П`ятниця, 18.01.2019, 01:10
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » математика

Особистісно зорієнтоване навчання
[ Викачати з сервера (621.5 Kb) ] 06.11.2018, 19:35

Особистісно зорієнтоване навчання математики

Автор матеріалу: Вікторія Ретунська

У статті не ставиться мета докладно обґрунтувати особистісно зорієнтоване навчання математики, а перераховуються лише ті положення, принципи, знання яких суттєво і необхідно для практичної діяльності педагога. Подається опис авторської моделі особистісно зорієнтованого уроку математики.

Серед фахівців не існує спільної думки щодо провідних принципів особистісно зорієнтованого навчання. З точки зору педагога-дослідника, який безпосередньо реалізує принципи особистісно зорієнтованого навчання в своїй діяльності, найближчими до шкільного життя є принципи, які виділені С.Подмазіним: принцип гуманізму; принцип реалізму; принцип діяльності, принцип самоорганізації складних систем; принцип діалектичного редукціонізму, принцип ціннісно-цільової сутності пізнання; принцип діалогічної взаємодії, принцип суб’єкт-суб’єктної сутності освітньої діяльності.

Реалізація вищеперелічених принципів особистісно зорієнтованого навчання на уроках математики здійснюється нами наступним чином:

Принцип гуманізму.

Кожен учень класу має можливість обирати власний темп просування у вивченні нового матеріалу.

Культуротворчість на уроках математики — це написання учнями казок, оповідань, сценаріїв мультфільмів, створення власних міні-підручників. Це також робота з розробки уроків нового типу — образного та символічного бачення, уроків конструювання понять, правил, теорем, які можна назвати уроками когнітивного та креативного типу.

Принцип реалізму.

Пояснення законів та деяких властивостей на прикладах з використанням оточуючої нас об’єктивної реальності. Пропоную учням пояснити дію вивченого закону на власних прикладах.

Принцип діалогічної взаємодії.

Реалізується як взаємодія учень-учень у процесі групового навчання. Розроблені творчі ситуації мовленнєвої діяльності на уроці, а також така форма пояснення нового матеріалу самими учнями: «Запитуючи — пояснюю».

Принцип діяльності.

Пояснюючи математичні закони, ми намагаємося домогтися їх розуміння учнями на функціональному рівні. Цьому дуже допомагає використання знаково-символічного запису. Наведемо приклади:

□ + ∆ = ∆ + □; (□ + ∆) + 0 = □ + (∆ + 0)

(□ + ∆) ∙ 0 = □ ∙ 0 + ∆ ∙ 0

(□)0 = □∆0

Пояснення нового матеріалу організуємо таким чином, щоб спочатку була відпрацьована діяльність, адекватна теоретичному матеріалу, і лише потім учні мали змогу перейти до самостійної роботи з цим матеріалом, тоді як традиційно процес засвоєння нових знань полягає в тому, що до початку самостійного оперування новими знаннями учні повинні попередньо їх завчити (але це призводить до досить малоефективного навчання).

Запроваджена нами методика дає змогу учневі в ході пояснення будувати власну модель дії закону, перекладати наявну функціональну залежність за допомогою знаково-символічних засобів, тобто створювати динамічні образи того, що вивчається.

Треба зазначити, що такий вид діяльності забезпечує розвиток когнітивних і креативних здібностей учнів, зростає їх пізнавальна активність, бо їм набагато цікавіше розв’язувати ось такі незвичні приклади:

(□ + 0) ∙ ∆□ + □ ∙ (□∆ – 0∆);

X ∙ (□ – 0) + ∆X2 = X ∙ □ + ∆X2 – 0, ніж ті, що є в підручнику, до яких вони звикли.

Принцип суб’єкт-суб’ектної сутності освітньої діяльності.

Нами створена власна модель простору міжіндивідуальних координацій при груповій навчальній діяльності на уроці. Її особливістю є наявність так званих «рухливих угрупувань» — діад і тріад, що робить взаємодію учасників групи не тільки предметно-спрямованою, а й суб’єктно-спрямованою.

При такій взаємодії утворюється так званий «особистісний простір» кожного члена групи, який складається не тільки з діяльності, що виконує функції спілкування, але, і це головне, з діяльності, спрямованої на побудову й реалізацію власної діяльності.

При цьому у школярів виникає відчуття особистої свободи, виникає бажання розібратися, а вже потім звернутися за допомогою, свобода вибору дій є могутнім стимулом у навчанні.

Технологія особистісно зорієнтованого уроку була розроблена С.Подмазіним. Спираючись на результати його дослідження, ми розробили власну модель особистісно зорієнтованого уроку математики, який має такі основні «вузли»: орієнтація — визначення мети — проектування — організація — реалізація — контроль — корекція — оцінка.

Зупинимося на цьому більш детально.

1.Етап орієнтації. Орієнтація учнів у місці даного заняття в цілісному курсі, розділі, темі (схеми, опори, таблиці, словесна установка тощо). Опора на особистий досвід учнів з проблеми заняття.

