Субота, 25.03.2017, 05:55
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » укрмова та л-ра

Літературний цитатник
[ Викачати з сервера (72.0Kb) ] 10.02.2016, 16:35

Літературний цитатник

Підготовка: Д.Б. Семчук

Т.Г. Шевченко «Гайдамаки»

1. Хто за словесним портретом:

«... сирота убогий:
Ні сестри, ні брата, нікого нема!
Попихач жидівський, виріс у порога;
А не кляне долі, людей не займа»?
(Ярема)

2. Про кого йде мова:

«Засвистіли,
Хрестять Лейбу знову,
Періщили, періщили,
Аж пір’я летіло...»?
(Конфедерати)

3. Хто з ким говорить:

«... я жартую,
А ти й справді плачеш.
Ну не плач же, глянь на мене,
Завтра не побачиш»?
(Ярема з Оксаною)

4. Чиї це слова:

«Задзвонили, задзвонили!» —
Пішла луна гаєм.
«Ідіть же ви та молітесь,
А я доспіваю»?
(Співця-кобзаря)

5. Про кого йде мова:

«Іде собі...
Нічого не бачить;
Одна думка усміхнеться,
А друга заплаче»?
(Про Ярему)

6. Хто з ким говорить:

«Де моя Оксана?» -
Та й замахнувсь. «Ховай, боже!..
В будинку... з панами...
Вся в золоті...»?
(Ярема з Лейбою)

7. Про кого йде мова:

«Придбав Максим
собі сина
На всю Україну.
Хоч не рідний син...,
А щира дитина»?
(Про Ярему)

8. Чиї це слова:

«Щоб не було зради,
Щоб не було поговору,
Панове громадо!
Я присягав, брав свячений
Різать католика»?
(Ґонти)

9. Про який населений пункт йде мова:

«Карали страшно, страшно.
... запалала...
Того лиха не було ніколи,
Що в ... робилось»?
(Про Умань)

10. Про що йде мова:

«Поцілував мертвих в очі,
Хрестить, накриває...
Голови козачі»?
(Про червону китайку)

11. Про кого йде мова:

«Погуляли...
Добре погуляли:
Трохи не рік шляхетською
Кров’ю напували Україну...»?
(Про гайдамаків)

12. До кого звернені слова:

«Чого не трапляється на віку!
Все буває, як на довгій ниві.
Та ось лихо мені на безголов’я...»?
(До субскрибентів)


П. О. Куліш «Чорна рада»

1. Про кого йде мова: «... чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі...»? (Про Божого чоловіка)

2. Хто і кому сказав: «Усякому єсть своя кара і награда від Бога»? (Божий чоловік Петру Шраменку)

3. Про кого сказано: «За теє-то за все поважали його козаки, як батька; хоть би, здається, попросив у кого останню свиту з плечей на викуп невольника то й ту б йому оддав усякий»? (Про Божого чоловіка,

4. Чиї це слова: «...заведемо на Вкраїні інший порядок; не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого; усе в нас буде обще...»? (Січовика Пугача)

5. Хто і кому сказав: «Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати? Недовго ж поорудуєш!.. Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака»? (Пугач Брюховецькому)

6. Чиї це слова: «Ви звикли обирати гетьмана тільки козацькими голосами, а тепер і наш міщанський речник чогось на раді стоїть»? (Тараса Сурмача)

7. Хто і кому сказав: «Я оце з своїми бурмистрами забравсь та швидше додому, щоб у Києві в нас не похазяйствовали низові добродії»? (Тарас Сурмач Череваневі)

8. Після Ніжинської ради «...Черевань з Василем Невольником повернувся до свого хутора. Василь Невольник утирав рукавом ...»? (...сльози )

9. Чиї слова: «...зроду-звіку козак не був і не буде катом»? (Петра Сердюка)

10. Хто і кому сказав: «Нічого тобі ждать обуха в сих різницях, коли тобі одчинено настіж двері. На лиш, надінь відлогу та ще оцей персник про запас візьми, то пройдеш скрізь огонь і воду»? (Кирило Тур Якиму Сомку)

11. Про що йде мова: «Далі поклонився Божий чоловік на всі сторони і пішов з хати, почепивши через плече ...»? (... бандуру )

12. Хто і кому: «Як одходив із Хмарища, ... положив йому гаман грошей за пазуху на викуп невольника з неволі»? (Петро Шраменко Божому чоловіку)


