Середа, 13.12.2017, 01:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » історія і право

Нова редакція програм з історії (5-9 кл.)
[ Викачати з сервера (566.0Kb) ] 08.08.2014, 14:58
Сторінки: 1   2   3   4   5
Нова редакція навчальних програм з історії України та всесвітньої історії
для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання наказу МОН України від 22.04.14 № 500 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів» проведено експертизу навчальних програм з історії України та всесвітньої історії для 5-9 класів. До експертизи долучилися вчителі, методисти, науковці. За наслідками експертизи підготовлено пропозиції щодо внесення змін до програм. До узагальненого варіанту увійшли ті з численних пропозицій, що були одностайно чи більшістю експертів підтримані у ході громадського обговорення.

Навчальні програми
для загальноосвітніх навчальних закладів
5-9 класи

Історія України
Всесвітня історія

Пояснювальна записка

Загальна характеристика предмета

Історія як навчальний предмет відіграє значну роль у розвитку особистості, розвиває учнівську допитливість та уяву, надихає ставити запитання та отримувати відповіді щодо минулого свого краю, своєї держави, Європи та світу в цілому. Історія допомагає школярам ідентифікувати себе як громадян України, усвідомлювати складність зв’язку сьогодення з минулим, сприймати культурне розмаїття суспільств, підготуватися до життя в складному сучасному світі.

Програма з історії спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Суспільствознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, конкретизує зміст історичного компонента галузі та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів з історії. Вона виконуватиме дві функції: інформаційно­методичну — дає змогу всім учасникам навчально-виховного процесу й авторам відповідних підручників та інших навчально-методичних матеріалів дізнатися про мету, завдання та шляхи їх досягнення в межах навчального предмета «Історія» заради розвитку, навчання і виховання дитини; організаційно-методичну — передбачає розподіл навчального матеріалу на етапи (роки) вивчення, визначення кількісних та якісних характеристик процесу навчання для укладання поурочного планування та відповідної атестації учнів.

Метою навчання історії в школі є формування в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.

Завданнями шкільної історичної освіти є:

  • розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів і вміння їх задовольняти;
  • здобуття та засвоєння учнями системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світі;
  • ознайомлення їх з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
  • формування в учнів умінь визначати, відбирати і використовувати у процесі пошуку інформацію про минуле, різні види історичних джерел, зокрема текстові, візуальні та усні, артефакти, об’єкти навколишнього історичного середовища (музеї, архіви, пам’ятки культури та архітектури), інформаційно-комп’ютерні технології, а також умінь представляти обґрунтовані та структуровані знання, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контроверсійні, суперечливі теми.

У програмі представлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які становлять хронологічно­послідовну, лінійну систему шкільної історичної освіти. Процеси, події, явища вітчизняної історії висвітлюються в контексті загальноєвропейської та світової історії. Передбачено синхроністичне вивчення та узгодження матеріалу курсів історії України і всесвітньої історії в кожному класі, виходячи із можливостей міжкурсових зв’язків та порівняльного узагальнення. Плануючи навчальний процес, педагог має визначити оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність вивчення окремих тем і сюжетів.

Людина розглядається у змісті програми як суб’єкт і творець історії. Методологія відбору змісту програмного матеріалу ґрунтується на системі наукових ідей і понять сучасної історичної науки, загальнолюдських цінностях українського суспільства, сучасних психолого-педагогічних вимогах до процесу навчання в основній школі. Засвоєння учнями навчального змісту, пропонованого даною програмою, забезпечує умови набуття ними ключових і галузевих компетентностей та предметної історичної компетентності.

Зміст курсів відповідно до змістових ліній Державного стандарту галузі передбачає багатоаспектність викладу — вивчення різних вимірів історії (соціального, економічного, політичного, культурного, ґендерного тощо) та багатоперспективність — вивчення історії з погляду різних суб’єктів історичного процесу. Особливу увагу приділено питанням історії ідей та духовних зрушень, соціального і повсякденного життя, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дає змогу разом з формуванням конкретних знань і загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їх моральних та естетичних цінностей. Змістові лінії «людина — людина», «людина — суспільство», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — простір», «людина — природа», «людина — світ речей» ураховані як у складових змісту конкретних курсів, так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Навчальний зміст усіх курсів значно розвантажено. Основними чинниками зменшення навантаження є: відмова від деталізації змісту курсів історії, формування більш збалансованої структури навчальних курсів, посилення загальноосвітньої, загальнокультурної спрямованості навчального процесу, його світоглядної значущості. Навчальний матеріал компонується за проблемно-тематичними блоками — однорідними за змістом групами фактів і понять, що характеризують у хронологічній послідовності окремі аспекти та тенденції суспільного життя. При цьому відібрано найхарактерніші, ключові події, явища, процеси відповідних історичних епох на прикладах окремих країн та регіонів. Передбачено поєднання тематично­поглибленого й оглядового вивчення з урахуванням можливостей синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів.