2.Етап визначення мети. Визначення спільно з учнями особистісно значущих цілей діяльності на уроці (що може дати це заняття школяреві зараз, для здачі підсумкового заліку, екзамену, для майбутнього життя). Визначення показників досягнення поставлених цілей (які знання, уявлення, способи діяльності свідчитимуть про це).

3.Етап проектування. Залучення учнів (за можливістю) до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджаючі завдання, повідомлення, реферати, підготовка наочності, самостійні завдання). Складання плану наступної діяльності. Обговорення плану наступної роботи.

4.Етап організації виконання плану діяльності. Надання варіативності у виборі способів навчальної діяльності (письмово чи усно; індивідуально чи в групі; виклад опорних положень чи на конкретних прикладах тощо). Вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо). Вибір учнями (за можливістю) завдань і способів їх виконання при закріпленні знань, формуванні умінь і вироблені навичок. Варіативність у завданні домашньої роботи (диференціація за рівнем складності і способом виконання).

5.Етап контрольно-оціночний. Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності (парні і групові форми взаємоконтролю; самоконтроль). Участь учнів у виправленні допущених помилок, неточностей, осмислення їх причин (взаємо— і самоаналіз). Надання учням можливості самостійно чи за допомогою вчителя, інших учнів порівнювати одержаний ними результат із критеріями еталону (мети). Використання механізмів «заохочення» і «оцінювання не лише» кінцевого результату, але й процесу навчання.

Проілюструємо один із таких уроків.

Тема уроку. Площа трапеції

Етапи орієнтації

І. Активізація почуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Домашнє завдання (його мета — не тільки перевірка вмінь і навичок знаходження площі трикутника, а й розвиток когнітивних і креативних здібностей особистості) кожен учень виконував на окремому аркуші, який мав такий вигляд.

ТВОРЧЕ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ З ТЕМИ: «ПЛОЩА ТРИКУТНИКА»

SDMN…= 1/2 ∙ MN ∙ МК

SMNL... = 2 ∙ SDMN...

SDMN… =…………

SDAB... = 1/2 ∙ AB ∙ CD

SDAB... = SDA... ... + SDB... ... =

= 1/2 ∙ AD ∙ ... + 1/2 ∙

BD ∙ ... = ……….

SDT...H = 1/2 ∙ TR ∙ HO

SDT...H = SDTOH – SDORH

Роботу виконавРоботу перевірив

Для перевірки домашнього завдання до дошки викликаються три учні, які на заготовлених плакатах, рисунках фломастерами вписують замість крапок потрібні літери. А в цей час увесь клас працює над усними завданнями.

1. Які геометричні фігури ти бачиш на рисунку? Назви їх.

2. Чи є на рисунку рівні відрізки? Поясни чому.

3. S = 1/2 ∙ ... ∙ ...; S ... = a ∙ h; S ... = a ∙ a

4. Знайди помилку на рисунку за допомогою косинця.

5.

DM — висота трапеції ABCD. KP — висота трапеції MNKL.

Які відрізки також є висотами трапеції? Які відрізки також є висотами трапеції?

Далі учні починають взаємоперевірку виконання домашнього завдання: обмінюються аркушами творчих домашніх завдань, перевіряють їх, звіряючи з записами на дошці, і ставлять оцінку.

Етапи визначення мети

II. Повідомлення теми, цілей і задач уроку

Тема нашого уроку. Площа трапеції.

Мета уроку: навчитися знаходити площу будь-якої трапеції, а для цього потрібно знати формулу, за допомогою якої цю площу можна обчислити.

Отже, ми з вами повинні самі довести формулу площі трапеції, знаючи вже відомі нам формулу площі трапеції, формули площ геометричних фігур. Завдання, може, для одного і просте, а для когось іншого потребує деяких зусиль. Але я впевнена, що для вас це завдання не дуже складне і ви з ним блискуче справитесь.

Як і завжди на уроці, кожен з вас обирає власну «освітню траєкторію» за картою-схемою уроку. Що робити і в якій послідовності — ви бачите самі. Вирішуйте: або ви йдете разом з класом і вчителем, або крокуєте самостійно. Починаємо!

Етап контрольно-оціночний

Завдання №1.

SAB… … = S∆ABC + S∆BC... =1/2 ∙ ...DK + 1/2... ∙ ... =

= 1/2 ∙ DK ∙ (AB + ...) = ... + ... ∙ ...

V. Розв’язування учнями завдань з підручника «Математика, 6 клас».

VI. Узагальнення та систематизація знань

Учням пропонується виконати творче завдання на застосування набутих знань на окремому аркуші. Потім їх здати на перевірку вчителю. На цьому аркуші, в його кінці, є малюнок для саморефлексії.

Завдання №2

SMN… … = 1/2 … ∙ TO + TS ∙ … =

= 1/2 … ∙ TO ∙ (… + TS) = TO ∙ (… + …) / 2

VII. Підведення підсумків уроку Повідомлення домашнього завдання.

ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ


Категорія: математика | Додав: Nicolaj
Переглядів: 29 | Завантажень: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2019