Вівторок, 19.06.2018, 12:48
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » географія

Незвичайні способи передбачення погоди
[ Викачати з сервера (47.0 Kb) ] 23.04.2018, 16:55
САМ СОБІ СИНОПТИК

Незвичайні способи передбачення погоди

Автор: Т.Пахомова,

Діючі особи: дванадцять місяців, географ, біолог, вчений, етнограф, ведучий.

Ілюстрації: зображення слона, медузи, сайгаків, піщух, китів, крабів, вівці; схема апарату «Інфравухо медузи», портрет Ньютона.

(Звучить запис пісні із кінофільму «Службовий роман» — «У природы нет плохой погоды»).

Ведучий. З давніх-давен людей цікавило, яким буде день — сонячним чи негожим, чи зима — сніжною, весна — дружньою, а літечко — теплим, і для цього вони придумали силу-силенну спостережень, увіковічнили і передали свої фенологічні спостереження нам, своїм потомкам, у чудових прикметах. А слово «погода» походить від імені давньослов'янської богині ранкової зорі. Вставали наші предки-землероби ранесенько, і зразу — у віконце — яка вона, погода? Чи сприятиме походу в поле?

Етнограф. І ось вони, чудові прикмети, що дійшли до нас із сивих віків:

— «Листопад землі — рідний брат»;

— «На Покрову листя з вишні не облетіло — зима прийде не скоро»;

— «Михайло (21 листопада) на білому коні приїжджає»;

— «Цвіте терен і вишня — сади картоплю»;

— «Багато жолудів на дубі — на сувору зиму».

Та ось вони, брати дванадцять місяців, самі про свою погоду і розкажуть...

(З'являються костюмовані дванадцять місяців, і кожен промовляє текстом із вірша М.Підгірянки «Співанка про місяці»:)

Ой місяць січень кличе мороза,
Морозить лиця, щипає носа.
А місяць лютий вітрами дує,
На водах з льоду мости будує.
Березень місяць мости поломить,
Весняну пісню річка задзвонить.
Квітками квітень усіх привітає,
Усі садочки порозквітає.
Гей, травень прийде у дні чудові,
Простелить всюди трави шовкові.
А місяць червень луги покосить,
Червоним соком ягідки зросить.
А місяць липень гарячим літом
Обсипле липи пахучим цвітом.
А місяць серпень серпом задзвонить,
Достиглий колос додолу склонить.
Вересень місяць добре газдує,
Овоч смачненький дітям дарує,
А місяць жовтень мряку розвіє,
В лісах, у садочках лист пожовтіє.
А листопад — той жалю не має,
З дерев останнє листя зриває.
А місяць грудень на радість людям —
Сніжком присипле замерзле груддя...

Ведучий. Дякуємо вам брати-місяці, за чудову розповідь і чудову вашу погоду, бо, як співається у пісні, «у природи немає поганої погоди».

(Звучить уривок з пісні до кінофільму «Службовий роман»«У природи немає поганої погоди...»).

Етнограф. Але за багато століть цей неоціненний скарб синоптичної мудрості нашого народу почав дещо хибити, тобто значна частина прикмет не справджується. Студенти Київського університету вели тривалу перевірку достовірності народного прогностика. Результат: лише 14% усіх народних прогностичних прикмет підтвердились! Причин називають багато, і насамперед — це циклічні зміни клімату, вплив екологічних чинників, неточності календарного літочислення.

Вчений. Навіть прикро, що у завершеному XX столітті, коли вчені проклали шлях у космос, розщепили атом, ми все ще не владні над силами вітрів і ураганів, посух і повеней. Наука пізнала багато таємниць природи, та керувати погодою ще не навчилася. Навіть прогнозувати її примхи може поки що наближено. Дуже часто передбачення синоптиків не збігаються з реальними подіями, і це дає привід для різних жартів.

Географ. У 1975 році спеціальну премію «За досягнення в галузі поезії і фантастики» шведська Академія наук присудила... Стокгольмському інститутові метеорологічних прогнозів. Журі заявило, що прогнози шведських метеорологів вирізняються «надзвичайно поетичною фантазією, яка не має нічого спільного з дійсністю». Так, у січні Середня і Південна Швеція були вкриті глибоким сніговим покровом. А саме напередодні грандіозних снігопадів метеорологи пообіцяли шведам... «теплу сонячну погоду без опадів».

Ведучий. Розповідають, що однієї сонячної днини Ньютон вийшов прогулятися й зустрів чабана. Той порадив ученому повернутися додому, мовляв, піде дощ. Глянувши на, небо, Ньютон засміявся і попростував далі, а через півгодини пожалкував, що не скористався з поради.

