Четвер, 13.12.2018, 19:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » 1-4 класи

Формування екологічної культури
[ Викачати з сервера (32.3 Kb) ] 10.11.2018, 16:48

Формування екологічної культури молодших школярів

Автор: Наталія Кашпуровська

Завдання школи — не тільки дати готові знання про природу, а й уплинути на мотиваційну сферу дитини з метою екологізації її особистості.

Відомо, що за силою емоційно-естетичного впливу природа не поступається іншим засобам виховання, а навіть переважає їх. Сьогодні слід чітко усвідомлювати, що педагогічна стратегія вчителя і вихователя щодо використання природи як фактора розвитку дітей безпосередньо впливає на екологічну ситуацію в суспільстві. Це не перебільшення, а реалії сучасного життя.

Саме школа повинна вчасно скоригувати систему ціннісних орієнтацій. Адже, як відомо, знання про природу не завжди визначають ставлення до неї.

Подолати споживацьку психологію, що панує нині в суспільстві, стосовно природи можна лише за умови своєчасної гармонізації системи виховання.

Працюючи з молодшими школярами, необхідно пам’ятати, що учні цього віку досить яскраво й безпосередньо реагують на прояви прекрасного в навколишньому житті. Мабуть, недарма кажуть, що в дитини є третє око, бо вона сприймає навколишній світ загострено пильно і чуйно.

Українська педагогіка, враховуючи особливості національного характеру, завжди намагалася розвинути в дитині належну емоційну чутливість до прекрасного в навколишній дійсності. Серед чинників естетичного впливу перевага віддавалася красі та виразності рідної природи. Так, світового визнання здобув досвід видатного українського педагога В.О.Сухомлинського.

Неабиякий потенціал такого роду містять у собі «уроки милування». Ця форма роботи не нова для світової педагогічної практики, оскільки в деяких країнах, наприклад, у Японії, застосовується досить широко. Для України це також характерно. Висока українська емоційність, чутливість та ліризм, що виявляються, зокрема, в естетизмі українського народного життя і обрядовості, у прославленій пісенності, в яскравості декоративно-прикладного мистецтва, у концентрованій спрямованості на самопізнання через природу та в тонких рефлексіях на її країну, визначають певне світобачення і життєдіяльність народу — «дух нації», або українську ментальність.

Милування природою — складний процес. Це не просто спостереження за її об’єктами та явищами або фіксація змін у навколишньому середовищі, пояснення їх з погляду причинно-наслідкових зв’язків. Милуватися красою — означає зробити її предметом особливої, захопленої уваги, духовно з’єднатися з нею.

Пропонуємо ключовий фрагмент авторської розробки одного з таких уроків.

Тема. Свято весняних квітів

Мета: продовжувати формувати уявлення про рослини, вміння розпізнавати їх за зовнішніми ознаками, спостерігати за весняними змінами у природі, з’ясовувати причини весняних змін у житті рослин. Учити дітей замислюватись над власним баченням зовнішнього і власного внутрішнього світу. Розвивати спостережливість, творчу уяву учнів, мовлення. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до рослин.

Форма проведення: урок милування.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Підготовчий етап

Сядьте, дітки, всі рівненько, послухайте казочку та відгадайте, про кого вона.

Далеко-далеко був великий березовий гай. Углибині гаю на просторій галявині стояв красивий палац ніжно-зеленого кольору. Зали його були прикрашені різними квітами.

Кімнати палацу були переповнені приємним запахом верби, конвалії, первоцвіту.

Жила в ньому струнка, тендітна, сором’язлива дівчинка. Одяг на ній був легкий, як павутинка, прикрашений ніжними квітами. Очі в дівчини були голубі, завжди ясні та веселі. Хода її була величава, рухи — спокійні, плавні. В руках завжди мала чарівну мережану хустину. Дівчина любила приносити усім радість. Щороку, в належний час, вона вирушала в дорогу. Звільняла від льоду ріки, поля — від снігу. Махнувши хустинкою, вона одягала дерева в ніжно-зелений одяг, дарувала сині квіти підсніжників, печіночниці, рясту, анемон. Верби прикрашала пухнастими котиками. Між кущами розкидала маленькі пахучі конвалії. Кущі глоду та черемшини одягала в білі сукні. Шипшину прикрашала рожевими квітами. Сади наповнювала чистотою, ніжністю та пахощами. На кого гляне красуня — той прокидається від сну, сповнюється радістю та коханням. Легко ступає дівчина по землі, несе всім щастя та радість, наповнює все красою, збагачує кольорами. Від щастя та радості все ожило, заспівало.

Закипіла робота на ланах.
Все оживає, все розцвітає,
Тепленький вітерець усіх звеселяє,
Струмочки веселі скрізь дзюркотять.
Радісні гості з вирію летять.
Весна приходить з ласкою та із своєю казкою.

Ось і прийшла до нас довгоочікувана весна. І сьогодні ми завітаємо до її казкового світу, завітаємо в гості до весняних квітів.

— Якими барвами розквітчала їх весна? Назвіть кольори весняних квітів.

— Давайте пограємо у гру «Угадай квітку за кольором». Умова: ведучий називає: будь-який колір, діти називають весняні квіти, які йому відповідають. Наприклад:

Білий колір — підсніжник, конвалія, анемона, нарцис, купина запашна...

Жовтий колір — мати-й-мачуха, кульбаба, калюжниця, гусяча цибулька, горицвіт...

Синьо-блакитний — пролісок, барвінок, гофочка, цибулька, переліска, сон...

Фіолетово-рожевий — медунка, фіалка, зозулинець, нетрів хрест, ряст, бузок...

(Читання вірша Олени Пчілки «Весняні квіти»).

