Четвер, 13.12.2018, 19:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » історія і право

Крейдяні малюнки і схеми
[ Викачати з сервера (47.5 Kb) ] 04.11.2018, 04:27
Крейдяні малюнки і схеми на уроках історії

Розповідається про використання крейдяного малюнка і структурно-логічних схем із метою формування в учнів уміння мислити і творчо застосовувати знання на практиці.

Автор матеріалу: Олександр Комірний

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Сугестопедія у навчальному процесі
Кейс-стаді (case study)
Комунікативна атака

У процесі пізнавальної діяльності та реалізації на практиці принципу умотивованості навчання, відповідно до вікових і психологічних особливостей учнів, мною накопичений цікавий досвід застосування на уроках історії різних типів наочності. У 5-7 класах використовую крейдяний історичний малюнок, як перехідну форму від конкретної, предметної наочності до абстрактного мислення. У 8-11 класах перевагу надаю структурно-логічним схемам, які формують в учнів уміння мислити причинно-наслідково і творчо застосовувати знання на практиці.

І. КРЕЙДЯНИЙ МАЛЮНОК.

Важливою умовою праці вчителя історії є наочні посібники. В них поєднуються наочні, словесні та практичні методи і засоби навчання, кожен з яких доповнює, поглиблює. В більшості випадків унаочнення фізично та морально застаріло або його взагалі немає. Саме крейдяний малюнок допоможе розвинути допитливість, виховає акуратність, допоможе впорядкувати записи і виховуватиме терпіння. Іншими словами: крейдяний малюнок навчає, виховує і розвиває як учнів, так і вчителя.

Проблема педагогічного крейдяного малюнка не нова. Свого часу дана проблема була розроблена та науково обґрунтована В.Муртазаєвим, Д.НІкітіним, О.Вагіним. На сьогодні проблема крейдяного малюнка науково обґрунтована С.Скляренко.

Крейдяний малюнок, на відміну від конкретної образної наочності, складає схематичну (символічну) наочність, яка відображає дійсність в умовних, доступних малюнках та схемах.

Звернемо спочатку увагу на крейдяні малюночки, які використовуються на уроках історії у 5-7 класах, де насамперед закладаються основи історичних знань та виховується інтерес до історії.

Візьмемо для початку «скелетований малюнок людини». Голова — кружечок, тулуб — паличка, ноги — дві палички загальною довжиною, яка дорівнює довжині тулуба і голови. Руки — того ж розміру, що й ноги. Важливо лише, щоб було дотримано пропорції тіла і розмір малюнка.

Малювання фігур тварин здійснюється також у декілька прийомів, але при цьому допускається силуетний малюнок. Малюнок тварини здійснюється немовби по колу — від голови до голови.

Показ людини в процесі праці має не тільки пізнавальний характер, але й виховну цінність. У 5-7 класах учні повинні усвідомити, що в тяжкій праці, в боротьбі з силами природи виникла і розвивається людина, суспільство і держава. Разом з тим, саме в цих класах закладаються основи знань про світ, про роль праці в житті людини. І саме тут графічний показ людини в процесі праці особливо важливий і цікавий.

Крейдяний малюнок використовується і при вивченні більш складних тем.

ІІ. КРЕЙДЯНА СХЕМА

Схема — це абстрактне, спрощене зображення чого-небудь у загальних, основних рисах.

У процесі викладання історії схема є одним із найпоширеніших способів інформації, коли схематично відображається зміст, структура і зв’язок елементів матеріалу, що вивчається. Причому, у порівнянні з описом переваги крейдяної схеми очевидні: наочність, стислість, послідовність, вироблення вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

За допомогою крейдяного малюнку і схеми відображається зміст, структура і зв’язок елементів матеріалів, які вивчаються.

Пояснюючи матеріал, учитель крейдою на дошці показує компоненти змісту матеріалу, виділяє окремі частини, встановлює спільні та відмінні риси, підкреслює особливі моменти. Разом з тим, важливим елементом схеми є поняття, текстова символіка як елементи наочності.

Така схема переноситься учнем із дошки до зошита. Тим самим відбувається дворазове сприйняття матеріалу учнем на уроці.