Марко Вовчок «Інститутка»

1. Кому належать слова: «Журбою поля не перейдеш, та й од долі не втечеш»? (Устині)

2. Хто сказав і кому: «Я тебе на Сибір зашлю! Я тебе з світа зжену!»? (Стара пані Устині)

3. Про кого йде мова: «Любила вона його, та якось чудно любила, не по-людськи»? (Про панночку)

4. Хто і про кого сказав: «Поможеться, що гарна, коли дивиться так, що аж молоко кисне»? (Назар про панночку)

5. Чиї слова: «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!»? (Прокопа)

6. Хто сказав і кому: «Тяжко було без тебе, а з тобою ще тяжче»? (Прокіп Устині)

7. Про кого йде мова: «Серце в мене завмерло, а він веселий, як на Великдень»? (Про Прокопа)

8. Чиї слова: «Не вдавайся в тугу. Біс біду перебуде; одна мине — десять буде»? (Назара)

9. Хто ховається за словесним портретом: «Рано-ранісінько схоплюся; біжу на поденщину. Повертаюся пізно. В руці в мене зароблені гроші. Весело поспішаюсь додому. Ще на дорозі стріне мене чоловік; любо та міцно стисне за руку і спитає тихенько:

— Чи добре натомилась?..»? (Устина)

10. Хто сказав і кому: «Не суши себе слізьми, серденько! Я повернусь... сподіваюся. Сподівайся і ти. Дожидай мене!»? (Прокіп Устині)

11. Хто сказав кому і за яких обставин: «Бог для всіх родить. Подивіться, чи для вашої ж душі мало?» (Бабуся-кріпачка пані під час вгощання дітей яблуками з панського саду)

12. Про кого йде мова: «...я вільна! І ходжу, і говорю, і дивлюсь — байдуже мені, що й є ті пани у світі!»? (Про Устину)


І.С. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»

1. Хто робить зауваження Кайдашенкам і після якої розмови: «Господи! Чи в вас бога нема в серці, що ви в таку святу п’ятницю паскудите язики»? (Батько Омелько Кайдаш після обговорення синами сільських дівчат)

2. Про кого йде мова: «Всі поснули, тільки ... довго не спав і все неначе бачив під зеленою яблунею свою мрію в червоних кісниках на голові та в червоному намисті з дукачем»? (Про Карпа)

3. Хто сказав і кому: «Ану ... заплач! Я ще зроду не бачив, як дівчата за глиняниками плачуть»? (Карпо — Мотрі)

4. Хто за словесним портретом: «Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на ній було чистеньке, наче нове... Вона дуже церемонилась і була прохана. Пробуваючи на службі у панів, вона набралась од їх чимало пишання»? (Маруся Кайдашиха)

5. Чиї слова: «Дівчино моя, краща до сонця, не маю сили одірватись од тебе!»? (Лавріна)

6. Про кого йде мова: «З Мелашкою вона обійшлась інакше: вона одразу почастувала її гірким полином»? (Про Кайдашиху)

7. Про кого йде мова: «В неї снігу зимою не дістанеш»? (Про Мотрю)

8. Чиї слова: «Треба в Києві на великому тижні висповідатись, в чистий четвер одговіться, треба молебень на печерах найнять, на часточку дать, на святі мощі по шагу покласти, то тоді господь і помилує нас»? (Баби Палажки Солов’їхи)

9. Хто сказав і кому: «Не вернуся..., мені здається, що треба вертатися в пекло, як тільки згадаю про свекра та свекруху. Якби мені прикликать сюди Лавріна, я б до смерті не вернулась в Семигори»? (Мелашка проскурниці)

10. Про кого йде мова: «До нього внадився херсонський чумак, приходив до його вночі та все неначе водив його десь по пущах та по нетрях»? (Про Омелька Кайдаша)

11. Хто за словесним портретом: «... вибігла з сіней і побігла на город. ... розперезалась і почала міряти город поясом: впоперек сусідня половина вийшла більша на два пояси... Була сердита, що вийшло не так, як вона хотіла»? (Мотря)

12. Чиї це слова: «То діліться щороку грушами пополовині»? (Священика)


І. Я. Франко «Перехресні стежки»

1. Чиї слова: «Одинокий параграф, пригодний для хлопа — бук!» (Графа Кшивотульського )

2. Хто за допомогою громадських грошей надумав «полатати діри у своїх кишенях»? (Маршалок Брикальський )