— Розгляньте весняні квіти — помилуйтесь ними. Яка квітка, на вашу думку, найкраща? Обґрунтуйте свій вибір.

— Відгадайте загадку:

Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.

— Придивіться уважно до ніжних пролісків. Який характер, на вашу думку, у цих квіточок — сильні вони чи слабкі? Сміливі чи боязкі? Волелюбні чи покірні? Суворі чи ласкаві?

Ось яким побачив пролісок поет Олександр Олесь:

Зима і пролісок блакитний,
Навколо ще лежать сніги,
А він всміхається, привітний,
А вій вже скинув ланцюги.

Помилуйтеся пролісками й спробуйте створити словесний портрет цієї весняної квітки, підкресливши те, що вам здасться найвиразнішим у ній.

Ми з вами вже познайомилися з далекими легендами, пов’язаними з виникненням рослин. Які легенди ви знаєте, пам’ятаєте? Спробуйте придумати казочку про те, як уперше з’явилися в лісі проліски.

Старовинна легенда про походження проліска

Давно це було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блукала не один день, не два. Непомірно довго тягнувся час самотнього голодного блукання серед чужих людей, голих степів, холодних вітрів, пекучого від холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа за вбитого слугу, за отруєну сторожу. Щастя, коли султан затримається в поході.

Та невдовзі султан повернувся з походу, і коли дізнався про все, просто оскаженів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Скільки днів тривала погоня, одному лише світлочолому місяцю відомо, який темними ночами освітлював дівчині дорогу.

Ось і степи залишилися позаду, із загону яничар залишилися одиниці, а втікачки все не доженуть. Яничари і самі давно вже повернулися б назад, та, пам’ятаючи суворий наказ, продовжували погоню.

Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася на землю під вітами лісу. Надворі стояли перші погідні дні весни. В повітрі пливли терпкі запахи живиці та набубнявілих бруньок, на всі лади висвистували шпаки, зустрічаючи весну, радіючи теплу. Лежачи на купі сухого теплого листя,

Катерина плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. Здавалось, що вони вже десь поряд, за сусідніми кущами. В дівчини від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце — ледь не вискочить з грудей.

Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла купини сухої трави і у відчаї почала благати «Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не дозволь вернути в неволю! Краще розтулися, земле, і навічно прийми мене в свої обійми! Миліше смерть на рідній батьківщині, ніж підневільне життя на чужині!»

Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості трави, а з небесної блакиті опустилися на галявину блакитні сутінки і заховали Катерину.

З тих пір, говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, засяяли на лісових галявинах весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадуючи нащадкам про хоробру дівчину Катерину, її невгасне прагнення до волі.

— А які квіти схожі на ліхтарики? Як вони називаються?

Стоїть тоненький стовпчик, наче риска,
А зверху — білих ліхтариків низка. (Конвалія)

— Покажіть цю квітку. На що схожа ця квітка? Яка вона ? Який у неї запах? Що ви знаєте про конвалію?

— Давайте знайдемо барвінок — його сині квіточки, наче очі, весело дивляться на нас. Як ви думаєте, чому цю квіточку так люблять в Україні? А для чого використовували в давнину барвінок? (Вплітали у вінок).

— Що символізує барвінок у вінку?

— А тепер придивіться до квіточок підбілу, кульбаби. На що схожі їхні голівки (сонечко, золота кулька, курчатко, краплина меду).

— А чи є серед квітів справжні зірочки? (Зірочки жовті, зірочки лісові, нарцис вузьколистий, переліска...)

— Придивіться до фіолетово-рожевої медунки — яка вона ошатна. Спробуйте створити її «словесний портрет». А чому така назва у цієї квітки?

(Читання вірша Миколи Сингаївського «Медунка»)

— Як можна охарактеризувати аромати перших весняних квітів ? (Ніжний, тонкий, свіжий, приємний, слабкий, несміливий, скромний...).

— А який запах конвалії, бузку, черемшини? (Духмяний, п’янкий)

Прислала нам Земля листа.
О! Чим стурбована вона?
Про що вона у нас питає?
Що хоче нам розповісти?
І чим ми зможемо допомогти?

Лист-звертання

Моє звертання до людей.
Дорослих і малих дітей.
Погляньте, де ми живемо,
Що на землі ми творимо?!

Чом плаче матінка-природа?
Куди зникає її врода?
Чом ріки наші обміліли?
Ліси на звіра обідніли?

Будуємо все, руйнуєм за що?
Цього й самі не знаєм ми.
Невже ми всі такі ледачі,
Ніщо не здатні зберегти?

Давайте разом всі візьмемось
Сади вишневі відновлять.
Поки не пізно, схаменемось,
Щоби новим Чорнобилем не запалать.

Нехай політик і учений,
Школяр і навіть немовля
Билинку кожну зберігає,
Щоб цвітом вкрилася земля.

— Який сумний Листопад, чи можемо ми заспокоїти нашу Землю ?

— Чим ми можемо допомогти? (Посадити дерева, посіяти квіти, зробити шпаківні, не рвати квіти в лісі, на лузі, а лише милуватися ними).

— Діти, а ви часом не здогадалися, чому ми так багато розмовляли про квіти проліска, конвалії?

Ці квіти дуже красиві. Вони занесені до Червоної книги України. Якщо їх не охороняти, вони можуть зовсім зникнути. Обережно пересадимо ці квітки в інші місця, вони швидко приживаються і будуть милувати нас своїм цвітом. Щоб Земля була красивою, прикрасимо її весняними квітами — пролісками.

— Яких почуттів ви сповнені, милуючись ранком весни? Який настрій викликає ця чудова життєрадісна пора? (Радісний, бадьорий, життєлюбний, енергійний, творчий...)


Категорія: 1-4 класи | Додав: Nicolaj
Переглядів: 23 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018