Середа, 23.05.2018, 18:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » хімія та біологія

Уроки хімії, 9 кл. (№ 7-12)
[ Викачати з сервера (412.0Kb) ] 14.10.2012, 15:49

Хімія. Розробки уроків. 9 клас

РОЗЧИНИ

ЦИКЛ УРОКІВ

Надія ПЕТРИШАК, учитель хімії вищої категорії, учитель-методист

УРОК 7

Тема. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах.

Мета: сформувати уявлення про основи, солі й кислоти, виходячи з теорії електролітичної дисоціації; навчити складати рівняння реакції ди-соціації цих речовин; закріпити поняття: «хімічна рівновага», «рівноважні системи»; формувати практичні навички (підчас виконання досліду 4).

Тип уроку: комбінований.

Форми проведення уроку: фронтальне опитування, дискусія, моделювання ситуації, виконання практичних вправ, задач, лабораторний дослід.

Обладнання: таблиця «Розчинність кислот, основ і солей у воді»; реактиви; хлоридна кислота, розчини натрій гідроксиду, індикаторів (лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу).

Очікувані результати навчальних досягнень: учень розпізнає, називає й дає визначення поняття «електролітична дисоціація»; характеризує властивості речовин із погляду теорії електролітичної дисоціації; пише рівняння дисоціації кислот, основ і солей.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

Хімічний диктант

1. Електроліти — це речовини....

2. До електролітів належать представники таких класів неорганічних сполук....

3. Електролітична дисоціація — це процес....

4. Під час електролітичної дисоціації утворюються заряджені частинки, які називаються....

5. Позитивно заряджені частинки називаються....

6. Негативно заряджені частинки називаються....

7. До неелектролітів належать речовини, у молекулах яких утворюється....

8. Серед запропонованих речовин і сумішей позначте ті, які проводять електричний струм:

А зріджений хлороводень;

Б водний розчин хлороводню;

В розплав натрій гідроксиду;

Г водний розчин калій броміду.

9. Позначте, яка вода має електричну провідність:

А водопровідна чи колодязна;

Б дистильована;

В дощова.

(Робота учнів оцінюється вибірково.)

II. Актуалізація опорних знань

Запитання:

1. Які речовини називаються електролітами?

2. Чому електроліти проводять електричний струм?

3. Представники яких класів речовин належать до електролітів?

III. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми розглянемо властивості основ, кислот і солей у водних розчинах із погляду теорії електролітичної дисоціації. Для цього нам необхідно відповісти на такі запитання:

1. Як відбувається дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах?

2. Які заряджені частинки визначають властивості речовин названих класів?

3. Як записуються рівняння реакцій електролітичної дисоціації»?

IV. Вивчення нового матеріалу

Електролітична дисоціація кислот

Лабораторний дослід 4. Виявлення йонів Гідрогену в розчині.

Досліди виконуються за інструкцією з підручника.

(Учитель звертає увагу учнів на правила безпечного поводження з кислотами й лугами.)

Запитання:

1. Яка зміна кольору відбувається при дії індикаторів на розчини кислот?

2. Чому індикатори змінюють свій колір у розчині кислоти?

3. Яка заряджена частинка визначає зміну кольору індикатора?

Запишіть у зошит формули нітратної, хлоридної, сульфатної кислот.

Користуючись таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді», запишіть частинки, на які дисоціює кожна з цих кислот.

Сульфатна кислота дисоціаціює ступінчасто:

4. Що є спільного у записаних рівняннях дисоціації? (У лівій частині рівняння присутні йони Гідрогену.)

5. Як можна записати загальне рівняння дисоціації всіх кислот?

6. Яке визначення поняття «кислоти» можна зробити, виходячи з теорії електролітичної дисоціації. (Кислоти — це сполуки, під час дисоціації яких утворюються катіони Гідрогену й аніони кислотного залишку.)

Висновок 1. Властивості кислот визначаються наявністю йонів Гідрогену, які створюють кислотне середовище.

