Вівторок, 22.08.2017, 03:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » 1-4 класи

Особливості навчання першокласників
[ Викачати з сервера (100.5Kb) ] 20.07.2014, 16:28

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Українська мова
(навчання грамоти: мова і читання)

Вивчення української мови розпочинається з навчання грамоти, яке здійснюється на уроках читання і письма протягом 7 годин на тиждень.

Для забезпечення синхронності у навчанні грамоти в букварний період за рішенням педагогічної ради навчального закладу на навчання української мови доцільно використати одну годину з варіативної складової навчального плану, що дає змогу виділити для цього 8 годин на тиждень.

Разом з тим розподіл годин на навчання грамоти протягом навчального року можна здійснювати по-іншому — не за семестрами, а за тижнями. У такому разі на одному тижні слід планувати чотири години на читання і три — на письмо, а на наступному тижні — три години на читання і чотири — на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.

Процес навчання грамоти поділяють на три періоди.

  • Протягом добукварного періоду першокласники готуються до навчання грамоти.
  • Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім того, продовжується робота з розвитку усного мовлення.
  • Протягом післябукварного періоду першокласники мають удосконалювати вміння читати, писати, виконувати елементарні аналітико-синтетичні дії з одиницями різних мовних рівнів, розвивати усне мовлення і творчі здібності, виконувати завдання і вправи з читання і письма за підручником.

Залежно від попередньої підготовленості першокласників учитель може на власний розсуд визначати тривалість добукварного і букварного періодів.

Читання

Важливе завдання читання — виявити зацікавлення першокласників дитячою книгою, сформувати початкові уміння самостійно з нею працювати. На роботу з дитячою книгою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти один раз на два тижні. Якщо першокласники мають достатній рівень розвитку навички читання, вчитель може відводити на заняття з дитячою книгою цілий урок.

Важливу роль у системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності першокласників відіграє розвиток усного і писемного зв'язного мовлення. Його рекомендується проводити як фрагмент уроку (протягом 15-20 хвилин) не рідше одного разу на два тижні.

Письмо

Навчання письма, як і читання, також поділяють на три періоди, тривалість кожного з яких залежить від якості опанування учнями предметних компетенцій.

Протягом добукварного періоду особливу увагу слід приділяти першокласникам, які вдома чи у дошкільному навчальному закладі навчилася зображувати певні лінії, елементи букв, однак техніка їх виконання не відповідає методичним вимогам. Учителю необхідно стежити за тим, щоб такі першокласники дотримувалися техніки письма і гігієнічних правил, зокрема щодо:

  • руху пальців і передпліччя упоперек та уздовж рядка;
  • положення ручки в руці, зошита на парті;
  • правильної постави під час письма тощо.

Слід пам'ятати, що якість графічних навичок і розвиток швидкості письма залежить насамперед від правильного формування техніки письма.

Протягом букварного періоду в першокласників формуються елементарні орфографічні і пунктуаційні правописні навички. Навчання письма відбувається у зошитах з друкованою основою. У II семестрі вчителю рекомендується ознайомити першокласників з письмом у зошиті без друкованої основи.

Протягом пісмябукварного періоду слід удосконалювати і закріплювати набуті навички,зокрема:

  • писати за зразком;
  • списувати з друкованого шрифту;
  • записувати на слух окремі букви, склади, слова, невеликі речення;
  • читати написане тощо.

Оскільки розвиток навички письма відстає від навички читання, у післябукварний період доцільно проводити комбіновані уроки, протягом яких читання і письмо слід чергувати.

Математика

Вивчення математики відіграє особливу роль у розвитку загальнонавчальних умінь, тому необхідно спонукати кожного першокласника:

  • знаходити різні способи розв'язування навчальних завдань, зокрема пропонувати віднайти інші або зручніші способи їх розв'язання;
  • складати алгоритми виконання дій, приміром, плани розв'язування задач, встановлювати послідовність виконання навчальних дій в обчисленнях;
  • здійснювати самоконтроль і самооцінювання діяльності, а саме обирати посильне для себе завдання, оцінювати свою роботу;
  • цікавитися, як по-іншому виконали завдання однокласники, шукати і виправляти помилки у своєму розв'язанні тощо.

Програма з математики передбачає реалізацію змісту в обсязі чотирьох годин на тиждень.

Початковий період адаптації збігається у часі з дочисловим періодом на уроках математики, коли першокласники вчаться цілеспрямовано спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні та просторові уявлення. Також у першокласників розширюється математичний кругозір і досвід, формуються комунікативні уміння тощо.