Пропоновані програми з історії забезпечують державний компонент історичної освіти, обов’язковий до виконання на території всієї країни. Необхідний регіональний та краєзнавчий компоненти реалізуються за рахунок уроків з історії рідного краю, варіативної частини навчального плану і навчально-методичних можливостей кожної школи.

Передбачено чіткі орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів, що відкриває реальні можливості активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження. Зміст і обсяг навчального матеріалу курсів, що ґрунтується на новітніх досягненнях вітчизняної історичної науки, відповідають віковим особливостям учнів та освітнім викликам сучасного суспільства.

Особливості організації навчання учнів історії за цією програмою

З психолого­дидактичного погляду програму побудовано на поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.

Реалізація цих підходів у практиці навчання в поєднанні з істотними змінами в структурі викладу матеріалу та розвантаженням окремих курсів потребує коригування в організації навчального процесу. У пропонованій програмі ці зміни відображено в таких структурних елементах, як вступні уроки, практичні заняття, уроки узагальнення та оглядові уроки.

Програма кожного з навчальних курсів історії України та всесвітньої історії у 6=9 класах розпочинається двома вступними уроками. Перший із цих уроків, зазначений у тексті програми як «Повторення», має на меті відтворення у пам’яті учнів матеріалу попереднього навчального року (ідейно­культурна спадщина періоду, його основні етапи, головні події, що відбулися у житті суспільства до початку нового періоду, ключові історичні особи тощо). Така актуалізація знань і уявлень має полегшити засвоєння нового матеріалу і сприятиме розумінню учнями безперервності та цілісності історичного процесу. Другий урок кожного курсу — «Вступ» — передбачає ознайомлення учнів із метою вивчення відповідного історичного періоду, його особливостями та історичними джерелами.

З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей та відповідно до державних вимог із загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки — практичні заняття. Практичні заняття з історії відрізняються від практичних і лабораторних робіт з природничих предметів. Такі заняття в курсі історії мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела — як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, інтернет­ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки,оглянуті учнями).

Відповідно до вікових можливостей учнів та історичного контексту практичні заняття мають сприяти здобуттю школярами навичок аналізу різних історичних джерел, розумінню ними важливості таких категорій, як час і простір, зміни та безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність, важливість доказів і можливість різних інтерпретацій.

Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від віку та пізнавальних можливостей. Матеріали до практичних занять і методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів мають бути подані в підручниках. Порядок проведення практичних занять та оцінювання їх результатів залишається в компетенції вчителя.

Програмою передбачено уроки узагальнення до окремих розділів, уроки узагальнення до окремих курсів, уроки контролю і корекції навчальних досягнень учнів. На цих уроках учні з допомогою вчителя мають можливість систематизувати вивчене, відрефлексувати процес навчання і повернутись до найскладніших моментів теми, курсу, піднести розуміння навчального матеріалу на новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Деякі з уроків узагальнення вчитель може проводити як інтегровані, об’єднуючи історію України і всесвітню заради поглиблення розуміння учнями взаємозумовленості історичних процесів національної та європейської історії, проведення зіставлень і порівнянь.

Перевірка результатів навчання учнів історії передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Оцінювання може відбуватися на кожному уроці, уроках узагальнення, контролю і корекції навчальних досягнень учнів з поєднанням усної, письмової або комбінованої форм добору запитань і завдань. Для перевірки таких елементів історичної компетентності учнів, як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів, порівняння, зіставлення, обґрунтування власного ставлення учня, його позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча, можна використовувати інші форми контролю — розгорнуті есе, твори, дослідження, портфоліо та проекти тощо. Проте за будь-якої форми вчитель має орієнтуватися на визначені програмою та стандартом державні вимоги до підготовки учнів і відповідно добирати завдання. Оцінки мають виставлятися учням згідно з Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. Під час перевірки результатів навчання учнів 5-9 класів важливим є поєднання поточного і тематичного оцінювання їх досягнень з використанням різноманітних форм і прийомів оцінювання.