Електролітична дисоціація основ

Лабораторний дослід 4 (продовження). Виявлення гідроксид-йонів у розчині.

Запитання:

1. Як відбувається зміна кольору індикаторів у розчині натрій гідроксиду?

2. Яка заряджена частинка впливає на зміну кольору індикаторів?

Запишіть у зошит формули натрій гідроксиду, калій гідроксиду. Користуючись таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді», запишіть рівняння дисоціації цих сполук.

Барій гідроксид дисоціаціює ступінчасто:

3. Що є спільного в дисоціації всіх основ? (При дисоціації утворюються гідроксид-йони.)

4. Як можна записати загальне рівняння дисоціації всіх основ?

5. Які основи будуть дисоціювати за такою схемою? (Розчинні основи (луги).)

6. Яке визначення поняття «основи» можна зробити, виходячи з теорії електролітичної дисоціації? (Основи — це сполуки, які під час дисоціації утворюють катіони металічного елемента й аніони ОН .)

Висновок 2. Властивості основ визначаються наявністю у розчині гідроксид-йонів, які зумовлюють лужне середовище.

Дисоціація солей

1. Яким загальним рівнянням можна записати дисоціацію солей?

2. Яке визначення поняття «солі» можна дати з погляду теорії електролітичної дисоціації? (Солі — це електроліти, під час дисоціації яких утворюються катіони металічного елемента й аніони кислотного залишку.)

Користуючись таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді», запишіть дисоціацію: калій хлориду, натрій фосфату, ферум(ІІІ) сульфату.

V. Узагальнення й систематизація знань

Запис опорного конспекту на дошці й у зошиті:

Класи неорганічних речовин із погляду теорії електролітичної дисоціації

Зміну кольору індикаторів зумовлюють:

• для кислот → катіони Гідрогену Н+;

• для основ → аніони гідроксид-йонів ОН .

Дайте відповіді па запитання:

1. Дайте визначення основам, кислотам і солям як електролітам.

2. Запишіть рівняння дисоціації таких сполук: кальцій гідроксиду, ортофосфатної кислоти, ферум(ІІ) нітрату.

Задачі:

1. Натрій фосфат кількістю речовини 1 моль розчинили у воді. Яка кількість речовини йонів Na+ утворилася внаслідок повної дисоціації цієї солі?

2. Яка сумарна кількість речовини йонів Феруму і Хлору міститься в роз¬чині ферум(ІІІ) хлориду кількістю речовини 0,1 моль?

3. Обчисліть кількість речовини йонів Fe3+ і SO42–, які містяться в розчині масою 200 г із масовою часткою фурум(ІІІ) сульфату 20 %.




УРОК 8

Тема. Сильні й слабкі електроліти.

Мета: сформувати поняття про ступінь дисоціації, сильні й слабкі електроліти; розвивати вміння робити висновки на основі аналізу фактів, що визначаються.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форми проведення уроку: робота в групах, виконання задач і вправ, робота з підручником.

Очікувані результати навчальних досягнень: учень розпізнає й називає сильні та слабкі електроліти; дає визначення поняття «ступінь дисоціації».

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Дайте визначення поняття «електролітична дисоціація».

Дисоціація — процес оборотний, тому в розчинах електролітів разом із йонами містяться молекули речовини. Однією з характеристик розчинів є ступінь дисоціації.

Сьогодні на уроці ми розглянемо такі питання:

1. Поняття «ступінь дисоціації».

2. Класифікація електролітів за ступенем дисоціації.

II. Вивчення нового матеріалу

Робота і підручником

Опрацювати запитання. (Робота в групах.)

Група І.

1. Ступінь дисоціації.

2. Математичний запис ступеня дисоціації.

3. Одиниці вимірювання ступеня дисоціації.

Група II.

1. Сильні електроліти.

2. Які електроліти до них належать? Наведіть приклади.

Група III.

