не тільки протистресовим, а й лікувальним. У його основі лежить пошук і створення умов для роботи учнів, за яких мобілізуються резервні можливості їхньої пам’яті, а це сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу з меншими витратами часу та енергії.

Сугестопедія — термін, до складу якого входять два слова: сугестія (від лат. «суггестум» — навіювання), і педагогіка.

 

Сугестопедія цікавить учених здавна.

Основні принципи сугестопедії:

  • радість, розслабленість і концентрактивна психорелаксація;

  • єдність свідомого парасвідомого та інтегральна мозкова активація;

  • сугестопедичний взаємозв’язок на рівні резервного комплексу.

Під час виконання інтенсивної розумової роботи потрібне психічне напруження. У стані повного м’язового розслаблення мислення продуктивніше, ніж у звичайному стані, оскільки в цій ситуації енергія мозку витрачається не на регуляцію м’язів, а на активацію інтелектуальної діяльності. М’язове розслаблення дозволяє виявити потенціал особистості дитини, зникають напруження, тривога, сором’язливість.

Застосування сугестопедичного підходу у навчально-виховному процесі дає змогу зробити його мотиваційним, викликає відчуття радості від досягнених успіхів. Принцип свідомого — парасвідомого передбачає одночасність аналізу і синтезу.

Засобів реалізації принципів сугестопедії багато: пізнавальні ігри, ігрові ситуації, вірші, уривки пісень, дотепні історії, демонстрування жартівливих малюнків, музика, квіти у класній кімнаті.

Велике значення має сугестивний вплив людської особистості вчителя, адже поганий настрій учня — це тривога, а поганий настрій учителя — це біда.

Невтомно працює над удосконаленням сугестопедичного методу професор національного університету ім. Т.Г.Шевченка Петро Олексійович Масляк, який.розробив систему методичних прийомів створення доброго настрою, розкутості.

Ще С.І. Барановський у своєму підручнику (1853 р.) рекомендував емоційно пояснювати навчальний матеріал, читати вірші, художні описи природи тощо.

Як частину сугестопедії можна використовувати кольоротерапію.

Кольоротерапія — наука, що використовує барви для регулювання вібрації тіла дитини на таку частоту, яка б давала їй силу, здоров’я, гармонію.

Вправи оздоровлення кольорами:

  • після прослуховування невеликого музичного уривку учні «малюють» цей уривок у той колір, який вони побачили після прослуховування;

  • щодня на дошці вивішується «оберіг дня» — папір відповідного кольору, наприклад, понеділок — зелений, вівторок — червоний, середа — рожевий.

Регулярне застосовування сугестопедії є передумовою активізації навчальної діяльності учнів, розвитку їх самостійності, розкриття резервних можливостей пам’яті, інтересу до навчання і знань, навичок до праці і творчості, що врешті-решт запобігає стресовому стану і таким чином гуманізує навчально-виховний процес.

Гуманістичні ідеї сугестопедії націлені на вирішення найважливішого завдання — зробити навчання дітей радісним і спокійним.

З ЧОГО ТРЕБА ПОЧИНАТИ?

Наведемо, як приклад, фрагмент уроку географії.

1. Привітання.

2. Оргмомент: «Чи добре почуваємося? Приємно це чути. Хто хворіє? Ви не забули їм зателефонувати чи провідати?»

3. Повторення попередньої теми «Ґрунти» можна провести у вигляді:

а) географічного диктанту;

б) тестових запитань;

в) гри «Назви ґрунти за описом їх властивостей»;

г) шляхом відповідей на питання підручника;

д) розв’язання проблемних питань, наприклад: «Проаналізуйте додаток підручника і дайте характеристику земельних ресурсів України»;

е) роботи з картою ґрунтів, контурними картами, діаграмами тощо.

(Учитель не забуває про невербальні засоби спілкування: посмішку, заспокійливий жест, нахил голови).

4. Активізація знань учнів. Мотивація навчального процесу.

Звернення учителя. Ви, можливо, не уявляєте, наскільки це важливо — знати про чудовий, неповторний світ рослин і тварин, що нас оточує! (Настроювання на повторення вивченого матеріалу та актуалізацію знань):

а) використання віршів, загадок, пісень (елементи сугестопедії);

б) розв’язування кросвордів, ребусів про органічний світ.

У класі учні сидять за трьома рядами столів. Відпочинком для учнів першого ряду буде завдання: скласти ланцюжок з назв рослинного світу природної зони лісів так, щоб остання літера однієї назви була першою в наступній. Чим довший ланцюжок, тим краще (дуб — бук — карагач — чорна тополяявір). Схвалення: «Оце так молодці! Ну і ну!»

