Понеділок, 17.06.2019, 17:28
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 24
Гостей: 24
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » історія і право

Капітолійська вовчиця
[ Викачати з сервера (17.7 Kb) ] 11.05.2019, 16:19
КАПІТОЛІЙСЬКА
ВОВЧИЦЯ

Був час, коли Капітолійський пагорб прикрашали зовсім інші символи ...

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Діти Капітолійської вовчиці

Бронзова вовчиця, шо встановлена на Капітолійському пагорбі в Римі, здається, завжди була символом Вічного міста. Її згадують письменник Пліній Старший у «Природній історії» і філософ Цицерон. Однак був час, коли Капітолійський пагорб прикрашали зовсім інші символи ...

За однією з версій, етруський скульптор Вулка приблизно у VI-V століттях до н. е. відлив із бронзи «Капітолійську вовчицю». Після того як римляни повалили династію етруських царів і проголосили республіку, в ознаменування цієї події скульптуру роботи Вулка встановили на Капітолійському пагорбі. Вона зображує події відомої легенди, коли вовчиця, що жила в заростях біля річки Тібр, врятувала братів Ромула і Рема, майбутніх засновників Риму.

ЛЕГЕНДА

За давньою легендою, двох братів-близнюків Ромула і Рема, майбутніх засновників Риму, в дитинстві вигодувала вовчиця. Матір'ю хлопчиків була Рея Сільвія - дочка Нумитора, царя Альби-Лонги, стародавнього латинського міста. Її дядько Амулій за допомогою хитрості захопив престол, і кинув її в темницю. А немовлят наказав кинути в річку Тибр.

Одначе Ромулу і Рему пощастило: незабаром їх прибило до берега, де вони й зустріли вовчицю. Вона поїла їх молоком і оберігала до тих пір, поки дітей не прихистив пастух Фаустул і його дружина Акка Ларентія.

Коли Ромул і Рем виросли, вони повернули владу своєму дідові Нумітору. А через чотири роки після цього вони вирушили до Тибру шукати місце для нового міста. Рем вибрав плато між Палатинським і Капітолійським пагорбами. Ромул же хотів, щоб їх місто височіло на Палатинському пагорбі. Брати посварилися, і в ході раптової бійки Ромул убив Рема. Але муки каяття були такі сильні, що Ромул вирішив назвати побудоване місто на честь убитого брата — Римом.

Ромул став першим царем Риму, він створив сенат, що складався в той час із 100 «батьків», створив відзнаки верховної влади, придумав посаду лікторів (особливого виду держслужбовців), розділив народ на 30 курій за іменами сабінських жінок, розділив римлян на три триби: рамни (латиняни), тиції (сабиняни) та луцери (етруски).

СУМНІВИ ЩОДО АВТОРСТВА ТА ДАТИ СКУЛЬПТУРИ

Ця скульптура довгий час стояла на Капітолійському пагорбі, поруч із нею римляни вершили правосуддя. Потім вона була загублена і знайдена на Палатинському пагорбі лише в IX столітті нашої ери.

Однак із самого моменту знаходження фахівці стали висловлювати сумніви в авторстві цього пам'ятника. Єдине, що не викликало сумнівів, — це авторство скульптур немовлят Ромула і Рема. Документально підтверджено, що їх додав до скульптури майстер Антоніо дель Поллайоло в XV столітті.

Але зовсім недавно італійські дослідники з'ясували, що вовчиця була виготовле не за античною технологією. Справа в тому, що етруски відливали статуї по окремих частинах, а потім їх спаювали. А вовчиця вилита з бронзи одним шматком. Ні древні греки, ні етруски не вміли відливати великі бронзові вироби подібним чином. Так в Європі стали робити тільки в епоху Каролінгів, тобто десь у VIII-IX столітті. Щоб зняти сумніви, провели радіоізотопний аналіз, який підтвердив — вовчиця не древніша XIII століття.

Але навіть якщо так, то творіння невідомого майстра все одно залишає сильне враження. Тіло хижого звіра з втягнутими боками і виступаючими крізь шкіру ребрами, висловлює готовність у будь-який момент уступити в сутичку. Але вовчиця не агресивна за своєю суттю: вишкірена паща і вуха, що напружено стирчать, підказують, що її войовничість — це образ, необхідний для того, щоб відлякати противника. Їй не до сутичок, у неї інше завдання: матері потрібно викормити своїх дитинчат.

У деяких місцях на тілі вовчиці досі видніються сліди позолоти — колись вона була покрита нею з голови до ніг. У 65 році до н. е. в статую вдарила блискавка, тому на задніх лапах вовчиці досі можна бачити оплавлені місця. Однак, якщо статуя з'явилася на пагорбі тільки в XIII столітті, незрозуміло, звідки взялися сліди блискавки. Це питання поки залишається загадкою.

Висота скульптури 75 сантиметрів, вона виконана майже в натуральну величину. Сьогодні вона виставлена в Капітолійських музеях у Римі, де продовжує нести свою вічну службу — охороняти Рим від небезпек.


Категорія: історія і право | Додав: Nicolaj
Переглядів: 26 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2019