1. Слабкі електроліти.

2. Які електроліти до них належать? Наведіть приклади.

III. Узагальнення й систематизація знань

Складання й записування опорного конспекту на дошці і в зошитах.

Електроліти за ступенем дисоціації поділяються на сильні, слабкі та електроліти середньої сили. До останніх належать сульфітна й ортофосфатна кислоти.

Вода — слабкий електроліт:

Одиниці вимірювання — частки від одиниці, відсотки.

IV. Контроль і самоперевірка знань

Задачі:

1. Розчин містить 0,1 моль фтороводню, ступінь дисоціації якого становить 15 %. Визначте кількість речовини йонів Гідрогену в цьому розчині.

2. Обчисліть кількість речовини йонів Алюмінію й нітрат-йонів, які містяться в розчині масою 450 г із масовою часткою алюміній нітрату 35 %, ступінь дисоціації 20 %.




УРОК 9

Тема. Реакції обміну між розчинами електролітів.

Мета: навчити складати повні та скорочені рівняння хімічних реакцій йонного обміну; поглибити знання про властивості електролітів; формувати навички виконання хімічного експерименту.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форми проведення уроку: робота в малих групах, виконання лабораторних дослідів, фронтальне опитування.

Обладнання: таблиця «Розчинність кислот, основ, солей у воді»; посуд; реактиви: розчини солей (натрій сульфату, натрій хлориду, натрій карбонату, кальцій карбонату, аргентум нітрату), основ (натрій гідроксиду, калій гідроксиду), кислот (хлоридної, сульфатної і нітратної).

Очікувані результати навчальних досягнень: учень вчиться розпізнавати, називати й давати визначення реакцій йонного обміну; обґрунтовувати суть реакцій йонного обміну; наводити приклади й записувати рівняння реакцій йонного обміну.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Запитання:

1. Які реакції називаються реакціями обміну?

2. Назвіть умови, за яких реакції йонного обміну відбуваються до кінця.

Сьогодні на уроці ми розглянемо проходження реакції обміну між розчинами електролітів та умови, за яких ці реакції відбуваються до кінця.

II. Вивчення нового матеріалу

Вивчення нового матеріалу проведемо в дослідницький спосіб. Для цього ви поділитеся на шість груп по чотири учні. Кожна група проведе лабораторний дослід за інструкцією з підручника з дотриманням правил безпеки життєдіяльності.

Лабораторні досліди 5—7. Реакції обміну між розчинами елект-ролітів, що відбуваються з випаданням осаду, виділенням газу, утворенням води. (Робота в групах.)

Інструкція роботи для кожної групи:

1. Проведіть реакції між речовинами відповідно до вашого варіанту.

2. Зазначте, які ознаки вказують на те, що реакція відбулася.

3. Запишіть спостереження та рівняння реакцій у молекулярній, повній і скороченій йонних формах.

Завдання.

Проведіть реакції обміну між розчинами речовин:

Група І. Натрій сульфатом і барій хлоридом.

Група II. Натрій хлоридом і аргентум(І) нітратом.

Група III. Натрій карбонатом і нітратною кислотою.

Група IV. Кальцій карбонатом і хлоридною кислотою.

Група V. Натрій гідроксидом і хлоридною кислотою.

Група VI. Калій гідроксидом і сульфатною кислотою.

Обговорення та пояснення результатів виконання лабораторних дослідів фіксуються в зошиті та на дошці:

III. Узагальнення й систематизація знань

Складання й записування схеми опорного конспекту:

Реакції ионного обміну — реакції обміну між електролітами (основа-ми, кислотами, солями).

Ознаки перебігу реакцій обміну до кінця

Продукт реакції:

1) випадає в осад;

2) виділяється у вигляді газу;

3) є слабким електролітом.




УРОК 10

Тема. Йонні рівняння.