Вивчення математики у першому класі відбувається за змістовими лініями.

Програма з математики передбачає реалізацію змісту в обсязі чотирьох годин на тиждень.

Початковий період адаптації збігається у часі з дочисловим періодом на уроках математики, коли першокласники вчаться цілеспрямовано спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні та просторові уявлення. Також у першокласників розширюється математичний кругозір і досвід, формуються комунікативні уміння тощо.

Вивчення математики у першому класі відбувається за змістовими лініями.

  • Числа. Дії з числами.
  • Величини.
  • Математичні вирази, рівності, нерівності.
  • Сюжетні задачі.
  • Просторові відношення, геометричні фігури.
  • Робота з даними.

Пропонуємо детальніше розглянути ці змістові лінії.

Числа. Дії з числами

Протягом періоду адаптації першокласників на уроках математики слід проводити дидактичні ігри, давати змогу учням час від часу рухатися, змінювати види діяльності, Для розвитку в першокласників просторових уявлень слід використовувати різноманітні дидактичні матеріали, приміром, будівельні набори, конструктори тощо. Навчання має відбуватися не лише у класі, а й у добре обладнаній ігровій кімнаті. Щотижня один урок математики доцільно проводити на свіжому повітрі

Ключовим завданням курсу математики є формування в учнів усвідомлених і стійких обчислювальних навичок — основи обчислювальної складової компетентності. Тому змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу.

Новацією змісту навчання математики є розширення вивчення нумерації двоцифрових чисел у межах 100.

Величини

Оскільки число розглядають як результат вимірювання величини, із нумерацією цілих невід'ємних чисел вивчають також величини. З розширенням множини чисел за аналогією вводять нові одиниці вимірювання величин.

Після вивчення змістової лінії «Величини» у першокласників має сформуватися уявлення про:

  • довжину, масу, місткість, час, вартість;
  • одиниці вимірювання довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), місткості (літр), часу (година, доба, тиждень), вартості (копійка, гривня).

Крім того, першокласники мають отримати навички визначення часу за годинником, вимірювання величин, порівняння, додавання й віднімання іменованих чисел тощо.

Математичні вирази, рівності, нерівності

З метою формування у першокласників науково-математичних понять, розвитку математичного мовлення із застосуванням математичної термінології, розвитку логічного мислення у змісті навчання наскрізно представлені елементи алгебраїчної пропедевтики. До їх числа входять такі поняття, як «рівність», «нерівність», «вираз» («сума» та «різниця»).

Сюжетні задачі

Особливу роль у формуванні предметної математичної компетентності учнів відіграє уміння розв'язувати сюжетні задачі. Головним методом навчання молодших школярів розв'язувати сюжетні задачі є частково-пошуковий: учні розкривають зв'язки між задачами різних видів, кожну нову задачу пов'язують з розв'язаною раніше.

Водночас можна використовувати й репродуктивні методи навчання. Ключовим питанням у розв'язуванні задачі є обґрунтування вибору арифметичної дії, що полегшується шляхом складання допоміжної моделі — схеми. Складання короткого запису задачі не є обов'язковим.

Також учнів ознайомлюють з оберненими задачами, навчають розпізнавати їх за істотними ознаками. Введення поняття «обернена задача» обумовлено тим, що формування уміння розв'язувати задачі на знаходження суми або невідомого доданка, різниці, невідомого зменшуваного або від'ємника найбільш ефективно здійснювати шляхом розв'язування трійок взаємно обернених задач.

Просторові відношення, геометричні фігури

У першому класі розпочинається актуалізація уявлень про геометричні фігури (плоскі та просторові). Зокрема учні мають отримати навички:

  • порівняння об'єктів навколишнього середовища за певними ознаками;
  • визначення спільних і відмінних ознак об'єктів;
  • об'єднання об'єктів у групу за спільною ознакою й називання відповідної множини;
  • розбиття множини об'єктів на групи — виокремлення під— множин з множини.

Робота з даними

Навчальний матеріал, пов'язаний з роботою з даними, подається наскрізно. Під час реалізації змістової лінії «Робота з даними» учитель має змогу розв'язати такі завдання:

  • на практиці ознайомити учнів зі способами подання інформації;
  • навчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб;
  • навчити використовувати дані для розв'язування практично орієнтованих задач.