— Як ти передбачав дощ? — запитав він чабана, вертаючись додому.

— Мені допоміг баран, — відповів той.

— Про наближення зливи я довідався по його вовні.

Біолог. Справді, вищим тваринам теж притаманні синоптичні здібності. (Розповідає, використовуючи ілюстрації).

Наприклад, якщо сайгаки пішли до саксаульників та піщаних барханів — за добу станеться піщана буря. Або ще. Піщухи, невеличкі, схожі на морських свинок звірки, більшість часу сновигають серед буйнотрав'я, заготовляючи на зиму сіно. їх ще називають сіноставцями, бо поблизу нірок завжди стоять копички висушеної трави. Та буває, що піщухи раптом починають метушитися, вкривають стіжки листками ревеню. Не мине і півдоби, як почнеться сильна злива...

Географ. А ось африканці, коли хочуть довідатись, якою буде погода, стежать за поведінкою слонів. Коли велетні виходять з низин на високі місця — чекай повені.

Біолог. Тварини можуть передбачати погоду. І тільки наука XX століття поставила собі за мету вивчити дивовижні механізми тварин і комах і використати цю унікальну їх здатність.

Ведучий. Рибалки та мешканці морського узбережжя здавна помічали, що морські тварини задовго прогнозують наближення бурі: китоподібні прямують у відкрите море подалі від небезпечних рифів, краби навіть не потикаються на берег.

Дуже чутливими провісницями бур є медузи. Маючи особливий орган — «інфравухо», — вони вловлюють інфразвукові коливання, породжені ураганом, які поширюються зі швидкістю 1200 км за годину. Ясно, що розповсюдження таких хвиль набагато перевищує швидкість руху самого урагану, тому дає змогу медузам задовго дізнаватися про наближення бурі.

Біолог. «Інфравухо» медузи влаштоване так. Всередині особливої порожнини містяться звукові колбочки, які висять на тонких ниточках. У спокійному стані колбочки перебувають у центрі своєрідного пухирця. Інфразвукові хвилі примушують колбочки коливатися і подразнювати нервові закінчення пухирця, а ті передають сигнали на епітеліально-м'язові клітини. М'язи скорочуються, і медуза починає рухатися.

(Вчений розповідає по схемі-плакату).

Детально дослідивши, як працює «інфравухо» медузи, вчені створили автоматичний електронний апарат «Інфравухо медузи», який прогнозує бурю. Він складається з рупора, що вловлює коливання повітря, резонатора, що пропускає коливання лише певної частоти; п'єзодатчика, котрий перетворює вловлені сигнали на електричні імпульси. Апарат встановлюють на палубі корабля. Рупор обертається і вловлює інфразвуки, характерні для шторму. На капітанському містку спеціальні прилади своєчасно повідомляють капітана про наближення бурі. Такий сигналізатор дає змогу «почути» шторм за 15 годин. Більше того, він визначає силу урагану! Апаратом можна користуватися і на суші.

Географ. Створення моделі «Інфравухо медузи» започаткувало новий, перспективний напрям — біонічну метеорологію. Науковці вже користуються окремими органами комах як датчиками. Адже природа наділила цих істот найрізноманітнішими аналізаторами — мініатюрними, високонадійними, економічними, а головне — винятково чутливими щодо змін навколишнього середовища.

Вчений. Уявіть: інженер з'єднує рецепторні клітини комахи з електронним пристроєм, який опрацьовує вловлювані сигнали. Ось і структурна схема такої біоелектронної системи: чутливі вусики — антени комахи — мініатюрні електроди, введені у нервові волокна, — електронний підсилювач — аналізатор сигналів — спеціальні індикатори. Встановивши такі автомати на метеостанціях, можна точно і завчасно попереджати про зміни в атмосфері.

Географ. Аналогічні біоавтоматичні системи вже «вловлюють» рудниковий газ у шахтах. В них використано унікальну здатність деяких комах за наявності у повітрі небезпечного газу генерувати характерні імпульси. Сприймаючи їх, спеціальний аналізатор негайно вмикає сигнал тривоги.

Ведучий. А наостанок нашого заходу прошу пригадати вас прикмети зміни погоди, до яких були б задіяні тварини. Переможе той, хто останнім назве прикмету (тобто всі інші вже будуть названі). Приз — цукерки з відповідними назвами — «Бджілка», «Ластівка», «Сніжинка» тощо.


Категорія: географія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 53 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018