Мета: розвивати поняття про механізм хімічних реакцій на якісно новому йонному рівні; удосконалити вміння складати молекулярні, повні та скорочені реакції йонного обміну; розвивати вміння аналізувати результати дослідів, робити висновки.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Форми проведення уроку: фронтальне опитування, самостійна робота, демонстраційні досліди.

Обладнання: таблиця «Розчинність кислот, основ і солей у воді»; хімічний посуд; реактиви: розчини: солей (кальцій хлориду, натрій карбонату, кальцій карбонату, купрум(ІІ) сульфату, цинк хлориду, барій хлориду, алюміній хлориду), кислот (хлоридної, ортофосфатної), основ (гідроксидів Натрію та Калію), фенолфталеїну.

Очікувані результати навчальних досягнень: учень пояснює умови проходження реакцій йонного обміну до кінця; користується таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді»; наводить приклади й записує рівняння реакцій йонного обміну.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Запитання:

1. Які реакції називаються реакціями йонного обміну?

2. Назвіть ознаки проходження реакцій йонного обміну до кінця.

3. Чи можна реакції нейтралізації назвати реакціями йонного обміну? Відповідь поясніть.

II. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми маємо:

• навчитися удосконалити навички складання реакцій йонного обміну;

• навчитися наводити приклади реакцій йонного обміну;

• навчитися складати реакції йонного обміну за поданими схемами.

Алгоритм складання рівнянь хімічних реакцій за схемою:

1. За таблицею розчинності знаходимо розчинну сполуку даного в умові катіона. Записуємо його молекулярну формулу.

2.3а таблицею розчинності знаходимо розчинну сполуку даного в умові аніона. Записуємо його молекулярну формулу.

3. Записуємо молекулярне й повне йонне рівняння між цими речовинами.

(Для виконання роботи учні діляться на шість груп по 4 особи. Кожна група отримує картонку із різнорівневими завданнями. Кожен учень групи мас виконати те завдання, яке йому під сичу.)

III. Основна частина

Самостійна робота

Група І

1. Які з реакцій йонного обміну відбуваються в розчині майже до кінця? Складіть йонно-молекулярні рівняння реакцій, що відбуваються в розчинах, між такими електролітами:

(6 балів.)

в) магній хлоридом і кальцій нітратом;

г) натрій карбонатом і купрум(ІІ) сульфатом. (9 балів.)

2. Складіть молекулярне рівняння реакції, що відповідає такій схемі:

Проведіть відповідний демонстраційний дослід. (12 балів.)

Група II

1. Які з реакцій йонного обміну відбуваються в розчині майже до кінця? Складіть йонно-молекулярні рівняння реакцій, що відбуваються в розчинах, між такими електролітами:

(6 балів.)

в) літій сульфатом і калій гідроксидом →;

г) купрум(ІІ) сульфатом і натрій гідроксидом →.

2. Складіть молекулярне рівняння реакції, що відповідає такій схемі:

Проведіть відповідний демонстраційний дослід. (12 балів.)

Група III

1. Які з реакцій йонного обміну відбуваються в розчині майже до кінця? Складіть йонно-молекулярні рівняння реакцій, що відбуваються в розчинах, між такими електролітами:

(6 батів.)

в) натрій сульфатом і цинк хлоридом →;

г) натрій сульфатом і плюмбум(ІІ) нітратом →.(9 балів.)

2. Складіть молекулярне рівняння реакції, що відповідає такій схемі:

Проведіть відповідний демонстраційний дослід.(12 балів.)

Група IV

1. Які з реакцій йонного обміну відбуваються в розчині до кінця? Складіть йонно-молекулярні рівняння реакцій, що відбуваються в розчинах, між такими електролітами:

(6 балів.)

в) натрій гідроксидом і калій нітратом →;

г) ферум(ІІ) хлоридом і сульфідною кислотою → (9 балів)

2. Складіть молекулярне рівняння реакції, що відповідає такій схемі:

Проведіть відповідний демонстраційний дослід.(12 балів.)

