Четвер, 13.12.2018, 20:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Учитель

Урахування особливостей учнів
[ Викачати з сервера (55.0 Kb) ] 07.12.2018, 14:11
Урахування індивідуально-типологічних особливостей учнів

Рекомендації практичного психолога щодо побудови власного стилю діяльності дітей відповідно до їхніх індивідуально-типологічних особливостей, які сприяють подальшому розвитку дітей, становленню їх самоорганізації, а вчителеві допомагають вибудувати ефективну взаємодію з дітьми.

Залежність швидкості реакції дитини від лабільності її нервової системи

Серед індивідуальних особливостей учнів насамперед варто звернути увагу на тип вищої нервової діяльності, що характеризується такими властивостями, як лабільність, рухливість, сила процесів збудження/гальмування, врівноваженість. Наприклад, є школярі, які швидко виконують завдання, іншим же потрібно для цього більше часу, хоча до роботи вони ставляться ретельніше. При цьому учні обох типів можуть демонструвати хо роші чи погані результати.

Швидкість перебігу розумових процесів визначається такою властивістю нервової системи (НС), як лабільність. Про неї свідчать швидкі рухи та мовлення, висока швидкість переходу від одного виду діяльності до іншого, розподіл і миттєве переключення уваги, пластичність психіки.

Лабільні діти роблять відносно більшу кількість помилок саме через розпорошення уваги. У розумово-мовленнєвій діяльності слід виокремила такі прояви лабільності, що доступні під час спостереження:

  • висока швидкість оформлення думки у словах;

  • висока швидкість актуалізації знань у відповідальній (нестандартній, стресовій) ситуації;

  • швидке розуміння нової інформації та легке прийняття завдання;

  • швидка відповідь на запитання;

  • висока продуктивність діяльності за умов обмеження часу;

  • швидкоплинність, скороминущість емоційних переживань через образи, неприємності.

Ознаками низької лабільності (або інертності) НС є:

  • відставання у часі від інших учнів при виконанні завдань;

  • залишки («сліди») попередньої діяльності у моменти виконання нової;

  • сталість установки щодо прийнятого наміру;

  • ригідність (відсутність гнучкості) під час помилкових дій (коли дитина усвідомлює свою помилку, але продовжує робити неправильно за інерцією);

  • загальна загальмованість поведінки.

Можна помітити, що вимоги до сучасної навчальної діяльності, яка здійснюється в умовах обмеження часу, та її характер більше орієнтовані на швидких учнів. Забезпечуючи супровід розвитку дітей, практичний психолог і вчитель мають враховувати це при організації навчально-виховної роботи та обирати оптимальні шляхи для розвитку дітей з різними особливостями нервової діяльності.

Портретні характеристики дітей із сильним та слабким типом нервової системи

До індивідуально-типологічних особливостей дитини також належить сила НС. Її показниками є такі якості, як емоційність, активність, працездатність.

Діти зі слабким типом НС більш чутливі, вразливі, легко збудливі, сенситивні, вони швидше стомлюються. Іноді такі учні неспроможні впоратися з великими розумовими та фізичними навантаженнями сучасної школи.

Учні із сильним типом НС менш збудливі, не такі чутливі, здатні тривалий час витримувати досить агресивні подразники, мають високу працездатність та кращу опірність до стресів.

Сильний тип нервової системи

Діти із сильним типом нервової системи проявляють у навчанні такі особливості:

розумової діяльності —

  • мають виражену інтеграцію смислових одиниць, мислять «блоками», пропускаючи проміжні, «зайві», з їхньої точки зору, етапи у розв’язанні завдань;

  • мають хороший розподіл уваги, яка підвищується під впливом зацікавленості;

  • здатні паралельно розгортати багато думок у письмовому мовленні;

  • надають перевагу простим синтаксичним конструкціям;

  • демонструють деяку безтурботність;

підготовки до роботи та процесу виконання завдань —

  • роблять усе одразу, одночасно, не схильні до підготовчої роботи. Орієнтувальні та контролюючі дії з'єднують з виконавчими;

  • опрацьовують деталі недостатньо. Здебільшого не використовують чернеток, планів. Не відпочивають під час занять, усе роблять з наскоку;

  • включаються у роботу залежно від лабільності НС;

  • змінюють та урізноманітнюють умови своєї діяльності, що забезпечує позитивні емоційні переживання та підвищення рівня працездатності;

  • воліють виконувати домашні завдання разом з товаришами або/і під музику;

емоційних реакцій у процесі роботи —

  • мають схильність до експромтів, несистематичності у роботі, «штурму», ризику;

  • здатні мобілізуватися та показати найліпший результат у нестандартних ситуаціях або ситуаціях підвищеної емоційної напруги, змагальності, суперництва, браку часу тощо — тобто у стресових ситуаціях.