Деякі теми пропонуються для вивчення на оглядових уроках, які запроваджуються з метою розвантаження учнів, використання міжпредметних та міждисциплінарних зв’язків із курсами української і зарубіжної літератур, географії, мистецтва, правознавства тощо і створення цілісної картини історич­ного розвитку. Контроль знань та оцінювання навчальних досягнень учнів під час вивчення тем, що пропонуються для оглядового вивчення, не передбачається.

Наприкінці кожного курсу обов’язково передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Структура програми

Основними компонентами змісту за цією програмою є: коротка характеристика окремих навчальних курсів; зміст історичного навчального матеріалу, структурований за темами; перелік державних вимог до рівня загально­освітньої підготовки учнів, складених відповідно до вимог стандарту, на які орієнтується вчитель. До кожної теми подано перелік основних питань змісту, які обов’язково мають бути відображені в підручниках або посібниках, що і повідомляють учням зміст навчального історичного матеріалу. Вони засвоюються у вигляді знань історичних фактів і понять різного ступеня узагальненості та складності.

Зміст теми не розподілений за окремими уроками, тому автори підручників і вчителі, орієнтуючись на вимоги щодо підготовки учнів, мають можливість визначати назву теми, кількість, обсяг і перелік запитань кожного уроку залежно від особливостей учнів класу та індивідуального підходу педагога до викладання.

Пропоновані питання є мінімумом знань, які учні обов’язково повинні засвоїти на різних рівнях навчальних досягнень, та індивідуального розвитку їх пізнавальних можливостей. Вони мають опанувати матеріал щодо зазначених у програмі історичних фактів, історичних діячів та пам’яток історії і культури.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів подано в програмі у вигляді переліку вмінь і навичок, що їх учні мають набути під час вивчення тієї чи іншої теми. Вони повністю відповідають вимогам, передбачених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, та є їх детальною конкретизацією, на що має орієнтуватись учитель, забезпечуючи виконання стандарту. Наведені в правій колонці програми вимоги є обов’язковими не лише для засвоєння, а й для оперування. Крім того, вони слугують методичним орієнтиром для авторів підручників та посібників.

Невід’ємною складовою навчальної програми з історії для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів є переліки:

  • загальноісторичних та конкретно-історичних понять, якими учні мають оперувати у різних навчальних ситуаціях;
  • дат і фактів, що їх повинні знати школярі, визначаючи причини, сутність та наслідки подій, явищ і процесів;
  • історичних діячів, діяльність яких учні мають уміти характеризувати та ви­словлювати щодо них власне ставлення;
  • культурних пам’яток, обов’язкових для розпізнавання шко­лярами.

Послідовність вивчення курсів
історії України і всесвітньої історії по класах

Клас Навчальний курс Кількість годин
5 Історія України (Вступ до історії) 35
6 Інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» 70
7 Всесвітня історія
Історія України
35
35
8 Всесвітня історія
Історія України
35
52
9 Всесвітня історія
Історія України
35
52

Зміст курсів

5 клас

Курс історії у 5 класі має пропедевтичний характер, що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його подачі. П’ятикласники уперше ознайомлюються з навчальним предметом «Історія», тому головними завданнями курсу є:

  • формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; розвиток у школярів інтересу до історії та мотивації до її вивчення;
  • ознайомлення учнів із фактами, подіями, явищами та процесами минувшини українського державотворення, формування патріотичних переконань, основ громадянської самосвідомості.

Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10-11 років, автори програми пропонують сформувати в учнів первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живу пам’ять про життя людей у минулому, про що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, — як письмовими, так і речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище. Оскільки курс історії у 5 класі не передбачає систематичного викладу інформації про минуле, то історичні факти неминуче подаються фрагментарно. Відбір запропонованих подій, явищ, історичних персонажів тощо автори намагалися збалансувати як з погляду представлення регіональної історії, так і враховуючи багатоаспектність соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

Відповідно курс складається з трьох розділів, які дають змогу учням послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові предметні уміння, що становлять основу подальшої історичної освіти школярів. Програмою передбачено практичні заняття, метою яких є показати не лише можливості різноманітних історичних джерел у формуванні історичного знання, а й наближення історії як науки до учнів, її локального виміру, вироблення відповідального ставлення до минулого та різних форм його збереження. Деякі з рекомендованих практичних занять можуть бути проведені у формі екскурсій до музеїв, архівів, історичних пам’яток. На відміну від інших курсів, зважаючи на вікові особливості учнів, програмою передбачено лише один урок узагальнення — до всього курсу.