Група V

1. Які з реакцій йонного обміну відбуваються в розчині до кінця? Складіть йонно-молекулярні рівняння реакцій, що відбуваються в розчинах, між такими електролітами:

(6 балів.)

в) купрум(ІІ) сульфатом і барій хлоридом →;

г) купрум(ІІ) сульфатом і натрій хлоридом. (9 балів.)

2. Складіть молекулярне рівняння реакції, що відповідає такій схемі:

Проведіть відповідний демонстраційний дослід. (12 балів.)

Група VI

1. Які з реакцій йонного обміну відбуваються в розчині майже до кінця? Складіть йонно-молекулярні рівняння реакцій, що відбуваються в розчинах, між такими електролітами:

(6 балів)

в) ферум(ІІІ) хлоридом і натрій гідроксидом →;

г) ферум(ІІІ) хлоридом і сульфатна кислотою →.(9 балів.)

2. Складіть молекулярне рівняння реакції, що відповідає такій схемі:

Проведіть відповідний демонстраційний дослід. (12 балів.)

IV. Узагальнення й систематизація знань

Учні звітують про виконання завдання 2, виконуючи на демонстраційному столі досліди відповідно до завдань й записуючи на дошці рівняння.

Підчас практичного виконання завдання вчитель нагадує правила техніки безпеки.




УРОК 11

Тема. Розв’язування розрахункових задач.

Мета: продовжувати формування навичок розв’язування задач за вивченими алгоритмами; вивчити алгоритм розв’язування задач із використанням поняття «кристалогідрати».

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Форми проведення уроку: фронтальне опитування, виконання розрахункових задач за алгоритмами та творчих завдань.

Очікувані результати навчальних досягнень: учень вміє застосовувати вивчені алгоритми для розв’язування розрахункових задач.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів

Запитання:

1. За якою формулою визначають масову частку розчиненої речовини?

2. Як перевести насичений розчин у ненасичений?

3. Чим відрізняється поняття «насичений розчин» і «концентрований розчин»?

4. Поясніть фізико-хімічну суть процесу розчинення.

5. Які речовини називаються кристалогідратами?

II. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми маємо:

• вивчити алгоритм розв’язування задач із використанням поняття «кристалогідрати»;

• удосконалити навички розв’язування задач, пов’язаних із приготуванням розчинів.

III. Вивчення нового матеріалу

Алгоритм. Розв’язування задач із використанням поняття «кристалогідрати».

1. Обчислюємо масу розчину кристалогідрату:

m(розчину) = m(кристалогідрат) + m2O).

2. Обчислюємо кількість речовини кристалогідрату:

3. Обчислюємо масу безводної солі у кристалогідраті:

4. Обчислюємо масову частку безводної солі в добутому розчині:

Задачі:

1. Мідний купорос масою 25 г розчинили у воді масою 175 г. У добутому розчині визначте масову частку купрум(ІІ) сульфату.

2. Яку масу залізного купоросу FeSO4 • 7Н2O і води необхідно взяти для приготування розчину масою 400 г із масовою часткою ферум(ІІ) сульфату 7 %?

3. Визначте масу води, у якій слід розчинити мідний купорос масою 25 г для одержання розчину купрум(Н) сульфату з масовою часткою речовини 4 %.

4. Натрій сульфат кількістю речовини 0,4 моль розчинили у воді масою 343,2 г. Обчисліть масову частку розчиненої речовини.

5. Який об’єм (мл) води необхідно додати до розчину сульфатної кислоти об’ємом 200 мл з масовою часткою кислоти 60 % =1,498 г/мл), щоб отримати розчин із масовою часткою сульфатної кислоти 30 %?

6. Хлоридна кислота масою 400 г із масовою часткою хлороводню 1,46 % повністю прореагувала із цинк оксидом. Яка маса цинк хлориду утворилася в результаті реакції?

IV. Підсумки уроку

Учитель аналізує навчальну діяльність учнів, указує на типові помилки в розв’язуванні розрахункових задач, виставляє оцінки.