Природознавство

Кількість годин на вивчення теми з природознавства є орієнтовною і може бути змінена у межах визначених годин. Резервні години учитель може використати для узагальнення, проектної діяльності, екскурсій, досліджень тощо

Навчальний предмет «Природознавство» виконує важливу пропедевтичну функцію: сприяє підготовці учнів до вивчення в основній школі інших природничих дисциплін. Ця підготовка здійснюється як за лінією змісту, так і за лінією розвитку особистісних якостей і навичок навчальної праці. На вивчення природознавства Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10 червня 2011 р. № 572 (далі — Типові навчальні плани), передбачено дві години на тиждень.

Вивчати природознавство першокласники починають з теми «Як вивчають природу», основним завданням якої є ознайомлення зі способами пізнання природи.

У наступних темах, наприклад «Світ, у якому ти живеш», «Світ неживої природи», «Світ живої природи», активно використовується дослідницькій підхід.

У розділах «Рідний край», «Моя країна — Україна» передбачено вивчення природи рідного краю.

Вивчення природознавства у першому класі завершується розділом «Запитання до природи», який має узагальнювальний характер. Дидактичне завдання цього розділу — формувати вміння:

  • використовувати узагальнені знання для розв'язання визначеної проблеми;
  • застосовувати узагальнений підхід до пізнання природи, зокрема спостереження, дослідження;
  • працювати з різними джерелами інформації.

Учитель може ускладнювати чи спрощувати тематику завдань, зважаючи на різні можливості учнів. Також він має змогу творчо підходити до реалізації змісту програми з природознавства, на власний розсуд добирати об'єкти для вивчення та вводити приклади зі свого регіону.

При вивченні природознавства особливу увагу слід приділяти практичному застосуванню набутих учнями знань у різноманітних життєвих ситуаціях. Насамперед це стосується:

  • правил поведінки серед природи;
  • участі в доступній природоохоронній діяльності, зокрема такій, як догляд за рослинами й тваринами, виготовлення годівниць для птахів тощо.

Практично застосовувати здобуті на уроках природознавства знання учні мають змогу під час:

  • дослідів;
  • шкільних екскурсій;
  • проектної діяльності.

Досліди

У процесі засвоєння природничих знань, визначених програмою, учитель ознайомлює першокласників з таким методом дослідження природи, як дослід.

Дослід є складною формою вивчення природи, що передбачає:

  • визначення у штучних умовах особливості об'єктів;
  • створення спеціально підготовлених умов;
  • формування вміння зіставляти створені у штучних умовах явища і процеси з такими самими явищами і процесами у природних умовах;
  • отримання навичок робити висновки і узагальнення.

На перших етапах навчання першокласники не володіють достатньо знаннями про об'єкти природи та навичками дослідницької роботи з ними. Тому вчителю необхідно проводити демонстраційні досліди, під час яких вказувати:

  • як потрібно працювати з предметами природи під час виконання досліду;
  • як і для чого слід проводити спостереження; на що варто звернути особливу увагу;
  • куди і як записати результати роботи;
  • як фіксувати послідовність етапів проведення дослідів; як робити висновки.

Учителю також доцільно ознайомлювати учнів з інструкцією, що містить план дій і певний спосіб фіксації результатів.

Шкільні екскурсії

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Необхідність використання такої форми навчання можна пояснити тим, що під час шкільних екскурсій першокласники мають змогу спостерігати і досліджувати об'єкти і явища природи не ізольовано, а у взаємозв'язку з іншими об'єктами і явищами.

Період адаптації до нових шкільних умов припадає, як правило, на час зі сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє ознайомлення першокласників з навколишнім світом.

Програмою з природознавства передбачено проведення п'яти екскурсій. Тематику, місце та час проведення цих екскурсій учитель може змінювати відповідно до особливостей регіону.

Проектна діяльність

Тривалість виконання міні-проекту доцільно обмежити одним уроком, спареними уроками або одним-двома тижнями в режимі урочно-позаурочних занять

При вивченні природознавства учнів залучають також до проектної діяльності, зокрема виконання міні-проектів — завдань, які учні виконують на уроках природознавства у формі колективних творчих справ.

Програмою з природознавства у першому класі передбачено виконання міні-проектів «Як облаштувати джерело?» та «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі]».

Представляти міні-проекти першокласники можуть у формі моделі, плаката, екологічного знака, плану дій тощо.

