П`ятниця, 24.03.2017, 21:53
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » історія і право

За Україну, за її долю
[ Викачати з сервера (64.0Kb) ] 30.10.2015, 15:28

За Україну, за її долю
За честь і волю, за народ!
Історико-літературна композиція, присвячена річниці Української Народної Республіки

Автор: Фелікс ЛЕВІТАС

17 березня 1917 року було створено Українську Центральну Раду (УЦР) — громадсько-політичне об’єднання в Києві, керівний орган національно-демократичної революції. Головою УЦР було обрано М. Грушевського, заступником — В. Науменка, резиденцією став Педагогічний музей (нині — Київський будинок учителя)

Дійові особи:

Ведучий
Ведуча
Двоє учнів

ВЕДУЧИЙ:

«Я не буду оповідати про те, як цар наказував убивати людей. На їх гарячу мольбу, на їх сльози він відповів нагаями своїх козаків і кулями своєї гвардії, та кулі ці вдарили в його власний портрет... Цар убив царя, цар убив царат. Із крові, що залила собою лід на р. Неві повстануть мільйони месників за тих, кого там забили. Цар убив царя, цар підняв революцію, і вона знищить царат...».

Так писав у своїх щоденниках 1905 року Симон Васильович Петлюра.

ВЕДУЧА:

У лютому 1917 року в Росії відбулася революція. Російська імперія, проіснувавши понад 200 років, розвалилася під ударами повсталого народу. Микола II зрікся престолу. Разом з російською почалася й українська революція.

Воля!? Воля!? Сниться, може?
Друже! Брате! Говори!
Що? Народ? Солдати?! Боже!
Бій... червоні прапори!..
З тюрем в’язнів випускають!?
Прилучаються міста!..
Далі, далі! Хай співають
Золоті твої уста
Марсельєзу! Швидше б ранок!
Чом так тихо на селі?!
На дзвіницю! Вже світанок!
Люде! Воля на землі!
Олександр Олесь. Зі щоденника 1917 року.

ВЕДУЧИЙ:

У березні 1917 року утворився провідний орган української революції — Центральна Рада. Її очолили видатні діячі України Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра... А через два місяці над оновленою країною пролунали історичні слова Першого Універсалу: «Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду на сторожі прав і вольностей Української землі. Найкращі сини твої, виборні люди від сіл і фабрик, від солдатських казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти і боротись за ті права і вільності. Твої, народе, виборні люди заявили свою волю так: хай буде Україна вільною».

1-й УЧЕНЬ:

Горіла золота заграва,
Здригався світ під звуки сурм!
Широко залунала слава,
Що нам воскресла вже держава,
Що Україна встала з тюрм!

ВЕДУЧИЙ:

1917 рік був для України дуже важким. Спочатку новий російський Тимчасовий уряд намагався закріпити свою владу на українській землі. А в жовтні 1917 року в Петрограді відбулася більшовицька революція. До влади прийшов уряд Леніна, який негативно ставився до української революції. У грудні 1917 року Раднарком Росії звернувся з ультиматумом до Центральної Ради, звинувативши її в антирадянщині, контрреволюції та буржуазному націоналізмі. А за ультиматумом почалася відкрита агресія.

2-й УЧЕНЬ:

Ще тільки вчора упали тюрми,
Ще тільки вчора родилася воля,
А нині сурмлять на сполох сурми,
Йдуть дикі орди з чужого поля.

ВЕДУЧИЙ:

За наказом більшовицького уряду в Україну вступило радянське військо. «Прошу вжити екстрених заходів, щоб дати негайно в розпорядження тов. Тер-Арутюнянца 2 000 матросів для воєнних дій проти буржуазної Ради». Ульянов (Ленін).

ВЕДУЧА:

У грізні листопадові дні 1917 року Центральна Рада проголосила свій Третій Універсал. «Віднині Україна стає Українською Народною республікою. Не відділяючись від Російської республіки, зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська республіка стала федерацією рівних і вільних народів...

Український народ, який сам довгі літа боровся за свою національну волю й, нині її здобувши, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих, тому оповідаємо: що народам великоруському, єврейському, польському й іншим на Україні признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права та свободи самоврядування в справах національного життя».

ВЕДУЧИЙ:

З перших днів свого існування Українська Народна Республіка зазнала агресії з боку більшовиків. Загони Червоної гвардії просувалися на Київ. За спогадами самих більшовиків армія полковника Муравйова являла собою анархічне збіговисько недисциплінованих людей, увішаних різноманітною зброєю: рушницями, шаблюками, всіх систем револьверами й бомбами. Сунучи на Україну, на Київ, червоногвардійці співали:

Эх яблочко, сбоку красное,
Что Украине конец —
Дело ясное...

ВЕДУЧА:

На захист УНР став загін українських юнаків, які прийняли нерівний бій під Крутами. Як у давні часи 300 спартанців намагалися зупинити перську навалу, так 300 українських вояків закрили своїми тілами молоду державу.