УРОК 12

Тема. Узагальнення знань із теми «Розчини».

Мета: повторити основні поняття теми, перевірити вміння писати рівняння реакцій обміну й розв’язувати розрахункові задачі; розвивати пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми проведення уроку: урок-подорож (виконання творчих завдань, розв’язування розрахункових задач, виконання вправ, робота з підручником, робочими зошитами, робота в групах, елементи проблемного навчання).

Очікувані результати навчальних досягнень: учень уміє застосовувати набуті знання для виконання вправ і розрахункових задач, а також записувати рівняння реакцій йонного обміну.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми маємо:

• повторити основні поняття теми;

• перевірити:

— уміння записувати рівняння реакцій йонного обміну;

— уміння розв’язувати розрахункові задачі.

Пропоную провести урок у вигляді гри-подорожі. Усі учні класу будуть «мандрівниками» й зупинятимуться на певних станціях.

Назви цих станцій зашифровано в тексті завдань. Перше завдання є підказкою можливої назви станції. Ви маєте розшифрувати назву, запропонувати свою, а де можливо, й не одну, обґрунтувавши її. За всі ці дії ви отримаєте бали. Кожна станція має по шість завдань. Усього можна отримати 12 балів. Кожна команда складається з 4-х учнів і обирає собі лідера.

Завдання командам:

1. Розшифруйте назву команди. (1 бал.)

2. Розв’яжіть задачу. (3 бали.)

3. Виконайте вправу. (3 бали.)

4. Запишіть рівняння реакції йонного обміну. (2 бали.)

5. Усна відповідь на запитання. (2 бали.)

Команда та її члени за відповіді на запитання вікторини отримують додаткові бали.(1 бал за відповідь.)

Усі учні працюють самостійно, користуючись конспектами й підручниками. На виконання завдань відводиться 15 хв, потім — захист. На дошці розв’язується задача, записуються рівняння реакцій йонного обміну.

II. Відтворення й корекція опорних знань

(Учитель роздає командам завдання.)

Станція «Барвиста»

1. Як у розчинах виявити кислоти й луги? Які індикатори і яким чином змінюють своє забарвлення у цих розчинах? Відповідь поясніть. (2 бали.)

2. Натрій карбонат кількістю речовини 4 моль розчинили у воді масою 548 г. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині. (З бали)

3. Напишіть молекулярне, повне і скорочене йонні рівняння реакцій між розчинами алюміній сульфату й натрій гідроксиду.(2 бали.)

4. Визначте, які речовини є електролітами:

(1 бал.)

5. Визначте, у водному розчині яких із електролітів містяться хлоридйони:

а) калій хлорид;

б) калій гіпохлорид (KClO). (2 бали.)

6. Дайте визначення поняття «розчин». (1 бал.)

Станція «Господарська»

1. На консервних заводах огірки засолюють розчином кухонної солі з масовою часткою натрій хлориду 5 %. У якій кількості води треба розчинити сіль масою 800 кг для отримання потрібного розсолу? Обчисліть масу утвореного розчину. (1 бал.)

2. Дайте визначення поняття «основи» з погляду теорії електролітичної дисоціації. (1бал.)

3. Напишіть молекулярне, повне і скорочене йонні рівняння реакцій між барій хлоридом і ортофосфатною кислотою. (2 бали.)

4. Визначте, які речовин є електролітами:

(1 бал.)

5. Визначте, у водному розчині яких із електролітів містяться йони Сг3+:

а) хром(ІІІ) хлорид;

б) натрій хромат (NaCrO2). (2 бали.)

6. Дайте визначення поняття «масова частка розчиненої речовини». (2 бали.)

Станція «Лікарська»

1. У медичній практиці часто використовують розчин натрій хлориду з масовою часткою солі 0,85 %, який називається фізіологічним розчином. Яку масу солі треба розчинити у воді масою 396,6 г, щоб отримати розчин такої концентрації? (3 бали.)