3. Хто за словесним портретом: «Змучений важкою долею, він блукає, не можучи втрапити на свій шлях, і стоїть, мов отой заблуканий селянин, серед шляху між минулим і будущим... і не знає, куди йому йти...»? (Народ)

4. Про кого йде мова: «...селяни горнулись до нього зі своїми кривдами і жалями...»? ( Рафаловича )

5. Чиї слова: «Ні, книжкова освіта ще не дає життєвої освіти. Неписьменний торговець може бути в життєвих справах освіченішим чоловіком від доктора філософії. Життєва освіта, ось в чім річ!»? (Рафаловича)

6. Хто і кого називає подумки: «Скотиною в людській подобі»? (Рафалович Стальського)

7. Чиї слова: «Моє серце тішиться чужим щастям, сумує чужим смутком, як своїм власним»? (Стальського)

8. Хто усвідомлює, що «любов приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини»? (Регіна)

9. Хто вважає, що «пора любощів минула, і ніяка сила не верне їх»? (Рафалович)

10. Хто займав посаду «офіціала при помічнім уряді»? (Стальський)

11. У якому суді «справа доведена до справжньої карикатури на всяке суддівство»? (У Гумниську)

12. Про що йде мова: «...додали блисків сонцю, блакиті небу, обілляли золотом сірі міські мури, перлами вимастили вибоїсту вулицю, пахощами освітили затхле міське повітря...»? (Слова про кохання, сказані подумки Рафаловичем)


О.Ю. Кобилянська «Земля»

1. Про кого йде мова: «Жура гнула її додолу. Її чоловік був пияк і марнотратець, був бурливий мужик, що у хвилях лютості хапав і за барду, а вона чулася слабою і гризлася будучиною своєї одинокої дитини, доньки своєї Парасинки»? (Про Докію Чоп’як)

2. Хто сказав і про кого: «Лише його лінь гризе мене; він не любить землі... Він і не буде шанувати її, як вона перейде в його руки, як він не зміниться...»? (Івоніка про Саву)

3. Хто за словесним портретом: «Мабуть, ні одна дівчина в світі не вміла так любити, як вона! В її обіймах він неначе змінився. Своїми великими червоними устами пила з нього всю енергію і силу; пила його, коли лиш гляділа на нього своїми очима. І під тими поглядами, що або сміялися, або іскрами обсипували його, — м’як, ослабав і тратив усяку волю»? (Рахіра)

4. Про кого йде мова: «Він любив свою матір, здається, любив її більше, як тата і брата, але бували хвилі, в яких ненавидів її... з цілої душі своєї...»? (Про Саву)

5. Хто сказав і кому: «Женіть воли, а я буду йти за плугом. Я се так люблю робити, і хто знає, коли знов за плугом ступатиму!»? (Михайло батькові)

6. Про кого йде мова: «Вона стояла в городі межи темними мальвами й соняшниками, сама як струнка мальва, і помагала мамі чистити горох решетом»? (Про Анну)

7. Хто сказав і кому: «Так іди ти вперед мене! Нехай тебе добре затямлю! ...як буду на варті стояти, буду тебе згадувати...»? (Михайло Анні)

8. Чиї це слова: «... мене затримували. Я мусив ще муки нажорнити, бо так старій забаглося!»? (Савині)

9. Хто сказав і кому: «Роби, що знаєш, лише аби тобі було добре. Я тобі буду помагати. Як буде треба, то я піду й у місто до Ч... я тебе ніколи не покину»? (Анна Михайлові)

10. Про кого йде мова: «Він не привикав. Він губив себе. В ньому не держалося купи те, що трималося там, на полях, тісно при нім. Він ступав боязко і незугарно, бо не смів ступати своєю ходою, а його рухи були неповороткі й несміливі, бо не були його рухами»? (Про Михайла)

11. Чиї це слова: «Пощо ви прийшли до мене, коли не вірите моїм словам? Бог сам дав мені сей хліб у руки, і я не винна тому, що ворожу. Я ані одної душі не силую і не кличу»? (Домніки)

12. Про кого йде мова: «Виросте — в нім прокинеться батьківська героїчна вдача, глибокий віщий інстинкт по матері, — вони попровадять його в інший світ... І він сповнить ті надії...»? (Про сина Анни та Михайла)


Категорія: укрмова та л-ра | Додав: Nicolaj | Теги: Куліш, Франко, Шевченко
Переглядів: 243 | Завантажень: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017