Для виконання зазначених завдань у програмі як приклади подано окремі факти, явища та персоналії, тому їхній перелік не є ­вичерпним. Він має стати орієнтиром для авторів підручників, завдання яких — відобразити зміст програми у всій її повноті, розробити цікавий, доступний для підлітків текст та відповідний методичний апарат, що передбачає розвивальну діяльність та компетентнісний підхід до навчання.

Серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів увагу зосереджено на формуванні в учнів первинних уявлень про сутність та особливості історичного знання, позитивного ставлення до історії як предмета, здобуття п’ятикласниками вмінь осмисленого читання й опрацювання текстів на історичну тематику, ключових та предметних компетентностей на рівні, що відповідає основним віковим можливостям учнів.

Історія України (Вступ до історії)

К­сть
год
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Рохділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
10 Історія як наука. Історія України. Українські вчені-історики.

Історія і час.

Історична карта.

Писемні джерела. Архіви.

Мова як джерело знань про минуле. Фольклор.

Речові історичні джерела. Музеї.

Географічні назви в історичній науці.

Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.

Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле.
Учень/учениця:
  • креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати;
  • співвідносить рік зі століттям;
  • розрізняє умовні позначки на історичній карті;
  • знаходить на карті територію України, її столицю, адміністративні та етнографічні регіони;
  • розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два-три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево;
  • коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього;
  • пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають;
  • добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій;
  • наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;
  • висловлює судження щодо необхідності вивчення історії України та ролі історичної науки у збереженні пам’яті про минуле.
1 Урок узагальнення
Рохділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
11 Життя і побут давніх мешканців України. Трипільська культура Вікентій Хвойко.

Княжа Русь-Україна/ Київська Русь. Ярослав Мудрий.

Українська козацька держава — Військо Запорозьке. Богдан Хмельницький.

Українське національне відродження. Тарас Шевченко. Іван Франко.

Українська революція 1917-1921 рр. Михайло Грушевський.

В лещатах тоталітаризму. Голодомор 1932-1933 рр. Олександр Довженко.

Україна в роки Другої світової війни. Олексій Берест.

Український визвольний рух. В’ячеслав Чорновіл.

Україна — незалежна. Ми — громадяни України.

Практичне заняття. Про що і про кого розповідає історія рідного краю.
Учень/учениця:
  • установлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття, визначає їх віддаленість від сьогодення;
  • знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей;
  • розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи;
  • виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;
  • складає запитання щодо перебігу історичної події;
  • пояснює, про що і про кого розповідає історія України;
  • зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України;
  • висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення.
1 Урок узагальнення
Рохділ ІІІ. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ
8 Храми та ікони. Києво-Печерська лавра. Ікони Софійського собору.

Книги і мініатюри. «Остромирове Євангеліє». Книгодрукування Івана Федорова.

Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци.

Вулиці та площі. Вулиця Володимирська у Києві. Площа Ринок у Львові. Приморський бульвар в Одесі. Вулиця Сумська в Харкові.

Парки і сади. Парк «Софіївка» в Умані. Заповідник «Качанівка» на Чернігівщині.

Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле.

Практичне заняття. Моя уявна подорож історико-культурними місцями України.
Учень/учениця:
  • установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток;
  • показує на карті місцезнаходження цих пам’яток;
  • називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи;
  • пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань;
  • складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття і терміни;
  • наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх;
  • висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження.
1 Урок узагальнення
1 Узагальнення до курсу: «Роль громадян у збереженні минулого України». Учень/ учениця:
  • пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії України;
  • висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян у збереженні минулого.
2 Резерв
Сторінки: 1   2   3   4   5
Категорія: історія і право | Додав: Nicolaj | Теги: Історія, програма
Переглядів: 1508 | Завантажень: 125 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017