2. Які частинки називаються йонами? (1 бал.)

3. Напишіть молекулярне, повне і скорочене йонні рівняння реакцій між барій гідроксидом і сульфатною кислотою. (2 бали.)

4. Визначте, які речовини є електролітами:

(1 бал.)

5. Визначте, у водному розчині яких із електролітів містяться йони А13+:

а) натрій алюмінат (NaAlO2);

б) алюміній хлорид. (2 бали.)

6. Дайте визначення поняття «електроліти». (1 бал.)

Станція «Газоподібна»

1. Напишіть молекулярне, повне і скорочене йонні рівняння реакцій між натрій карбонатом і хлоридною кислотою. (2 бали.)

2. У воді масою 40 г розчинили залізний купорос (FeSO4 • 7H2O) масою 3,5 г. Визначте масову частку ферум(ІІ) сульфату в розчині, що утворився. (3 бали.)

3. Як класифікують електроліти за ступенем дисоціації? (1 бал.)

4. Визначте, які речовини є електролітами:

(1 бал.)

5. Визначте, у водному розчині яких електролітів містяться сульфат-йони:

(2 бали.)

6. Дайте визначення поняття «кислоти» з погляду теорії електролітичної дисоціації. (1 бал.)

Станція «Розрахункова»

1. Обчисліть, яку кількість речовини калій гідроксиду і який об’єм води треба взяти для приготування розчину масою 400 г із масовою часткою лугу 5,6 %? (3 бали.)

2. Дайте визначення поняття «солі» з погляду теорії електролітичної дисоціації. (1 бал.)

3. Напишіть молекулярне, повне і скорочене йонні рівняння реакцій між розчинами кальцій карбонатом і нітратною кислотою. (2 бали.)

4. Визначте, які з речовин є електролітами:

(1бал.)

5. Визначте, у водному розчині яких із електролітів містяться йони Zn2+:

а) цинк нітрат;

б) натрій цинкат (Na2ZnO2). (2 бали.)

6. Дайте визначення поняття «електролітична дисоціація». (1 бал.)

III. Узагальнення та систематизація знань

Фронтальне опитування

1. Що таке розчин?

2. Розчинення — фізико-хімічний процес. Поясніть це твердження.

3. Яка роль води у процесі електролітичної дисоціації?

4. Що є кількісною характеристикою розчинів?

5. Що таке масова частка розчиненої речовини?

6. Дайте визначення понять «кислоти», «основи» і «солі» з погляду теорії електролітичної дисоціації.

7. Представники яких класів неорганічних речовин можуть бути електролітами?

8. Як виявити в розчині кислоту й луг?

9. Який процес називають електролітичною дисоціацією?

10. Що таке ступінь дисоціації?

11. Як поділяються електроліти за ступенем дисоціації?

12. Які реакції називають реакціями йонного обміну?

13. Які умови проходження цих реакцій?

14. Які речовини називаються кристалогідратами?

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель за допомогою учнів підраховує й виставляє бали, дякує учням за активну роботу на уроці.

Література

1. Буринська Н. Методика викладання хімії. Теоретичні основи. — К.: Освіта. 1991, —349 с.

2. Ильенков Е. Учиться мыслить // Феникс. Инф.-метод, журнал. — М., 1994. — № 1, —С. 50—53.

3. Луцевич Д., Березан О. Конспект-довідник з хімії. —К.: Вища школа, 1997. — 186 с.

4. Мороз О., Омеляненко В. Перші кроки до майстерності. — К.: Знання. — №4—6.— 1992,— 112 с.

5. Савенкова Л. Ініціатива у спілкуванні з учнем // Початкова школа. — 1998. — №5, —С. 31—34.

Категорія: хімія та біологія | Додав: Nicolaj
Переглядів: 17307 | Завантажень: 2871 | Рейтинг: 3.2/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018