Виконання міні-проекту передбачає декілька послідовних дій, зокрема:

  • визначення мети; висування ідей і вибір з-поміж них кращої;
  • планування проектної діяльності;
  • безпосередня реалізація міні-проекту;
  • презентація;
  • оцінювання міні-проекту і власної діяльності у ньому (самооцінювання).

Проектна діяльність дає учням змогу самостійно працювати на; розв'язанням тієї чи тієї проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати проектної діяльності мають бути безпосередньо пов'язані з реальним життям.

Основи здоров'я

У першому класі уроки предмета «Основи здоров'я» рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльністьь

Головне завдання предмета «Основи здоров'я» — спрямувати учнів на опанування основних складових здоров'язбережувальної компетентності. Ефективно розв'язати це завдання можна за умов:

  • активної співпраці вчителя з учнями;
  • обов'язкового застосування на уроках інтерактивних педагогічних технологій;
  • практичного спрямування уроків та їх емоційності;
  • інтенсифікації міжпредметних зв'язків;
  • активної участі батьківської громадськості у формуванні здорового способу життя дітей;
  • особистісно ціннісного ставлення вчителя до власного здоров'я;
  • створення шкільного здоров'язбережувального середовища;
  • моніторингу відповідності навчально-виховного процесу стану здоров'я учнів.

Відповідно до Типових навчальних планів на вивчення предмета «Основи здоров'я» відводиться одна година на тиждень.

Особливості програми

Відповідно до вимог Державного стандарту програма предмета «Основи здоров'я» складається з чотирьох розділів: Здоров'я людини; Фізична складова здоров'я; Соціальна складова здоров'я; Психічна і духовна складові здоров'я.

Програмою передбачено можливість змін відповідно до робочого плану школи, необхідності реагування на конкретні умови перебігу навчально-виховного процесу, розв'язання конкретних навчальних і життєвих ситуацій. Тому програма містить достатню кількість практичних робіт, які учні можуть виконувати не лише на уроках, а й удома з батьками.

Базові поняття

У програмі предмета «Основи здоров'я» визначено такі базові поняття, як:

  • здоров'я;
  • здоровий спосіб життя;
  • безпечна поведінка;
  • здоров'язбережувальна компетентність;
  • здоров'язбережувальні компетенції (учень розповідає, називає, розпізнає, наводить приклади, відтворює, порівнює, аналізує, пояснює, уміє, дотримується правил).

Музичне мистецтво

Основою вивчення учнями музичного мистецтва є найпростіші музичні жанри, як-от пісня, танець та марш, їх інтонаційно-образні особливості. Тому навчальну діяльність першокласників на уроках музичного мистецтва можна поєднати з яскраво вираженими ігровими елементами, зокрема такими, як:

  • пластичне інтонування;
  • музично-ритмічні рухи;
  • вільне диригування;
  • гра на простих музичних інструментах;
  • інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо.

Ці ігрові елементи дають змогу вчителю робити уроки захопливими, цікавими, насиченими, а також запобігати руховій пасивності і перевантаженню першокласників.

Образотворче мистецтво

У період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль, адже їх можна проводити у формах:

  • прогулянок та екскурсій у парк чи в ліс з метою розвитку у першокласників навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збирання природних матеріалів для наступних уроків;
  • екскурсій у майстерні народних умільців рідного краю, художньо-краєзнавчі музеї чи музеї народного декоративно-прикладного мистецтва;
  • ігор.

Фізична культура

Протягом перших двох місяців навчання (24 год, по 3 уроки на тиждень) уроки фізичної культури рекомендується проводити на свіжому повітрі. Також з огляду на психологічні особливості першокласників під час уроків фізичної культури слід творчо використовувати:
• ігрові методи
• музичний супровід
• сучасні комп'ютерні технології тощо

Головними завданнями фізичної культури є:

  • створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності учнів, досягнення ними достатнього рівня фізичної функціональної підготовки;
  • сприяння соціальному біологічному і психічному благополуччю учнів;
  • удосконалення навичок базових рухових дій і використання їх у побуті та ігровій діяльності;
  • розширення рухового досвіду учнів; формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я;
  • формування інтересу до використання фізичних вправ як важливих складових здорового способу життя;
  • формування практичних навичок самостійних занять фізичними вправами й активний відпочинок.

Особливості програми

У програмі з фізичної культури для першого класу враховано

  • принцип ускладнення видів діяльності, зокрема репродуктивної, продуктивної, творчої;
  • особливості психічних процесів першокласників;
  • особливості діяльності першокласників залежно від характеру знань.