При складанні таблиць малюнок, символічний знак, схематичне зображення подвоює, зміцнює сприйняття, полегшує запам’ятовування, активізує мислення, оскільки у процесі сприйняття, пізнання включається одночасно із зоровими аналізаторами — образ, інтелект — текст, слово і завдання, активізуючи і зорові, і розумові процеси.

Зміст будь-якого уроку являє собою систему знань. Але кожна система складається із взаємопов’язаних компонентів, які, в свою чергу, складаються з елементів. Значення схеми в тому і полягає, що вона дозволяє наочно виділити основні компоненти і показати їх взаємозв’язок.

ІІІ. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА

Структурно-логічна схема являє собою упорядкований підбір прізвищ, фактів, понять, які об’єднуються у логічні мікроблоки, що взаємопов’язані між собою і розміщуються в логічно-історичній послідовності.

Складання схеми починається з визначення основних, необхідних для вивчення явищ, фактів, понять, встановлюється взаємозв’язок між ними. Після цього складається структура самої схеми:

  1. Встановлення глобальних причин, наслідкових зв’язків (причина — явище-наслідок).

  2. Історичний аналіз (встановлення етапності).

  3. Аналіз явища (поділ на складові частини).

  4. Визначення основних суспільно-політичних течій і різних підходів.

  5. Визначення ролі особи і т.д.

Будується структурно-логічна схема (а потім відповідно прочитується): зліва-направо, зверху-вниз, а по центру проходить основна логічна лінія теми.

Структурно-логічна схема починається із запису фактів, які складають проблемну ситуацію, і далі дається наочне вирішення поставленої проблеми.

Проблеми виписуються, проставляються запитальні значки і абревіатурою фіксуються шляхи вирішення поставлених проблем. Але, на відміну від «шаталовської системи опорних сигналів», поняття починаються словами, а не значками.

Концентруючи великий обсяг інформації в зручному для розуміння і запам’ятовування вигляді, схема дозволяє запам’ятовувати матеріал в основному на уроці.

Чи виключає структурно-логічна схема складання плану? Ні! Схема є свого роду планом, тільки розгорнутим по горизонталі і вертикалі. Вона складається з тих же «блоків», що і великі розділи плану, з елементів, які по суті є підпунктами. При цьому поєднується графічне зображання «блоків» з нумерацією в середині підпунктів плану.

У процесі викладання матеріалу схема креслиться на дошці, а учні повторюють її у робочих зошитах. Згодом учні накопичують досвід складання схем під керівництвом учителя і поступово переходять до самостійного складання схем за аналогією, а дехто і до авторських варіантів і конструкцій.

Сама тема уроку диктує структурну схему, яка може бути оформлена як пам’ятка для аналізу того чи іншого питання. Так, при вивченні тем, пов’язаних з класовою боротьбою, переважає чітка структура: глибина, причина події (конфлікт продуктивних сил і виробничих відносин); поетапне розкриття основних моментів класових виступів та участі в них різних груп. Завершується схема комплексом наслідків, які випливають при цьому, та визначаються серед них основні.

Особливу структуру мають структурно-логічні схеми вивчення воєнних дій. Оскільки вони тісно пов’язані з географічними картами, логічну схему необхідно поєднувати з фрагментами контурних карт, відображаючи на них хід бойових дій, виносячи при цьому за її межі характеристику та детальний огляд подій.

Добре зарекомендувало себе використання художніх образів для посилення сприйняття учнями матеріалу, який вивчається. Крім того, в ході складання схем можливі скорочення і символи («+» — позитивне явище, союз, спільні дії; «–» — негативне в явищі, втрата території; «↑» — зростання; «↓» — спад, скасування) тощо.

При підготовці домашнього завдання учні доповнюють схему — записують визначення, імена, дати, розфарбовують схему, що сприяє запам’ятовуванню матеріалу, вмінню робити історичний аналіз.

Звичайно, використання структурно-логічних схем — це лише один із засобів активізації навчальної діяльності учнів. Безперечно одне — структурно-логічні схеми сприяють систематизації знань учнів., виробленню вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки та полегшують ведення конспекту.


Категорія: історія і право | Додав: Nicolaj
Переглядів: 21 | Завантажень: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018