Діти із сильним типом НС не потребують надто пильної уваги з боку дорослих, однак доцільно дати їм рекомендації стосовно організації процесу праці. Таким учням варто спершу виконувати прості завдання і лише після цього переходити до більш складних.

Слабкий тип нервової системи

Діти зі слабким типом НС у навчанні проявляють такі особливості:

розумової діяльності —

  • мають уповільнені орієнтувальні реакції, є невпевненими, схильними до роздумів;

  • приділяють багато уваги підготовці до роботи, орієнтуванню в її умовах. Зовнішня картина їхньої уваги є невиразною;

  • використовують у письмовому мовленні складнопідрядні громіздкі конструкції;

  • мають малий обсяг одночасно функціонуючих асоціативних зв’язків;

  • приділяють увагу деталям, подробицям;

підготовки до роботи та процесу виконання завдань —

  • планують свою роботу ретельно, віддають перевагу письмовим відповідям над усними;

  • входять у роботу швидко, роблять мало помилок, але невдовзі втомлюються, тому потребують частого відпочинку;

  • виснажуються навіть після нетривалих навантажень, тому темп роботи може бути непостійним, «рваним» (що є шкідливим). У спокійній обстановці працюють зосереджено;

  • страждають через вплив сторонніх подразників, що різко послаблює їхню увагу;

  • підтримують волю і працездатність методичністю, монотонністю та систематичністю роботи;

емоційних реакцій у процесі роботи —

  • бурхливо реагують при перевтомі (аж до сліз та нервового зриву);

  • показують гірші результати у ситуаціях підвищеної емоційної напруги (під час контрольних, екзаменів тощо), особливо, якщо про них не було сказано заздалегідь;

  • демонструють високі результати у передбачуваних та буденних ситуаціях за умови достатньої кількістю часу.

Діти, що потребують більшої уваги

Під час роботи з такими дітьми дорослим варто стежити, щоб вони не перевтомлювалися від «зовнішньої стимуляції», дозували враження. Учні зі слабким типом НС потребують більше уваги, контролю і допомоги під час роботи, їм необхідне постійне позитивне підкріплення результатів. Їм обов’язково треба дотримуватися усталеного, чіткого режиму дня, з чергуванням праці та відпочинку.

Уже під час навчання у початковій школі у дітей зі слабким типом НС та низькою лабільністю може сформуватися більш низька самооцінка, сором’язливість, тривожність тощо. Однак сила та швидкість НС — це не показники рівня розвитку і знань. Учні зі слабкою чи інертною НС — не кращі й не гірші, вони просто потребують трохи пильнішої уваги з боку батьків, педагогів та практичного психолога. Але в цілому такі діти успішно пристосовуються до школи і демонструють помітні успіхи у навчанні. Необхідною умовою є допомога дорослих.

Оскільки дійсно навчання орієнтоване на швидких і сильних, учителю, незважаючи на власну заклопотаність, усе ж слід підтримувати школярів, що мають такі особливості нервової системи — заохочувати, не квапити і намагатися не обмежувати в часі, бо така ситуація вганяє їх у ще більший стрес.

Якщо ж необхідно виконати завдання, яке передбачає змагання, варто поєднувати у пари чи групи учнів-протагоністів, схожих за типологічними рисами. Для ліпших результатів таким учням можна порадити виконувати спершу складні, а потім уже прості завдання.

Працювати їм варто у тиші, без візуальних чи аудіо подразників, які відвертають увагу, виконувати завдання індивідуально, а не групою.

Треба привчати таких учнів прибирати робоче місце від усього зайвого, що може відволікати, від залишків попередньої діяльності, готувати необхідне для наступної роботи.

Для подібних дітей навантаження мають бути нетривалими за часом і не надто інтенсивними. Необхідно частіше робити перерви між заняттями. Проте вони цілком можуть упоратися зі складними, навіть дуже складними завданнями.

Внутрішнім ресурсом таких дітей (особливо зі слабким типом НС) є схильність до систематичності, акуратності, ґрунтовності у роботі. Саме ці риси треба удосконалювати й надалі, оскільки це — фактично їхній єдиний резерв.

Після перерви у навчанні (наприклад після хвороби) таким дітям треба більше часу для входження у звичайний темп і ритм роботи. Тому їм необхідно давати певний час на адаптацію.

Висновки

Так, кожна дитина має свої властивості, на які неодмінно потрібно зважати близьким дорослим. Причому, важливо не лише пристосовувати навчально-виховний процес до індивідуально-типологічних особливостей учня, а й брати активну участь у його розвитку, підтримувати сильні риси та допомагати компенсувати слабкі.

Підліткам притаманна асинхронність у розвитку, яку необхідно враховувати при організації освітнього процесу в школі


Категорія: Учитель | Додав: Nicolaj
Переглядів: 9 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018