Для другого ряду в цей же час пропонується виконати інше завдання: виписати назви рослин зони степів за окремими літерами:

  • ковила, конюшина, крупка, келерія , кахрис, кермек;

  • типчак, тонконіг;

  • переломник, пижмо.

(Знайти лагідне слово, доброзичливий погляд — це зовсім не важко, але як важливо!)

У той же час третій ряд працює з назвами лучної та болотної рослинності, виписуючи їх в алфавітному порядку. Чим не цікава робота?! Водночас повторюється алфавіт, проводиться робота з підручником, вивчається нова тема і закріплюються нові назви в ігровій формі (білоус, береза, вівсяниця, волошка, верба, горошок, деревій...).

При вивченні тварин лісів можна запропонувати міні-кросворд, у якому за головною назвою підібрати інші:

ШОВКОПРЯД — миші — тритон — вовк — білка — косуля — шпак — борсук — куниця — ведмідь.

Назви тварин степу можна закріпити інакше. Виписати назви, які б закінчувалися на:

«А» «К» «Н»
полівка
степова
мишівка
куниця кам’яна
тхір-перев'язка
гадюка степова
качка
гуска сіра
тушканчик
дикий кролик
байбак
лисиця-корсак
канюк
борсук
жайворонок
мартин
лебідь-шипун
пелікан
фазан
сапсан

— Назвіть назви, що закінчуються на літеру «В» (Молодці, ви уважні, таких назв дійсно немає).

— Прочитайте назви тварин, які закінчуються на м’який знак (лось, ведмідь, рись, журавель, норець).

Для закріплення назв можна запропонувати гру «Розмісти тварин за місцем їх мешкання»:

ЛІС СТЕП ГОРИ

Даються назви: куниця, качка, глухар, рись, байбак, мартин, фазан тощо.

Проводити гру «Поле чудес» можна майже на кожному уроці. Умова — слова використовувати складні, але з тексту підручника. Завдання полягає в тому, щоб не тільки назвати правильно літери, а й пояснити значення слова. (Наприклад, ЖИТНЯК — дернинний злак степу, ДЕРКАЧ — птах мішаних лісів). У грі розвиваються пам’ять, увага.

Можна запропонувати гру на увагу після опрацювання тексту підручника, коли на конкретну літеру — «Л» (що означає в даному випадку ліс) добираються географічні назви, терміни на таку ж літеру, що стосуються лісу.

ЛІС — лісистість, Луцьк, лось, лісова миша, липа серцелиста.

Літера «Г» означає гори. Підберіть слова на таку літеру, щоб вони стосувалися гір (Г — ґрунтовий покрив, гірські ґрунти, глухар, гірська ялина...).

Ефективною є гра «Знайди пару», яка виховує уважність, зосередженість, закріплює отримані знання. До колонки з лівого боку треба підібрати слова — пояснення з правої.


1. Ліс — маренка (2)
2. Степ — астрагал (3)
3. Луки — тростяниця (4)
4. Болота — смерека (1)
Або:
1. Українські Карпати — камбала (6)
2. Кримські гори — журавель сірий (3)
3. Мішані ліси — пихтун (7)
4. Лісостеп — дикий кіт (1)
5. Степ — цикади (2)
6. Азовське море — жайворонок (5)
7. Чорне море — буряковий довгоносик (5)

Такі картки даються в залежності від здібностей дитини. Чим міцніші знання, тим складнішу картку отримує учень.

Після виконання роботи необхідне вербальне та невербальне спілкування. Нічого страшного не буде в тому, якщо ви зробите «великі від подиву очі», що швидко і правильно зроблена робота. А якщо таку роботу виконає учень із початковим рівнем знань, то скільки позитивної енергії з уроку винесете і ви, і учні! Скільки мільйонів нервових клітин не зіпсуються, а залишаться з вами!

Можна запропонувати дуже дієву гру «Хто такий? Що таке?». Вона дещо співзвучна грі «Знайди пару», тільки тут треба пояснити саме слово. Закріплюється понятійний матеріал, розширюється словниковий запас.

КАРТКА 1   КАРТКА 2
1. Тимофіївка
2. Лядвенець
3. Карагач
4. Кермек
5. Гадючник
6. Кутора
7. Шуліка
  1. Кріт
2. Ґедзь
3. Бурозубка
4. Шишкар
5. Борсук
6. Граб
7. Келерія

Кількість слів та їх зміст підбирає вчитель залежно від успішності учнів у тому чи іншому класі. Карток таких можна водночас роздавати 5-6. Перевірку здійснює як учитель, так і самі учні (взаємоперевірка).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Кейс-стаді (case study)
Комунікативна атака


Категорія: Учитель | Додав: Nicolaj
Переглядів: 31 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018