Також згідно із сучасними вимогами до фізичного виховання учнів і вимогами до навчальних програм, запроваджено новий підхід — розподіл навчального матеріалу за «школами»:

  • культури рухів з елементами гімнастики;
  • пересувань;
  • м'яча;
  • активного відпочинку (рекреації);
  • розвитку фізичних якостей;
  • постави.

До кожної з цих «шкіл» увійшли вправи, споріднені за способом рухової діяльності. У кінці кожної «школи» подано контрольні навчальні нормативи і вимоги. Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з фізичної культури здійснюється вербально.

Перерозподіл годин

Програмою передбачено реалізацію змісту предмета «Фізична культура» в обсязі трьох годин на тиждень, однак не встановлено чіткої кількості годин для вивчення тих чи тих розділів.

З огляду на рівень фізичної підготовки першокласників, їхні інтереси та здібності, стан спортивно-матеріальної бази навчального закладу, кліматичні умови вчитель може самостійно визначати кількість годин на вивчення складових кожної «школи».

Крім того, залежно від регіональних особливостей і умов навчання допускається внесення змін і доповнень до змісту базової програми в обсязі не більше 20% загальної кількості годин.

Трудове навчання

У першому класі основними завданнями роботи на уроках трудового навчання є:

  • розширення сенсорного досвіду першокласників;
  • розвиток моторики рук;
  • координація рухів;
  • формування пізнавальних процесів, зокрема сприймання, уваги, пам'яті, мислення тощо;
  • формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.
Навчальні досягнення учнів початкових класів з предметів освітніх галузей «Здоров'я і фізична культура» та «Мистецтво» мають оцінюватись вербально

На вивчення трудового навчання Типовими навчальними планами передбачено одну годину на тиждень.

Частину уроків трудового навчання рекомендується проводити у формі екскурсій, які доцільно пожвавлювати вправами на розвиток окоміру, почуття кольору, форми.

Під час таких екскурсій слід проводити ігри, пов'язані зі збиранням природного матеріалу, конкурси чи театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів тощо.

Змістові лінії

Трудове навчання у першому класі вивчають за змістовими лініями.

  • Ручні техніки обробки матеріалів.
  • Технічна творчість.
  • Декоративно-ужиткове мистецтво.
  • Самообслуговування.

Кожна з цих змістових ліній передбачає формування культури виконання трудових дій. Результатом діяльності учнів на трудовому навчанні мають бути:

  • сформовані вміння та навички з обробки матеріалів;
  • правильні уявлення про навколишню дійсність;
  • розширення загального кругозору;
  • виховання свідомого ставлення до праці тощо.

Особливості програми

У програмі з трудового навчання навчальний матеріал диференціюється:

  • за видами діяльності, зокрема такими, як згинання, складання, різання, ліплення тощо;
  • за конструювальними матеріалами, приміром, такими, як папір, картон, пластилін, природні та штучні матеріали тощо.

Види діяльності та конструювальні матеріали ускладнюються у кожному класі залежно від просторово-предметних характеристик виготовлення виробів, приміром:

  • за шаблоном на площині;
  • за шаблоном на площині з елементами творчості;
  • об'ємних виробів;
  • об'ємних виробів з елементами творчості.

Практичні роботи диференціюються впродовж навчального року залежно від:

  • календарних свят (державних і релігійних];
  • регіональних традицій і звичаїв.

Практичні роботи ускладнюються в кожному класі через добір об'єктів праці відповідної складності.

Окремі елементи загальних тем програми з трудового навчання, зокрема таких, як організація робочого місця на уроці, безпека користування інструментами та матеріалами, бережливе та економне ставлення до використовуваних матеріалів, навички самообслуговування є наскрізними, адже набуті на уроках трудового навчання знання, вміння та навички учні виявляють і розвивають на кожному уроці, на заняттях у групі продовженого дня та вдома.

Оцінювання навчальних досягнень учнів перших класів

Навчальні досягнення учнів перших класів з усіх навчальних предметів підлягають словесному оцінюванню.

У класному журналі та у зошитах оцінки в балах або в рівня не виставляються. Недоцільно також використовувати інші умові позначення для оцінювання навчальних досягнень, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Крім того, не слід оцінювати темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процес зокрема такі, як пам'ять, увага, сприймання тощо.

Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01 домашні завдання учня першого класу не задаються.


Категорія: 1-4 класи | Додав: Nicolaj | Теги: перший клас
Переглядів: 1127 | Завантажень: 98 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017