На Аскольдовій могилі
Поховали їх
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Павло Тичина «Пам’яті Тридцяти»

ВЕДУЧИЙ:

У трагічні січневі дні 1918 року Українська Центральна Рада прийняла історичний Четвертий Універсал:

«Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу... всіх горожан самостійної Української Народної Республіки зазиваємо стояти непохитно на сторожі здобутої свободи й прав нашого народу й усіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої Української Республіки».

1-й УЧЕНЬ:

Українське військо,
Мов з могили встало.
Розгорнуло прапор
Сонячно-блакитний,
Прапор України! рідний, заповітний!

2-й УЧЕНЬ:

Вільну Україну не скують кайдани:
В обороні волі наше військо встане,
Заревуть гармати, закричать шаблі,—
Не дадуть в наругу рідної землі.
Олександр Олесь. Зі щоденника 1917р.

Хор виконує пісню «За Україну» (слова М. Вороного, мелодія Я. Ярославенка).

За Україну
З огнем завзяття
Рушаймо, браття,
Всі вперед! (2 рази)

Слушний час.
Кличе нас:
Ну ж бо враз
Сповнять святий наказ!
За Україну, за її долю,
За честь і волю, за народ! (2 рази)

Ганебні пута
Ми вже порвали
І зруйнували
Царський трон!
З-під ярем,
Із тюрем,
Де був гніт,
Ми йдемо на вільний світ!
За Україну, за її долю
За честь і волю, за народ! (2 рази)

О, Україно!
О, рідна ненько,
Тобі вірненько
Присягнем! (2 рази)

Серця кров
І любов,
Все тобі
Віддати в боротьбі!
За Україну, за її долю
За честь і волю, за народ! (2 рази)

ВЕДУЧИЙ:

У 1918-1919 роках молода Українська держава опинилась у трикутнику смерті. Зі Сходу на Україну сунуло багатотисячне радянське військо; із Заходу — польські війська, а з Півдня на наші терени насувалась біла армія генерала Денікіна, яка мріяла відновити єдину й неподільну Росію. Україна стала ареною жорстокої громадянської війни. У ці драматичні дні Директорія Української Народної Республіки прийняла історичне рішення про злуку УНР та Західно-української Народної Республіки.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Українську державу на благо і щастя всього її трудового люду».

УЧЕНЬ:

На Україні мов Великдень ясний.
Там сонце вже ніколи не загасне.
Летять пісні з дніпровських берегів
В Херсон, Одесу, Львів.
Свята Софія землі вже збирає
І України дві в одну єднає.
Угору линуть звуки «Заповіту»,
Схиляється весь натовп на коліна.
Судилось буйним степом половіти
Тобі в віках минулих, Україно.
Юрій Клен «Попіл імперії»

Хор учнів виконує «Заповіт» Т.Г Шевченка.

ВЕДУЧИЙ:

Героїчно боролися за свободу і незалежність сини України. З боями відступали перед переважаючими силами супротивників, залишаючи батьківські місця і могили товаришів.

Виконується «Реквієм» (слова Є. Кураха, музика М. Гайворонського).

Як ви умирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами,
Лиш в чистому полі ревіли гармати,
І зорі вмивались сльозами.
Як вас хоронили у темну могилу,
Від крові земля червоніла,
Ви хмарами крику по небі летіли,
І бурею битва гриміла.
На ваших могилах хрести покосились,
Калина нагнулась додолу.
Спіть, орли-соколи, стрільці січовії,
Гармати розбудять вас знову.

ВЕДУЧА:

Героїчне існування й боротьба за волю і незалежність України 1917-1921 рр. стали прикладом для багатьох поколінь українських революціонерів. Їх не зламали ні ГУЛАГи, ні сталінські голодомори, ні гітлерівські катівні, ні переслідування тоталітарної системи.

Минули роки і Україна стала вільна, незалежна. Здійснилися слова керівника Української Народної Республіки Михайла Грушевського, який був переконаний, що український народ виграє битву за незалежність: «Українство кінець кінцем її виграє, се ми знаємо. Але утрати її будуть великі, се ми бачимо, і розстрілюються в ній не тільки міста, а й традиції.

Багато згоріло вже в сім огні і ще згорить. Люди вийдуть з нього нові й новими очима глянуть на світ».

Учні виконують фрагмент «Маршу» Олекси Кобця:

Сини України! Вставаймо в ряди,
Утворим незламную лаву;
Стяг Волі та Правди ми будем нести
Вільній Україні на славу.
Нехай вже від Дону до сивих Карпат
Живе нероздільна родина:
Без рабства, без панства,
Насильства та ґрат
Вільна, незалежна Вкраїна!


Категорія: історія і право | Додав: Nicolaj | Теги: крути, унр, Українська Народна Республіка
Переглядів: 315 | Завантажень: 10 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017